Ухвала

від 18.03.2020 по справі 520/8309/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2020 року

Київ

справа №520/8309/19

адміністративне провадження №К/9901/6535/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року по справі № 520/8309/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Адміністрація Немишлянського районну Харківської міської ради про скасування рішення міськради та припису департаменту, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Адміністрація Немишлянського районну Харківської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області № 2343 від 02 серпня 2019 року про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкту;

- визнати протиправним та скасувати пункт 14 Додатку № 1 рішення Харківської міської ради № 601 від 07 серпня 2019 року Про звільнення території міста Харків від самовільно встановлених об`єктів в частині, яка стосується майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, біля будинку АДРЕСА_1 (майданчик для харчування).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року - скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 2343 від 02 серпня 2019 року про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкту.

Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано припис Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 2343 від 02 серпня 2019 року про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкту.

Стягнуто за рахунок місцевого бюджету Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 1 344,40 грн. (одна тисяча триста сорок чотири гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, - змінено з підстав його прийняття.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Вважаючи постанову такою, що ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Департамент територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 06 березня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є оскарження припису Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області № 2343 від 02 серпня 2019 року про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкту та пункту 14 Додатку № 1 рішення Харківської міської ради № 601 від 07 серпня 2019 року Про звільнення території міста Харків від самовільно встановлених об`єктів .

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення суду першої інстанції, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Частиною ж 6 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі Департамент територіального контролю Харківської міської ради Харківської області посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту а пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту а пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року по справі № 520/8309/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Адміністрація Немишлянського районну Харківської міської ради про скасування рішення міськради та припису департаменту.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л.В.

Суддя Рибачук А.І.

Суддя Стеценко С.Г.