Постанова

від 12.05.2020 по справі 910/5844/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа№ 910/5844/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

представники учасників справи не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 17.03.2020 (повний текст складено - 19.03.2020)

про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення

у справі №910/5844/19 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп"

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень"

Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих

закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/5844/19 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (надалі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" (надалі - позивач) грошові кошти, а саме: 1 310 834, 11 грн - основного боргу , 455 393, 93 грн - пені, 38 243, 42 грн - 3% річних, 27 067, 07 грн - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу - 61 094, 39 грн, в іншій частині позову відмовлено.

13.02.2020 на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

У березні 2020 року відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання рішення, в якій заявник просив суд відстрочити до серпня 2020 року виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі №910/5844/19 про стягнення суми заборгованості у розмірі 1 892 632, 92 грн.

Заява обґрунтована тим, що існують об`єктивні перешкоди, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме скрутне фінансове становище, накладення арешту на грошові кошти, що повністю паралізувало роботу відповідача. При цьому відповідач зазначив про відсутність намірів ухилення від виконання рішення суду, проте існує необхідність часу для належного виконання та можливість сплати до серпня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/5844/19 заяву Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про відстрочку виконання рішення у справі №910/5844/19 задоволено. Відстрочено до 01.08.2020 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №910/5844/19 про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 1 892 632, 92 грн.

Місцевий господарський суд керуючись приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України мотивував своє рішення тим, що заявник не ухиляється від виконання рішення суду, має намір добровільно виконати рішення суду та по мірі можливості самостійно здійснює погашення суми боргу. При цьому судом прийнято до уваги обставини в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, які ускладнюють виконання рішення у зв`язку з складним фінансовим становищем.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/5844/19 про відстрочку виконання рішення та відмовити у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про відстрочення виконання судового рішення.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є безпідставна та така, що не відповідає критеріям законності, у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не наведено, в чому саме полягає виключність ситуації зі стягнення боргу та чи є відстрочення виконання рішення тією винятковою мірою, що зберігає, урівноважує права як стягувача так і боржника. Скаржник вважає необґрунтованим висновок суду про те, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду та самостійно здійснює погашення суми боргу, оскільки стягнення здійснюється в примусовому порядку. При цьому скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази складного фінансового становища боржника (відповідача).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя - доповідач) Зубець Л.П., судді Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5844/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 та призначено до розгляду на 12.05.2020.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Відповідач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України своїм правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду не подав.

У судове засідання 12.05.2020 учасники справи повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 12.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості за договорами №1, 2, 3, 4 від 02.01.2018 в сумі 1 831 219,41 грн, з них: основного боргу - 1 310 834,11 грн, пені - 479 789,97 грн та 40 595,33 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договорами №1, 2, 3, 4 від 02.01.2018, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/5844/19 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (надалі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" (надалі - позивач) грошові кошти, а саме: 1 310 834, 11 грн - основного боргу , 455 393, 93 грн - пені, 38 243, 42 грн - 3% річних, 27 067, 07 грн - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу - 61 094, 39 грн, в іншій частині позову відмовлено. На виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

В подальшому відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення. Обгрунтувуючи подану заяву відповідач зазначив, що у останнього відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування України від 24 травня 2017 року №33 "Про затвердження Порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" акумулюються кошти внаслідок укладення договорів між потерпілими, ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. На реабілітаційному лікуванні в ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" знаходяться люди серед яких інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, люди з обмеженими можливостями - інваліди І,II,III груп, учасники АТО, жінки з ускладненою вагітність тощо. Несплата коштів ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" ТОВ "Торг-Хаус Групп" склалась не з вини закладу, а у зв`язку з реорганізацією системи реабілітації хворих на Україні, яку проводить Фонд соціального страхування України, що спричинило тимчасове зменшення кількості хворих у санаторії.

Окрім того, заявник зазначив, що за дорученням Президента України у санаторії "Жовтень" було організовано розміщення осіб полонених ЛНР/ДНР, охорону яких здійснював спецпідрозділ СБУ "АЛЬФА", для обміну полоненими між Україною і бойовиками "ЛНР/ДНР" завдяки чому, на вільну територію України повернулися 76 осіб серед яких військовослужбовці ЗС України та цивільні громадяни України. За твердженням заявника, ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" спочатку надає послуги хворим громадянам, які перебувають на реабілітаційному лікуванні, а вже потім по акту приймання-виконання робіт отримує грошові кошти від ФСС України. У своєму складі відповідач має Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Жовтень", про що свідчить Довідка про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до Державного реєстру Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) №0716 від 29.06.2016, та виданого Свідоцтва про державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку Серія ПІ-АА №05 від 25.09.2017 Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (копії документів додаються) і має право на санаторно-курортне оздоровлення та відпочинок груп дітей. Також заявник вказує, що на рахунки ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" накладений арешт на суму 2 038 181, 53 грн, що повністю паралізувало роботу санаторію "Жовтень", який не має можливості надавати послуги громадянам, які перебувають у санаторії та може призвести до банкрутства одного з провідного реабілітаційного центру курортної системи України. ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" не здійснює будь-якої іншої діяльності, окрім як реабілітацію хворих та не отримує ніяких надходжень від іншої господарської діяльності. Виконання поточних зобов`язань ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" здійснює виключно за рахунок державних коштів.

Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, судом першої інстанції було враховано майновий стан та баланс інтересів обох сторін. Прийнято до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування заяви відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства та наміри добровільно виконати рішення суду до серпня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).

Слід зазначити також, що подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, тобто відсутність у боржника грошових коштів не є обставиною, яка може слугувати підставою для невиконання зобов`язання по оплаті.

Колегія суддів відзначає, що відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Отже, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, має намір добровільно виконати рішення суду, а обставини в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду обґрунтовані та такі, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення.

Варто зазначити, що передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов власне для подальшого виконання рішення суду, покращення власного фінансового стану, виконання своїх зобов`язань як перед стягувачем, так і перед боржником. В даному випадку судом першої інстанції були враховані інтереси обох сторін, а тому відстрочення виконання рішення надасть боржнику можливість належним чином виконати рішення суду на користь позивача.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які підтверджують ускладнення виконання рішення відповідачем, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан відповідача, з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 по справі №910/5844/19.

Вказане вище узгоджується з практикою Верховного суду, викладеною, зокрема, у постанові від 15.06.2018 у справі №917/138/16.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №910/5844/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. За таких обставин, підстави для скасування зазначеної ухвали відсутні.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом ухвали місцевого господарського суду у цій справі в суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ТОВ "Торг-Хаус Групп").

Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О СТ А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/5844/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/5844/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп".

4. Матеріали справи №910/5844/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку відповідно до ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 19.05.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк