Рішення

від 10.03.2020 по справі 380/409/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/409/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.;

за участю: представника позивача Квака В.М.,

представника відповідача Квасниці Н.Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грандгалбуд до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Грандгалбуд (ТзОВ Грандгалбуд , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.12.2019 №0005243205.

Ухвалою від 17.01.2020 суд відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі.

ТзОВ Грандгалбуд протиправність оскаржуваного рішення обґрунтовує тим, що відповідач прийняв його у зв`язку з хибним висновком, про те, що позивач здійснював реалізацію пального без реєстрації як суб`єкт - платник акцизного податку, чим порушив п.п. 212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що якщо підприємство здійснює виключно операції з талонами чи паливними картками, і при цьому не відбувається перехід права власності на пальне до такого підприємства, то воно не зобов`язане реєструватися платником акцизного податку, реєструвати акцизний склад, складати акцизні накладні та отримувати ліцензію на оптову, або роздрібну торгівлю пальним. Вказує, що фактичні обставини ,за яких проводилась операція з купівлі-продажу талонів є такими, що відповідно до умов договорів на придбання товару, Покупець (позивач) отримав у ТзОВ ЛеРай талони на пальне, яке по суті надавали право довіреній особі, а фактично будь-якій особі, яка має у розпорядженні талони на пальне та якою у даній ситуації є контрагент позивача (покупець Сімбо Капітал ) на отримання пального на АЗС в обмін на талони.

ГУ ДПС у Львівській області надало відзив на позов. Із заявленою вимогою відповідач не погоджується з наступних підстав. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового Кодексу України, оскільки ТзОВ Грандгалбуд за період діяльності листопад 2018 року та січень 2019 реалізовано пального на загальну суму 1254981,8 грн. без реєстрації платником акцизного податку. Також встановлено, що облік придбаного і реалізованого Товару ТзОВ Грандгалбуд , відповідно до наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, ведеться в гривневому та кількісному показнику (літри) на субрахунку 201 Сировина й матеріал , тоді як відповідно до Інструкції №291 оплачені талони на нафтопродукти і газ обліковуються на субрахунку 203 Паливо . З огляду на те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродуктів, відповідач вважає, що операції з передачі\реалізації талону є за своєю суттю продажем пального.

Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати від 04.02.2020 суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні по розгляду справи представник позивача заявлену вимогу підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши доводи сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали та обставини справи, суд встановив.

ТзОВ Грандгалбуд перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області, індивідуальний податковий номер 419028413508, зареєстроване платником ПДВ з 01.04.2018. Основний вид діяльності підприємства - будівництво нежитлових та житлових будівель (Код КВЕД 41.20).

На підставі направлень від 22.11.2019 №№3730, 3731, 3732, 3733 виданих ГУ ДПС у Львівській області, у період з 22.11.2019 по 28.11.2019 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Грандгалбуд з питань правильності здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації даного підприємства платником акцизного податку у порядку передбаченому Податковим кодексом України за період діяльності листопад 2018 року та січень 2019 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 05.12.2019 №513/05.3/41902849. Відповідно до висновків викладених у Акті, перевіркою було встановлено порушення ТзОВ Грандгалбуд п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України, а саме: підприємством за період діяльності листопад 2018 та січень 2019 року реалізовано пального на загальну суму 1254981 грн. без реєстрації платником акцизного податку. Встановлено, що за період що підлягав перевірці ТзОВ Грандгалбуд на підставі договору купівлі-продажу карток на пальне від 30.11.2018 б/н реалізувало ТзОВ Сімбо Капітал дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО (картки на пальне) в кількості 40543 літри на загальну суму 1254981,8 грн.

На підставі Акта, за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних ) у зв`язку із встановленим порушенням п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.117.3 ст.11 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Львівській області винесене Податкове повідомлення-рішення від 27.12.2019 №0005243205, яким накладено на ТзОВ Грандгалбуд штрафні санкції в сумі 1254981,8 грн. за платежем Акцизний податок на пальне 14021900.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та винесеним необґрунтовано, ТзОВ Грандгалбуд звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 212.1.5 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Згідно із пунктом 117.3 статті 117 вказаного Кодексу здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

З наведеного вбачається, що визначальними кваліфікуючими ознаками для накладення на суб`єктів господарювання штрафу на підставі вказаної норми, є: 1) здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального; 2) не реєстрація суб`єктів господарювання платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

При цьому за визначенням підпункту 14.1.141 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Під реалізацію пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України).

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України у редакції, чинній на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій).

Таким чином, під визначення об`єкта оподаткування підпадають операції з реалізації пального, намір здійснювати які обтяжує суб`єкта господарювання обов`язком зареєструватися платником акцизного податку.

Суд бере до уваги, що реалізація пального не є зареєстрованим видом діяльності ТзОВ Грандгалбуд .

Як встановлено судом, ТзОВ „Грандгалбуд» (Покупець) укладено з ТзОВ .ЛеРай» (Постачальник) Договір поставки нафтопродуктів від 01.11.2018 № 62/10/18.

Згідно даного Договору Постачальник зобов`язується постачати Покупцю нафтопродукти, в подальшому іменовані Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Асортимент та кількість Товару (об`єм товарної партії) погоджуються Сторонами у видаткових накладних на Товар (пункт 1.2 розділу 1 Договору).

Якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ. ГСТУ, ТУУ та інших нормативних документів (пункт 1.4 розділу 1 Договору).

Після погодження Сторонами асортименту, кількості та ціни Товару (товарної партії) Постачальник надає за видатковою накладною Покупцю картку (и) на пальне встановленої форми відповідного номіналу. Факт передачі карток на пальне від Постачальника Покупцю підтверджується підписанням Сторонами видаткової накладної на Товар. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар (пункт 3.1 розділу 3 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 даного Договору товар вважається переданим на зберігання Покупцем Постачальнику з дати підписання Сторонами відповідної видаткової накладної на Товар. Товар повертається (видається) Покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на картку на пальне, видану Постачальником Покупцеві на умовах, передбачених даним Договором. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар. на підставі якого здійснюється видача (повернення) Товару за місцем його зберігання (АЗС).

Зберігання та видача (передача) Товару зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС WOG) Користувача (ів) АЗС WOG (пункт 3.6 розділу 3 Договору).

Виконання умов даного Договору підтверджується, зокрема, складеними ТзОВ „ЛеРай» на його підставі податковими накладними та видатковими накладними, в яких в якості назви товару вказано дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО (271014300) (картки на пальне), які відпускались Покупцю в розмірі, що обраховувався літрами.

Також ТзОВ „Грандгалбуд» (Продавець) укладено з ТзОВ „Сімбо Капітал» (Покупець) Договір купівлі-продажу карток на пальне від 30.11.2018 року б/н, згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця картки на пальне (талони) на дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО ( НОМЕР_1 ), а Покупець зобов`язується оплачувати вартість Товару на умовах цього Договору. Асортимент на кількість товару, на який Продавець зобов`язаний надати Покупцю картку на пальне (талон) погоджується Сторонами у видаткових накладних, що посвідчують факт передачі Продавцем Покупцю карток на пальне (пункти 1.1, 1.2 розділу 1 Договору).

Сторони погодили, що талон - документ, встановленої форми, який надає Покупцеві лише право отримати товар.

При цьому, якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ, ГСТУ. ТУУ та інших нормативних документів (пункт 1.4 розділу 1 Договору).

У видаткових та податкових накладних ТзОВ „Грандгалбуд" у графі товар зазначено дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО ( НОМЕР_1 ) (карти на пальне), у графі одиниця виміру - зазначено літри.

З наведеного вбачається, що предметом вищевказаних договорів є картки на пальне, а тому кваліфікація відповідачем цих договірних відносин, як господарських операцій з реалізації пального є помилковою. Факт передачі карток на пальне підтверджується відповідними накладними, що не спростовує відповідач. Щодо покликань відповідача на те, що у графі одиниця виміру зазначено - літри, а не кількість карток (штук), то дані обставини, на переконання суду, не спростовують того що фізичний відпуск палива, тобто його відвантаження не відбувалося.

Вказане узгоджується з роз`ясненнями наданими ГУ ДФС України зокрема у листі від 20.07.2016 №24565/7/99-99-15-03-03-17, де зазначалося, що безпосередньо самі операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального та його фізичного відпуску споживачу, а також нездійснення інших операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підприємство не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, оскільки не здійснює операції з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Суд вважає за доцільно зазначити, що за своєю суттю картка на пальне є технічним засобом фіксування права на отримання пального її власником, то реалізація пального буде мати місце лише у разі пред`явлення такої картки на АЗС. При цьому підтвердженням фізичного відпуску пального будуть видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Отже, сама по собі реалізація карток на пальне юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не відноситься до реалізації суб`єктами господарювання пального.

З огляду на зазначене твердження відповідача про реалізацію позивачем пального, що ґрунтується на змісті податкових накладних, не може бути підставою для висновку про реалізацію позивачем пального, адже статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням наданим їм юридичної форми.

Враховуючи те, що позивачем здійснювалися лише операції з реалізації карток на пальне, за якими пальне отримувалось в пунктах реалізації, що належать іншим суб`єктам господарювання, у нього не виникло і обов`язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального. Вказане кореспондується з викладеним у листі ДФС України від 10.02.2017 №2739/6/99-99-15-03-02-15 про розгляд звернення.

Також суд бере до уваги роз`яснення надані ДСФ України у індивідуальній податковій консультації від 24.07.2019 N 3422/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, де податковий орган чітко зазначає, що суб`єкт господарювання, який не здійснює будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам, тобто не здійснює реалізацію пального у розумінні підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу не буде вважатися платником акцизного податку з реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Отже, безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо покликань відповідача на те, що порушення позивачем були вчинені до 01.07.2019 і вказані докази не підлягають застосуванню, суд зазначає.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалася з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платника податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Сєрков проти України , заява № 39766/05; справа Щокін проти України , заяви № 23759/03 та № 37943/06).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності Податкового-повідомлення-рішення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що оскаржуване Податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 90,139,143,241- 246,250,255,295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.12.2019 №0005243205.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2020.

Суддя В.М. Сакалош