Постанова

від 10.03.2020 по справі 591/2018/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року

м.Суми

Справа №591/2018/17

Номер провадження 22-ц/816/523/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

у присутності:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань -Бойченко Оксани Василівни,

представників Сумської обласної ради - Дяченко Наталії Григорівни, ОСОБА_2

третьої особи управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації - Мороз Олександра Володимировича

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року в складі судді Клименко А.Я., постановлене у м. Суми,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної ради , Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань , 3-тя особа : управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації про скасування рішення сесії Сумської обласної ради про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у квітні 2017 року, позивач, остаточно уточнивши позовні вимоги, просила суд скасувати рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Сумської обласної ради від 24.02.2017 р. Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 яким припинено дію контракту та звільнено її з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 з підстав, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України. Поновити її на роботі на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань . Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 24.02.2017 по день ухвалення остаточного рішення у справі.

Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі рішення Сумської міської ради від 01.10.2014 року з нею було укладено контракт строком на п`ять років з 01.10.2014 р. по 30.09.2019 року та призначено її на посаду головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 . Рішенням Сумської обласної ради від 24.02.2017 року припинено дію укладеного з нею контракту та звільнено позивача з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 з підстав, передбачених контрактом, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України. Вказує, що всупереч вимогам закону, укладений з нею контракт не був розірваний у письмовій формі. Крім того, відповідачем було порушено встановлений порядок розірвання контракту, оскільки Сумська обласна рада не попередила її за два тижні про дострокове його розірвання. Вказує, що Сумською обласною радою було порушено процедуру ухвалення оскаржуваного рішення. Зазначає, що нею вживалися всі можливі заходи щодо належного функціонування лікарні, в тому числі і щодо її матеріального забезпечення. Зазначає, що ні управлінням охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації, ні Сумською обласною радою не було забезпечено належне фінансування лікарні на опалювальний період 2016 - 2017 років. Зазначає, що недостатній технічний стан системи опалення та недостатнє фінансування призвели до аварії. За таких обставин, за відсутності відповідних доказів її вини, у відповідача були відсутні підстави для її звільнення за систематичне грубе порушення нею обов`язків головного лікаря. Вказує, що трудову книжку їй було видано 26.02.2017 року, в той час, як остаточний розрахунок проведено 28.02.2017 року, з огляду на що є підстави для стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року позову задоволено частково.

Визнано незаконним та скасоване рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Сумської обласної ради від 24.02.2017 року Про звільнення з посади , яким припинено дію контракту та звільнено ОСОБА_1 з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 з підстав, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України. Визнано ОСОБА_1 такою, що звільнена з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з моменту ліквідації установи, з якої її було звільнено, а саме з моменту внесення запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тобто з 30 травня 2018 року. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі - 515565 грн. 66 коп. з 25.01.2017 року по день ухвалення судового рішення з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не вірно визначив положення контракту, за порушення яких було звільнено позивача. Так, керівник зобов`язаний забезпечити виконання завдань закладу, передбачені законодавством, статутом закладу та контрактом. (абз.4 п.2.3 контракту) Крім того, керівник зобов`язаний вживати заходів щодо створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, відповідно до вимог нормативно - правових актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. (абз. 19 п.2.3 контракту). При цьому керівник несе персональну відповідальність перед власником за якість та ефективність роботи закладу, а не за результати фінансово - господарської діяльності закладу. Крім того, відповідно до положень статуту керівник несе персональну відповідальність перед власником за забезпечення додержання санітарно - гігієнічного та протиепідемічного режиму, норм та умов праці, протипожежної безпеки, за створення необхідних умов збереження життя і здоров`я робітників і пацієнтів закладу, а не за організацію планово - фінансової діяльності згідно з діючими нормативними документами та інструкціями чи за не створення необхідних умов забезпечення життя і здоров`я робітників та пацієнтів психіатричного закладу як зазначив суд. Крім того, суд не взяв до уваги докази, що були надані відповідачами, визнавши їх поданими невчасно, натомість прийняв докази, що надавалися позивачем без направлення іншим сторонам по справі. Вказує, що саме на головного лікаря покладається обов`язок із забезпечення температурного режиму у приміщеннях закладу. Більш того, позивача звільнено не за незабезпечення температурного режиму у приміщеннях закладу (прорив тепломережі), а за несвоєчасне повідомлення про виниклу ситуацію та невиконання наказу третьої особи про переведення хворих до іншого закладу зі сприятливими умовами лікування. Крім того, позивач не забезпечила своєчасного обстеження та надання усіх видів медико - санітарної допомоги за медичними показаннями хворих. Вказує, що факт порушення термінів перебування пацієнтів у закладі підтверджується належними та допустимими доказами та показами свідка ОСОБА_3 . Крім того, відповідач зазначає, що ним було дотримано процедуру звільнення позивача. Зазначає, що судом першої інстанції було невірно розраховано середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки термін дії контракту позивача закінчився 30.09.2019 року, а тому суд визначив термін перебування позивача у вимушеному прогулі в період, коли позивач взагалі не мала перебувати у трудових відносинах з відповідачем.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Від відповідача Сумської обласної ради до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що не погоджується з прийнятим судом першої інстанції рішенням , але погоджується з позицією Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань , що викладена ним в апеляційній скарзі. Відповідач Сумська обласна рада просила апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Від третьої особи до апеляційного суду надійшов відзив в якому остання підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань та просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально - небезпечних захворювань апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача Сумської обласної ради апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач та її представник проти апеляційної скарги заперечив та просив в її задоволенні відмовити.

Представник третьої особи апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки контракт є особливою формою трудового договору в якому визначаються права, обов`язки і відповідальність сторін головний лікар ОСОБА_1 не несе відповідальності за недотримання в період опалювального сезону 2016-2017 рр. температурного режиму у приміщеннях закладу, оскільки ні в контракті ні в статуті підприємства цього обов`язку у позивача не передбачено. Крім того, відповідачами не було доведено, що поширення гострої вірусної інфекції, грипу, вірусної пневмонії серед хворих пацієнтів закладу є результатом порушень температурного режиму. Водночас факт порушення строку перебування у психіатричному закладі пацієнтки, який начебто закінчився у грудні 2016 року не підтвердився, а тому відповідач не довів наявності підстав для звільнення позивача із займаної посади. Також, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками місцевого суду виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2014 року Сумською обласною радою було укладено контракт з ОСОБА_1 , відповідно до якого, з нею укладено строковий трудовий договір та прийнято на посаду начальника комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 (том. 1 а.с. 14-17). Строк дії контракту визначено до 30.09.2019 року.

Відповідно до положення про посадові обов`язки в КЗ СОР Обласна спеціалізована лікарня № 2 з організації та проведення контролю за виконанням службових документів, розподілу функціональних обов`язків між головним лікарем та його заступниками (том 2, а.с. 58-62) головний лікар здійснює керівництво лікувально - профілактичним закладом, організовує лікувально - профілактичну, адміністративно - господарську та фінансову діяльність закладу, співпрацює з органами управління, місцевою владою, суміжними медичними закладами та забезпечує взаємодію підрозділів лікувально - профілактичного закладу, створює належні виробничі умови, забезпечує додержання співробітниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежного захисту, здійснює загальний контроль за діяльністю всіх служб лікарні і педагогічного персоналу тощо.

Листом від 14.01.2016 року за підписом ОСОБА_1 комунальний заклад Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 звернувся до управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації з проханням вжити заходів щодо заміни 2-х котлів КВ - 300, оскільки вони фізично та морально застарілі, неодноразово ремонтувалися. (том. 2 а.с.6). Крім того, листами від 02.02.2016 року, 11.03.2016 року, 28.03.2016 року, 11.05.2016 року, 22.06.2016 року управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації було повідомлено про недостатність коштів для закупівлі вугілля кам`яного для проведення опалювального сезону 2016 - 2017 років (том. 2 а.с. 9 -13, 15).

Листом від 14.01.2016 року за підписом ОСОБА_1 комунальний заклад Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 звернувся до управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації з проханням винайти кошти для ремонту очисних споруд Екокомпакт - 100 , оскільки їх функціонування є призупиненим та потребує проведення ремонту. (том. 2 а.с. 7).

Наказами управління майна Сумської обласної ради від 12.12.2016 року та від 10.06.2016 року ОСОБА_1 премійовано за зміцнення матеріальної бази та за підсумками роботи за 2016 рік у розмірі середньомісячної заробітної плати. (том. 1 а.с. 20, том2 а.с 36).

Наказом управління майном Сумської обласної ради від 30.01.2017 року № 20 створено комісію для проведення службового розслідування стосовно фактів грубого порушення посадових обов`язків головним лікарем комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 ОСОБА_1 та визначено строк проведення вказаного службового розслідування в період з 31.01.2017 по 01.02.2017 року із затвердженням плану заходів проведення службового розслідування (том. 1 а.с. 114-115).

Наказом управління майном Сумської обласної ради від 1.02.2017 року № 26/1 було продовжено термін службового розслідування щодо перевірки фактів та з`ясування всіх обставин щодо грубого порушення посадових обов`язків головним лікарем комунального закладу сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 ОСОБА_1 , що призвів до створення загрози здоров`ю та життю пацієнтів лікарні, які перебували на стаціонарному лікуванні в закладі до 14 лютого 2017 року ( т.1 а.с.116).

Відповідно до акту службового розслідування від 14.03.2017 року з початку опалювального сезону 2016 - 2017 років у приміщеннях комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 не було дотримано температурних режимів. Крім того, зазначено, що про вказані обставини ОСОБА_1 повідомлено управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації несвоєчасно, що призвело до порушення прав хворих на одержання психіатричної та соціальної допомоги в умовах, що відповідають вимогам санітарного законодавства передбаченого абзацом четвертим частини третьої статті 25 Закону України Про психіатричну допомогу . За наслідками службового розслідування, комісією було зроблено висновок, що позивачем допущено систематичні порушення Статуту комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 та абзаців 4, 19 пункту 2.3. контракту, що є підставою для розірвання з нею укладеного контракту. (том. 1 а.с. 117-118).

Згідно з витягом з протоколу № 20 постійної комісії з питань розвитку сільських територій, соціального захисту населення, переміщених осіб, учасників АТО та членів їх сімей, охорони здоров`я, материнства та дитинства від 21.02.2017 року вбачається, що на зазначеній постійній комісії було розглянуто питання про звільнення позивача з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 за результатами розгляду якого, було вирішено підтримати проект рішення про звільнення позивача (том. 1 а.с. 101).

Відповідно до витягу з протоколу №11 постійної комісії з питань спільної власності територіальних громад та приватизації від 21.02.2017 року зазначеною комісією вирішено винести питання про звільнення позивача з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 на розгляд 11 сесії обласної ради. (том. 1 а.с. 102-103).

Протоколом постійної комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, процесів децентралізації, адміністративно - територіального устрою, депутатської діяльності, регламенту, законності, та правопорядку, зв`язків із громадськістю, інформаційної та регуляторної політики від 22.02.2017 року № 16 підтримано запропонований проект рішення, внесений на розгляд обласної ради. (том. 1, а.с. 104).

Згідно з витягом з протоколу № 1 президії Сумської обласної ради сьомого скликання від 22.02.2017 року, було погоджено проект рішення обласної ради Про звільнення з посади головного лікаря посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 Неофітної Л.П. та винесено його на розгляд пленарного засідання одинадцятої сесії обласної ради. (том. 1 а.с. 105).

Рішенням Сумської обласної ради від 24.02.2017 року припинено дію контракту, укладеного з позивачем. Звільнено позивача з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 (том. 1 а.с. 18-19).

01.03.2017 року позивача було затримано старшим слідчим слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури Іваніною М.В. (том. 1 а.с. 32-36).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03.03.2017 року відносно позивача обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави. (том. 1 а.с. 35-37).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 09.03.2017 року скасовано ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03.03.2017 року. Встановлено позивачу запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. (том. 1 а.с. 38-42).

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року в справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну законодавство ) встановлено, що контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років.

При укладенні контракту з позивачем Сумська обласна рада керувалась Порядком укладення контрактів з керівниками підприємств регламентованих постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 203 Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності , пунктом 5 якої рекомендовано застосовувати затверджений постановою Порядок і при укладенні контрактів з керівниками комунальних підприємств.

Вподальшому , постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642 затверджено Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та Типову форму контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що контракт укладається на строк від трьох до п`яти років. Якщо після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія контракту вважається продовженою відповідно до закону.

Також , пунктами 7, 9 Порядку передбачено, що контракт може бути розірваний на підставах, установлених законом або контрактом. При цьому звільнення з посади керівника закладу проводиться з урахуванням передбачених законодавством гарантій. Спори між сторонами, що уклали контракт , розв`язуються у порядку встановленому законодавством.

При прийнятті рішення від 24 лютого 2017 року про звільнення позивача з посади головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 Сумська міська рада посилалась на факти грубого порушення нею своїх посадовий обов`язків підтверджених Актом службового розслідування від 14 лютого 2017 року .

В той же час, як вбачається з матеріалів цивільної справи вищезазначеного акту не існувало, а існував акт службового розслідування датований 14 березня 2017 року. При цьому представники відповідача посилались на помилковість дати складання акту, який став підставою для звільнення позивача з роботи, наполягали , що даний акт фактично складений 14 лютого 2017 року. В той же час, в порядку передбаченому законом, помилка в даті складання акту працівниками відповідача усунені не були.

Крім того, з рішення Сумської обласної ради від 24 лютого 2017 року вбачається, що позивачем, як керівником установи допущено недотримання норм температурного режиму, санітарно-епідеміологічних умов перебування осіб, яким надається психіатрична допомога, та інших передбачених законодавством прав і свобод цих осіб і умов праці фахівців та інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги у психіатричному закладі .

При цьому, роботодавець посилався на обставини невідповідності температури повітря, яка підтримувалась у відділенні психіатричного закладу в межах 17-18 С , починаючи з початку опалювального сезону. В той же час, ДБН України Будинки і споруди. Установи охорони здоров`я. В 2.2-10-2001 встановлено, що температура повітря у палатах для дорослих хворих та кабінетах лікарів, кімнат персоналу у лікарнях повинна становити 20С . Також, у рішення відповідача зазначено, що починаючи з 07.01.2017 року зафіксоване стійке зниження температури повітря у приміщеннях лікарні , а про ситуацію, що склалась позивач повідомила управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації лише 10.01.2017 року .

Також роботодавець вважав, що саме з вини позивачки не було в повному обсязі виконано наказ про організацію переведення хворих до іншого лікувального закладу на період відновлення нормального теплопостачання закладу , а у чотирьох хворих виявлено пневмонію і однієї пацієнтки закінчився строк її перебування у психіатричному закладі .

В той же час, як вже було встановлено судом і вбачається з матеріалів цивільної справи , позивачем, як керівником лікувального закладу вживались усі належні та достатні заходи для забезпечення функціонування лікарні та дотримання температурного режиму у приміщеннях лікарні. Зокрема у листі до начальника управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації від 2.02.2016 року № 04-06/07/54 позивач звертала увагу на те, що , незважаючи на встановлення енергозберігаючих вікон та закупівлю для опалення лікарні дров, торфобрикетів та вугілля, це є недостатнім для опалення лікарні і призводить до зниження нормативних показників температури. Для належного проведення опалювального сезону 2016-2017 р.р. є потреба у придбанні вугілля загальна вартість якого може складати 1662276 грн. В той же час, відповідно до затвердженого бюджету на 2016 рік сума виділена на дані потреби складає 852497 грн, що вистачить лише на 2 місяці опалювального сезону, що ставить під загрозу функціонування закладу та належний догляд за хворими ( т.2 а.с.9) . Аналогічні клопотання надсилались нею і 11 березня 2016 року за № 04-06/07/94, 28 березня 2016 року за № 04-06/07/106 , 11 травня 2016 року за № 04-06/07/152, 22 червня 2016 року № 04-06/07Я/191 ( т.2 а.с.10-12,15). Також з відповідними запитами про заміну опалювальних котлів позивач зверталась і до Начальника управління майном Сумської обласної ради ОСОБА_4 та Голови Сумської обласної ради ОСОБА_5 ( т.2 а.с.20-30).

За вирішенням питання щодо надання допомоги у покращенні матеріально-технічної бази медичного закладу, зокрема і у ремонті системи опалення позивач 14 березня 2016 року зверталась з відповідним клопотання і до народного депутата України ОСОБА_6 (т.2 а.с.30-31).

Незважаючи на неодноразові клопотання позивача щодо виділення фінансування для ремонту системи опалення лікарні та встановлення нових опалювальних котлів, достатньо коштів для цієї потреби виділено не було , що і призвело до виникнення пориву теплової системи і зниження нормативної температури у відділеннях лікарні.

В той же час, належних та допустимих доказів на підтвердження вини у цьому саме у діях або бездіяльності позивача у справі відповідачем Сумською обласною радою надано не було.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що позивача звільнено не за зниження температурного режиму та порив тепломережі лікарні , а за несвоєчасне повідомлення про виниклу ситуацію, чим порушено п.2.8 Статуту .

Як вбачається з п.2.8 Статуту комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 про всі випадки внутрішньо-лікарняної інфекції , нещасні випадки, надзвичайні пригоди, адміністрація лікарні сповіщає Управління майном обласної ради. В той же час, у даному пункті Статуту не зазначено терміни в які адміністрація лікарні повинна сповістити управління про надзвичайну пригоду, а як вбачається з матеріалів справи зниження температури повітря у лікарняному закладі сталось у період з 7 по 9 січня 2017 року внаслідок прихованого пориву теплотраси . Ці дати припадали на вихідні та святкові дні і у перший робочий день, а саме 10 січня 2017 року позивач повідомила управління про надзвичайну пригоду.

У ніч з 12 на 13 січня 2017 року стався видимий порив теплотраси , але цього ж дня протягом 13 годин після пориву , аварійна ситуація була усунена та теплопостачання до відділень лікарні відновлене .

Таким чином, колегія суддів вважає що належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у порушенні п.2.8 Статуту відповідачем Сумською обласною радою надано не було.

Не надано відповідачем доказів і на підтвердження того, що внаслідок критичного зниження температури повітря у чотирьох пацієнтів, переведених до Першої обласної спеціалізованої лікарні м.Ромни було виявлено пневмонію, а у однієї хворої ( 87 років) встановлено госпітальну пневмонію, у зв`язку із чим вона була госпіталізована до реанімаційного відділення Охтирської ЦРЛ де подальшому і померла.

Позивач зазначала, що хвора, про яку згадується у акті службового розслідування та у рішенні про припинення контракту, поступила до лікарні о другій половині дня 10 січня 2017 року ( вже після надіслання нею повідомлення про надзвичайну ситуацію в лікарні) з обласного психоневрологічного диспансеру м.Суми в разом із іншими 17 хворими з ознаками гострої респіраторної вірусної інфекції і після її обстеження лікарем-терапевтом їй було призначене лікування, а потім , після консультації інших спеціалістів, хвора була переведена в КЗ Охтирська центральна районна лікарня .

В той же час, обставин виникнення захворювання на ГРВІ у пацієнтів комісією не перевірялись і причинний зв`язком між низькою температурою в палатах лікарні та хворобою пацієнтів не встановлювався.

Не надано відповідачем доказів і на підтвердження вини позивача у невиконання наказу управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації від 13 січня 2017 року № 25-ОД Про організацію переведення хворих з розладами психіки , оскільки як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_1 , на виконання наказу про переведення пацієнтів до іншої лікарні, давала доручення медперсоналу, перепон для перевезення пацієнтів не чинила , спілкувалась з особами, які перешкоджали вивозу хворих і пояснювала їм про те, що перевезення є тимчасовим і на період відновлення теплопостачання в лікарні. Перешкоджали виїзду хворих з лікарні голова сільської ради, мешканці села та родичі пацієнтів , які перекрили виїзд та зачинили ворота.

Не надано відповідачами і доказів недопущення позивачкою 13.01.2017 року працівників управління охорони здоров`я для спілкування з хворими, оскільки допитані в якості свідків члени комісії , які знаходились цього дня на території закладу, стверджували, що вони спілкувались із хворими і їм в цьому ніхто не перешкоджав. Вхід до лікарні був вільний у відділеннях лікарні їм ніхто опору не чинив.

Факт порушення строку перебування у психіатричному закладі пацієнтки, який начебто закінчився у грудні 2016 року, також не підтвердився. При цьому за термін перебування хворих у стаціонарі відповідають лікуючи лікарі - психіатри, завідувач відділенням, а контроль здійснює заступник головного лікаря з медичної частини, згідно їх посадових обов`язків. Рішень суду про незаконне позбавлення волі особи вчинене позивачкою відповідачі не надали.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду в частині обґрунтованості вимог позивача щодо безпідставності розірвання з нею контракту та звільнення з роботи .

Також погоджується колегія суддів і з висновком місцевого суду в частині визначенні підстав та дати звільнення позивача у справі, оскільки згідно зі статтею 240 1 КЗпП України, якщо працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але його поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно суд визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням Сумської обласної ради від 24.11 2017 року було припинено діяльність відповідача - Комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 шляхом приєднання його до комунального закладу Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер ( т.3 а.с.168-169) .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу Комунальний заклад Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 припинено за рішенням засновника 30 травня 2018 року ( т.3 а.с.200-206).

Рішенням Сумської обласної ради від 22 лютого 2019 року було припинено юридичну особу Комунальний заклад Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер шляхом перетворення його у комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань (424400, Сумська область, Краснопільський район, смт.Краснопілля, вул. Бєлгородська, буд.2, Код ЄДРПОУ 03083340) ( т.4 а.с.123-127).

Виходячи з вищезазначеного і керуючись ст. 240-1 КЗпП України місцевим судом обґрунтовано було визнано позивача звільненою з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з 30 травня 2018 року.

В той же час, колегія суддів не може погодитись з рішенням місцевого суду в частині визначення періоду вимушеного прогулу за який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток.

Так, місцевий суд визначив цей період з 25.01.2017 року по день ухвалення оскаржуваного рішення ( 10.12.2019 року). В той же час, позивач була звільнена з роботи 24.02.2017 року а кінцевий строк вимушеного прогулу, за який місцевий суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток, не узгоджується з датою звільнення позивача , а саме 30 травня 2018 року.

Відповідно до довідки наданої відповідачем від 15.03.2019 року, середньоденний заробіток ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального закладу Сумської обласної ради Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2 складав 742,89 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2017 року по 30.05.2018 року , який підлягає стягненню з відповідача комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань на користь позивача складає 231038 грн.79 коп. ( 311х742,89 грн) з подальшим відрахуванням усіх необхідних платежів та зборів.

Враховуючи вищевикладене, через часткову невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині вирішення питання стягнення з відповідача заробітку за час вимушеного прогулу і, на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення періоду та розміру заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, у зв`язку із незаконним звільненням.

Підлягає зміні рішення місцевого суду і в частині розподілу судових витрат у справі, оскільки колегією суддів було зменшено розмір заробітку, який підлягає стягненню з відповідача Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань і крім того, вимоги немайнового характеру про скасування рішення сесії Сумської обласної ради заявлені були тільки до даного відповідача, тому безпідставно було покладено обов`язок по відшкодуванню понесених позивачем судових витрат і на апелянта у справі .

За таких підстав необхідно стягнути з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 3907 грн.73 коп. та стягнути з Сумської обласної ради на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за подачу позовної заяви у сумі 640 грн.00 коп.

В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне компенсувати Комунальному некомерційному підприємству Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України понесені судові витрати зі слати судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 3911 грн.40 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року змінити в частини визначення періоду та розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу , який підлягає стягненню з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань на користь ОСОБА_1 та в частині розподілу судових витрат у справі.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 лютого 2017 року по 30 травня 2018 року у сумі 231038 грн.79 коп. з наступним утриманням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 3907 грн.73 коп.

Стягнути з Сумської обласної ради на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за подачу позовної заяви у сумі 640 грн.00 коп.

В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

Компенсувати Комунальному некомерційному підприємству Сумської обласної ради Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України понесені судові витрати зі слати судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 3911 грн.40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17 березня 2020 року.

Головуючий - О.І. Собина

Судді: Т.А. Левченко

С.Г. Хвостик