Постанова

від 16.03.2020 по справі 2-371/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1451/20

Номер справи місцевого суду: 2-371/10

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Громіка Р.Д.,

Черевка П.М.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Фінростбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2019 року заявник ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, в якій просить: замінити стягувача у виконавчих листах №2-371/10р. від 29.03.2010p., виданих на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2010 року у справі за позовом ПАТ Фінростбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/00361 від 28.02.2008p., а саме ПАТ Фінростбанк на його правонаступника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). Видати дублікати виконавчих листів відносно ОСОБА_5 .М. по справі №2-371/2010 за позовом ПАТ Фінростбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/00361 від 28.02.2008р.. Поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання відносно ОСОБА_3 по справі №2-371/2010 за позовом ПАТ Фінростбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/00361 від 28.02.2008р..

Посилаючись на те, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходилась справа №2-371/10 за позовом ПАТ Фінростбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/00361 від 28.02.2008р..

04 лютого 2010 року по вказаній справі було ухвалено рішення, відповідно до якого з обох відповідачів у солідарному порядку на користь банку було стягнено суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 256,83 гривень, а також в рівних частинах стягнуто судовий збір у розмірі 602,57 гривень та витрати на ІТЗ у розмірі 30 гривень. На виконання вказаного рішення, 29 березня 2010 року банку було видано 4 (чотири) виконавчі листи №2-371/2010 (копії виконавчих листів додано), які в подальшому було направлено на виконання.

Заявник стверджує, що на підставі договору про відступлення прав вимог від 26 березня 2019 року ПАТ Фінростбанк , від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Фінростбанк Андронов О.Б. відступило на його користь права вимоги за Кредитним договором №1/00361 від 28.02.2008p., а отже вибуло із правовідносин за вказаним договором.

На підставі зазначеного ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою та просив суд задовольнити вимоги його заяви в повному обсязі.

Сторони по справі у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вимоги його заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з`явились, клопотання про поважність причин неявки в суд апеляційної інстанції не подали, відповідно до правил ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку, що вказані обставини не перешкоджають розглядові справи у відсутність належно сповіщених сторін.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 16 березня 2020 року.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, але не стадією судового розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Положеннями ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент постановлення ухвали), у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна правова позиція закріплена в ст. 442 ЦПК України .

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою відноситься до переліку осіб, визначених ч. 2 ст. 442 ЦПК України та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

На підтвердження обставин про те, що заявник є правонаступником ПАТ Фінростбанк надано Договір №64 від 26 березня 2019 року та Додаток №1 до вказаного договору, відповідно до яких ПАТ Фінростбанк відступає право вимоги за Кредитним договором №1/00361 від 28.02.2008p., укладеного із ОСОБА_3 ..

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами даної норми дійсність правочину презюмується.

Виходячи з цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України , у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони у справі відповідає змісту ст. ст. 512 , 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13.

Оскільки Договір про купівлю - продаж прав вимоги №64 від 26 березня 2019 року недійсним не визнавався, доводи суду першої інстанції, що заявник відповідно до цього договору не отримав право вимоги відносно кредитного договору не можна визнати обґрунтованими.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, щофізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України , оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор банк або інша фінансова установа.

Однак, в даному випадку судом не враховано, що заявник ОСОБА_1 не надає відповідачам по справі фінансові послуги, що призвело до передчасного висновку суду щодо відмови у задоволенні вимог заяви.

При цьому, питання щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, судом взагалі не досліджувалося та мотиви по даним питанням навіть не наводились.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваної ухвали та наявність правових підстав, визначених п. 4 ст. 379 ЦПК України , для її скасування та направлення питання до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення заяви у відповідності до вимог ЦПК України .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 374, 376, 379, 382 - 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті вимог заяви.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та подальшому оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено: 16 березня 2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

Р.Д.Громік

П.М.Черевко