Ухвала

від 12.03.2020 по справі 369/6209/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

іменем України

ун.№369/6209/19

пр.№2-з/759/44/20

"12" березня 2020 р.

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 369/6209/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить у порядку ст.ст.151-153 ЦПК України, вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення заборони відчужувати наявне у відповідача майно, що має істотну вартість, а саме земельну ділянку (адреса: 03113, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, Садівницьке товариство Мрія (код ЄДРПОУ-20620408), ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 3222486000:03:003:5290), будинок, що на ній розташований та автомобіль (ЗАЗ Сенс держ. Ном. Знак. НОМЕР_2 ) та забороняти іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного майна.

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення позивача та відповідача, без фіксації судового засідання технічним засобом, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.153, ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно вимог ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальними правилами ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень - особа, яка просить про вжиття таких заходів, зобов`язана надати відомості, що потрібні для забезпечення позову, а також докази на підтвердження необхідності вжиття певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно пунктів 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або справі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Перевіривши матеріали клопотання про забезпечення позову, судом встановлено, що позивачем не зазначено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань та не надано на їх підтвердження доказів, які б свідчили про існування імовірної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вказаний висновок суду мотивований тим, що заявник не надав жодних доказів, вчинення відповідачем дій чи прояву намірів щодо вчинення дій, спрямованих на утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, подані позивачем матеріали не містять. Заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд може дійти висновку щодо доцільності чи необхідності забезпечення позову, враховуючи ймовірність утруднення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову може вважатись підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У поданій заяві про забезпечення позову заявник обмежився лише зазначенням, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надавши доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги позивача належним чином не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, з якими пов`язується застосування ініційованого заходу забезпечення позову у виді забороною вчиняти певні дії, з огляду на презумпцію правомірності правочинів та їх не оспорювання позивачем протягом достатньо тривалого часу, суд, керуючись принципом розумності та обґрунтованості, не вбачає достатніх підстав для застосування крайнього заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок щодо необхідності наведення достатнього обґрунтування для забезпечення позову викладений в постанові ВС №761/39201/18 від 21.08.2019 року, який врахована судом при постановленні судового рішення.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149-153,258-261-210 ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, шляхом накладення арешту, що належить ОСОБА_2 : земельну ділянку з кадастровим номером 3222486000:03:003:5290, що знаходиться за адресою: Києво-Святошинський район, с.Петрушки, Садівницьке товариство Мрія та будинок, що ній розташований, транспортний засіб ЗАЗ Сенс, д.н.з. НОМЕР_2 .

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу - 15 днів з дня її складення. У разі, якщо ухвалу не було вручено в день її складення - скарга має бути подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.О. Горбенко