Рішення

від 10.03.2020 по справі 464/6145/17

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/6145/17

пр.№ 2/464/171/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2020 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Рудакова І. П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

справа № 464/6145/17,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

відповідач Благодійний фонд Нова Галичина ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійного фонду Нова Галичина про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

за участю представників учасників справи: представник позивача Почкіна О.М., представник відповідача ОСОБА_2 - з`явились,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся у суд з позовом до відповідача в якому просить: визнати недостовірною, негативною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацією поширену відповідачем у листі, адресованому Голові комітету гуманітарної допомоги при Асоціації Клівленд Майдан Коваль ОСОБА_3 за вихідним номером № 78 від 12.07.2017 за підписом президента благодійного фонду Нова Галичина ОСОБА_8 зобов`язати благодійний фонд Нова Галичина відкликати із офіційним письмовим вибаченням за поширення недостовірної та негативної інформації, а також підриву ділової репутації ОСОБА_1 в сфері благодійництва, лист адресований Голові комітету Гуманітарної допомоги при Асоціації Клівленд майдан Коваль Ігорю за вихідним № 78 від 12.07.2017; стягнути з відповідача на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у липні 2017 року до нього звернувся Голова комітету гуманітарної допомоги через стурбованість у питанні розмитнення мотоцикла та авто-, мотозапчастин. Підставою такого повідомлення став лист керівника БФ Нова Галичина від 12.07.2017 № 78, який містив інформацію про не доброчесність, оббріхування та приниження ОСОБА_4 із сторони позивача; по факту розмитнення мотоцикла центральний орган виконавчої влади вказаний вантаж був визнаний не гуманітарним, а розмитнення відбулось на загальних підставах; надано пропозицію звернутися до позивача із необхідністю вчинення дій які спрямовані на відновлення права власності. Вважає таку інформацію недостовірною, негативною, такою, що принижує честь, гідність, а також ділову репутацію. Відповідач суттєво підриває співпрацю з Асоціацією Клівленд Майдан. Разом із тим, просить відшкодувати моральну шкоду, яка заподіяна у зв`язку з приниженням честі, гідності та ділової репутацію спірним листом. У відповідності до ст. ст. 23, 277, 299 ЦК України просить позов задовольнити.

07 лютого 2018 року відповідачем подано заперечення на позов, які містить пояснення щодо написання листа у етично-коректному і діловому стилі. Долучає ряд паперових електронних доказів на підтвердження цього. Просить у позові відмовити повністю.

02 липня 2018 року стороною позивача подано до суду пояснення по суті на заперечення відповідача що стосуються поданих письмових електронних доказів, які подані без дотриманням норм ЦПК України.

11 липня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи, які ідентичні обставинам, викладених у запереченнях від 07.02.2018.

17 жовтня 2018 року відповідачем подано до суду відповідь на відзив, який містить пояснення щодо заперечень викладених у відзиві щодо відсутності подання відповідачем доказів, якими останні обґрунтовує свої заперечення на позов. Твердження про вчинення позивачем шахрайських дій, які розслідувались у межах кримінального провадження, є надуманими, адже підозри ОСОБА_1 не було оголошено.

15 вересня 2017 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, які в подальшому були усуненні.

29 вересня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду, яке неодноразово відклалось з поважних причин.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просить позов задовольнити з підстав викладених у заява по суті.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позов з підстав викладених у заявах по суті.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Із матеріалів справи вбачається, 12 липня 2017 року президент благодійного фонду Нова Галичина Віталій Копчунь адресує лист №78 ОСОБА_5 , Голові комітету Гуманітарної допомоги при Асоціації Клівленд Майдан у якому викладає обставини обману голови благодійного фонду Нова Країна при розмитненні гуманітарного вантажу. Недоброчесність Р. Макуха при розмитненні, оббріхування та приниженні ОСОБА_4 , як донора призвела до того, що останній фактично втратив свою власність. На нього відкрито кримінальне провадження. ОСОБА_6 оббріхує, маніпулюючи доказами не лише ОСОБА_7 , а і інші фонди в тому числі і відповідача. Просить звернутися до голови БФ Нова Країна Р. Макуха з вимогою вчинити дії по відновленні права власності на мотоцикл і авто-, мотозапчастини, які не були повернуті Асоціації Клівленд Майдан. Зазначено ряд інших відомостей /Том 1, арк. спр. 11/.

Суд відмічає, позицію сторони позивача щодо долучення до справи копії листа, який не є читабельним для суду, а оригінал для огляду суду не було надано в судовому засіданні у зв`язку із відсутню його оригіналу у сторони відповідача, адже позивач зробив лише його фотокопію.

Відповідний лист, на думку позивача, містить відомості, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію, адже зазначено недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності та негативну інформацію, яка стверджує про порушення особою норм чинного законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції, яка передбачає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Таким чином, під час розгляду справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідності до правової позиції викладеної у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно із статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи або посадової особи рівня суспільного значення та її діяльність становить суспільний інтерес. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії (Lingens v. Austria).

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається суд відмічає, що позивач зазначає про поширення інформації, яка містить у листі шляхом направлення такого адресованим особам, однак не подає жодних доказів цього у відповідності до ст. ст. 76-79 ЦПК України, яку просить визнати недостовірною та негативною.

Разом із тим, суд відмічає, що стороною позивача зміст позовних, викладених у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену у листі необхідно визнати недостовірною, негативною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, а загально зазначено, що така міститься у листі від 12.07.2017, з подальшим відкликанням такого листа. Стороною позивача позовні вимоги не були уточнені з цього питання.

Суд критично оцінює аргументи сторони відповідача щодо порушення кримінальної справи за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство) щодо шахрайських дій під час розмитнення гуманітарної допомоги, які нібито вчинені ОСОБА_6 , адже провадження у справі № 12017140060000547 від 11.02.2017 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не виявлено будь-яких порушень /Том 1, арк. спр. 205/.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо ненадання стороною відповідача оригіналу спірного листа для огляду судом, оскільки позивач не повідомляв суд про об`єктивну неможливість подання оригіналу такого доказу до суду та не заявлено клопотання про його витребування у відповідності до 84 ЦПК України.

Щодо поданих стороною відповідача копії електронних доказів у паперовому вигляді/Том 1, арк спр. 77-94/, суд зазначає, що оскільки стороною позивача ставляться під сумнів їх відповідність оригіналам, останній позивачем до суду не подано, а тому у відповідності до ч. 5 ст. 100 ЦПК України суд не бере їх до уваги.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд прийшов висновку, що стороною позивача не доведено у відповідності до ст. ст. 79-81 ЦПК фактичним даних про поширення недостовірної, негативної та такої, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформації із зобов`язанням до дій щодо відкликання листа, а тому у такій позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки відсутні підстави для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, то підстав для стягнення моральної шкоди немає.

Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на останнього.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до Благодійного фонду Нова Галичина про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн - відмовити повністю.

Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 у виді судового збору у розмірі 1640,00 грн покласти на останнього.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКППФО НОМЕР_2 ;

відповідач Благодійний фонд Нова Галичина , місце знаходження - місто Львів, вулиця Карманського,6/3, код ЄДРПОУ 25239251.

Повне судове рішення складено 10 березня 2020 року.

Суддя І. П. Рудаков