Рішення

від 10.03.2020 по справі 380/1/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Мелешко М.І.

представника відповідача - Пилип`як Х.І.

представника третьої особи - Палайди-Тис О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом Автогаражного кооперативу «Гайовий» до Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, -

ВСТАНОВИВ:

Автогаражний кооператив «Гайовий» звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування підпункту 2.6 пункту 3 та підпункту 23 пункту 4 ухвали Львівської міської ради від 11.07.2019 №5339 Про надання Шевченківській районній адміністрації дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Шеремети для збереження та використання скверів .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою відмови у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Позивач вказує, що системний аналіз обставин спору, наданих доказів, норм чинного законодавства України та судової практики і правових позицій касаційних судів дає всі підстави вважати, що позов відповідає вимогам законодавства є обґрунтованим та піддягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди. Зазначені обставини не свідчать про очевидну відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості. Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Стверджує, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не реалізований замовником протягом тривалого часу, не є перешкодою з боку уповноваженого органу у наданні такого дозволу іншим особам з метою ефективного використання в подальшому такої земельної ділянки, але вказане жодним чином не впливає на законність оскаржуваного рішення та не перешкоджає позивачеві обрати інший належний спосіб захисту інтересів. Вважає, що Львівська міська рада діяла в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради проти позову заперечив з мотивів, наведених відповідачем у відзиві на позов. Просив відмовити у задоволенні позову.

3 січня 2020 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

27 лютого 2020 року суд у підготовчому засіданні протокольною ухвалою закінчив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.

"Автогаражний кооператив "Гайовий" згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи зареєстрований 03.12.2001.

14.03.2002 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1524 "Про погодження Автогаражному кооперативу "Гайовий" місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 15 років для будівництва гаражних боксів на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові" відповідно до якої погоджено позивачеві місце розташування та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 2800 кв.м. в оренду терміном на 15 років для будівництва автогаражних боксів на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові.

Експертом державної експертизи 13.03.2017 надано висновок № 100/82-17 про те, що проект землеустрою земельної ділянки 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею земельної ділянки - 2800 кв.м. відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Відповідно до витягу № НВ-4604833802017 на земельну ділянку на АДРЕСА_1 . Замарстинівській, 135-А АДРЕСА_2 . Львові кадастровий № 4610137500:05:003:0259 категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Юридичний департамент 18.04.2017 листом № 4-2301-350 повідомив позивача, що АГК "ГАЙОВИЙ" не є садівничим чи дачним кооперативом департамент не вбачає підстав затвердження "АГК "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної на АДРЕСА_3 Замарстинівській АДРЕСА_4 для обслуговування гаражних боксів. Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради 28.04.2017 листом № 2403-2428 повідомило, що право оренди земельної ділянка площею 0.2800 га на АДРЕСА_1 . Замарстинівській, 135-А кадастровий № 4610137500:05:003:0259 може бути реалізоване виключно на конкурентних засадах (земельних торгах) і тому звернення АГК "ГАЙОВИЙ" від 14.03.2017 р. № 2-6139/АП-Л-2403 не може бути вирішене.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 08.08.2017 залишеною без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 задоволено адміністративний позов автогаражного кооперативу "ГАЙОВИЙ" та визнано протиправною відмову управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду та затвердження проекту землеустрою земельної ділянки позивачу цільове призначення - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській 135-А у м. Львові площею - 2800 кв.м., кадастровий № 4610137500:05:003:0259; - зобов`язано Львівську міську раду розглянути на сесії ради і вирішити, відповідно до ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, питання про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею-2800 кв.м., кадастровий №4610137500:05:003:0259.

Листом від 01.10.2018 №2403-4975 директор Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомив позивача, що проект ухвали "Про затвердження автогаражному кооперативу "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_3 Замарстинівській АДРЕСА_4 " розглядався Львівською міською радою на пленарному засіданні 20.09.2018, але не набрав необхідної кількості голосів.

Ухвалою Львівської міської ради №4203 від 08.11.2018 автогаражному кооперативу "Гайовий" відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_4 з мотивів збереження зелених насаджень м. Львова, та беручи до уваги ухвалу Львівської міської ради № 4686 від 21.05.2015 про внесення змін до ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2011 "Про передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" у користування парку "700-річчя Львова".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у справі 1.380.2019.002208 визнано протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 08.11.2018 №4203 «Про відмову атогаражному кооперативу «Гайовий» у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_4 » ; зобов`язано Львівську міську раду вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Замарстинівській 135-А атогаражному кооперативу «Гайовий» з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

11.07.2019 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 5339 "Про надання Шевченківській районній адміністрації дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Шеремети для збереження та використання скверів" згідно з якою: пункт 1: внести зміни до ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2 011 р. "Про передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" у користування парку "700-річчя Львова", вилучивши п. 3; пункт 2: надати Шевченківській районній адміністрації дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Шеремети для збереження та використання скверів: - 2.6 ділянка 6 орієнтовною площею 0.2800 га; пункт4: внести зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 07.08.2010 р. № 3725 "Про затвердження переліку та меж скверів Шевченківського району м. Львова", доповнивши його пунктами 18-24 у такій редакції: - № з/п -23. Назва скверу - Сквер на вул. П. Шеремети (ділянка 7), орієнтовна площа земельної ділянки - 0,2800 га.

Не погодившись із вказаною ухвалою Автогаражний кооператив "Гайовий" звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, до яких відноситься відповідач, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування .

Згідно з ч. 13-14 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 6. ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 50 Закону України від 22 травня 2003 року N 858-IV "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 858-IV) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

В оскаржуваному рішенні відповідача відсутні посилання на недостатність у наданих позивачем матеріалах будь-яких документів, передбачених наведеними положеннями статті 50 Закону N 858-IV для затвердження проекту землеустрою.

Суд зазначає, що ухвала Львівської міської ради від 11.07.2019 №5339 Про надання Шевченківській районній адміністрації дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Шеремети для збереження та використання скверів є актом індивідуальної дії та стосується прав та інтересів позивача.

Прийняття такого спірного рішення відповідачем зачіпає правомірні інтереси позивача, оскільки на час його прийняття ухвалою Львівської міської ради, оскільки позивачу ухвалою Львівської міської ради від 14.03.2002 № 1524, яка є чинною, скасована не була, протиправною не визнавалась, погоджено місце розташування об`єкта та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею - 2800 кв.м, на АДРЕСА_1 . Замарстинівській, АДРЕСА_4 Львові для будівництва авто-гаражних боксів, отже реалізація їхнього права не може бути обмежена.

Суд зазначає, що необґрунтованим є твердження відповідача про те, що Позивач не визначив з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу та що позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

АК ГАЙОВИЙ з власної ініціативи замовив у КП КАРТОГРАФ виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові.

Експертом державної експертизи 13.03.2017 надано висновок № 100/82-17 про те, що проект землеустрою земельної ділянки 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею земельної ділянки - 2800 кв.м. відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам

У Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України відзначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Прийняття ухвали Львівською міською радою (зокрема підпункт 2.6 пункту 3 та підпункт 23 пункту 4) від 11.07.2019 №5339 Про надання Шевченківській районній адміністрації дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Шеремети для збереження та використання скверів тим самим нівелює своє ж рішення від 14.03.2002 № 1524, яким погоджено місце розташування об`єкта та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею - 2800 кв.м, на АДРЕСА_1 . Замарстинівській АДРЕСА_4 для будівництва авто-гаражних боксів.

Суд наголошує, що Львівська міська рада приймаючи спірну ухвалу допустила непослідовний і некоординований підхід до ситуації позивача, що призвело до спору в суді.

Суд звертає увагу, що триваюча невизначеність щодо розв`язання ситуації з вирішенням земельного питання позивача не отримала своє завершення після прийняття 11.07.2019 відповідачем ухвали №5339, оскільки відповідач не прийняв рішення щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки позивачу у користування.

По-перше, видається, що прийняття спірного рішення Львівською міською радою дозволило їй ретроспективно позбавити прав позивача наданих йому цією ж міською радою 14.03.2012. По-друге, видається, що прийняття спірної ухвали надало відповідачу можливість позбавляти таких прав за власним бажанням, у будь-який час і без залучення сторін, чиї інтереси зачіпаються.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

У рішенні від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення Львівської міської ради.

Проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, враховуючи при цьому доводи сторін, а також наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуване рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.6 пункту 3 та підпункт 23 пункту 4 ухвали Львівської міської ради від 11.07.2019 №5339 Про надання Шевченківській районній адміністрації дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Шеремети для збереження та використання скверів .

Стягнути з Львівської міської ради (79006, м. Львів. пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) за рахунок її бюджетних асигнувань 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн сплаченого судового збору на користь Автогаражного кооперативу «Гайовий» (79001, м. Львів, вул. Петра Панча, 20/57, код ЄДРПОУ 26126106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2020.

Суддя Р.М. Брильовський