Постанова
від 05.11.2020 по справі 464/6145/17
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/6145/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/811/1329/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м.Львів

Справа № 464/6145/17

Провадження № 22ц/811/1329/20

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Сихівського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 5 березня 2020 року у складі судді Рудаков І.П.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до Благодійного фонду Нова Галичина про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом про визнання недостовірною, негативною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію поширену відповідачем у листі, адресованому Голові комітету гуманітарної допомоги при Асоціації Клівленд Майдан від 12 липня 2017 року за підписом президента благодійного фонду Нова Галичина . Просить зобов`язати Благодійний фонд Нова Галичина відкликати із офіційним письмовим вибаченням за поширення недостовірної та негативної інформації, а також підриву його (позивача) ділової репутації в сфері благодійництва; стягнути з відповідача на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 000грн; вирішити питання судових витрат. В обґрунтування вимог посилається на те, що у липні 2017 року до нього звернувся Голова комітету гуманітарної допомоги щодо розмитнення мотоцикла та авто-, мотозапчастин. Підставою такого повідомлення став лист керівника БФ Нова Галичина від 12 липня 2017 року № 78, який містив інформацію про недоброчесність, оббріхування та приниження ОСОБА_4 із сторони позивача по факту розмитнення мотоцикла центральний орган виконавчої влади вказаний вантаж був визнаний не гуманітарним, а розмитнення відбулось на загальних підставах; надано пропозицію звернутися до нього (позивача) із необхідністю вчинення дій, які спрямовані на відновлення права власності. Вважає таку інформацію недостовірною, негативною, такою, що принижує честь, гідність, а також його ділову репутацію. Вказує, що відповідач суттєво підриває співпрацю з Асоціацією Клівленд Майдан. Просить позов задовольнити.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 5 березня 2020 року в позові відмовлено .

Рішення суду оскаржив позивач. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що порушує його законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права.Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

12 липня 2017 року президентом Благодійного фонду Нова Галичина Копчунь В. направлено лист №78 Голові комітету Гуманітарної допомоги при Асоціації Клівленд Майдан Ковалю І., у якому зазначено обставини обману голови благодійного фонду Нова Країна при розмитненні гуманітарного вантажу. Недоброчесність ОСОБА_3 при розмитненні, оббріхування та приниженні ОСОБА_5 , як донора призвела до того, що останній фактично втратив свою власність. На нього відкрито кримінальне провадження. ОСОБА_6 оббріхує, маніпулюючи доказами не лише ОСОБА_5 , а й інші фонди в тому числі і відповідача. Просить звернутися до голови БФ Нова Країна ОСОБА_3 з вимогою вчинити дії по відновленню права власності на мотоцикл і авто-, мотозапчастини, які не були повернуті Асоціації Клівленд Майдан. Зазначено ряд інших відомостей.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції, яка передбачає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно із ч. 1 ст. 277 цього Кодексу, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Під час розгляду справ такої категорії, суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до п. 15 постанови Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно із ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи або посадової особи рівня суспільного значення та її діяльність становить суспільний інтерес.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зазначає про поширення інформації, яка міститься у листі шляхом направлення такого адресованим особам, однак не подає жодних доказів цього у відповідності до ст. ст. 76-79 ЦПК України, яку просить визнати недостовірною та негативною.

Встановлено, що вимоги позивача не містять посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену у листі необхідно визнати недостовірною, негативною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, а лише зазначено, що така міститься у листі від 12 липня 2017 року, з подальшим відкликанням такого листа.

Позивач посилається на те, що негативна відносно нього інформація поширена у листі №78 від 12 липня 2017 року.

Однак, позивачем даний лист не наданий. Суд не може прийняти як достовірний доказ світлокопію такого листа, оскільки, позивач не довів, що такий лист існує і був доставлений адресату або іншим особам.

Встановлено, що провадження у справі № 12017140060000547 від 11 лютого 2017 року щодо шахрайських дій ОСОБА_3 під час розмитнення гуманітарної допомоги, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не виявлено будь-яких порушень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність позивачем даних про поширення недостовірної, негативної та такої, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформації.

Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання недостовірною, негативною та такою, що порочит честь, гідність і ділові репутацію позивача інформацію, то підстав для стягнення моральної шкоди немає.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 5 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення05.11.2020
Оприлюднено18.11.2020
Номер документу92913806
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —464/6145/17

Постанова від 05.11.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Постанова від 05.11.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 23.07.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 01.07.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 21.04.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Рішення від 10.03.2020

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Рудаков І. П.

Рішення від 05.03.2020

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Рудаков І. П.

Ухвала від 21.12.2019

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Тімченко О. В.

Ухвала від 19.12.2019

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Рудаков І. П.

Ухвала від 08.11.2019

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Рудаков І. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні