Ухвала

від 21.07.2020 по справі 915/2188/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги

на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця

21 липня 2020 року Справа № 915/2188/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги (вх. № 7800/20 від 30.06.2020) Фермерського господарства "ЯЛЖІС" на постанову приватного виконавця по справі

за позовом Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", вул. Лесі Українки, 162, кв. 11, м. Пологи, Пологівський р-н, Запорізька область, 70605 (код ЄДРПОУ 34216986)

адреса для листування: вул. Якова Новицького, 11, м. Запоріжжя, 69005

до відповідача Фермерського господарства "ЯЛЖІС", пров. Радісний, 16, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська обл., 57545 (код ЄДРПОУ 35328156)

про стягнення заборгованості в сумі 764 363, 71 грн.

особа, дії якої оскаржуються: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванов Андрій Валерійович, вул. Лютеранська, 13, оф. 2, м. Київ, 01024

Представники учасників справи не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 року до господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 7800/20 ФГ "ЯЛЖІС", у якій заявник просить суд:

1. Визнати дії приватного виконавця Іванова А.В. щодо постановлення опису та арешту майна (врожаю сільськогосподарських культур 2020 року, які знаходяться на земельних ділянках загальною площею 110,6928 га) протиправними та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 23.06.2020 року № 62029483.

2. Зупинити виконавче провадження № 62029483, яке було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Івановим А.В. постановою від 07.05.2020 року на час розгляду даної скарги судом.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 року відмовлено в зупиненні виконавчого провадження № 62029483, яке було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Івановим А.І. постановою від 07.05.2020 року, на час розгляду даної скарги судом. Призначено розгляд скарги на дії приватного виконавця в судовому засіданні на 13.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2020 року відмовлено приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Іванову А.В. у задоволенні заяви вх. № Е:8513/20 від 13.07.2020 року про поновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2020 року оголошено перерву в судовому засіданні для розгляду скарги на дії приватного виконавця до 17.07.2020 року.

Розгляд скарги по справі № 915/2188/19, призначений на 17.07.2020 року, не відбувся, у зв`язку з виникненням технічних проблем, відсутністю електропостачання в адмінбудівлі, що унеможливило здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.07.2020 року призначено розгляд скарги на дії приватного виконавця в судовому засіданні на 21.07.2020 року.

Стягувач (позивач) та приватний виконавець в судові засідання 13.07.2020 року та 21.07.2020 року не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України шляхом направлення на адресу їх місцезнаходження належним чином завірених копій ухвал від 01.07.2020 року, від 13.07.2020 року та від 20.07.2020 року рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, а також додатково телефонограмами від 01.07.2020 року, від 14.07.2020 року та від 20.07.2020 року.

Заявник (боржник) в судове засідання 21.07.2020 року не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на адресу його місцезнаходження належним чином завіреної копії ухвали від 20.07.2020 року рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, а також додатково телефонограмою від 20.07.2020 року за вих. № 915/2188/19/6878/20, яку отримано адвокатом ФГ Ялжіс Кучерявою Т.Ю. 20.07.2020 року о 15 год. 44 хв.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду скарги на дії приватного виконавця, судом здійснено розгляд скарги за відсутності повноважних представників сторін та приватного виконавця за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.07.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України прийнято вступну та резолютивну частини ухвали.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція Фермерського господарства "ЯЛЖІС" (боржник, скаржник).

Скаржником (боржником) в обґрунтування скарги (том І, арк. 229-234) зазначено наступне:

- приватний виконавець Іванов А. В., будучи приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва, прийняв до провадження і здійснив виконавчі дії на території округу Миколаївської області, тобто оскаржувана постанова про опис та арешт майна від 23.06.2020 року ВП № 62029483 прийнята приватним виконавцем з порушенням приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки приватним виконавцем здійснено виконавчі дії не за місцем реєстрації юридичної особи - боржника, не за місцезнаходженням майна боржника;

- посилаючись на ч. 1 ст. 29 Закону України "Про виконавче провадження", скаржник зазначає, що боржника не було попереджено про проведення опису майна та жодним листом або повідомленням він не викликався для участі у проведенні даної виконавчої дії, а відтак боржник не може пересвідчитись у дотриманні приватним виконавцем приписів вищевказаної норми закону щодо точного часу проведення виконавчої дії, а також щодо надання пояснень;

- приватним виконавцем порушено право власності третіх осіб, оскільки посіви, які знаходяться на тих ділянках, які зазначені в оскаржуваній постанові, не належать до майна боржника, а належать іншим фермерам, про це виконавець не пересвідчився і здійснив опис та арешт майна, яке не належить боржнику;

- приватним виконавцем не дотримано п. 3 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник не отримав оскаржувану постанову;

- приватним виконавцем описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання невідомій особі, а не представникам боржника або самому боржнику, що суперечить вимогам ст. 16, 56, 58 Закону України "Про виконавче провадження";

- запрошені приватним виконавцем поняті мають особисту заінтересованість у вчиненні виконавчої дії і є знайомими приватного виконавця або його родичами. Крім того, в порушення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" перед початком виконавчих дій виконавцем не було роз`яснено понятим їхні права і обов`язки.

Скарга обґрунтована приписами ст. 339, 340, 341 ГПК, ст. 22-25, 29, 55, 56, 58, 74 Закону України "Про виконавче провадження".

2. Правова позиція Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (стягувач).

10.07.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача (стягувача) надійшли заперечення (вх. № 8437/20), в яких стягувач просив суд відмовити боржнику у задоволенні скарги. В обґрунтування заперечень стягувачем зазначено наступне:

- враховуючи, що виконавче провадження було відкрито за місцезнаходженням майна боржника і постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не оскаржувалась, прийняття постанови про опис та арешт майна на території Миколаївської області не порушує вимог законодавства щодо територіальності проведення виконавчих дій (ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження );

- щодо здійснення виконавчих дій за відсутності боржника, то ані закон (ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ), ані Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.2012 не передбачають обов`язкову присутність боржника при вчиненні виконавчих дій;

- боржник не надає доказів на підтвердження належності майна (врожаю сільськогосподарських культур 2020 року), на яке накладено арешт, третім особам. Якщо навіть припустити, що діями приватного виконавця були порушені права третіх осіб, вони мають право звернутись за їх захистом у встановлений законом спосіб, права ж боржника такі дії не порушують.

- щодо передачі майна на зберігання неналежній особі, то відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України Про виконавче провадження зберігачем може бути як боржник, так і інша особа. Виключно боржник (його представник) є зберігачем лише при виконанні рішень про забезпечення позову, але це не стосується цього виконавчого провадження.

- боржником не надано доказів зацікавленості понятих у вчиненні виконавчих дій, родинного або іншого їх зв`язку із приватним виконавцем. Ці доводи є припущенням;

Враховуючи вищевикладене, винесена постанова є правомірною, а її скасування позбавить стягувача права на судовий захист, який залежить від виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року.

3. Правова позиція приватного виконавця.

15.07.2020 року до господарського суду Миколаївської області від приватного виконавця надійшли пояснення по суті скарги (вх. № 8639/20), в яких приватний виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування зазначає наступне:

- боржник в порушення ч. 8 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження не сумлінно користувався своїми правами, не забезпечив своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій та не запропонував приватному виконавцю види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу;

- приватний виконавець зазначає, що скарга боржника в частині незаконності дій приватного виконавця про винесення постанови від 07.05.2020 року про відкриття провадження подана після закінчення процесуальних строків;

- приватний виконавець, посилаючись на постанову Верховного Суду від 10.09.2018 року по справі № 905/3542/15, вказує, що наказ господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року у справі № 915/2188/19 прийнято до виконання за місцезнаходженням майна боржника, а саме його коштів, які в розумінні ст. 192 ЦК України є майном та які станом на 07.05.2020 року знаходились на його рахунку в АТ КБ Приватбанк , яке як юридична особа зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, тобто у виконавчому окрузі міста Києва;

- в силу положень ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження проведені 23.06.20 приватним виконавцем виконавчі дії з опису та арешту майна боржника на території Очаківського району Миколаївської області є правомірними;

- щодо опису майна третіх осіб, то боржником не надано відповідних доказів; права боржника жодним чином не порушено, а останній не має повноважень виступати від імені третіх осіб;

- у зв`язку з відсутністю боржника під час проведення виконавчих дій з опису та арешту майна, приватним виконавцем направлено на адресу боржника рекомендованим повідомленням копію постанови від 23.06.2020 року, яка отримана особисто боржником 27.06.2020. Крім того, приватний виконавець зазначає, що боржник отримав доступ до вказаної постанови через ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження;

- приватний виконавець вказує, що законом не встановлено обов`язку приватного виконавця призначати відповідальним зберігачем виключно боржника; крім того, у зв`язку з відсутністю боржника під час вчинення виконавчої дії, відповідальним зберігачем майна було призначено іншу особу;

- щодо заінтересованості понятих, то приватний виконавець вказує, що відомостей про наявність у понятих особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій та/або їх пов`язаність між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками у приватного виконавця на момент вчинення виконавчої дії були відсутні; приватним виконавцем перевірено дієздатність понятих, роз`яснено права та обов`язки, а також право робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій, про що в постанові міститься відповідна відмітка та підписи понятих.

Враховуючи вищевикладене, приватний виконавець вказує, що за наявності з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.

Пояснення обґрунтовані приписами ст. 19, 22, 24, 48, 58 Закону України Про виконавче провадження , ст. 13, 341, 74 ГПК України, ст. 192, 193 ЦК України, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, ст. 124 Конституції України, практикою ЄСПЛ.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши скаргу за наявними матеріалами, заслухавши пояснення скаржника, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року по даній справі (том 1, арк. 108-111) позов задоволено.

Стягнуто з відповідача Фермерського господарства "ЯЛЖІС", пров. Радісний, 16, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська обл., 57545 (код ЄДРПОУ 35328156) на користь позивача Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", вул. Лесі Українки, 162, кв. 11, м. Пологи, Пологівський р-н, Запорізька область, 70605 (код ЄДРПОУ 34216986); адреса для листування: вул. Якова Новицького, 11, м. Запоріжжя, 69005:

- 573 899, 76 грн. (п`ятсот сімдесят три тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять грн. 76 коп.) - основного боргу;

- 1 721, 69 грн. (одна тисяча сімсот двадцять одна грн. 69 коп.) - інфляційних втрат;

- 114 779, 95 грн. (сто чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять грн. 95 коп.) - штрафу;

- 73 962, 31 грн. (сімдесят три тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 31 коп.) - процентів;

- 11 465, 46 грн. (одинадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять грн. 46 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року у справі № 915/2188/19 змінено та доповнено резолютивну частину п. 4 наступного змісту:

"Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ФГ "ЯЛЖІС"; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ "ЯЛЖІС" суми основного боргу за період: з 22.10.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів із ФГ "ЯЛЖІС" (ідентифікаційний код 35328156) на користь ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006 (ідентифікаційний код 34216986)".

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року залишено без змін (том 1, арк. 170-176).

Після повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції 14.04.2020 року господарським судом Миколаївської області на виконання вищевказаного рішення від 23.12.2019 року та постанови від 19.03.2020 року було видано відповідний наказ (том 1, арк. 181).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2020 року відмовлено в задоволенні заяви (вх. № 7734/20 від 26.06.2020 року) боржника ФГ "ЯЛЖІС" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 915/2188/19.

07.05.2020 року на підставі заяви стягувача ПП Бізон-Тех 2006 № 256/20-юр від 07.05.2020 про примусове виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим Андрієм Валерійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62029483 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року № 915/2188/19 (том 4, арк. 92-94, 98).

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2020 року приватним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 612-62029483/20 від 07.05.2020 (том 2, арк. 97).

07.05.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які направлено на адреси сторін виконавчого провадження супровідними листами від 07.05.2020 (том 4, арк. 99-114).

07.05.2020 року приватним виконавцем на підставі наданої Державною податковою службою України інформації про відкриті боржником банківські рахунки винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках:

- № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в АТ Кредобанк , МФО 325365;

- № НОМЕР_3 в філії - Миколаївське обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 326461;

- № НОМЕР_4 в Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 018 3316, 24 грн. (том 4, арк. 115-117).

Постанову про арешт коштів боржника від 07.05.2020 року приватним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження та банківських установ супровідним листом № 616-62029483/20 (том 4, арк. 115).

Крім того, приватним виконавцем виставлено платіжні вимоги на суму 1 018 3316, 24 грн., які направлено до банківських установ для списання наявних на рахунках боржника коштів (том 4, арк. 121-124).

Судом встановлено, що відповідно до наданої банківської інформації у боржника:

- відсутні грошові кошти на рахунках в АТ Кредобанк (залишок коштів на двох вищевказаних рахунках становить 0, 00 грн.) (том 4, арк. 119, 127-129); повернуто платіжні вимоги без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів у боржника (том 4, арк. 123-124);

- станом на 07.05.2020 року (дата відкриття виконавчого провадження та накладення приватним виконавцем арешту на грошові кошти) у боржника були наявні грошові кошти в АТ КБ Приватбанк (том 4, арк. 118, 134) в розмірі 50, 98 грн., які відповідно до банківської виписки та меморіального ордеру спрямовані на часткову оплату платіжної вимоги приватного виконавця (том 4, арк. 134; том 6, арк. 21). Станом на 03.06.2020 року у боржника відсутні кошти на рахунках в АТ КБ Приватбанк (том 4, арк. 132-133);

- станом на 08.05.2020 року у боржника були наявні грошові кошти в АТ Ощадбанк (том 4, арк. 120) в розмірі 64, 94 грн., які відповідно до банківської виписки та меморіального ордеру спрямовані на часткову оплату платіжної вимоги приватного виконавця (том 4, арк. 131; том 6, арк. 20). Станом на 04.06.2020 року у боржника відсутні кошти на рахунках в АТ Ощадбанк (том 4, арк. 130).

20.05.2020 року приватним виконавцем направлено на адресу боржника ФГ ЯЛЖІС виклик приватного виконавця № 724-62029483/20 та вимогу приватного виконавця № 729-62029483/20 (том 4, арк. 135-139), якими зобов`язано керівника ФГ ЯЛЖІС з`явитись до приватного виконавця Іванова А.В. 01.06.2020 о 17:00 щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату та одночасно зобов`язано, зокрема;

- надати достовірні відомості про рухоме та майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право, а також майно боржника, що перебуває в інших осіб та майно й кошти, що належать боржнику від інших осіб;

- надати достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та всіх додатків до них.

Факт направлення 20.05.2020 року виклику № 724-62029483/20 та вимоги № 729-62029483/20 на адресу боржника підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та списком згрупованих відправлень (том 4, арк. 140-143). Виклик та вимога отримані боржником.

У зв`язку з невиконанням виклику та вимоги приватного виконавця, 01.06.2020 року приватним виконавцем складено Акт приватного виконавця про те, що при примусовому виконанні в рамках виконавчого провадження № 62029483 наказу № 915/2188/19 встановлено наступне: поштові відправлення отримано боржником 28.05.20. Водночас 01.06.2020 року о 17:00 керівник боржника ФГ ЯЛЖІС до приватного виконавця не з`явився, причини неявки не повідомив, запитувані документи не надав (том 4, арк. 144-145).

22.05.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ФГ ЯЛЖІС , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 018 316, 24 грн. (том 4, арк. 147-148).

Постанову про арешт майна боржника від 22.05.2020 року направлено учасникам виконавчого провадження супровідним листом від 22.05.2020 року № 749-62029483/20 (том 4, арк. 146).

Відомості про арешт нерухомого та рухомого майна 22.05.2020 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 4, арк. 149-150).

Судом також встановлено, що на вимогу приватного виконавця від 18.05.2020 року та запити приватного виконавця від 18.05.2020 року та від 20.05.2020 року (том 5, арк. 92-93, 98-99, 101-102) нижчевказані державні органи та юридичні особи надали наступну інформацію:

- Головне управління ДПС у Миколаївській області надало інформацію про те, що ФГ ЯЛЖІС перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області. Крім того, надано копію фінансового звіту малого підприємства за підсумками 2019 року та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2019 року по 18.05.2020 року (том 5, арк. 94-97);

- Державним підприємством Держреєстри України надано інформацію, що ФГ ЯЛЖІС не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерна та зерна, прийнятого на зберігання (том 5, арк. 100);

- Державною службою морського та річкового транспорту України повідомлено, що за наявною інформацією, яка міститься у Державному судновому реєстрі України і Судовій книзі України, відсутні записи щодо суден, власниками або судновласниками яких є юридичні та фізичні особи зазначені в запиті (том 5, арк. 103);

- Головними управліннями Держгеокадастру по кожній області окремо надано інформацію про те, що відомості щодо реєстрації земельних ділянок на праві власності чи праві користування за вказаними у запитах особами відсутні/не зареєстровані (том 5, арк. 104-125);

- Управлінням держпраці по кожній області окремо повідомлено, що інформація щодо зареєстрованих, взятих на облік великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за ФГ ЯЛЖІС відсутня (том 5, арк. 126-135);

- Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ надала інформацію, що між Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ та ФГ ЯЛЖІС укладено договір фінансового лізингу № 14-17-114 свт-пл/386 від 16.06.2017 року. Предметом лізингу є трактор КИЙ-14102 зав. № 166990, 016991, власником яких є Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ та який знаходиться за місцем реєстрації ФГ ЯЛЖІС в межах Миколаївської області (том 5, арк. 136-151);

- ПрАТ Очаківське хлібоприймальне підприємство надало інформацію, що у складах ПрАТ Очаківське ХПП немає на зберіганні зерна, що належить ФГ ЯЛЖІС (том 5, арк. 152).

На запит приватного виконавця № 938-62029483/20 від 25.06.2020 року щодо надання інформації про земельні ділянки, які фактично обробляються боржником ФГ ЯЛЖІС , Куцурубською сільською радою об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області листом від 25.06.2020 року № 970/04.03 надано викопіювання карти полів, які фактично обробляє Фермерське господарство Ялжіс , та акт звірки станом на 01.01.2020 року по обробітку земельних ділянок (том 5 арк. 156-167).

22.06.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні (том 5, арк. 168-174), якою постановлено спеціалісту ТзОВ Геомонітор надати письмовий висновок щодо роз`яснення наступних питань:

- винести в натурі на місцевості межі та поворотні точки 56 земельних ділянок;

- визначити сільськогосподарські культури, що вирощуються на земельних ділянках;

- надати орієнтовний прогноз врожаю по кожній зазначеній земельній ділянці.

З метою виконання постанови між приватним виконавцем (замовник) та ТзОВ Геомонітор (виконавець) укладено договір № 01-20 на надання топографічних та агрономічних послуг (то 5, арк. 175-178), за результатами виконання якого ТзОВ Геомонітор складено Технічний звіт про визначення розташування земельних ділянок, які знаходяться на території Очаківського району Миколаївської області (за межами населених пунктів) з визначенням культур, що вирощуються на кожній земельній ділянці, та наданням орієнтовного прогнозу врожаю по кожній земельній ділянці згідно договору № 01-02 від 22.06.2020 року (том 5, арк. 179- том 6 арк. 5). Роботи та обчислення виконано спеціалістом інженером-геодезистом ОСОБА_1 .М., кваліфікація якого підтверджується кваліфікаційним сертифікатом інженера-геодезиста № 0138870 від 05.01.2018 (том 5, арк. 254). Визначення розташування земельних ділянок виконувалось згідно каталогів координат, отриманих з Публічної кадастрової карти України за допомогою GPS-приймача elNav i70 серійний номер № 1180081035142 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2207/м, чинне до 05.03.2021 року) (том 5, арк. 255-256).

23.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника (том 6, арк. 8-14), якою описано та накладено арешт на майно: врожай сільськогосподарських культур 2020 року, який знаходиться на 56 земельних ділянках загальною площею 110,6928 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить боржнику ФГ ЯЛЖІС .

Постановою встановлено наступне.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику передано в оренду 56 земельних ділянок загальною площею 110,6928 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться за адресами: Миколаївська обл., Очаківський р., с/рада Дмитрівська та Миколаївська обл., Очаківський р., с/рада Солончаківська.

Крім цього, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що боржник займається наступними видами діяльності: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Приватним виконавцем здійснено вихід за адресами місцезнаходження вищезазначених земельних ділянок: Миколаївська обл., Очаківський р., с/рада. Дмитрівська та Миколаївська обл., Очаківський р., с/рада. Солончаківська з метою виявлення належного боржнику врожаю 2020 року сільськогосподарських культур, який вирощується та знаходиться на вказаних земельних ділянках, а також з метою проведення його опису й арешту та передачі на відповідальне зберігання.

На підставі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження постановлено описати на накласти арешт на майно.

Вищевказаною постановою призначено відповідальним зберігачем описаного майна (прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання): ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , поспорт НОМЕР_5 , виданий 29.07.2016 року Корабельним РВ в м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області.

В постанові зазначено, що зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі не надходили.

Про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, зберігач попереджений, описане та арештоване майно на зберігання прийняв, копію постанови отримав: зберігач ОСОБА_2 .

Виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки, відповідно до статті 22 Закону України Про виконавче провадження : ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Миколаїв, вул. Квітнева, 46) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ), стягувача ОСОБА_5 , боржник при складанні постанови відсутній.

Крім того, виконавчі дії було проведено у присутності члена ФГ ЯЛЖІС Кучерявої Олени Іванівни, про що свідчить підпис у постанові приватного виконавця від 23.06.2020 року.

Постанову про опис та арешт майна боржника від 23.06.2020 року направлено учасникам виконавчого провадження супровідним листом від 24.06.2020 року № 934-62029483/20 (том 6, арк. 7), в тому числі на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням № 5400140781963 надіслано копію постанови від 23.06.2020 року про опис та арешт майна боржника.

Згідно з трекінгом поштових виправлень офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта боржником 27.06.2020 року особисто отримано поштове відправлення з вказаною постановою (том 4 арк. 65).

Обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24.06.2020 (том 6, арк. 15-17).

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення передбачено ст. 326 ГПК України.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до ч. 1-8 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

1. Щодо місця виконання рішення.

Скаржником (боржником) зазначено, що приватний виконавець Іванов А. В., будучи приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва, прийняв до провадження і здійснив виконавчі дії на території округу Миколаївської області, тобто оскаржувана постанова про опис та арешт майна від 23.06.2020 року ВП № 62029483 прийнята приватним виконавцем з порушенням приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки приватним виконавцем здійснено виконавчі дії не за місцем реєстрації юридичної особи - боржника, не за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Як встановлено судом вище, 07.05.2020 року на підставі заяви стягувача ПП Бізон-Тех 2006 № 256/20-юр від 07.05.2020 про примусове виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим Андрієм Валерійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62029483 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року № 915/2188/19 (том 4, арк. 92-94, 98).

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2020 року приватним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 612-62029483/20 від 07.05.2020 (том 2, арк. 97).

Враховуючи, що боржником у встановлений законом строк не оскаржено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2020 року ВП № 62029483, а також те, що оскарження вказаної постанови не є предметом розгляду даної скарги, судом не надається правова оцінка законності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Натомість, суд вважає за необхідне звернути увагу на судову практику Верховного Суду, висновки якого суд враховує при застосуванні норм права в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України. Так, ВС висловив правову позицію, відповідно до якої грошові кошти боржника, розміщені на банківських рахунках, є майном, а тому приватний виконавець, на території виконавчого округу якого розташоване це майно, має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з його виконання (постанова КГС ВС від 31.07.2019 по справі № 5023/10655/11; постанова КГС ВС від 01.08.2019 по справі № 910/13508/15; постанова КГС ВС від 19.08.2019 по справі № 922/1293/15).

В силу положень ч. 6 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Отже, оскаржувана постанова про опис та арешт майна від 23.06.2020 року ВП № 62029483 прийнята приватним виконавцем з дотриманням положень закону.

В цій частині скарга є необґрунтованою.

2. Щодо часу проведення виконавчої дії.

Скаржник (боржник), посилаючись на ч. 1 ст. 29 Закону України "Про виконавче провадження", зазначає, що боржника не було попереджено про проведення опису майна та жодним листом або повідомленням він не викликався для участі у проведенні даної виконавчої дії, а відтак боржник не може пересвідчитись у дотриманні приватним виконавцем приписів вищевказаної норми щодо точного часу проведення виконавчої дії, а також щодо надання пояснень.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження" представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Боржником не подано, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту проведення опису та арешту майна в інший, ніж передбачено ч. 1 ст. 29 Закону України "Про виконавче провадження", час. Крім того, матеріали скарги містять суперечності, оскільки стверджуючи про неможливість перевірки точного часу проведення виконавчої дії, водночас боржник зазначає, що поняті прибули на місце вчинення виконавчої дії у робочий час. Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови член ФГ ЯЛЖІС Кучерявая Олена Іванівна (підписант згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ ) була присутня під час проведення виконавчої дії, про що міститься відповідний підпис в оскаржуваній постанові.

Отже, в суду відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови з вищевикладених мотивів.

3. Щодо посилань боржника на проведення опису та арешту майна, яке не належить боржнику.

Скаржником (боржником) зазначено, що приватним виконавцем порушено право власності третіх осіб, оскільки посіви, які знаходяться на тих ділянках, які зазначені в оскаржуваній постанові, не належать до майна боржника, а належать іншим фермерам, про це виконавець не пересвідчився і здійснив опис та арешт майна, яке не належить боржнику.

Оскаржуваною постановою про опис та арешт майна боржника приватним виконавцем описано та накладено арешт на майно: врожай сільськогосподарських культур 2020 року, який знаходиться на 56 земельних ділянках загальною площею 110,6928 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить боржнику ФГ ЯЛЖІС .

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику передано в оренду 56 земельних ділянок загальною площею 110,6928 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться за адресами: Миколаївська обл., Очаківський р., с/рада. Дмитрівська та Миколаївська обл., Очаківський р., с/рада. Солончаківська.

Судом встановлено, що між ФГ Ялжіс та фізичними особами було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на вищевказані 56 земельних ділянок, власниками яких є фізичні особи (громадяни). Речове право (право оренди земельної ділянки) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру, яка перевірена судом (том 4, арк. 151-198).

В свою чергу боржник на підтвердження факту належності врожаю іншим особам подав суду укладений 15.10.2019 року між ФГ ЯЛЖІС (орендар) та ФГ Південь Агросвіт Очаков (суборендар) договір суборенди земельних угідь (том 4 арк. 29-32) зі строком дії до 20 вересня 2020 року, відповідно до умов якого в суборенду надано ряд земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в оренді у орендаря, право користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Земельні ділянки розташовані в межах території Дмитрівської, Солончаківської сільських рад Очаківського району Миколаївської області і мають кадастрові номера і площу згідно з переліком вказаним в п. 1.1 договору.

Судом також враховано, що боржником ФГ "ЯЛЖІС" не виконано вимоги приватного виконавця від 20.05.2020 щодо надання достовірних відомостей про рухоме та нерухоме майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право, а також майно боржника, що перебуває в інших осіб та майно й кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до ст. 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.

Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 775 ЦК України наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України Про оренду землі право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Суду не подано доказів проведення державної реєстрації права суборенди як на дату проведення оскаржуваної виконавчої дії, так і на дату розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для тверджень про укладення договору суборенди, як наслідок, про належність врожаю, який знаходиться на 56 вищевказаних земельних ділянках, не боржнику ФГ ЯЛЖІС , а іншій особі.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження щодо належності врожаю іншим особам суду не подано.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Отже, в цій частині скарга також необґрунтованою.

4. Щодо надіслання оскаржуваної постанови.

Скаржником (боржником) зазначено, що приватним виконавцем не дотримано п. 3 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник не отримав оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Як вказано вище, постанову про опис та арешт майна боржника від 23.06.2020 року направлено учасникам виконавчого провадження супровідним листом від 24.06.2020 року № 934-62029483/20 (том 6, арк. 7), в тому числі на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням № 5400140781963 надіслано копію постанови від 23.06.2020 року про опис та арешт майна боржника.

Згідно з трекінгом поштових відправлень офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта боржником 27.06.2020 року особисто отримано поштове відправлення з вказаною постановою (том 4 арк. 65).

Отже, викладені боржником обставини в цій частині скарги спростовано матеріалами справи.

5. Щодо передачі майна на зберігання.

Скаржником (боржником) зазначено, що приватним виконавцем описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання невідомій особі, а не представникам боржника або самому боржнику, що суперечить вимогам ст. 16, 56, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України Про виконавче провадження майно, на яке накладено арешт , крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову , виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

В силу приписів ч. 1 ст. 58 Закону України Про виконавче провадження передача арештованого майна на зберігання саме боржнику або його представнику повинна бути здійснена у випадку, якщо опис та арешт майна здійснювались на виконання судового рішення про забезпечення позову. В спірному випадку майно арештоване з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили та прийнято за результатами розгляду спору по суті. Тобто, в силу положень першого речення ч. 1 ст. 58 Закону України Про виконавче провадження виконавець мав право передати на зберігання арештоване майно або боржнику, або іншій особі.

Як вказано в оскаржуваній постанові про опис та арешт майна боржника приватним виконавцем призначено відповідальним зберігачем описаного майна (прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання): ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , поспорт НОМЕР_5 , виданий 29.07.2016 року Корабельним РВ в м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області.

За наведених обставин, в суду відсутні підстави для тверджень про недотримання приватним виконавцем положень закону.

Щодо посилань боржника на звернення зберігача ОСОБА_2 до приватного виконавця із заявою від 30.06.2020 про заміну зберігача (том 4, арк. 33), то суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України Про виконавче провадження виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже, питання заміни зберігача, які виникли під час виконавчого провадження та після проведення оскаржуваної виконавчої дії, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови про опис та арешт майна боржника від 23.06.2020.

6. Щодо участі понятих під час виконавчої дії.

Скаржником (боржником) зазначено, що запрошені приватним виконавцем поняті мають особисту заінтересованість у вчиненні виконавчої дії і є знайомими приватного виконавця або його родичами. Крім того, в порушення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" перед початком виконавчих дій виконавцем не було роз`яснено понятим їхні права і обов`язки.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.

Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.

Понятий зобов`язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз`яснює понятим їхні права і обов`язки, про що зазначається в акті.

В самій оскаржуваній постанові від 23.06.2020 міститься відмітка про роз`яснення приватним виконавцем понятим їхніх прав та обов`язків відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", а також підписи понятих.

Скаржником (боржником) в порушення приписів ст. 74 ГПК України не подано жодного доказу на підтвердження факту особистої заінтересованості понятих у вчиненні виконавчої дії, наявності родинних зв`язків між собою або з учасниками виконавчого провадження, а також факту підпорядкування (підлеглості) понятих учасникам виконавчого провадження. Матеріали справи аналогічно не містять жодного доказу на підтвердження викладених обставин.

Враховуючи, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд дійшов висновку, що в цій частині доводи скарги також є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що опис та арешт майна боржника проведено приватним виконавцем Івановим А. В. відповідно до закону та в межах повноважень приватного виконавця. Доказів порушення прав заявника (боржника) суду не подано. Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для визнання дій приватного виконавця Іванова А.В. щодо постановлення опису та арешту майна (врожаю сільськогосподарських культур 2020 року, які знаходяться на земельних ділянках загальною площею 110,6928 га) протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 23.06.2020 року № 62029483. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні скарги судом відмовлено.

Керуючись ст.ст. 232-235, 254-256, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ФГ "ЯЛЖІС" (вх. № 7800/20 від 30.06.2020 року).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.07.2020 року

Суддя Е.М. Олейняш