УХВАЛА
18 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/321/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі
за позовом Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський"
до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області
за участю заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури
про визнання права власності
та
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй"
до Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський"
про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
02.03.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 923/321/18, подана 26.02.2020.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки наведену касаційну скаргу подано 26.02.2020, тобто після набуття чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, перевіряти матеріали цієї скарги слід, зважаючи на приписи Господарського процесуального кодексу України у редакції від 08.02.2020 року (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позовів у цій справі є:
1) За первісною позовною заявою (з урахуванням збільшених позовних вимог) про:
- визнання за Комунальним підприємством Агрофірма радгосп ?Білозерський? права власності на споруду водонакопичувача, складові частини об`єкта нерухомого майна: водонакопичувач № 1, камера забору води № 2, штучно побудований земляний вал № 3, колодязь водовипуску № 4, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Широка Балка, вул. Херсонське шосе, 1-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:750390665203;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25300031 від 15 жовтня 2015 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області, яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: споруда, водонакопичувач, що розташований в Херсонській області, Білозерський район, с. Широка Балка, вул. Херсонське шосе, 1-В за Широкобалківською сільською радою;
- визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 жовтня 2015 року, індексний номер 45690759, яке видане реєстраційною службою Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.
2) За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про:
- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 34532657 від 05.03.2015., серії СТА 351242, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області, Агрофірмі радгосп ?Білозерський? на підтвердження права власності на гідротехнічну споруду водонакопичувача за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с/рада Широкобалківська;
- визнання протиправним та скасування реєстраційного запису номер 8950045 від 05.03.2015, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19805395 від 05.03.2015, про державну реєстрацію права власності Агрофірми радгосп ?Білозерський? на гідротехнічну споруду водонакопичувач за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с/рада Широкобалківська.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 у справі № 923/321/18 у задоволенні позову Комунального підприємства Агрофірма радгосп ?Білозерський? відмовлено; позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ?Енограй? задоволено у повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 923/321/18 рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 скасовано в частині задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору. У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ?Енограй? відмовлено повністю. В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 залишено без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: ?У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Агрофірма радгосп ?Білозерський? відмовити повністю. У задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ?Енограй? відмовити повністю?.
У касаційній скарзі Комунальне підприємство Агрофірма радгосп "Білозерський" просить рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 923/321/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства Агрофірма радгосп ?Білозерський? задовольнити, а позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ?Енограй? повернути без розгляду по суті.
Як убачається з матеріалів справи, первісний позов і позов третьої особи із самостійними вимогами були подані у 2018 році.
Слід зауважити, що згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (позовна заява третьої особи із самостійними вимогами), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).
Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.
У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного позову, так і позову третьої особи із самостійними вимогами.
Отже за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 923/321/18 у цій справі скаржник мав сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру - із розрахунку вартості майна (визнання права власності на споруду водонакопичувача) і за вимоги немайнового характеру (скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і визнання недійсним свідоцтва про право власності) за первісним позовом, а також за вимоги немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання протиправним та скасування реєстраційного запису) за позовом третьої особи із самостійними вимогами.
Проте скаржником доказів про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі до касаційної скарги не додано, що підтверджується актом Верховного Суду від 02.03.2020 № 29.1-11/68.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено у розмірі 1 762,00 грн.
Відтак, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовних заяв за немайновими вимогами у цій справі складала 7 048,00 грн.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги за немайнові вимоги мав бути сплачений судовий збір у сумі 14 096,00 грн (7 048,00 грн х 200%).
Крім того звертаючись із касаційною скаргою безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, заявник не надав документів на підтвердження вартості майна, що унеможливлює перевірку правильності визначення розміру судового збору за вимогу майнового характеру.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Судовий збір із позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до підпунктів 1, 2, пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 923/321/18 скаржник мав сплатити судовий збір із розрахунку вимоги майнового характеру, а саме: ??вартість майна * 1.5 % * 200 %?.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику необхідно надати суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна та сплатити судовий збір виходячи із цієї вартості, а також сплатити судовий збір за немайновими вимогами у сумі 14 096,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.
Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у суду відсутня можливість перевірити наявність документів у матеріалах справи на підтвердження повноважень адвоката Петрової А. М.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу (у редакції, чинній з 08.02.2020) підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 923/321/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.04.2020 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
2 . У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю .Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2020 |
Оприлюднено | 19.03.2020 |
Номер документу | 88277623 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні