Постанова

від 19.03.2020 по справі 640/19548/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19548/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року (повний текст складено 13.02.2020, суддя Балась Т.П.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ПАК-ВМ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ПАК-ВМ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 №00622615050105 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВМ грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток (код платежу ІКЮО 32528183) на загальну суму 373 393,00 грн., в т.ч. 298 714,00 грн. за податковим зобов`язанням та 74 679,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.09.2019 №00622615050105 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВМ грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток (код платежу ІКЮО 32528183) на загальну суму 373 393,00 грн., в т.ч. 298 714,00 грн. за податковим зобов`язанням та 74 679,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВМ (ідентифікаційний код 32528183, місцезнаходження: 02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова (Кубанської України), буд. 26) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 600, 89 грн. (п`ять тисяч шістсот гривень вісімдесят дев`ять копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 700 (двадцять п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ТОВ ВКП ПАК-ВМ не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості у загальному розмірі 2 169 009 грн., а саме: в 2 кварталі 2016 року в розмірі 179 055 грн., в 3 кварталі 2016 року в розмірі 559 295 грн., в 1 кварталі 2017 року в розмірі 382 699 грн., в 1 кварталі 2018 року в розмірі 1 047 960 грн., та не здійснювало амортизацію дисконту протягом строку користування на дату балансу, протягом перевіряємого періоду у загальному розмірі - 1 194 309 грн., а саме: за 3 кв. 2016 року - у розмірі 59 924 грн, за 4 кв. 2016 року - у розмірі 65 848 грн., за 1 кв. 2017 року - у розмірі 65 848 грн., за 2 кв. 2017 року - у розмірі 65 848 грн., за 3 кв. 2017 року - у розмірі 65 848 грн., за 4 кв. 2017 року - у розмірі 65 848 грн., за 1 кв. 2018 року - у розмірі 65 848 грн., за 2 кв. 2018 року - у розмірі 184 824 грн., за 3 кв. 2018 року - у розмірі 184 824 грн., за 4 кв. 2018 року - у розмірі 184 824 грн., за 1 кв. 2019 року - у розмірі 184 824 гривень.

Апелянт наголошує, що на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, П(с)БО 11, 12, 13, 15, встановлено заниження показника у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 всього у сумі 2 169 009 грн., а саме: в 2 кварталі 2016 року в розмірі 179 055 грн., в 3 кварталі 2016 року в розмірі 559 295 грн., в 1 кварталі 2017 року в розмірі 382 699 грн., в 1 кварталі 2018 року в розмірі 1 047 960 гривень.

13.03.2020 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "ПАК-ВМ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказує, що вважає апеляційну скаргу такою, що в жодній мірі не спростовує правові висновки суду першої інстанції, та зазначає, що зміст вищевказаної апеляційної скарги складається лише з інформації, яка була викладена відповідачем в акті перевірки від 28.08.2019 №484/26-15-14-01-05/32528183 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "ПАК-ВМ", за яким було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а з питань неправомірності нарахування дисконту на суму безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та неправомірності нарахування дисконту на суму поворотної фінансової допомоги, яка надана фізичними особами та з відсутності визначеної методології розрахунку дисконту на довгострокову поворотну фінансову допомогу жодних пояснень не надано.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВМ як юридична особа зареєстроване 24.07.2003 (номер запису: 1 066 120 0000 002417), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 31.07.2019 по 20.08.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВМ .

Результати перевірки оформлені актом від 28.08.2019 № 484/26-15-14-01-05/32528183 (а.с. 18-56, т.1).

В акті перевірки стверджується про порушення ТОВ ВКП ПАК-ВМ , зокрема:

- абз. а п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 розд. I, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розд. III Кодексу, п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого Міністерством фінансів України від 31.01.2000 за №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 № 85/4306 (зі змінами та доповненнями), п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 860/4153 (зі змінами та доповненнями), п. 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 №559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2001 №1050/6241 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у розмірі 298 714 грн., в тому числі: - за 2016 pік на суму 110 264 грн., - за 2017 рік на суму 21 475 грн., - за 2018 рік на суму 166 975 грн.

В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в акті перевірки зазначив, що при дослідженні первинних документів ТОВ ВКП ПАК-ВМ встановлено кредиторську заборгованість по договорам безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за період, що перевірявся, з терміном виникнення більш ніж 12 календарних місяців у загальному розмірі 5 260 380 грн., зокрема, заборгованість у розмірі 300 000,00 грн., строк погашення якої 2019 рік, заборгованість у розмірі 1 691 700,00 грн., строк погашення якої 2020 рік, заборгованість у розмірі 3 268 680,00 грн., строк погашення якої 2021 рік, яка станом на 31.03.2019 не погашена. Контролюючий орган зазначив, що заборгованості по наведеним позикам на дату отримання є довгостроковими у зв`язку із зазначенням в них строку їх повернення.

Встановивши в акті перевірки, що ТОВ ВКП ПАК-ВМ не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості у загальному розмірі 2 169 009,00 грн., а саме: за 2 квартал 2016 року на суму 179 055,00 грн., за 3 квартал 2016 року на суму 559 295,00 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 382 699,00 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 1 047 960,00 грн. та не здійснювало амортизацію дисконту протягом строку користування на дату балансу протягом періоду що перевірявся у загальному розмірі 1 194 309,00 грн., а саме: за 3 квартал 2016 року - у розмірі 59 924,00 грн., за 4 квартал 2016 року - у розмірі 65 848,00 грн., за 1 квартал 2017 року - у розмірі 65 848,00 грн., за 2 квартал 2017 року - у розмірі 65 848,00 грн., за 3 квартал 2017 року - у розмірі 65 848,00 грн., за 4 квартал 2017 року - у розмірі 65 848,00 грн., за 1 квартал 2018 року - у розмірі 65 848,00 грн., за 2 квартал 2018 року - у розмірі 184 824,00 грн., за 3 квартал 2018 року - у розмірі 184 824,00 грн., за 4 квартал 2018 року - у розмірі 184 824,00 грн., за 1 квартал 2019 року - у розмірі 184 824,00 гривень, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ ВКП ПАК-ВМ занижено дохід у загальній сумі 2 169 009,00 грн., в саме: за 2 квартал 2016 року на суму 179 055,00 грн., за 3 квартал 2016 року на суму 559 295,00 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 382 699,00 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 1 047 960,00 грн.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки від 28.08.2019 № 484/26-15-14-01-05/32528183, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 №00622615050105, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 373 393,00 грн. (а.с.15-16, т.1).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 №00622615050105, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган неправомірно посилається на міжнародні стандарти за умови, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, що не відповідає положенням Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому висновки Головного управління ДПС у м. Києві щодо порушення ТОВ ВКП ПАК-ВМ п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України в частині заниження доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості (на дату балансу) у загальному розмірі 2 169 009,00 грн. є хибними та не підтвердженим нормами чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО Доходи .

Доходи - збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного.

Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.5 П(С)БО Дохід , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п.7 П(С)БО Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Враховуючи положення п. 15 П(С)БО визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної заборгованості. Доходом визнається сума зобов`язання яке не підлягає погашенню.

Відповідно до положень п. 20 П(С)БО дохід, який витикає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

імовірне надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією; дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди;

роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Пунктом 21 П(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Справедлива вартість компенсації при реалізації на виплат визначається шляхом дисконтування всіх майбутніх надходжень із використанням умовної ставки відсотка. Умовна ставка відсотка буде найточніше визначена з двох ставок:

а) домінуючої ставки на подібний інструмент емітента з подібною кредитною ставкою;

б) ставки відсотка, яка дисконтує номінальну суму компенсації інструмента до поточної грошової ціни продажу товарів чи надання послуг.

В свою чергу, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (далі - П(С)БО) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов`язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Відповідно до П(С)БО 11 Зобов`язання , встановлено наступне:

Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями. Згідно з п. 10 П(С)БО 11 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

В силу положень п. 6 П(С)БО 11, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: - довгострокові; - поточні; - непередбачені зобов`язання; -доходи майбутніх періодів.

Пунктом 7 П(С)БО 11 встановлено, що до довгострокових зобов`язань належать:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові зобов`язання;

- відстрочені податкові зобов`язання;

- довгострокові забезпечення.

Згідно з п.8 П(С)БО 11 зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Відповідно до П(С)БО 13 Фінансові інструменти , встановлено наступне:

Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Фінансове зобов`язання, призначене для перепродажу - фінансове зобов`язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою її подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винагороди посередника.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 13 фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.

Згідно з п. 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Відповідно до п. 30 П(С)БО 13 на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:

- п. 30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена ДЛЯ перепродажу;

- п. 30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення;

- п. 30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;

- п.30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

Відповідно до п.31 П(С)БО 13 на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Так, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ТОВ КНПП ЙОД (Позикодавець), на підставі договору від 16.08.2016 № 160816 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 300 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 23.06.2019.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_1 (Позикодавець), на підставі договору від 21.03.2017 № 210317/2 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 570 580,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 20.03.2020.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_1 (Позикодавець), на підставі договору від 21.03.2017 № 210317/1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 1121120,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 20.03.2020.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_2 (Позикодавець), на підставі договору від 25.01.2018 № 1/1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 285 500,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 24.01.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_2 (Позикодавець), на підставі договору від 29.01.2018 № 1/2 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 285 500,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 28.01.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_2 (Позикодавець), на підставі договору від 31.01.2018 № 1/3 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 277 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 30.01.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_2 (Позикодавець), на підставі договору від 08.02.2018 № 1/4 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 190 400,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 07.02.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_2 (Позикодавець), на підставі договору від 16.02.2018 № 1/5 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 135 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 15.02.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_3 (Позикодавець), на підставі договору від 02.02.2018 № 2 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 280 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 01.02.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_3 (Позикодавець), на підставі договору від 19.02.2018 № 2/2 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 271 800,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 18.02.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_4 (Позикодавець), на підставі договору від 06.03.2018 № 3 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 263 500,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 05.03.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_4 (Позикодавець), на підставі договору від 23.03.2018 № 5 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 100 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 23.03.2021.

Також, в ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини ТОВ ВКП ПАК-ВМ (Позичальник) з ОСОБА_4 (Позикодавець), на підставі договору від 27.03.2018 № 6 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності у розмірі 134 400,00 грн., а Позичальник зобов`язується направити позику на здійснення господарської діяльності та повернути отриману позику у сумі визначеній п.1.1 договору вчасно, тобто до 26.03.2021.

Перевіркою взаємовідносин ТОВ ВКП ПАК-ВМ з ТОВ КНПП ЙОД встановлено кредиторську заборгованість на загальну суму 1 405 880,00 грн. Дана кредиторська заборгованість обліковується станом на 31.03.2019 по взаємовідносинам з ТОВ КНПП ЙОД .

Перевіркою взаємовідносин ТОВ ВКП ПАК-ВМ з ОСОБА_1 встановлено кредиторську заборгованість на загальну суму 1 691 700,00 грн. Дана кредиторська заборгованість обліковується станом на 31.03.2019 по взаємовідносинам з ОСОБА_1

Перевіркою взаємовідносин ТОВ ВКП ПАК-ВМ із ОСОБА_2 встановлено кредиторську заборгованість на загальну суму 1 111 100,00 грн. Дана кредиторська заборгованість обліковується станом на 31.03.2019 по взаємовідносинам з ОСОБА_2 .

Перевіркою взаємовідносин ТОВ ВКП ПАК-ВМ із ОСОБА_3 встановлено кредиторську заборгованість на загальну суму 551 800,00 грн. Дана кредиторська заборгованість обліковується станом на 31.03.2019 по взаємовідносинам з ОСОБА_3 .

Перевіркою взаємовідносин ТОВ ВКП ПАК-ВМ із ОСОБА_4 встановлено кредиторську заборгованість на загальну суму 499 900,00 грн. Дана кредиторська заборгованість обліковується станом на 31.03.2019 по взаємовідносинам з ОСОБА_4 .

Як зазначає відповідач, зобов`язання перед ТОВ КНПП ЙОД , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по договорам про надання поворотної фінансової допомоги, є довгостроковими зобов`язаннями , на які потрібно нараховувати відсотки і відображати в балансі за їх теперішньою вартістю.

Колегія суддів вважає необґрунтованим такий висновок відповідача, оскільки зі змісту вищенаведених договорів чітко вбачається, що ТОВ ВКП ПАК-ВМ надавалась безвідсоткова поворотна фінансова допомога .

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

На сьогоднішній день існує колізія між:

- Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 (далі - П(С)БО 10), Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (далі - П(С)БО 11), які є спеціальними нормативними актами, що регламентують сферу обліку дебіторської заборгованості й зобов`язань та

- Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2000 № 559 (далі - П(С)БО 13), який є загальним нормативним актом, наближеним до міжнародних стандартів.

Крім того, з 01.01.2015 скасовано норму пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України щодо визнання безповоротною фінансовою допомогою суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, розраховується за принципом: доходи мінус витрати, визначені відповідно до Положення бухгалтерського обліку.

Доходи визнаються згідно з Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". Відповідно до зазначеного стандарту дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства). Отримання поворотної фінансової допомоги не приводить до збільшення активів або зменшення зобов`язань і до зростання власного капіталу.

Витрати визнаються відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати . Згідно із зазначеним стандартом витратами звітного періоду визнається або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками).

Згідно із зазначеними бухгалтерськими записами отримання у 2016-2018 роках поворотної фінансової допомоги (та її повернення) не приводить до виникнення доходів і витрат як у бухгалтерському, так і податковому обліку.

Таким чином, незалежно від податкового статусу надавача поворотної фінансової допомоги її відображення в балансі платника податку на прибуток та повернення отриманої у 2016-2018 роках фінансової допомоги не впливають на фінансовий результат звітного періоду, а, відповідно, і на оподаткування податком на прибуток.

З аналізу норм бухгалтерських стандартів вбачається, що вони не вимагають дисконтувати зобов`язання за безпроцентною довгостроковою позикою , що чітко випливає з положень п. 10 П(С)БО 11. Його норми встановлюють: за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) відображають у Балансі лише довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки.

Отже, будь-яка безпроцентна поворотна фінансова допомога не повинна оцінюватися за теперішньою (поточною) вартістю, адже на такий борг відсотки не нараховують.

Колегія суддів звертає увагу, що тільки 29.10.2019 набули чинності зміни до П(С)БО № 11 Зобов`язання за наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 № 379, відповідно до яких, зокрема, будь-яка довгострокова заборгованістю підлягає дисконтуванню, незважаючи на питання платності або безоплатності.

Суд, також, вважає за необхідне зазначити, що, оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а ДФС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах.

Натомість, відповідач при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку. *PV = FV / (1 + i) n, де: FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; I - ставка дисконтування; n - строк (число періодів).

Разом із тим, позивач при веденні бухгалтерського обліку та при складанні фінансової звітності застосовує виключно національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку .

Застосування національних стандартів не дозволяє застосування міжнародних стандартів у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. У зв`язку з тим, що позивач застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку, посилання контролюючого органу на міжнародні стандарти є протиправним та не відповідає положенням Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Слід врахувати, що платник податків, який здійснює ведення бухгалтерського обліку за національними стандартами не має обов`язку дисконтувати кредиторське зобов`язання.

Таким чином, правова позиція контролюючого органу щодо посилання на міжнародні стандарти у разі, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами не відповідає положенням Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з чого слідує, що розрахунок, застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості позивача є неправомірним, оскільки відповідач використовував норми МСБО, в той же час, позивач використовує П(С)БО.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів вважає, що висновки Головного управління ДПС у м. Києві щодо порушення ТОВ ВКП ПАК-ВМ п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України в частині заниження доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості (на дату балансу) у загальному розмірі 2 169 009,00 грн. є помилковими та не підтвердженими нормами чинного законодавства.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.09.2019 №00622615050105.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що ним, в даному випадку, не здійснено.

В апеляційній скарзі відповідачем відтворено норми матеріального права та висновок акту перевірки від 28.08.2019 № 484/26-15-14-01-05/32528183, при цьому, не зазначено підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не вказано, в чому саме полягало порушення норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, які саме обставини, що мають значення для справи, не були досліджені судом першої інстанції.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов