Рішення

від 03.03.2020 по справі 925/1467/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1467/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В., за участю представників: позивача - Фетісов Д.В. адвокат; відповідача - Ігнатенко В.М. адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні господарського суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павіан» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» про стягнення з6364,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 6364,99 грн. заборгованості по договору поставки №171324 від 27.02.2017 з яких: 5054,40 грн основного боргу, 965,37 грн інфляційних та 345,22 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного та отриманого ним товару.

Ухвалою суду від 17.12.2019 розгляд справи призначено на 23.01.2020 в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.02.2020 судове засідання було відкладено на 03 березня 2020 р.

10.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погодився із заявленими вимогами посилаючись на те, що у рахунку-фактурі від 27.02.2017 № 7011324 позивачем строк оплати не вказаний та не визначений, а тому твердження позивача, що відповідач мав сплатити за товар кошти у строк не пізніше 01.09.2017 не відповідає дійсності.

Відповідач зауважив, що з жодною вимогою про оплату товару позивач до відповідача не звертався. На думку відповідача, у позивача на день звернення до суду ще не виникло право вимоги, оскільки не було вимоги оплати, а відтак у відповідача не виникло обов`язку до сплати.

24.01.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій доводи відповідача, зазначені у відзиві вважає такими, що не відповідають вимогам ч.1 ст.692 ЦК України, суперечать дійсним обставинам справи та наявним доказам, оскільки строк оплати у спірних правовідносинах у будь-якому випадку настав не пізніше 01.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечував. Просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., про що подав до суду заяву про докази спати судових витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні проти існування основного боргу не заперечував, щодо нарахованих позивачем господарських санкцій вважав їх безпідставними і просив суд у їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача подав до суду заперечення на клопотання позивача щодо стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 5000 грн. мотивуючи тим, що позивачем не надано належних доказів того, що договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2019 укладений адвокатом Фетісовим Д.В. з особою, яка має право на укладання такого договору від імені ТОВ Павіан .

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2017 між сторонами був укладений договір поставки № 171324 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов`язався продати (поставити) хімічні засоби захисту рослин, регулятори росту, добрива та елітний посівний матеріал (далі - Товар), а відповідач зобов`язався прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах, погоджених цим Договором і Додатками, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Розділом 3 вказаного Договору визначено порядок розрахунків між сторонами.

За умовами п.3.1 Договору покупець оплачує товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника за кожну партію товару, на умовах: 100 % передоплати від суми кожного рахунку-фактури. Строк оплати вказується у рахунку-фактурі.

Розділом 4 Договору визначені умови поставки Товару.

Базові умови поставки Товару - EXW (Інкотермс 2000) склад ТОВ АгроРось , с.Саморідня, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область; склад ТОВ АгроМіксПостач м.Фастів, Київська область; склад ТзОВ Компанія Агропанхім , с.Голишів, Луцький район, Волинська область.

Згідно п.4.7 Договору за домовленістю сторін можлива доставка Товару в зазначене Покупцем місце. Вартість транспортних послуг за доставку Товару обмовляється окремо.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань щодо поставки Товару відповідачу підтверджується, дослідженими в судовому засіданні:

- видатковою накладною від 27.02.2017 № 7011324 на суму 5054,40 грн., в т.ч. ПДВ;

- рахунком-фактурою від 27.02.2017 № 7011324 із зазначенням про те, що рахунок дійсний до сплати до 01.09.2017;

- довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 27.02.2017 № 21 на ім`я директора Буйновського С.О.

Сума боргу за поставлений Товар становила 5054,40 грн.

П.6.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання (повне або часткове) умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Позивач відповідно до положень ст.625 ЦК України нарахував відповідачу за період з вересня 2017 р. по листопад 2019 р. втрати внаслідок інфляції в сумі 965,37 грн. та 345,22 грн. 3% річних за період з 02.09.2017 по 11.12.2019.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №171324 від 27.02.2017. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною, рахунком-фактурою та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Твердження відповідача про те, що у рахунку-фактурі від 27.02.2017 № 7011324 позивачем строк оплати не вказаний та не визначений, суд оцінює критично, оскільки на вказану партію товару позивачем був складений рахунок-фактура № 7011324 від 27.02.2017, у якому зазначено: рахунок дійсний до сплати до 01.09.17 . Відтак, доводи відповідача про те, що у рахунку-фактурі не вказаний строк оплати товару не відповідає дійсності та спростовується наявними у справі доказами.

На час розгляду справи доказів оплати вказаної суми відповідач суду не подав.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Згідно поданого позивачем розрахунку, позивачем відповідачу відповідно ч.2 ст.625 ЦК України нараховано за період з вересня 2017 р. по листопад 2019 р. втрати внаслідок інфляції в сумі 965,37 грн. та 345,22 грн. 3% річних за період з 02.09.2017 по 11.12.2019.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та втрат внаслідок інфляції відповідають приписам ч.2 ст.625 ЦК України , умовам вказаного Договору, є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

Заявляючи позов, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. посилаючись на Договір про надання професійної правничої допомоги у господарській справі від 26.11.2019.

На підтвердження сплати відповідачем адвокату вказаної суми позивачем подано до суду: договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2019; платіжне доручення від 13.01.2020 № 25 на суму 5000 грн.; детальний опис робіт (надання послуг) виконаних адвокатом у господарській справі № 925/1467/19 та актом приймання-передачі наданих послуг до вказаного договору від 30.01.2020.

Суд, дослідивши вище перелічені документи, подані позивачем для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ціна даного позову становить 6364,99 грн.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом для позивача у цій справі є:

- надання усної консультації (витрачений час - 1 година);

- аналіз документів, формування правової позиції по справі (витрачений час - 1 година);

- складання позовної заяви про стягнення боргу, розрахунки заборгованості (витрачений час - 3 години);

- складання заяви про докази судових витрат (витрачений час - 1 година);

- аналіз відзиву на позов, складання відповіді на відзив (витрачений час - 3 години).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи поданий позивачем детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом у даній справі суд вважає, що надані адвокатом послуги не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Відтак, суд дослідивши вище перелічені докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що сума оплати за послуги, надані адвокатом позивачу в сумі 5000 грн. не є співрозмірною та розумною із урахування ціни позову та проведеною (виконаною) роботою адвоката.

Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення в розмірі 600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» (код ЄДРПОУ 35556344; пров.Щорса, буд.8-В, с.Залевки, Смілянський район, Черкаська область, 20742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павіан» (код ЄДРПОУ 36572147; вул.Блюхера,6, м.Сміла, Черкаська область, 20742) - 5 054,40 грн (п`ять тисяч п`ятдесят чотири грн. 40 коп.) боргу; 965,37 грн (дев`ятсот шістдесят п`ять грн 37 коп.) інфляційних та 345,22 грн (триста сорок п`ять грн. 22 коп) 3% річних, 1921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн) витрат на оплату судового збору та 600 грн. (шістсот грн) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.03.2020.

Суддя К.І. Довгань