Ухвала

від 18.03.2020 по справі 520/4212/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2020 року

Київ

справа №520/4212/19

адміністративне провадження №К/9901/6158/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року по справі № 520/4212/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Світло Шахтаря до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступник Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) про визнання протиправним та скасування наказу, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Світло Шахтаря , звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступник Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 174 від 13 лютого 2018 року в частині запровадження до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Світло Шахтаря спеціальних санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає застосуванню з 07 лютого 2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Світло Шахтаря , наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 174 від 13 лютого 2018 року в частині запровадження спеціальних санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування (пункт 108 додатку до Наказу № 147 від 13 лютого 2018 року).

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, відповідач подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 03 березня 2020 року.

Так, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтей 328, 330 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень , зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України , відповідно до пункту 4 частини 2 якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини 2 цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи та зібраним по справі доказам судами першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, позаяк в ній не зазначено та не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України.

Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.

Також установлено, що касаційна скарга від імені Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подана за підписом представника Суховій Олени Валеріївни .

На підтвердження повноважень представника до касаційної скарги надано копію довіреності від 17 вересня 2019 року за № 2434-03/540, якою Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в особі Міністра Милованова Тимофія Сергійовича, який діє на підставі Постанови Верховної Ради України від 29 серпня 2019 року № 12-IX Про формування складу Кабінету Міністрів України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20 серпня 2014 року, уповноважує Суховій Олену Валеріївну - головного спеціаліста відділу позовної роботи управління правового захисту інтересів Міністерства в судах та інших органах юридичного департаменту, бути представником Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, органах державної виконавчої служби з усіма правами, наданими Цивільним процесуальним кодексу України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, учаснику справи.

Таким чином, касаційна скарга від імені Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - суб`єкта владних повноважень, подана до Верховного Суду 03 березня 2020 року представником, на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16 1 Перехідні положення Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у вказаній вище справі відкрито 03 травня 2019 року.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано.

Таким чином, до касаційної скарги не надано належних доказів того, що особа, яка підписала касаційну скаргу має повноваження представника.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 55 КАС України (в редакції, чинній станом на дату звернення з касаційною скаргою) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, законодавець розмежував поняття самопредставництво та представництво інтересів , які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.

Суд звертає увагу, що представником в силу положень статтей 131 1 , 131 2 Конституції України може бути виключно прокурор або адвокат.

Виходячи з положень частини 3 статті 55 КАС України самопредставництво органу місцевого самоврядування у справі може здійснюватися визначеним у цій нормі процесуального законодавства колом осіб.

Таким чином, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду.

До касаційної скарги не надано доказів того, що Суховій Олена Валеріївна, яка підписала касаційну скаргу має статус адвоката та не надано доказів наявності у неї повноважень на самопредставництво Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Підстав, які не викликають сумнівів та є достатніми для застосування пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України до касаційної скарги, судом не встановлено.

Отож, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов висновку, що до скарги підлягає застосування положення частини 2 статті 332 КАС України, а касаційна скарга - залишенню без руху, оскільки, в даному випадку, суд не має достатніх відомостей для перевірки повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, що пов`язано з ненаданням до скарги доказів на підтвердження таких повноважень в розумінні статті 55 КАС України.

Частиною 8 статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Верховний Суд визнає, що перевірка повноважень представника сторони та подання суду документів, що і підтверджують, переслідує очевидну законну мету - забезпечити належне відправлення правосуддя.

Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання до суду касаційної інстанції виправленої касаційної скарги із зазначенням : які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та надання доказів на підтвердження повноваження особи , яка підписала скаргу, на представництво або самопредставництво Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 131 1 , 131 2 Конституції України, статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року по справі № 520/4212/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Світло Шахтаря до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступник Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху .

Надати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду касаційної інстанції виправленої касаційної скарги із зазначенням : які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та надання доказів на підтвердження повноваження особи , яка підписала скаргу, на представництво або самопредставництво Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Надіслати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л.В.

Суддя Стрелець Т.Г.

Суддя Стеценко С.Г.