Постанова

від 25.02.2020 по справі 761/25701/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №761/25701/19

номер провадження №22-ц/824/316/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Болотова Є.В., Іванченка М.М.

при секретарі Кемському В.В.

за участю: представника скаржника Циба В.К.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Соломко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Родовід Банк на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року, постановлену під головуванням судді Шевченківського районного суду м. Києва Савицького О.А.,

у цивільній справі № 761/25701/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович, Публічне акціонерне товариство Родовід Банк , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

в с т а н о в и л а :

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене щодо нього ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2017 року.

Обґрунтовуючи вимоги заяви тим, що він як боржник у виконавчому провадженні не ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року про стягнення на користь ПАТ Родовід Банк заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 044 315,61 доларів США. Зазначаючи, що вказана заборгованість забезпечена іпотекою належних йому земельних ділянок, на які державний виконавець не позбавлений можливості звернути стягнення. Виїзд за межі України пов`язаний з необхідністю здійснення ним повноважень директора ТОВ Граніттранссервіс .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року задоволено заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Скасовано обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , встановлене ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2017 року в справі №757/8285/17-ц.

Не погодившись з ухвалою, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Родовід Банк подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просила ухвалу скасувати та залишити в силі вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2017 року заходи щодо обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. В якому проти обставин викладених скаржником в апеляційній скарзі заперечував,виходячи з їх безпідставності, необґрунтованості, надуманості. Зазначаючи, що судове рішення першої інстанції відповідає нормам діючого законодавства, судом надано належну оцінку всім доказам.

У судовому засіданні представник стягувача апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, та просив задовольнити її в повному обсязі.

Боржник та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав вважати, що заявник навмисно чи свідомо ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід Банк було стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 044 315,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2011 року складало192 111 677,28 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.

На підставі рішення, ПАТ Родовід Банк 10.10.2012 року отримано виконавчий лист, та передано на примусове виконання. Виконавче провадження № 35028982 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Враховуючи, що боржник ухилявся від виконання рішення суду, у 2017 році головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадим І.С. звернувся до Печерського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке ухвалою суду від 15.02.2017 року по справі № 757/8285/17-ц було задоволено.

Відповідно до положень ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Тобто, звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, боржник повинен довести факт зміни обставин, які стали підставою для застосування до нього відповідного заходу.

ОСОБА_1 не погоджуючись з ухвалою суду щодо тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України в 2017 році оскаржив її в установленому законом порядку з підстав ненадання державним виконавцем доказів щодо ухилення боржника від виконання рішення суду, оскільки він передав в іпотеку банку земельні ділянки та здійснював періодичні платежі на погашення заборгованості.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу було відхилено, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року залишено без змін.

У той же час, доводами заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України при зверненні ОСОБА_1 в 2019 році до суду було те, що заявник не має змоги виконати рішення суду в повному обсязі у зв`язку з відсутністю відповідного майна та коштів. На наявні кошти було вже звернуто стягнення в ході виконавчого провадження, зокрема державним виконавцем було стягнуто 953 717, 26 гривень. Крім того, у відповідності до ст. 49 Закону України Про іпотеку стягувачем ПАТ Родовід Банк придбано дві земельні ділянки по 0, 25 га кожна в Макарівському районі Київської області по ціні 141 907,50 гривень. З іншого наявного майна, є ще земельні ділянки, на які державними виконавцями також звертається стягнення. Протягом 2015-2017 років заявником особисто також вчинялися дії щодо погашення заборгованості у вигляді щомісячних проплат по 50 або 70 гривень. Для можливості отримання доходу та забезпечення виконання рішення він став директором товариства, специфіка роботи якого пов`язана з необхідністю виконання договорів про міжнародні вантажні перевезення автомобільним транспортом, контрагентами за якими є іноземні замовники, зокрема підприємства Польщі. Зазначене свідчить про необхідність постійних закордонних відряджень. Однак, здійснення такої діяльності унеможливлюється внаслідок застосування до нього обмеження у праві виїзду за межі України в якості боржника.

Суд першої інстанції при ухваленні судового рішення вказував, що фактично на час звернення з заявою у заявника на праві власності перебувають 14 земельних ділянок, про що свідчать матеріали виконавчих проваджень. І лише в двох із виконавчих проваджень банк звернув стягнення на іпотечне майно, подавши заяву державному виконавцю про залишення земельної ділянки ( нереалізованого іпотечного майна) за собою. В інших виконавчих провадженнях банк таких заяв не подав. Не здійснив він також будь - якого реагування і на заяви ОСОБА_1 із пропозиціями щодо погашення заборгованості за кредитними договорами шляхом викупу відповідними інвесторами земельних ділянок. Що свідчить про прагнення заявника виконати свої зобов`язання.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді заяви не було взято до уваги те, що питання наявності у ОСОБА_1 інших земельних ділянок, ніж ті що були реалізовані під час виконання судового рішення, вже були предметом судового перегляду під час розгляду заяви про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та її апеляційному перегляді. Відтак, їм надана правова оцінка.

Крім того, судом не взято до уваги, що підставою для відкриття виконавчого провадження є рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на іпотечне майно ( земельні ділянки) якими забезпечувалася сума наданих грошових коштів за умовами кредитного договору.

Фактично в своїй заяві, ОСОБА_1 як і суд першої інстанції в судовому рішенні вказують на відсутність дій ( бездіяльність) банку та державного виконавця в рамках відкритих виконавчих проваджень щодо звернення стягнення на земельні ділянки в рахунок погашення заборгованості. При цьому, не надаючи належних та допустимих доказів (хоча у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень) на підтвердження бездіяльності зазначених вище осіб в силу вимог діючого законодавства. Незгода заявника з діями чи бездіяльністю як банку, так і державного виконавця, підлягають вирішенню в інший правовий спосіб.

Посилання суду на те, що заявник жодним чином не перешкоджав ні банку, ні державному виконавцю проводити виконавчі дії, а відтак вказує на відсутність доказів щодо ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором, на думку колегії суддів не може бути підставою для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. Так як, ці доводи не були підставами для застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а відтак, не можуть бути підставами для його скасування.

Звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 (як підставу не ухилення від виконання обов`язків, покладених на нього судовим рішенням) вказував на необхідність у виїзді за межі України у зв`язку з його діяльністю в якості директора ТОВ Граніттранссервіс . Надаючи на підтвердження зазначених обставин лист Голови правління ТОВ АТМ Сервіс (Польща), та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( а.с. 6 -12 ).

Однак, у ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 не працює на посаді директора ТОВ Граніттранссервіс . Фактично відомості щодо працевлаштування заявника внесено лише до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення Наглядової ради.

Будь - яких інших доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків директора товариства ( наказ про зарахування, запис у трудовій книжці, отримання заробітної плати та інше) з дати подачі заяви до суду першої інстанції - червень 2019 року, так і на час апеляційного розгляду справи - лютий 2020 року надано не було.

Доводи заяви в частині того, що за положеннями ст. 441 ЦПК України не можна тимчасово обмежувати у праві виїзду за межі України керівників юридичних осіб так як це призводить до обмеження цивільної правоздатності юридичної особи, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Враховуючи, що заява державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядалася судом першої інстанції за правилами ЦПК в редакції до 15.12.2017 року, а відтак положення ст. 377 -1 ЦПК передбачали підстави тимчасового обмеження також керівника юридичної особи.

Відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України, обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили утверджує авторитет держави як правової.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 у ході розгляду справи, як боржник, не довів факт зміни обставин, які стали підставою для застосування до нього відповідного заходу ( тимчасового обмеження у правів виїзду за межі України), а відтак заява про скасування таких заходів не підлягала до задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала суду, як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, з зазначених вище підстав.

У силу положень ст. 141 ЦПК України з боржника на користь Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Родовід Банк підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1921 гривень.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Родовід Банк задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року скасувати та постановити нову, за якою ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Родовід Банк судовий збір у розмірі 1921 гривня.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 березня 2020 року.

Суддя-доповідач: Судді: