Постанова

від 19.03.2020 по справі 915/2188/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2188/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „23» грудня 2019р., повний текст якого складено та підписано „28» грудня 2019р.

у справі № 915/2188/19

за позовом Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006»

до відповідача Фермерського господарства «ЯЛЖІС»

про стягнення заборгованості в сумі 764 363, 71 грн.,

головуючий суддя - Олейняш Е.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року Приватне підприємство «БІЗОН-ТЕХ 2006» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фермерського господарства «ЯЛЖІС» про стягнення з відповідача 764 363, 71 грн., що складається з: 573 899, 76 грн. - основного боргу, 1 721, 69 грн. - інфляційних втрат, 114 779, 95 грн. - штрафу, 73 962, 31 грн. - процентів.

Крім того, позивач просив зазначити в резолютивній частині рішення наступне: «Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою:

(СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого ФГ «ЯЛЖІС» ;

48 - розмір процентів;

КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ «ЯЛЖІС» суми основного боргу за період: з 22.10.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу,

КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти,

і стягнути отриману суму процентів із ФГ «ЯЛЖІС» на користь ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на положення ст.ст. 193, 199, 229, 230, 546, 549, 550, 551, 552, 611 ГК України, ст.ст 612, 625, 629, 691, 692, ЦК України та неналежним виконання відповідачем умов договору поставки мінеральних добрив № ОД-4 від 25.09.2018 року, укладеного між сторонами, а саме зобов`язань щодо оплати за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за отриманий товар та нараховано інфляційні втрати, штраф та проценти.

Вимогу про зазначення в рішенні суду про нарахування процентів до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, позивач обґрунтував вимогами ст. 238 ГПК України, якими передбачено таке право суду.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача Фермерського господарства «ЯЛЖІС» на користь позивача Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» : - 573 899, 76 грн. основного боргу; - 1 721, 69 грн. інфляційних втрат; - 114 779, 95 грн. штрафу; - 73 962, 31 грн. процентів; - 11 465, 46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на день розгляду справи суду відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 573 899, 76 грн. за договором поставки мінеральних добрив № ОД-4 від 25.09.2018 року, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, а отже, вимога в частині стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 573 899, 76 грн. є обґрунтованою.

Крім того, судом задоволено вимоги позивача в частині стягнення 48 % річних в розмірі 73 962, 31 грн., індексу інфляції в розмірі 1 721, 69 грн. та штрафу в сумі 114 779, 95 грн., які на думку суду є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у вимозі позивача щодо зазначення в резолютивній частині рішення, що нарахування процентів здійснювати з 22.10.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу і стягнути отриману суму процентів із ФГ «ЯЛЖІС» на користь ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» , оскільки не має правових підстав для застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України щодо позовних вимог у даній справі про стягнення процентів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про застосування ч.10 ст.238 ГПК України, Приватне підприємство «БІЗОН-ТЕХ 2006» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019р. по справі №915/2188/19, та зазначити в ній таке:

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою:

(СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого ФГ «ЯЛЖІС» ;

48 - розмір процентів;

КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ «ЯЛЖІС» суми основного боргу за період: з 22.10.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу,

КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти,

і стягнути отриману суму процентів із ФГ «ЯЛЖІС» на користь ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006 .

Скаржник вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні клопотання позивача у застосуванні ч.10 ст. 238 ГПК України є незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального права (зокрема, ч.1 і 2 ст. 2 ГПК України), а саме:

- суд першої інстанції невірно витлумачив та порушив ч.10 ст.238 ГПК України, яка є обов`язковою для застосування судом, безпідставно не застосувавши її;

- суд першої інстанції не виконав завдання господарського судочинства в цій справі, не керувався ним, оскільки безпідставно не застосувавши ч.10 ст. 238 ГПК України він відмовився ефективно захистити права позивача;

- суд першої інстанції також порушив ст. 129 Конституції України і п.1 ч.3 ст.2 ГПК, що полягає в недотриманні ним принципів правової визначеності і законного очікування , які є невід`ємними органічними складовими принципу верховенства права, а відтак і елементами судочинства, про що у низці своїх рішень зазначає, як Європейський Суд з прав людини, а також Конституційний Суд України, наголошуючи на тому, що принцип правової визначеності є компонентом принципу верховенства права;

- висновок суду першої інстанції про відсутність у нього повноваження встановлювати порядок нарахування процентів в рішенні є незаконним і необґрунтованим, оскільки позивач просив застосувати до відповідача спосіб захисту, який передбачений законом, а саме ч.10 ст.238 ГПК України;

- позивач просив суд стягнути з відповідача не невідому суму процентів, він просив зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати відповідачу проценти за допущене ним прострочення сплати основного боргу, що не були враховані і врішенні, і стягувати їх з відповідача на користь позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення. Сума процентів, що буде нарахована, буде залежати лише від часу виконання відповідачем рішення і грошового зобов`язання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „23» грудня 2019р. у справі № 915/2188/19; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» до розгляду на 19 березня 2020 року о 10:00 год.

03.02.2020 року від Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» надійшла заява про виправлення описки, відповідно до якої скаржник просить в прохальній частині апеляційної скарги читати: Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року у справі №915/2188/19 , замість помилково зазначеного: Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року у справі №906/869/19 .

05.02.2020 року від Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Голосіївському районному суду м. Києва.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 року задоволено клопотання Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції; призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» до розгляду в режимі відеоконференції на 19 березня 2020 року о 10:00 год. та доручено Голосіївському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі № 915/2188/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва.

18.03.2020 року від ТОВ Бізон-Тех 2006 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого останній зазначає, що за інформацією отриманою позивачем від Голосіївського районного суду м. Києва, цей суд не зможе забезпечити відеоконференцію через обставини, пов`язані із введенням карантину постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 . Позивач не зможе забезпечити особисту участь свого представника у судовому засіданні через віддаленість місцезнаходження позивача від місця проведення судового засідання, обмеження руху міжміського транспорту. Позивач вважає, що неявка позивача не перешкоджає проведенню призначеного засідання та розгляду справи з урахуванням того, що позивач підтримує свою апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час, дату та місце судового засідання. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Судове засідання в режимі відеоконференції 19.03.2020 року не відбулось, оскільки представники сторін не з`явились.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів доходить висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення, з урахуванням вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України розглядається лише в оскаржуваній частині, а саме в частині доручення органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 у справі №915/2188/19 нараховувати до моменту виконання рішення в частині сплати основного боргу: сплату процентів.

Як вказувалось раніше, позивач просив суд зазначити в резолютивній частині судового рішення наступне: Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ФГ «ЯЛЖІС» ; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ «ЯЛЖІС» суми основного боргу за період: з 22.10.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів із ФГ «ЯЛЖІС» на користь ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006 .

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про застосування ч.10 ст.238 ГПК України суд першої інстанції зазначив наступне:

- ч. 10 ст. 238 ГПК України передбачено право, а не обов`язок суду зазначати про нарахування відповідних відсотків у рішенні про стягнення боргу і таке право надано суду або для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності;

- на момент ухвалення рішення у даній справі законом не затверджено формули розрахунку процентів, яку суд може встановити з метою її подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання даного рішення. Суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків, а тому може застосувати лише ті заходи, які встановлені законодавством;

- суд не може стягувати з відповідача проценти, сума яких не визначена станом на день прийняття рішення; Колегія суддів з такими висновками господарського суду погодитись не може, з огляду на наступне.

Стаття 238 ГПК України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.

Згідно приписів ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленими до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 ГПК України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій встановлене ч.10 ст.238 ГПК України.

Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

На підставі ч.3 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Ч.10 ст. 238 ГПК України введена в дію з 01.01.2019. Вказана норма убезпечує особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Відповідно до ч.ч.11,12 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно п.2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, враховуючи що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року по справі №915/2188/19 зміні із визначенням у резолютивній частині рішення про нарахування та стягнення на користь позивача відсотків - до моменту виконання судового рішення, за формулами, визначеними у резолютивній частині даного рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, суд постановив:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019р. у справі №915/2188/19 змінити, доповнивши резолютивну частину п.4 наступного змісту:

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ФГ «ЯЛЖІС» ; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ «ЯЛЖІС» суми основного боргу за період: з 22.10.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів із ФГ «ЯЛЖІС» (ідентифікаційний код 35328156) на користь ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006 (ідентифікаційний код 34216986)» .

В іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019р. залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 19.03.2020р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький