Окрема думка

від 27.02.2020 по справі 911/806/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 911/806/17

ОКРЕМА ДУМКА

СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У СКЛАДІ

ВЕРХОВНОГО СУДУ: ТКАЧЕНКО Н.Г., ЖУКОВА С.В., ОГОДНІКА К.М.,

/у справі № 911/806/17 про банкрутство ТОВ "Лідерс" /

27 лютого 2020 року Справа № 911/806/17

Постановою палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 у справі у справі № 911/806/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс" відмовлено у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Лідерс" та залишено без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у справі № 911/806/17, про заміну у справі кредитора Приватне підприємство "Автоексперт" м. Київ на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус ПЛ" на стадії апеляційного оскарження.

Згідно ст.34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.

Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов`язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.

Постанова палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 у даній справі прийнята більшістю складу суддів судової палати виходячи з того, що звернення нового кредитора із заявою про заміну первісного кредитора, вимоги якого визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, на стадії апеляційного провадження у справі про банкрутство ТОВ " Лідерс", не виходить за межі повноважень апеляційного суду; надає можливість особі, до якої перейшли права кредитора боржника, у набутті статусу учасника провадження у справі про банкрутство (нового кредитора) для належного захисту власних майнових прав та інтересів у процедурі банкрутства та прискорює в цілому розгляд справи про банкрутство, а відтак оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг, є необґрунтованими з підстав, викладених у постанові.

Разом з тим, з такими висновками більшості суддів палати для розгляду справ про банкрутство ми не погоджуємося, оскільки вони , на нашу думку, не відповідають вимогам закону, з огляду на наступне.

Так, статтею 269 ГПК України визначені межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно якої:

1.Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду Київської області від 12.04.2017 у справі № 911/806/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідерс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого суду від 14.02.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Лідерс", в тому числі і кредиторські вимоги Приватного підприємства "Автоексперт" на суму 170 000 грн- шоста черга задоволення.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, 22.05.2019 ТОВ "Таурус ПЛ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило визнати причини пропуску на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 12.04.2017 поважними, замінити первісного кредитора Приватне підприємство "Автоексперт" на його правонаступника -ТОВ "Таурус ПЛ", скасувати постанову Господарського суду Київської області від 12.04.2017 та припинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лідерс".

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

В порушення ст.254 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.05.2019 прийняв до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Таурус ПЛ", яке не є кредитором ( стороною) у справі про банкрутство ТОВ "Лідерс" , призначив до розгляду клопотання про поновлення ТОВ "Таурус ПЛ" строку на апеляційне оскарження та в порушення вимог ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняв 03.07.2019 ухвалу якою замінив у справі № 911/806/17 кредитора - Приватне підприємство "Автоексперт" на його правонаступника ТОВ "Таурус ПЛ" на підставі ст.52 ГПК України, а надалі іншою ухвалою від 03.07.2019 поновив ТОВ "Таурус ПЛ" строк на апеляційне оскарження зазначеної вище постанови суду першої інстанції.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 про заміну кредитора мотивована тим, що 05.11.2018 між Приватним підприємством "Автоексперт" та ТОВ "Перт" було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) відповідно до якого Первинний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги на загальну суму 170 000 грн, що належать первісному кредиторові у відповідності до Договору про надання послуг з оцінки № 02/09-16-1 від 02.09.2016, укладеному з ТОВ "Лідерс" (боржник у справі про банкрутство).

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що зі змісту Договору цесії від 02.09.2016 вбачається , що між ТОВ "Лідерс" та Приватним підприємством "Автоексперт" було укладено Договір про надання послуг з оцінки № 02/09-16-1, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Оцінювач за дорученням заявника провів незалежну оцінку основних засобів і вартість цієї послуги становить

180 000 грн і виконання цієї послуги стверджується актом № 14/11-16 здачі-приймання робіт від 18.11.2016 на зальну суму 180 000 грн.

Це дає підстави для висновку про те, що суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував сам Договір про надання послуг з оцінки № 02/09-16-1 від 02.09.2016, а відтак не міг встановити виникнення за цим договором зобов`язань сторін, їх обсяг, тобто тих фактичних обставин, які необхідно встановити при заміні кредитора правонаступником на підставі статей 512, 513, 514 Цивільного кодексу України, відповідно яких ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Також оскаржувана ухвала апеляційного суду мотивована тим, що в надалі, 02.05.2019 між ТОВ "Перт" та ТОВ "Таурус ПЛ" було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) б/н згідно якому Первинний кредитор відступав, а Новий кредитор набував право вимоги на загальну суму 170 000 грн, що належать Первинному кредиторові на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) від 05.11.2018 укладеному між Приватним підприємством "Автоексперт" та ТОВ "Перт" у відповідності до Договору про надання послуг з оцінки № 02/09-16-1 від 02.09.2016, укладеному між Приватним підприємством "Автоексперт" та ТОВ "Лідерс".

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , в редакції чинній до 21.10. 2019, врегульовано спеціальний порядок заміни кредитора правонаступником у справах про банкрутство .

Аналогічна норма міститься також і у ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній з 21.10.2019.

При розгляді заяви про заміну кредитора правонаступником у справі про банкрутство суд має встановити обставини, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості, визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого судового рішення вносяться зміни до затвердженого, відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 21.10.2019, реєстру вимог кредиторів.

Питання щодо заміни кредитора у справі про банкрутство підлягає розгляду у суді першої інстанції, з викликом всіх учасників у справі, оскільки така заміна кредитора має наслідком внесення змін до реєстру кредиторів.

Процесуальне правонаступництво відповідно до ст. 52 ГПК України допускає заміну сторін у справі - позивача, відповідача, і не має наслідком внесення змін до затвердженого ухвалою місцевого суду реєстру вимог кредиторів щодо особи кредитора у справі про банкрутство.

Таким чином, існує суттєва відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і процесуальним правонаступництвом, передбаченим ст. 52 ГПК України , а відтак для розгляду заяви про заміну кредитора, який є стороною у справі про банкрутство, суд мав застосовувати процесуальну норму яку містить Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинний на час винесення оскаржуваної ухвали, яка є спеціальною та підлягає переважному застосуванню щодо норм ГПК України.

Відтак, вирішуючи питання про заміну кредитора у справі про банкрутство на стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст.269 ГПК України, оскільки прийняв та досліджував докази , які не розглядались судом першої інстанції та фактично вийшов за межі своїх повноважень, вирішив питання про заміну кредитора у справі про банкрутство правонаступником, при цьому не вірно керувався загальною процесуальною нормою - статтею 52 ГПК України, замість спеціальної - статті 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній на

час винесення апеляційним судом ухвали.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, на нашу думку, прийнята у справі ухвала суду апеляційної інстанції від 03.07.2019 про заміну кредитора вказаним вимогам не відповідає.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

У зв`язку з зазначеним, на нашу думку, недоліки у вирішенні питання про заміну кредитора, яких припустився апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали, є таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.

Крім того, матеріали справи №911/806/17 містять аналогічну заяву ТОВ "Таурус ПЛ " про заміну кредитора, яка подана до господарського суду першої інстанції та яка судом першої інстанції ще не розглянута і на цю обставину суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

Касаційний господарський суд залишаючи без змін оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, на нашу думку, зазначеним недолікам, які допущені судом апеляційної інстанції, належної оцінки не дав та дійшов помилкових висновків про відповідність даної ухвали вимогам закону.

З огляду на зазначене вище, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції відповідно до ст.300 ГПК України, вважаємо, що касаційна скарги ТОВ "Лідерс" підлягала частковому задоволенню, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.07.10.2019 про заміну кредитора у справі № 911/806/17 про банкрутство ТОВ "Лідерс" підлягала скасуванню, а заява ТОВ "ТаурусПЛ" про заміну кредитора у справі про банкрутство підлягала поверненню заявнику як така, що подана з порушенням інстанційної юрисдикції, передбаченої ст.ст.24-26 ГПК України.

Судді Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду : Н.Г. Ткаченко

С.В.Жуков

К.М.Огороднік