Рішення

від 12.03.2020 по справі 360/4776/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4776/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Дехтяря С.В.

відповідач Шопін Ігор Вікторович : не прибув,

представника відповідача -

Новоайдарської селищної ради: не прибув,

представника третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмету спору

на стороні позивача: Подольського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Новоайдарська районна рада Луганської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

10 січня 2020 року позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду надійшов з уточненою позовною заявою до Новоайдарської селищної ради (далі - відповідач 1), Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Новоайдарська районна рада Луганської області, в якій згідно уточнених позовних вимог просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Новоайдарської селищної ради, що полягає у порушенні вимог ч. 3 ст. 93 Бюджетного Кодексу України під час розгляду питання щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару на підставі Додатку № 5 до Рішення Новоайдарської районної ради № 22/6 від 21.12.2018;

- зобов`язати Новоайдарську селищну раду прийняти рішення щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару на підставі Додатку № 5 до Рішення Новоайдарської районної ради № 22/6 від 21.12.2018;

- визнати протиправним ухилення Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича від виконання своїх повноважень, передбачених п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині відсутності вирішення питання щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару на підставі Додатку № 5 до Рішення Новоайдарської районної ради № 22/6 від 21.12.2018;

- зобов`язати Новоайдарського селищного голову Шопіна Ігоря Вікторовича забезпечити розгляд Новоайдарською селищною радою питання щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару на підставі Додатку № 5 до Рішення Новоайдарської районної ради № 22/6 від 21.12.2018.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до Наказу № 42 від 01.07.2011 позивач працює на посаді лікаря - отоларинголога Новоайдарського РТМО з 01.07.2011 по день подання позовної заяви до Суду. Додатком № 5 до Рішення Новоайдарської районної Ради Луганської області від 21 грудня 2018 року "Про районний бюджет на 2019 рік" передбачено міжбюджетний трансферт з районного бюджету місцевому бюджету смт. Новоайдар зі спеціального фонду на придбання службового житла лікарю-отоларингологу Новоайдарського РТМО в обсязі 421319,00 грн. Станом на день подання позовної заяви до суду, питання щодо виконання зазначеного в п. 2.2 позовної заяви положення відповідачем Новоайдарською селищною радою не розглянуто. Ухиляння відповідача від розгляду в установленому законодавством порядку є порушенням права позивача на реалізацію відносно нього рішення, визначеного в п. 2.2. позовної заяви. Можливість ухиляння відповідача Новоайдарської селищної ради від вирішення питання, що відноситься до її компетенції є наслідком невиконання своїх повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" посадовою особою Новоайдарської селищної ради - Новоайдарським селищним головою Шопіним І.В.

На підставі викладеного позивач просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на уточнену позовну заяву (том 2 а.с. 22-29) в обґрунтування якого зазначено, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на те, що вони ґрунтуються на Додатку №5 до рішення Новоайдарської районної ради Луганської області № 22/6 від 21 грудня 2018 року Про районний бюджет на 2019 рік , який станом на момент звернення позивача до суду згідно з рішенням Новоайдарської районної ради Луганської області сьомого скликання №24/43 від 11 квітня 2019 року Про внесення змін до районного бюджету на 2019 рік та рішенням Новоайдарської районної ради Луганської області сьомого скликання №26/31 від 12 вересня 2019 року Про внесення змін до районного бюджету на 2019 рік двічі викладався у новій редакції. Так, 11 квітня 2019 року відбулась двадцять четверта сесія Новоайдарської районної ради Луганської області сьомого скликання, на якій було прийнято рішення районної ради № 24/43. Згідно з підпунктом 3 пункту 1 рішення районної ради №24/43 Новоайдарська районна рада вирішила додатки 1-7 викласти у новій редакції. Як вбачається з додатка № 5 до рішення районної ради № 24/43 від 11.04.2019, викладеним у новій редакції, інша субвенція з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області в розмірі 421319,00 грн. для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО була надана бюджету військово - цивільної адміністрації села Кримське (код бюджету: 12309515000).

При цьому, після викладення 11.04.2019 Додатка № 5 до рішення районної ради від 21 грудня 2018 року № 22/6 Про районний бюджет на 2019 рік у новій редакції, видатки районного бюджету для надання іншої субвенції бюджету військово - цивільної адміністрації села Кримське (код бюджету: 12309515000 ) збільшились з 1485899,00 грн. до 1907218,00 грн, тобто рівне, на суму 421319,00 грн. на придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО. Відповідач 1 також зазначив, що згідно з додатком № 5 до рішення районної ради № 24/43 бюджету смт. Новоайдар (код бюджету: 12309401000 ) був наданий лише міжбюджетний трансферт з районного бюджету на капітальний ремонт доріг комунальної власності у сумі 3500000,00 грн., жодних інших міжбюджетних трансфертів з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області бюджету смт. Новоайдар не виділено.

В подальшому 12 вересня 2019 року відбулась двадцять шоста сесія Новоайдарської районної ради Луганської області сьомого скликання, на якій було прийнято рішення районної ради № 26/31.

Згідно з підпунктом 4 пункту рішення районної ради № 26/31 Новоайдарська районна рада вирішила додатки 1-7 викласти у новій редакції. Згідно з додатком № 5 до рішення районної ради № 26/31, викладеним у новій редакції, одержувач міжбюджетного трансферту з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області в розмірі 421319,00 грн. для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО не змінився. Ним залишився бюджет військово - цивільної адміністрації села Кримське (код бюджету: 12309515000).

Отже відповідач 1 зазначив, що як станом на момент звернення позивача до Луганського окружного адміністративного суду, так і на теперішній час додаток №5 до рішення Новоайдарської районної ради Луганської області № 22/6 від 21 грудня 2018 року Про районний бюджет на 2019 рік не є актуальним та втратив чинність , оскільки двічі викладався в новій редакції згідно рішень районної ради № 24/43 від 11.04.2019 та № 26/31 від 12.09.2019, відповідно до яких міжбюджетний трансферт з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області в розмірі 421319,00 грн. для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО наданий бюджету військово - цивільної адміністрації села Кримське (код бюджету: 12309515000). При цьому, видатки районного бюджету для надання іншої субвенції бюджету військово - цивільної адміністрації села Кримське (код бюджету: 12309515000 ) збільшились з 1485899,00 грн. до 1907218, 00 грн., тобто рівно на суму 421319,00 грн. на придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО.

На підставі викладеного відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 також заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву в обґрунтування якої, зазначено, що позивач до матеріалів позовної заяви не додала належних та достатніх доказів, які б підтвердили ухилення Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича від виконання повноважень передбачених п.п. 1, 2 ч.4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Розпорядженням №25 від 11.03.2019 Про проведення сорок сьомої сесії Новоайдарської селищної ради Новоайдарським селищним головою був сформований порядок денний. 21 березня 2019 Новоайдарський селищний голова Шопін І.В. на розгляд сесії виніс зазначене питання і рішення не було прийняте, оскільки не набрало достатньої кількості голосів депутатів селищної ради.

При цьому, відповідач 2 зазначив, що Новоайдарська селищна рада є колегіальним органом та прийняття нею рішень не залежить від волі селищного голови.

На підставі викладеного відповідач 2 зазначив, що Новоайдарський селищний голова Шопін Ігор Вікторович не ухилявся від виконання своїх повноважень, передбачених п.п. 1, 2 ч.4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , а прийняття радою рішень з того чи іншого питання відповідно до законодавства є виключно повноваженнями Новоайдарської селищної ради.

На підставі викладеного відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та позивач прибули в судове засідання позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній.

Представник відповідача 1 та відповідач 2 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, розгляд справи просили проводити без їх участі.

Представник третьої особи в судове засідання прибув, надав усні пояснення щодо позову, позовні вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 23 грудня 2019 року (том 1 а.с. 1-3).

23 грудня 2019 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10 січня 2020 року (том 1 а.с. 110).

10 січня 2020 року підготовче засідання відкладено на 30 січня 2020 року (том 1 а.с. 183).

Ухвалою суду від 30 січня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження, та відкладено підготовче засідання на 17 лютого 2020 року (том 2 а.с. 13).

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 березня 2020 року (том 2 а.с. 41-42).

02 березня 2020 року судове засідання відкладено до 12.03.2020 (том 2 а.с.81).

Заслухавши доводи позивача та його представника, пояснення представника третьої особи, врахувавши заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом дійшов висновку щодо необгрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на момент подання позовної заяви працювала в Новоайдарському районному територіальному медичному об`єднанні, яке з 02.01.2020 реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство Новоайдарська багатопрофільна лікарня Новоайдарської районної ради Луганської області, на посаді лікаря-отоларинголога з 01.07.2011, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_3 , довідкою Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання №1498 від 22.10.2019 (том 1 а.с. 10, 12).

Рішенням Новоайдарської районної ради Луганської області сьомого скликання №22/6 від 21.12.2018, затверджено обсяг міжбюджетних трансфертів з Новоайдарського районного бюджету місцевим бюджетам на 2019 рік в сумі 21027,098 тис. грн згідно з додатком 5, в тому числі обсяг субвенції на придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО в сумі 421319,00 грн (том 1 а.с. 14-18, 30, 225-231).

21 березня 2019 року на засіданні сорок сьомої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання вирішувалось питання щодо підписання договору про надання іншої субвенції районного бюджету Новоайдарського району Луганської області для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарської РТМО, за яке проголосувало за - 2 депутати, проти - 4 депутати, утримались - 10 депутатів, у зв`язку з чим рішення не прийнято, що підтверджується відповідним протоколом засідання (том 1 а.с. 63-67, 84-91).

У зв`язку з наведеним рішенням Новоайдарської районної ради Луганської області сьомого скликання №24/43 від 11.04.2019 було внесено зміни до рішення районної ради від 21 грудня 2018 року №22/6 Про районний бюджет на 2019 рік , зокрема, інша субвенція з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області в розмірі 421319,00 грн для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарського РТМО була надана бюджету військово-цивільної адміністрації села Кримське (том 1 а.с. 129-132, 143-146)

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України, бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Пунктом п`ятим статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Відповідно до пункту 8 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Згідно із пунктами 32, 48 статті 2 Бюджетного кодексу України, міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

При цьому суд зазначає, що кошти можуть передаватись як між державним та місцевими бюджетами, так і між місцевими бюджетами різного рівня.

Відповідно до частин 2, 3 статті 5 Бюджетного кодексу України, місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 3 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах, зокрема, принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 101 Бюджетного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів, зокрема, дотації та інші субвенції.

Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 93 Бюджетного кодексу України, місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.

Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.

Отже, законодавством у сфері міжбюджетних відносин визначено певний порядок дій щодо реалізації міжбюджетного трансферту між місцевими бюджетами різного рівня.

З аналізу наведених норм вбачається, що передача коштів у вигляді міжбюджетного трансферту між місцевими бюджетами різного рівня, здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, та укладення відповідного договору про надання міжбюджетного трансферту, в якому має визначатись предмет договору, термін дії договору, права, обов`язки та відповідальність сторін (зокрема, за невиконання умов договору).

При цьому, пунктом 27 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Отже, прийняття рішень щодо передачі/прийняття коштів з відповідного місцевого бюджету відноситься до виключних повноважень відповідної місцевої ради.

Суд зазначає, що частина третя статті 93 Бюджетного кодексу України визначає лише юридичні підстави за яких можливий міжбюджетний трансферт, а саме за умови прийняття кожною із сторін відповідного рішення, і укладення договору, що в подальшому має наслідком - передачу відповідних коштів з одного місцевого бюджету до іншого.

Тобто, наведена норма Бюджетного кодексу України не встановлює обов`язку місцевих рад щодо прийняття таких рішень, тобто місцеві ради добровільно приймають або не приймають на своїх пленарних засіданнях зазначені рішення. При цьому, наслідком не прийняття рішення місцевої ради щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету є лише неможливість проведення міжбюджетного трансферту.

Таким чином, прийняття рішення щодо реалізації передачі коштів з відповідного місцевого бюджету є правом відповідної місцевої ради, а не обов`язком.

За таких обставин, суд не вбачає в діях Новоайдарської селищної ради порушень вимог частини 3 статті 93 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Новоайдарської селищної ради, що полягає у порушенні вимог ч. 3 ст. 93 Бюджетного Кодексу України під час розгляду питання щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару слід відмовити.

Щодо позовних вимог, про зобов`язання Новоайдарської селищної ради прийняти рішення щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару на підставі Додатку № 5 до Рішення Новоайдарської районної ради № 22/6 від 21.12.2018, суд зазначає таке.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97).

Відповідно до статті 2 Закону №280/97 місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із статтею 25 Закону №280/97, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Як вже зазначалось судом вище, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання стосовно прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За своїм змістом дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може , має право , за власної ініціативи , дбає , забезпечує , веде діяльність , встановлює , визначає , на свій розсуд . Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що прийняття рішень з питань реалізації передачі коштів з відповідної місцевої ради належить до виключної компетенції місцевих рад, а тому в даному випадку вирішення такого питання є дискреційними повноваженнями Новоайдарської селищної ради, та суд не може підміняти відповідача, приймати замість нього таке рішення, або інше рішення, яке б відповідало закону, оскільки такі дії виходять за межі визначених суду повноважень законодавцем.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку щодо відсутності в діях Новоайдарської селищної ради порушень вимог законодавства при розгляді питання щодо підписання договору про надання іншої субвенції з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області, а тому суд не вбачає підстав для зобов`язання Новоайдарську селищну раду прийняти рішення щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару.

Таким чином, у задоволенні вказаних позовних вимог також слід відмовити.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що даний спір виник у сфері міжбюджетних правових відносин, суб`єктами яких є відповідні місцеві ради, в даному випадку - це Новоайдарська районна рада Луганської області та Новоайдарська селищна рада.

Тобто, усі спірні питання та відповідальністю за порушення, які виникають у сфері міжбюджетних відносин вирішуються та несуть відповідні особи, які є суб`єктами таких правовідносин.

Таким чином, в даному випадку у разі виникнення спірних питань у сфері міжбюджетних відносин право на звернення до суду мають відповідні місцеві ради.

Відповідно до пункту 8 статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

За відсутності прийняття Новоайдарською селищною радою відповідного рішення щодо реалізації щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару, суд не вбачає порушень прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 .

Інші доводи позивача та представника позивача, а саме щодо обов`язковості прийняття рішення саме у письмовій формі за зазначеними питаннями є неприйнятними, оскільки суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 під час розгляду питання про підписання договору про надання іншої субвенції з районного бюджету Новоайдарського району Луганської області для придбання службового житла лікарю отолоринтологу Новоайдарського РТМО.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним ухилення Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича від виконання своїх повноважень, в частині відсутності вирішення питання щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару та зобов`язання Новоайдарського селищного голову Шопіна Ігоря Вікторовича забезпечити розгляд Новоайдарською селищною радою питання щодо реалізації передачі коштів від районного бюджету Новоайдарського району до селищного бюджету смт. Новоайдару, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 24 Закону №280/97 визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 частини 4 статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Як вбачається з протоколу засідання сорок сьомої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 21.03.2019 Новоайдарський селищний голова Шопін Ігор Вікторович був головуючим та вів сесію в межах наданих йому Законом повноважень (а.с. 63-67). Зокрема, Шопіним І.В. було винесено на порядок денний сесії питання про підписання договору про надання іншої субвенції районного бюджету Новоайдарського району Луганської області для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарської РТМО та був доповідачем по зазначеному питанню.

Тобто, Новоайдарський селищний голова Шопін Ігор Вікторович вжив усіх належних заходів в межах наданих йому законодавством повноважень щодо розгляду Новоайдарською селищною радою питання про підписання договору про надання іншої субвенції районного бюджету Новоайдарського району Луганської області для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарської РТМО, а тому посилання позивача щодо ухилення Новоайдарського селищного голови від виконання своїх повноважень при розгляді зазначеного питання є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до частини першої статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Абзацом шостим статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до статті 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема колегіальності.

Тобто, органи місцевого самоврядування та їхні виконавчі структури мають обговорювати питання, приймати рішення, що належать до їхньої компетенції, колегіально, зважаючи на різні думки, погляди, позиції, права меншості.

Наведеному визначенню відповідає частина друга статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у якій визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, Новоайдарська селищна рада є колегіальним органом, який приймає рішення за результатами поіменного голосування більшістю голосів від складу ради. При цьому, голос селищного голови є лише одним голосом з числа депутатів Новоайдарської селищної ради.

Суд зазначає, що селищний голова не уповноважений втручатись або впливати на депутатів селищної ради при прийнятті радою того чи іншого рішення, оскільки такі дії селищного голови можуть призвести до порушення принципу колегіальності місцевого самоврядування, та перевищення ним своїх службових повноважень, що карається законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Новоайдарський селищний голова Шопін Ігор Вікторович при розгляді Новоайдарською селищною радою питання про підписання договору про надання іншої субвенції районного бюджету Новоайдарського району Луганської області для придбання службового житла лікарю отоларингологу Новоайдарської РТМО на підставі, у межах своїх повноважень, та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Новоайдарська районна рада Луганської області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, Новоайдарського селищного голови Шопіна Ігоря Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Новоайдарська районна рада Луганської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20 березня 2020 року.

Суддя О.В. Ірметова