Ухвала

від 17.03.2020 по справі 910/5844/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відстрочку виконання рішення

м. Київ

17.03.2020Справа № 910/5844/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп"

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 04.03.2020 року "Про відстрочку виконання рішення" Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача (стягувача) Архипчук Л.А. (адвокат);

від відповідача (боржника, заявника) Галич О.М. (адвокат).

В підготовчому засіданні 17.03.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 242 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повідомлено представників учасників справи, що повний текст ухвали буде складено та підписано 20.03.2020 року, проте повний текст ухвали складено 19.03.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/5844/19 позов задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" грошові кошти: основного боргу - 1 310 834,11 грн., пені - 455 393,93 грн., 3% річних - 38 243,42 грн., судовий збір - 27 067,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 61 094,39 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі №910/5844/19 - без змін.

13.02.2020 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

04.03.2020 року через відділ діловодства суду від Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надійшла заява б/н від 04.03.2020 року Про відстрочку виконання рішення , в якій заявник просить суд відстрочити до серпня 2020 року виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/5844/19 про стягнення з ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на користь ТОВ "Торг-Хаус Групп" суми заборгованості у розмірі 1 892 632,92 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2020 року заяву б/н від 04.03.2020 року Про відстрочку виконання рішення передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 року розгляд заяви б/н від 04.03.2020 року Про відстрочку виконання рішення Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у справі № 910/5844/19 призначено на 17.03.2020 року.

В судовому засіданні 17.03.2020 року представник відповідача (боржника, заявника) надав усні пояснення щодо поданої заяви, подану заяву підтримав. Представник позивача (стягувача) надав заперечення на заяву, в яких проти відстрочки виконання рішення заперечив, посилаючись на відсутність будь-яких ускладнень щодо виконання рішення суду, оскільки відповідачем здійснюються часткові оплати заборгованості.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви б/н від 04.03.2020 року "Про відстрочку виконання рішення" Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", виходячи з наступного.

Необхідність надання відстрочки виконання рішення суду заявник обґрунтовує тим, що в санаторії відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування України від 24 травня 2017 року № 33 Про затвердження Порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання акумулюються кошти внаслідок укладення договорів між потерпілими, ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Заявник вказує, що на реабілітаційному лікуванні в ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця знаходяться люди серед яких інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, люди з обмеженими можливостями - інваліди І,II,III груп, учасники АТО, жінки з ускладненою вагітність тощо. Несплата коштів ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця ТОВ Торг-Хаус Групп склалась не з вини закладу, а у зв`язку з реорганізацією системи реабілітації хворих на Україні, яку проводить Фонд соціального страхування України, що спричинило тимчасове зменшення кількості хворих у санаторії.

Окрім того, заявник зазначає, що за дорученням Президента України у санаторії Жовтень було організовано розміщення осіб полонених ЛНР/ДНР, охорону яких здійснював спецпідрозділ СБУ АЛЬФА , для обміну полоненими між Україною і бойовиками ЛНР/ДНР завдяки чому, на вільну територію України повернулися 76 осіб серед яких військовослужбовці ЗС України та цивільні громадяни України.

На твердження заявника, ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця спочатку надає послуги хворим громадянам, які перебувають на реабілітаційному лікуванні, а вже потім по акту приймання-виконання робіт отримує грошові кошти від ФСС України.

ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця у своєму складі має Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Жовтень про, що свідчить Довідка про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до Державного реєстру Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) № 0716 від 29.06.2016 року, та виданого Свідоцтва про державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку Серія ПІ-АА №05 від 25.09.2017 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (копії документів додаються) і має право на санаторно-курортне оздоровлення та відпочинок груп дітей.

Також заявник вказує, що на рахунки ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця накладений арешт на суму 2 038 181,53 грн., що повністю паралізувало роботу санаторію Жовтень , який не має можливості надавати послуги громадянам, які перебувають у санаторії та може призвести до банкрутства одного з провідного реабілітаційного центру курортної системи України. ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця не здійснює будь-якої іншої діяльності, окрім як реабілітацію хворих та не отримує ніяких надходжень від іншої господарської діяльності. Виконання поточних зобов`язань ДП Клінічний санаторій Жовтень ПрАТ Укрпрофоздоровниця здійснює виключно за рахунок державних коштів.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, тобто відсутність у боржника грошових коштів не є обставиною, яка може слугувати підставою для невиконання зобов`язання по оплаті.

Отже, подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, відстрочення рішення допускається при наявності обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З викладених норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Тобто, передбачена процесуальним законодавством можливість суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочити виконання рішення не є безумовною, адже передбачає доведення заявником дійсного існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

В ч. 5. ст. 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Заслухавши представників сторін, враховуючи названі норми законодавства та беручи до уваги, що заявник не ухиляється від виконання рішення суду, має намір добровільно виконати рішення суду та по мірі можливості самостійно здійснює погашення суми боргу, суд приймає до уваги наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, які ускладнюють виконання рішення у зв`язку з складним фінансовим становищем.

Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості діяльності Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 04.03.2020 року "Про відстрочку виконання рішення" Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у справі № 910/5844/19 - задовольнити.

2. Відстрочити до 01 серпня 2020 року виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/5844/19 про стягнення з ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на користь ТОВ "Торг-Хаус Групп" суми заборгованості у розмірі 1 892 632,92 грн.

Ухвала набирає законної сили 17 березня 2020 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 19 березня 2020 року.

Суддя О.В.Котков