Постанова

від 12.03.2020 по справі 910/15288/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2020 р. Справа№ 910/15288/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Козацька О.К.

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг"

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.12.2019 р.

у справі № 910/15288/19 (суддя - Щербаков С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг"

про стягнення заборгованості у розмірі 220571,84 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" про стягнення заборгованості за договором оренди № П-30 від 26.11.2018 р. у загальному розмірі 220571,84 грн, з яких: 98146,30 грн - заборгованість по сплаті орендної плати, 10508,21 грн - пеня за прострочення сплати орендних платежів, 73886,47 грн - заборгованість за подвійну орендну плату відповідно до п. 3.5 договору, 34441,33 грн - заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення (комунальні послуги) та 3589,53 грн - пеня за прострочення сплати комунальних платежів.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та укладеного між сторонами договору оренди належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів, у зв`язку з чим останній повинен сплатити заборгованість у заявленому розмірі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2019 р. у справі № 910/15288/19 позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 98146,30 грн заборгованості по сплаті орендної плати, 73886,47 грн заборгованості за подвійну орендну плату та 10244,35 грн пені, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що строк дії договору скінчився 31.05.2019 р. та позивачем не були виставлені рахунки-фактури для оплати, тому у відповідача відсутні правові підстави для оплати боргу після закінчення строку дії договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" у справі № 910/15288/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15288/19 та призначено її до розгляду на 25.02.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 р. було відкладено розгляд справи до 12.03.2020 р.

У засідання суду, призначене на 12.03.2020 р., представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності зазначеного представника суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

26.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" (далі - орендар) було укладено договір оренди № П-30 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає орендарю у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на третьому поверсі загальною площею 50,3 кв. м, в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8. Приміщення включає в себе всі стелі, підлоги, двері, дверні рами, вікна з рамами та склом внутрішню та зовнішню поверхню всіх стін, труби, сантехніку, інженерні та комунікаційні мережі тощо.

Згідно з п. 1.2 договору приміщення передається в оренду з метою ведення господарської діяльності.

Як передбачено п. п. 1.6, 1.7 договору, приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання-передачі, який оформляється у двох примірниках, який підписується уповноваженими представниками сторін і з дати його підписання вважається додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною. Повернення орендарем приміщення відповідно також оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 2.1.1 договору обчислення строку оренди починається з дня передачі приміщення за актом приймання-передачі. Орендодавець зобов`язаний передати, а орендар зобов`язаний прийняти приміщення не пізніше 26.11.2018 р.

Згідно з п. 2.1.2 договору, в редакції додаткового договору від 06.02.2019 р. про внесення змін до договору, строк оренди закінчується 31.05.2019 р. включно, але в будь-якому разі не може перевищувати граничного строку ліквідації неплатоспроможного банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до п. 2.2.1 договору за домовленістю сторін орендна плата за передане в оренду приміщення встановлюється в національній валюті України та складається з наступних платежів: а) загальна площа приміщення складає 50,3 кв. м; б) орендна плата за 1 кв. м орендної площі у місяць складає 350,28 грн, у т. ч. ПДВ 58,38 грн; в) загальна сума орендної плати за місяць становить 17619,08 грн, в тому числі ПДВ - 2936,51 грн.

Пунктом 2.2.3 договору, в редакції додаткового договору від 06.02.2019 р. про внесення змін до договору, передбачено, що орендна плата за поточний календарний місяць нараховується з дати передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі та сплачується орендарем не пізніше 25 числа поточного місяця на підставі оригіналів рахунків орендодавця, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом. У випадку оренди за неповний календарний місяць оренди, орендна плата сплачується пропорційно кількості днів оренди у відповідному місяці. Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до дати фактичного повернення приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі та/або до повного виконання орендарем всіх зобов`язань за цим договором. Оригінали рахунків щомісячно направляються орендодавцем на адресу орендаря зазначену в цьому договорі з послідуючим направленням актів наданих послуг. Неотримання орендарем рахунку та/або акту наданих послуг від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати. Орендна плата за перший та останній місяці строку оренди сплачується протягом 15 банківських днів з дати передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі на підставі рахунку. Орендна плата за останній місяць строку оренди може бути зарахована орендодавцем в погашення прострочених зобов`язань орендаря за договором, а також в рахунок погашення невиконаних орендарем зобов`язань щодо відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг, пов`язаних з утриманням приміщення.

Згідно з п. 2.2.4 договору, в редакції додаткового договору від 06.02.2019 р. про внесення змін до договору, крім орендної плати, орендар щомісячно відшкодовує (окрім випадку самостійної оплати орендарем комунальних платежів) орендодавцю вартість спожитої електроенергії, послуг водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інші комунальні та експлуатаційні послуги не пізніше 5 числа наступного місяця, від місяця в якому виписано орендодавцем відповідні рахунки та акти виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом, пропорційно до орендованої площі або показників лічильників. Сторони повинні надавати підтверджуючі документи щодо оплати зазначених послуг. За умови відсутності інших орендарів та невикористання орендодавцем частини приміщення, що не перебуває в оренді за цільовим призначенням, комунальні послуги сплачуються орендарем згідно показників лічильників, а опалення в повному обсязі у випадку, якщо незайняту частину приміщення неможливо відключити від споживання комунальних послуг, теплової енергії та ін.

Відповідно до п. 3.1 договору орендар сплачує орендодавцю, зокрема: орендну плату; відшкодовує вартість спожитих електроенергії, теплової енергії, водопостачання та водовідведення (каналізації), підігріву води і централізованого опалення, послуг з утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інших комунальних та експлуатаційних послуг; пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування грошових зобов`язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов`язання по будь-якому з вищезазначених платежів.

Згідно з п. 3.5 договору повернення орендарем приміщення відповідно оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі. Сторона, що відмовилася від підписання відповідного акту, зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки, завдані такою відмовою або затримання підписання акту. На дату припинення чинності договору орендар зобов`язаний відновити стан приміщення відповідно до вимог цього договору і повернути орендодавцю приміщення в стані не гіршому, ніж на дату прийняття в користування, з врахуванням нормального зносу. Якщо орендар або будь-яка підпорядкована йому особа продовжує користуватись приміщенням, або будь-якою його частиною після останнього дня строку оренди без додаткового договору про це між орендодавцем та орендарем, то орендар несе відповідальність за всі збитки, заподіяні в результаті цього орендодавцю, окрім випадків безпідставної відмови орендодавця прийняти приміщення. Орендар і будь-які інші особи, що продовжують користуватись приміщенням, вважаються такими, що прийняли на себе обов`язки орендаря за даним договором на основі подвійної орендної плати, окрім випадків безпідставної відмови орендодавця прийняти приміщення. У будь-якому випадку, внесення орендарем орендної плати і прийняття її орендодавцем після спливу строку оренди не є продовженням строку оренди або наданням орендарю або іншій особі права користування приміщенням, за виключенням випадків, коли сторони окремо уклали про це письмовий договір. У випадку ухилення орендаря від повернення приміщення та/або підписання акту приймання передачі та несплати при цьому орендної плати в подвійному розмірі за дні користування приміщенням орендодавця після закінчення строку оренди (за кожен день прострочення) та невідшкодування вартості спожитих комунальних послуг, орендодавець має право звільнити приміщення від майна орендаря та відповідальність за подальшу долю такого майна не несе.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення строку оренди, передбаченого п. 2.1.2 цього договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 5.1.1 договору).

За п. 5.2.2 договору, у випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов`язань, за кожний день прострочення, від суми невиконаного зобов`язання.

На виконання умов укладеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 50,3 кв. м, що розташоване на третьому поверсі в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8. Приміщення включає в себе всі стелі, підлоги, двері, дверні рами, вікна з рамами та склом внутрішню та зовнішню поверхню всіх стін, труби, сантехніку, інженерні та комунікаційні мережі, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.11.2018 р.

03.10.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 7/3838, в якому повідомив останнього про те, що 07.10.2019 р. об`єкт оренди за договором № П-30 від 26.11.2018 р. буде продано, у зв`язку з чим просив відповідача повернути приміщення за актом-приймання передачі (повернення) приміщення та погасити існуючу заборгованість по орендній платі, що підтверджується копією фіскального чеку від 30.09.2019 р.

Однак, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не сплатив, майно за актом приймання-передачі позивачу не повернув.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" утворилась заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 98146,30 грн за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного договору оренди сторони чітко визначили строки внесення орендарем відповідних платежів за користування орендованим майном.

Встановлено, що за надані позивачем послуги з оренди за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року відповідач не розрахувався, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" виникла заборгованість у розмірі 98146,30 грн, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 98146,30 грн заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди № П-30 від 26.11.2018 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи скаржника про те, що строк дії договору скінчився 31.05.2019 р., а позивачем не були виставлені рахунки-фактури для оплати, тому у відповідача відсутні правові підстави для оплати боргу після закінчення строку дії договору колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки за змістом п. 2.2.3 укладеного договору неотримання орендарем рахунку та/або акту наданих послуг від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати.

Також позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача 73886,47 грн подвійної орендної плати відповідно до п. 3.5 укладеного договору.

Відповідно до п. п. 1.6, 1.7 договору приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання-передачі, який оформляється у двох примірниках, який підписується уповноваженими представниками сторін і з дати його підписання вважається додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною. Повернення орендарем приміщення відповідно також оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 2.1.1 договору обчислення строку оренди починається з дня передачі приміщення за актом приймання-передачі. Орендодавець зобов`язаний передати, а орендар зобов`язаний прийняти приміщення не пізніше 26.11.2018 р.

Як передбачено п. 2.1.2 договору, в редакції додаткового договору від 06.02.2019 р. про внесення змін до договору, строк оренди закінчується 31.05.2019 р. включно, але в будь-якому разі не може перевищувати граничного строку ліквідації неплатоспроможного банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до п. 5.1.1 договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення строку оренди, передбаченого п. 2.1.2 цього договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Вбачається, що строк оренди закінчився 31.05.2019 р., відповідно договір оренди № П-30 від 26.11.2018 р. припинив свою дію 31.05.2019 р. у зв`язку із закінченням строку оренди, однак відповідач не здійснив передачу частини нежитлового приміщення загальною площею 50,3 кв. м, що розташоване на третьому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

При цьому, позивач звертався до відповідача з листом № 7/3838 від 03.10.2019 р. з вимогою повернути приміщення за актом-приймання передачі (повернення) приміщення, оскільки з 07.10.2019 р. об`єкт оренди за договором № П-30 від 26.11.2018 р. буде продано.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як передбачено п. 3.5 договору, повернення орендарем приміщення відповідно оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі. Орендар і будь-які інші особи, що продовжують користуватись приміщенням, вважаються такими, що прийняли на себе обов`язки орендаря за даним договором на основі подвійної орендної плати, окрім випадків безпідставної відмови орендодавця прийняти приміщення. У будь-якому випадку, внесення орендарем орендної плати і прийняття її орендодавцем після спливу строку оренди не є продовженням строку оренди або наданням орендарю або іншій особі права користування приміщенням, за виключенням випадків, коли сторони окремо уклали про це письмовий договір. У випадку ухилення орендаря від повернення приміщення та/або підписання акту приймання передачі та несплати при цьому орендної плати в подвійному розмірі за дні користування приміщенням орендодавця після закінчення строку оренди (за кожен день прострочення) та невідшкодування вартості спожитих комунальних послуг, орендодавець має право звільнити приміщення від майна орендаря та відповідальність за подальшу долю такого майна не несе.

Таким чином, у разі припинення укладеного договору, у відповідача виникає обов`язок повернути орендодавцю майно з оренди, оскільки договір припинив свою дію, внаслідок чого орендар втратив право на користування об`єктом оренди.

Вбачається, що відповідач не повернув позивачу за актом приймання-передачі орендоване нежиле приміщення.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів ст. 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 73886,47 грн заборгованості у розмірі подвійної орендної плати є обґрунтованою, відповідає умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 10508,21 грн пені за період з 26.04.2019 р. по 20.10.2019 р.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання неналежного виконання зобов`язання, зокрема в разі прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов`язань, за кожний день прострочення, від суми невиконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Місцевий суд дійшов висновку про те, що задоволенню підлягає сума пені у розмірі 10244,35 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 26.04.2019 р. по 20.10.2019 р.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній здійснює нарахування пені за період з з 26.04.2019 р. по 20.10.2019 р.

Однак, строк оренди приміщення відповідно до додаткового договору від 06.02.2019 р. закінчився 31.05.2019 р.

Обов`язок сплачувати орендну плату у відповідача виник саме на підставі укладеного договору оренди № П-30 від 26.11.2018 р., на умовах та в строки, що були узгоджені сторонами в укладеному договорі.

В той же час, позивач кінцевою датою нарахування пені зазначає 20.10.2019 р. Тобто, в даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати орендної плати, нарахованої за користування об`єктом оренди за період до і після припинення договору оренди.

Враховуючи наведені обставини справи і норми права, колегія суддів дійшла висновку, що забезпечене неустойкою (у вигляді пені) виконання відповідачем основного грошового зобов`язання припинилося у зв`язку із припиненням дії договору 30.05.2019 р., а тому відсутні підстави для застосування до відповідача господарської санкції шляхом стягнення з відповідача пені за прострочення ним сплати орендної плати за користування об`єктом оренди після припинення дії договору, тобто нарахування пені за період з 01.06.2019 по 20.10.2019 р. є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 5798,51 грн за період з 26.04.2019 р. по 31.05.2019 р.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 34441,33 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення (комунальні послуги) та 3589,53 грн пені за період з 06.03.2019 р. по 20.10.2019 р. за прострочення сплати комунальних платежів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 договору орендар сплачує орендодавцю, зокрема: орендну плату; відшкодовує вартість спожитих електроенергії, теплової енергії, водопостачання та водовідведення (каналізації), підігріву води і централізованого опалення, послуг з утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інших комунальних та експлуатаційних послуг; пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування грошових зобов`язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов`язання по будь-якому з вищезазначених платежів.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Як передбачено ст. ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 вказаного Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За умовами п. 2.2.4 укладеного договору, в редакції додаткового договору від 06.02.2019 р. про внесення змін до договору, крім орендної плати, орендар щомісячно відшкодовує (окрім випадку самостійної оплати орендарем комунальних платежів) орендодавцю вартість спожитої електроенергії, послуг водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інші комунальні та експлуатаційні послуги не пізніше 5 числа наступного місяця, від місяця в якому виписано орендодавцем відповідні рахунки та акти виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом, пропорційно до орендованої до орендованої площі або показників лічильників. Сторони повинні надавати підтверджуючі документи щодо оплати зазначених послуг.

За умови відсутності інших орендарів та невикористання орендодавцем частини приміщення, що не перебуває в оренді за цільовим призначенням, комунальні послуги сплачуються орендарем згідно показників лічильників, а опалення в повному обсязі у випадку, якщо незайняту частину приміщення неможливо відключити від споживання комунальних послуг, теплової енергії та ін.

Таким чином, зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що факт надання позивачем комунальних, експлуатаційних та інших послуг відповідачу підтверджується відповідними актами та виставленими рахунками або показаннями лічильників.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження надання позивачем відповідачу послуг водопостачання, водовідведення, постачання електроенергії, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони, послуг зв`язку, інші комунальні та експлуатаційні послуги, відповідні акти у матеріалах справи відсутні, як і відсутні виставлені рахунки та зняті показання лічильників.

При цьому, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" не здійснює господарську діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення тощо, при цьому позивачем не надано доказів наявності у нього укладених договорів з тепло, енерго та водопостачальними організаціями та іншими суб`єктами господарювання на підтвердження надання комунальних послуг відповідачу.

Отже позивачем, у встановленому законом порядку, не доведено факт наявності у відповідача заборгованості саме у розмірі 34441,33 грн за надані комунальні послуги в період оренди відповідачем частини нежитлового приміщення загальною площею 50,3 кв. м, що розташоване на третьому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3589,53 грн пені за прострочення сплати комунальних платежів відповідно до ст. 611 ЦК України також не підлягає задоволенню, як похідна вимога від основної вимоги, а тому у її задоволенні судом першої інстанції було правомірно відмовлено.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.12.2019 р. у справі № 910/15288/19 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" (вул. Прорізна, буд. 8, оф. 307, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 42501770) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вул. Хрещатик, буд. 8-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19364259) 98146 (дев`яносто вісім тисяч сто сорок шість),30 грн заборгованості по орендній платі, 73886 (сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість),47 грн подвійної орендної плати, 5798 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім),51 грн пені.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" (вул. Прорізна, буд. 8, оф. 307, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 42501770) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вул. Хрещатик, буд. 8-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19364259) 2667(дві тисячі шістсот шістдесят сім),47 грн судового збору за подання позовної заяви .

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вул. Хрещатик, буд. 8-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19364259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО Консталтинг" (вул. Прорізна, буд. 8, оф. 307, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 42501770) 105 (сто п`ять),96 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.03.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Андрієнко