Постанова

від 17.03.2020 по справі 910/3841/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2020 р. Справа№ 910/3841/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з`явився;

від відповідача за первісним позовом: Лисяний В.В. (за довіреністю б/н від 10.12.2019 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року (повний текст рішення складено 10.12.2019 року)

у справі №910/3841/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД"

до комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904

про стягнення 318 983, 85 грн.

та

за зустрічним позовом комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД"

про стягнення 349 920, 00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 про стягнення 318 983, 85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №121118/1 від 12.11.2018 року не здійснив своєчасну та повну оплату товару, поставленого позивачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 293 000, 00 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23 824, 73 грн. пені, 1 985,17 грн. 3% річних та 173,95 грн. інфляційних втрат.

24.06.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення пені за Договором №121118/1 від 12.11.2018 року у розмірі 320 000, 00 грн.

В зустрічній позовній заяві, позивач вказав на те, що відповідач за зустрічним позовом (товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД") в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки №121118/1 від 12.11.2018 року порушив строки поставки продукції, передбачені Договором, внаслідок чого позивачем нараховано пеню у відповідності до п. 6.2 Договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2019 року прийнято зустрічну позовну заяву комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/3841/19.

29.07.2019 року року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача (за зустрічним позовом) надійшла заява про часткову зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 349 920,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року у справі №910/3841/19 первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" 250 631, 00 грн. основного боргу, пеню у розмірі 23 824, 73 грн., 3% річних у розмірі 1985,17 грн.

В частині стягнення 42 369,00 грн. основного боргу закрито провадження у справі.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" на користь Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 пеню у розмірі 291 600,00 грн.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки у відповідача (за первісним позовом) наявна заборгованість за поставлений, але не повністю оплачений товар на суму 250 630, 40 грн., відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку. Також суд першої інстанції погодився з здійсненим позивачем розрахунком пені та 3 % річних і дійшов до висновку про необґрунтованість нарахування інфляційних втрат.

Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що оскільки відповідачем (за зустрічним позовом) порушено строки поставки товару на суму 145 800, 00 грн., здійснивши перерахунок пені, з урахуванням викладеного, стягненню з відповідача (за зустрічним позовом) підлягає пеня в розмірі 291 600, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року в частині часткового задоволення зустрічного позову Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 до ТОВ "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" про стягнення на користь Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 пені у розмірі 291 600 грн. та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні зустрічного позову комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" про стягнення сум відмовити у повному обсязі. Залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року за позовом ТОВ "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" до Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 та зустрічним позовом Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 до ТОВ "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" про стягнення сум, в частині часткового задоволення позовних вимог ТОВ "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" до Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 про стягнення з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 на користь ТОВ "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" 250 631, 00 грн. основного боргу, пеню у розмірі 23 824, 73 грн., 3% річних у розмірі 1 985, 17 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав, що порушення строків поставки товару за відповідними заявками було допущено саме з вини покупця, оскільки останнім довіреності на отримання ТМЦ були видані тільки 04.12.2018 року та 10.12.2018 року; покупцем жодним чином не було повідомлено постачальника про готовність прийняття товару.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/3841/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3841/19 та призначено до розгляду на 03.03.2020 року.

10.02.2020 року через відділ документального забезпечення суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги; просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 21.01.2020 року.

20.02.2020 року через відділ документального забезпечення суду від апелянта надійшли письмові пояснення, до яких було додано, зокрема, копію генерального договору поставки нафтопродуктів №06-ДГ/157 від 27.07.2018 року; копії заявок ТОВ Енерготехзбуд ЛТД до ТОВ ВОГ ТРЕЙД , а також копії відповідей на такі заявки.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 03.03.2020 року.

03.03.2020 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.03.2020 року.

Представник позивача у судове засідання 17.03.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представник позивача був повідомлений належним чином. (а.с. 164 том 2)

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 03.03.2020 року за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.03.2020 року проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.11.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" (далі - постачальник) та комунальним автотранспортним підприємством №273904 КАТП-273904 (далі - покупець) укладено Договір №121118/1 (том 1, а.с. 12), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, в асортименті, кількості і за цінами, визначеними у Специфікації (Додаток №1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною) за адресою Покупця (м. Київ, вул. Охтирська, 8), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений Товар у порядку та на умовах, встановлених цим Договором) (Пункт 1.1. Договору).

Відповідно до умов пункту 1.2. Договору загальна сума Договору (загальна вартість Товару) складає - 3 790 800,00 грн. (три мільйони сімсот дев`яносто тисяч вісімсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 631 800, 00 грн.

Згідно з пунктом 1.3. Договору асортимент, кількість та вартість Товару, який поставляється згідно Договору, зазначається також у видатковій накладній та рахунку, які надаються Постачальником Покупцю.

У випадку, якщо поставка Товару постачальника замовнику була здійснена без заявки, однак сторонами договору були оформлені та підписані видаткові накладні, поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам цього договору (Пункт 2.9. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. зазначеного договору покупець, на підставі цього договору та відповідного рахунку-фактури, перераховує на розрахунковий рахунок постачальника оплату за товар, зазначений у Додатку 1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється згідно накладних по факту поставки товару з відстрочкою платежу до 30 (тридцяти) календарних днів.

Ціна на товар є фіксованою і протягом дії договору коригуванню не підлягає (крім випадків зазначених в п. 2.5. та 2.6. договору (Пункт 3.3. Договору).

Поставка товару постачальником у розумінні п. 1.1. Договору здійснюється не пізніше 1 дня з дня отримання постачальником від покупця заявки на відповідний Товар (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товарно-супровідних документів, по якості - відповідно до документів, які підтверджують його якість. товар вважає поставленим:

- по кількості - відповідно до видаткових накладних.

- по якості - відповідно до документів, які підтверджують якість товару.

Згідно з пунктом 6.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 6.2. Договору сторони в двохстороньому порядку погодили, що у разі порушення строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 20% від вартості товару, з якого допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення. Пеня нараховується по день виконання постачальником прострочених зобов`язань за цим договором. У разі порушення строків поставки покупець вправі відмовитись від прийняття товару.

Відповідно до пункту 6.5. договору за несвоєчасну оплату товару при порушенні умов даного Договору Покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з пунктом 8.2. Договору всі повідомлення, необхідні для виконання цього Договору, вважаються переданими, якщо вони передані на адресу іншої сторони кур`єром, засобами поштового зв`язку з підтвердженням про вручення, факсимільного зв`язку з письмовим підтвердженням отримання цього повідомлення.

Для передачі повідомлення використовуються реквізити сторін, зазначені в розділі 11 Договору (пункт 8.3. Договору).

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що усі зміни й доповнення до договору є дійсними й обов`язковими для сторін лише в тому випадку, якщо вони підготовлені за їх взаємною згодою, складені в письмовому вигляді, підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками.

Відповідно до пункту 10.4. договору - договір набирає законної сили з дати заключення договору і діє до 31.12.2018 року, за умови виконання сторонами своїх зобов`язань, у частині виконання грошових зобов`язань до повного взаємного розрахунку сторін.

Додатком №1 до Договору (Специфікацією) сторони узгодили найменування товару: дизельне паливо (налив), одиниці виміру - літри, кількість 130 000; ціна за одиницю - 24,30; загальна вартість 3 159 000, 00 грн.; вартість з ПДВ 3 790 800,00 грн.

26.12.2018 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №121118/1 від 12.11.2018 року (том 1 а.с. 15), в якій сторони домовились про наступне:

1. На підставі частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922 - VIII продовжити дію Договору від " 12" листопада 2018 року №121118/1 на строк, достатній для процедури закупівлі на початку наступного року, але не довше ніж до 30 квітня 2019 року.

2. На підставі частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922 - VIII визначити суму закупівлі яка становитиме 20 % (20 відсотків) від суми Договору від " 12" листопада 2018 року №121118/1, тобто 758 160, 00 (сімсот п`ятдесят вісім тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ (20%) 126 360,00 грн.

4. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору від "12" листопада 2018 року №121118/1 та набирає чинність з 01.01.2019 року.

На виконання умов Договору Постачальником було поставлено, а Покупцем прийнято без зауважень товар на загальну суму 475 891,20 грн., що підтверджується відповідними видатковими №3197 від 23.11.2018 року на загальну суму 158 630,40 грн., № 3298 від 04.12.2018 року на загальну суму 158 630,40 грн., №3356 від 10.12.2018 року на загальну суму 158 630, 40 грн., які підписані представниками сторін (том 1 а.с. 17-19).

В свою чергу, покупцем відповідно до умов договору було здійснено періодичні оплати на загальну суму 182 891, 20 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №2568 від 14 грудня 2018 року на суму 18 630 грн. 40 коп.; №2586 від 17 грудня 2018 року на суму 20 000 грн. 00 коп.; № 2632 від 26 грудня 2018 року на суму 50 000 грн. 00 коп.; № 2652 від 28 грудня 2018 року на суму 10 000 грн. 00 коп.; № 2698 від 04 січня 2019 року на суму 20 000 грн. 00 коп.; № 2720 від 15 січня 2019 року на суму 5 000 грн.; №2741 від 17 січня 2019 року на суму 5 000 грн. 00 коп.; №2758 від 21 січня 2019р. на суму 5 000 грн. 00 коп.; № 2775 від 23 січня 2019 року на суму 20 000 грн. 00 коп.; № 2784 від 24 січня 2019 року на суму 5 000 грн. 00 коп.; № 2803 від 30 січня 2019 року на суму 5 000 грн. 00 коп.; № 2812 від 31 січня 2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп.; № 2853 від 06 лютого 2019 року на суму 2 260 грн. 80 коп.; № 2862 від 11 лютого 2019 року на суму 2 000 грн. 00 коп.; №2877 від 14 лютого 2019 року на суму 3 000 грн. 00 коп.; № 2920 від 26 лютого 2019 року на суму 2 000 грн. 00 коп. (том 1 а.с. 23-31)

Позивач звертався до відповідача з претензією від 13.02.2019 року № 13/02 про сплату заборгованості у розмірі 300 000, 00 грн. (том 1, а.с. 37)

Як вказує позивач станом на дату звернення з первісним позовом загальний розмір заборгованості за договором складає 293 000 грн. 00 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 318 983, 85 грн.: з яких 293 000, 00 грн. основна заборгованість, пеня у розмірі 23 824, 73 грн., інфляційні втрати у розмірі 173,95 грн. та 3 % річних у розмірі 1 985, 17 грн.

Також, відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, в якій останній просив суд стягнути з позивача (за первісним позовом) пеню у розмірі 349 920,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву позивач (за зустрічним позовом) вказав на те, що відповідач (за зустрічним позовом) в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №121118/1 від 12.11.2018 року порушив строки поставки продукції, передбачені договором, внаслідок чого позивачем нараховано пеню у вказаному розмірі у відповідності до п. 6.2 Договору.

Як вказує позивач (за зустрічним позовом) першу заявку на поставку товару позивач подав 22.11.2018 року засобами електронної пошти на поставку 5 000 літрів дизельного палива вартістю 29, 16 грн. за літр. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" своєчасно виконало заявку від 22.11.2018 року та поставило 5 440 літрів палива вартістю 29, 16 грн. за літр, загалом на суму 158 630,40 грн., що підтверджується видатковою накладною від 23.11.2018 року №3197.

28.11.2018 року позивач (за зустрічним позовом) подав до товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" засобами електронної пошти другу заявку від 27.11.2018 року на поставку 5 000 літрів дизельного палива вартістю 29, 16 грн. за літр всього на 145 800, 00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" поставило 5 440 літрів палива загалом на суму 158 630, 40 грн. 04.12.2018 року, що підтверджується видатковою накладною від 04.12.2018 року №3298, як вказує позивач (за зустрічним позовом), з порушенням встановленого строку поставки на 4 дні.

30.11.2018 року позивач (за зустрічним позовом) подав товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" через оператора "Нова пошта" наступні п`ять заявок від 30.11.2018 року №206/443, 207/444, 208/445, 209/446, 210/447 на поставку 5000 (п`яти тисяч) літрів дизельного палива кожна, всього на 25000 літрів, вартістю 29,16 грн. за літр, загальною вартістю 729 000, 00 грн.

За твердження позивача (за зустрічним позовом), вищевказані заявки товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" отримало 03.12.2018 року, що підтверджується повідомленням оператора "Нова пошта", проте постачальник виконав лише одну заявку із отриманих та поставило 5440 літрів дизельного палива вартістю 29,16 грн. за літр всього на 158630,40 грн. 10.12.2018 року, з порушенням встановленого строку на 6 днів.

За доводами позивача (за зустрічним позовом) інші 4 заявки на поставку 20000 літрів дизельного палива товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" не виконало, строк прострочення виконання цих заявок становить 199 днів.

У зв`язку з вищевикладеним позивач (за зустрічним позовом) просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) пеню у розмірі 349 920, 00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року у справі №910/3841/19 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" 250 631, 00 грн. основного боргу, пеню у розмірі 23 824, 73 грн., 3% річних у розмірі 1985, 17 грн.

В частині стягнення 42 369 грн. основного боргу закрито провадження у справі.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" на користь Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 пеню у розмірі 291 600 грн.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки у відповідача (за первісним позовом) наявна заборгованість за поставлений, але не повністю оплачений товар на суму 250 630, 40 грн., відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку. Також суд першої інстанції погодився з здійсненим позивачем розрахунком пені та 3 % річних і дійшов до висновку про необґрунтованість нарахування інфляційних втрат.

Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що оскільки відповідачем (за зустрічним позовом) порушено строки поставки товару на суму 145 800, 00 грн., здійснивши перерахунок пені, з урахуванням викладеного, стягненню з відповідача (за зустрічним позовом) підлягає пеня в розмірі 291 600, 00 грн.

Як вбачається з доводів та вимог апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду є ухвалене у справі №910/3841/19 рішення в частині частково задоволених зустрічних позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 291 600,00 грн. пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1. договору поставка товару постачальником у розумінні п. 1.1. договору здійснюється не пізніше 1 дня з дня отримання постачальником від покупця заявки на відповідний товар.

Тобто, договором, укладеним між сторонами, чітко передбачено строк поставки товару - не пізніше 1 дня з дня отримання заявки на відповідний товар.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач (за зустрічним позовом) надіслав відповідачу (за зустрічним позовом) заявку від 27.11.2018 року на поставку дизельного палива - 28.11.2018 року та заявку від 22.11.2018 - 30.11.2018, з електронної пошти - katp_vkt@ukr.net, що підтверджується скріншотом з електронної почти відповідача (за зустрічним позовом) energotechsbyt@ukr.net (том 1 а.с. 130-135) та не заперечується сторонами у справі.

Отже, з урахуванням положень п. 4.1. договору по заявці від 27.11.2018 року, яка була надіслана 28.11.2018 року поставка мала відбутись в строк до 29.11.2018 року, тоді як по заявці від 30.11.2018 року, яка надіслана 30.11.2018 року, поставка мала відбутись в строк до 03.12.2018 року з урахуванням того, що 1 та 2 грудня 2018 року були вихідними днями.

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач (за зустрічним позовом) прострочив поставку по заявці від 27.11.2018 року - на 4 дні (видаткова накладна від 04.12.2018 року) та по заявці від 30.11.2018 року - на 6 днів (видаткова накладна 10.12.2018 року).

Апелянт посилається на те, що у ТОВ Енерготехзбут ЛТД не було фактичної можливості поставити товар за укладеним договором на підставі заявок від 27.11.2018 року та 30.11.2018 року, оскільки комунальне автотранспортне підприємство № 273904 КАТП-273904 видало довіреності на отримання ТМЦ лише 04.12.2018 року та 10.12.2018 року відповідно, а тому у відповідача за первісним позовом не було можливості поставити товар раніше визначених дат, у зв`язку з чим у постачальника відсутня вина (умисел) за затримку поставки.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердженням апелянта з огляду на наступне.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ст. 664 Цивільного кодексу України).

В той же час, апелянтом не підтверджено, та матеріали справи не містять доказів того, що у строк, передбачений п. 4.1. договору, товар за заявками від 27.11.2018 року та 30.11.2018 року був готовий до передання покупцеві у належному місці за адресою м. Київ, вул. Охтирська, 8 і покупець був поінформований про це.

Зокрема, матеріали справи не містять листів, в яких відповідач за зустрічним позовом повідомляв позивача за зустрічним позовом про готовність до передачі товару покупцеві у визначений договором строк на підставі заявок від 27.11.2018 року та 30.11.2018 року.

Посилання апелянта на оформлення покупцем довіреностей на отримання ТМЦ лише 04.12.2018 року та 10.12.2018 року, що, на думку товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД", підтверджує неможливість поставки товару раніше, є необґрунтованими, оскільки діючим законодавством України не заборонено учаснику господарських правовідносин видавати довіреності саме в момент отримання товару. Як вже зазначалось вище, матеріали справи не містять доказів того, що спірний товар був готовий до передання покупцеві раніше, ніж 04.12.2018 року та 10.12.2018 року відповідно.

Більш того, колегія суддів відзначає, що ні чинним законодавством України, ні укладеним між сторонами договором не передбачено умови щодо повідомлення покупцем постачальника про готовність прийняття товару. Єдиною умовою поставки товару є передбачена п. 4.1. договору заявка (що фактично і є повідомленням про готовність отримання покупцем товару), яка повинна бути виконана постачальником не пізніше 1 дня з дня її отримання.

Посилання апелянта на п. 5.2.12 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року N281/171/578/155 колегія суддів відхиляє, оскільки даний пункт стосується порядку приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом, в той час як у даному випадку передача нафтопродуктів здійснювалась автомобільним транспортом, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів враховує пункт 7.5.2. вказаної вище Інструкції, яким передбачено, що нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред`явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

В той же час, даний пункт, в контексті п. 7.5. Інструкції, не зобов`язує вантажоодержувача (у даному випадку покупця нафтопродуктів) надавати доручення (довіреність) на отримання ТМЦ попередньо до моменту здійснення поставки, а передбачає відпуск (отримання) нафтопродуктів лише на підставі наявного доручення на отримання такого товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

А тому, оскільки відповідачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами готовність товару до передачі покупцю у належному місці (ст. 664 ЦК України) та у передбачений договором строк (п. 4.1. договору), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач (за зустрічним позовом) прострочив поставку по заявці від 27.11.2018 року - на 4 дні (видаткова накладна від 04.12.2018 року) та по заявці від 30.11.2018 року - на 6 днів (видаткова накладна 10.12.2018 року).

В той же час, судом першої інстанції було правомірно відхилено доводи позивача за первісним позовом, що ним 30.11.2018 року було надіслано товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготехзбут ЛТД" через оператора "Нова пошта" п`ять заявок №206/443, 207/444, 208/445, 209/446, 210/447 (том 1 а.с. 80-84), з огляду на наступне.

Так, з опису вкладення експрес - накладної №59000382453110 (том 1 а.с. 85), яка на думку позивача (за зустрічним позовом) підтверджує надсилання на адресу відповідача вищевказаних заявок, неможливо встановити які саме документи були надіслані позивачем 30.11.2018 року, а саме що відповідачу за зустрічним позовом були надіслано п`ять заявок №206/443, 207/444, 208/445, 209/446, 210/447.

А тому, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів надіслання на адресу відповідача за зустрічним позовом п`яти заявок №206/443, 207/444, 208/445, 209/446, 210/447 від 30.11.2018 року, судом першої інстанції було правомірно не прийнято такі заявки до уваги.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем за зустрічним позовом було порушено зобов`язання, яке є предметом договору, щодо поставки товару у строк, встановлений таким договором, на підставі заявки від 27.11.2018 року - на 4 дні (видаткова накладна від 04.12.2018 року) та заявки від 30.11.2018 року - на 6 днів (видаткова накладна 10.12.2018 року).

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 6.2 договору сторонами в двохсторонньому порядку та добровільно було погоджено, що у разі порушення строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 20% від вартості товару, з якого допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення. Пеня нараховується по день виконання постачальником прострочених зобов`язань за цим Договором. У разі порушення строків поставки покупець вправі відмовитись від прийняття товару.

Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені по заявці від 27.11.2018 року за період з 30.11.2018 року по 03.12.2018 року, по заявці від 30.11.2018 року - за період з 04.12.2018 року по 09.12.2018 року, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості нарахування пені у розмірі 291 600,00 грн. та задоволенню позовних вимог в цій частині.

Стосовно долучених до пояснень доказів, зокрема, копії генерального договору поставки нафтопродуктів № 06-ДГ/157 від 27.07.2018 року; копії заявок ТОВ Енерготехзбуд ЛТД до ТОВ ВОГ ТРЕЙД а також копії відповідей на такі заявки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

В той же час, заявником не було надано обґрунтованих пояснень, які підтверджують неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції з підстав, що об`єктивно не залежали від нього. А тому подані позивачем за первісним позовом нові докази до розгляду колегією суддів не приймаються.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року у справі №910/3841/19, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТЕХЗБУТ ЛТД" на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року у справі №910/3841/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року у справі №910/3841/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/3841/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 19.03.2020.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко