Рішення

від 21.05.2020 по справі 369/6209/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 369/6209/19

пр. №2/759/2672/20

21 травня 2020 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судових засідань Савіцькій Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві, без участі сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2019р. ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2019р. скасовано, а цивільну справу №369/6209/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості направлено для розгляду за підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва.

17.01.2020р. до Святошинського районного суду м.Києва надійшла цивільна справа №369/6209/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 52 220,00 грн., 17 816,00 грн.- відсотки за користування позикою, 150 407,17 грн.- пені, 160 777,00 грн. - інфляційні втрати, 10 000,00 грн. - моральної шкоди, а всього 391 220,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у цивільній справі №369/6209/19 визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою від 17.01.2020р. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовної заяви, ОСОБА_1 зазначив, що 23.09.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США ОСОБА_2 , який в свою чергу взяв на себе зобов`язання повертати частинами у розмірі 300 доларів США щомісяця, починаючи з 01.01.2008р.Підьвердженням факту виникнення відносин позики є розписка, що написана власноручно відповідачем, оригінал якої знаходиться у позивача.

Станом на дату звернення до суду 15.05.2019р. в порушення умов договору сума боргу у розмірі 2000 доларів США, що еквівалентно на дату звернення до суду становить 52 220,00 грн. відповідачем так і повернута.

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів від 17.04.2019р.,в якій позивач просить терміново повернути кошти.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. ОСОБА_2 надав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23.09.2007р. ОСОБА_2 отримав грошові кошти від ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 доларів США та взяв на себе зобов`язання повернути кошти у розмірі 300,00 доларів США щомісяця, починаючи з 01.01.2008р. Дана обставина підтверджується копією розписки від 23.09.2007р.

Встановлено, що 19.04.2019р. ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 вимогу про повернення грошових коштів у відповідності до розписки від 23.09.2007р. у розмірі 2000,00 доларів США, що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого поштового відправлення №00001511900088 від 19.04.2019р.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стаття 177 ЦК України закріплює, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається із ч.ч.1,2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст..267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Правова позиція, викладена у постанові ВСУ 6-2469цс16 від 16.11.2016 р., закріплює, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства .

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що право позивача порушене, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання згідно розписки від 27.09.2007р., однак позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причини пропуску строку позовної давності та звернення до суду в строк за захистом своїх прав відповідно. Також, суд звертає на увагу на те, що позивачу стало відомо про факт порушення його прав у строк, визначений зобов`язанням, тобто 01.01.2008р., та звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів лише 19.04.2019р.

Суд враховує й ту обставину, що відповідачем надано та обґрунтовано у повному обсязі заяву про застосування строків позовної давності до заявлених вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК, ст.ст.11, 15, 177, 257, 258, 267, 1047, 1048 ЦК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Горбенко