Ухвала

від 04.03.2020 по справі 332/2858/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/217/20 Справа № 332/2858/14-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080020000059, щодо

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року,

за участю:

секретаря - ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року, ОСОБА_5 визнано невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад злочину.

Окрім того, судом вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним за ч. 1 ст. 212 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., й на підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання за ч. 1 ст. 212 КК України.

Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що вирок суду вважає незаконним, невмотивованим та необґрунтованим, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильною оцінкою доказів та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, прокурор, вказує, що суд надав неправильну оцінку доказам, наданим стороною обвинувачення, не оцінив їх в сукупності, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про те, що докази у провадженні не доводять наявність складу злочину в діях обвинуваченого ОСОБА_5 . До того ж, звертає увагу, що районним судом не надано належної оцінки змісту вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2016 у справі №335/2409/16-к, яким ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України та встановлено використання в період часу з 04.04.2012 по 26.05.2013 ОСОБА_9 придбаного ним ТОВ «Євростиль ЛТД» для забезпечення прикриття незаконної діяльності оподаткування підприємств реального сектору економіки і конвертації безготівкових коштів у готівку. На переконання апелянта, цим вироком встановлено, що з 01.05.2012 по 26.05.2013 на рахунок № НОМЕР_1 відкритий ТОВ «Євростиль ЛТД» у відділенні АТ «Таскомбанк» по безтоварних операціях під виглядом сплати за отриманні товари (роботи, послуги) надходили у безготівковій формі грошові кошти від ТОВ «Ярс-2010 у сумі 3578281,99 грн. Також, прокурор акцентує увагу на тому, що суд не прийняв до уваги зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2014, якою ОСОБА_9 притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «СМТ «Аянта-2011».

Отже,на переконанняпрокурора, суд першоїінстанції,в суперечвимогам ч. 5 ст. 95, ст. ст. 22, 370, 373, 374КПК України, у вироку не навів мотивів,з якихвзяв доуваги однідокази тавідкинув іншій належнимчином свогорішення провиправдання ОСОБА_5 не мотивував.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково та просив вирок скасувати, а провадження у справі закрити у зв"язку з декриміналізацією; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення скарги прокурора та просили залишити вирок без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення у межах апеляційної скарги.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ«Ярс-2010» на підставі наказу № 01-09 К від 30.09.2009, маючи умисел на ухилення від сплати податків в значних розмірах та будучи відповідальним за організацію бухгалтерськогота податкового обліку підприємства, повноту відображення в обліку всіх господарських операцій, правильність віднесенні доходів та витрат по відповідним звітним періодам, достовірність та своєчасність нарахування та сплату в бюджет податків, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у період з 01.01.2012 по 30.06.2013, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 703833,62грн.

ТОВ «Ярс-2010» (код за ЄДРПОУ 36712139) зареєстровано в якості суб`єкта господарської діяльності - юридичної особи рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради за № 1 103 102 0000 026134 від 12.10.2009, за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул.Фінальна.буд.1-Г, взято на податковий облік 13.10.2009 до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, зареєстровано в якості платника податку на додану вартість в ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, свідоцтво платника ПДВ № 100277760 від 02.04.2010.

В період часу з 01.01.2012 по 30.06.2013 ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Ярс-2010», здійснював фінансово-господарську діяльність у сфері оптової торгівлі м`ясом і м`ясними продуктами, виробництві м`яса та м`ясних продуктів. ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що в результаті оптової торгівлі м`ясом і м`ясними продуктами, виробництві м`яса та м`ясних продуктів на адресу різних суб`єктів підприємницької діяльності у ТОВ «Ярс-2010» виникає значна сума податкових зобов`язань по податку на додану вартість, а також відсутні підстави для формування податкового кредиту по ПДВ, маючи намір на їх заниження, застосував схему ухилення від сплати вищезгаданого податку шляхом завищення податкового кредиту по податку на додану вартість та відображення у бухгалтерському і податковому обліку підприємства витрат з придбання продукції у ТОВ «Євростиль ЛТД» (код ЄДРПОУ 35095726) та ТОВ «СМТ Аянта-2011»( код ЄДРПОУ 37931507), які фактично не відбувались.

ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що товар від ТОВ «Євростиль ЛТД» та ТОВ «СМТ Аянта-2011» фактично не постачався, отримував в період з 2012-2013 років первинні бухгалтерські документи, оформлені від імені ТОВ «Євростиль ЛТД» та ТОВ «СМТ Аянта-2011» від невстановлених в ході слідства осіб, та як службова особа ТОВ «Ярс-2010» використовував їх для відображення в бухгалтерському і податковому обліку підприємства з метою умисного ухилення від сплати податків у великих розмірах, зокрема, в порушення вимог ст. 1, п. 2 ст. 3 , п. 1 , п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( зі змінами та доповненнями), п.п. 1.1 п. 1, п.п. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 та п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), ухилився від сплати ПДВ в сумі 703833,62 грн., в т.ч. по періодах: - лютий 2012 року у сумі 17671,46грн.; - березень 2012 року у сумі 18399,39грн.; - квітень 2012 року у сумі 17927,54грн.; - травень 2012 року у сумі 24540,76грн.; - червень 2012 року у сумі 56939,14грн.; - липень 2012 року у сумі 79372,52грн.; - серпень 2012 року у сумі 89320,81грн.; - вересень 2012 року у сумі 73950,0грн.; - жовтень 2012 року у сумі 96130,13грн.; - листопад 2012 року у сумі 91287,43грн.; - грудень 2012 року у сумі 82510,81грн.; - січень 2013 року у сумі 55786,63грн.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що товарно-матеріальні цінності від ТОВ «Євростиль ЛТД», ТОВ «СМТ Аянта-2011» на адресу ТОВ «Ярс-2010» не поставлялися, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, забезпечив віднесення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість підприємства, суму 703833,62 грн. по господарських операціях з ТОВ «Євростиль ЛТД» та ТОВ «СМТ Аянта-2011», які фактично не мали місце та в подальшому надав податкові декларації з ПДВ за січень-грудень 2012 року(вх.№ №9006825223, 901278581, 9020072244, 9028128878, 9035097757, 9041742942, 9050516993, 9056532965, 9064513339, 9072708121, 9079742682, 9084986681) та січень-липень 2012 року (вх.№№9007722324, 9014659709, 9022333578, 9028641914, 9036909666, 9042903139)до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, що призвело до несплати в бюджет ПДВ у сумі 703833,62грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 212 КК України, за ознакою умисне ухилення від сплати податків, які входять в систему оподаткування, введені в установленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних розмірах, зокрема у сумі 703833,62 грн.

Виходячи з примітки до ст. 212 КК України, чинної на час складання обвинувального акта у цьому провадженні, під значнимрозміром коштівслід булорозуміти сумиподатків,зборів іінших обов`язковихплатежів,які втисячу ібільше разівперевищують установленийзаконодавством неоподатковуваниймінімум доходівгромадян.

Між тим, прийнятим 18.09.2019 Законом України Про внесеннязмін доКримінального кодексуУкраїни таКримінального процесуальногокодексу Українищодо зменшеннятиску набізнес,що набравчинності 25.09.2019,до приміткист.212КК України, внесено зміни, зокрема визначено, що під значним розміром коштів слід розумітисуми податків,зборів іінших обов`язковихплатежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, в тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, з урахуванням наведених вимог закону, розмір фактичного ненадходження до бюджету коштів, встановлений органом досудового розслідування у провадженні щодо ОСОБА_5 , не є значним в розумінні положень ст. 212 КК України в редакції, чинній на момент постановлення цього рішення, тобто скасована кримінальна відповідальність за діяння, інкриміноване ОСОБА_5 .

Пунктом 4 частини 1 статті 284 КК України встановлено, що кримінальне провадження закривається у разі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Відповідно до вимог ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує обвинувальнийвирок чиухвалу ізакриває кримінальнепровадження.

Разом з цим, вказана норма закону визначає можливість скасування судом апеляційної інстанції лишеобвинувального вироку тазакриття такогопровадження.

Отже, можна дійди висновку, що виправдувальний вирок не може бути скасований у зв`язку із необхідністю прийняття рішення про закриття цього провадження з інших підстав, ніж ті, що обумовили винесення виправдувального вироку судом першої інстанції, тому колегія суддів не вбачаючи підстав для застосування положень ст.ст. 284, 417 КПК України, дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора й залішення без змін вироку, ухваленного щодо ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст. 404, 405, 406, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року щодо ОСОБА_5 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4