Ухвала

від 10.03.2020 по справі 366/18/20

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/18/20

Провадження № 2/366/179/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді головуючого судді Ткаченка Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства звернувся до суду з позовом до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до рішення сесії Страхоліської сільської ради № 24-10-76 від 07.04.2004 Про затвердження технічної документації зі складанням державного акта затверджено матеріали технічної документації зі складанням державних актів на земельні ділянки, згідно з додатками 1-2, в тому числі згідно з п. 46 додатку 1 - ОСОБА_2 , земельну ділянку (рілля) загальною площею 0.1795 га, в межах села Страхолісся, на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт від 18.08.2004 року серії ЯБ №004111 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1795 га, яка складалась з двох земельних площею 0,1104 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0014 та площею 0,0692 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0013 для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, ОСОБА_2 отримала два окремих державних акти на право власності на вищевказані земельні ділянки, а саме державні акти серії ЯЗ № 439222 та ЯЗ № 439223 від 23.09.2009 на земельну ділянку площею 0,1104 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0014, та площею 0,0692 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0013.

Також відповідно до рішення сесії Страхоліської сільської ради № Y-29-261 від 11.09.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та безкоштовно передано у власність громадянам України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 0,6008 га, в межах села Страхолісся, на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, а саме ОСОБА_3 передано - 0,2237 га, ОСОБА_4 - 0,1507 га, ОСОБА_5 - 0,2264 га.

В подальшому на підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримала державний акт серії ЯД № 336378 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку площею 0,2237 га з кадастровим номером: 3222081400:02:001:0045, ОСОБА_4 - державний акт серії ЯД № 336393 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку площею 0.1507 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0055; ОСОБА_5 - державний акт серії ЯД № 336381 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку площею 0,2264 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0056.

Аналогічним рішенням Страхоліської сільської ради № Y-29-262 від 11.09.2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано безкоштовно у власність ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 1,3733 га, в межах села Страхолісся, на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯД № 336380 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку, площею 1,3733 га з кадастровим номером 3222081400:02:001:0044.

В подальшому, ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу №№ 3996-3997 від 25.09.2009, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., відчужила належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081401:01:013:0014, площею 0,1104 га та 3222081401:01:013:0013, площею 0,0692 га, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Буд ідентифікаційний номер 35827848.

Також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі договорів купівлі-продажу від 25.09.2009 № 4000, № 4020, № 4024 та № 4028, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., відчужили належні їм земельні ділянки, а саме площею 0,2237 га з кадастровим номером 3222081400:02:001:0045, площею 0,1507 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0055, площею 0,2264 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0056 та площею 1,3733 га, з кадастровим номером 3222081400:02:001:0044 на користь ТОВ Прогрес-Буд , про що 06.10.2009 внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області.

Окрім того, на підставі договорів купівлі-продажу від 25.09.2009 № 4004, № 4008 та № 4012, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., ОСОБА_5 відчужив належні йому три земельні ділянки, право власності на які посвідчено державними актами серії ЯГ №178659 від 16.04.2008, серії ЯЖ № 016235 від 16.04.2008 року, серії ЯЖ №016201 від 16.04.2008, на користь ТОВ Прогрес-Буд , а саме площею 0,2306 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0020, площею 0,2300 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0042 та площею 0,0201 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0044, про що 06.10.2009 внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки управлінням земельних ресурсів в Іванківському районі Київської області.

На підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу ТОВ Прогрес- Буд об`єднало земельні ділянки з кадастровими номерами площею 0,3733 га 3222081400:02:001:0044 та 3222081401:01:013:0014 площею 0,1104 га в земельну ділянку площею 1,4837 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057 та отримано державний акт серії ЯЗ №439227 від 13.10.2009 на право власності на зазначену земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлових будівель та споруд.

Окрім того, ТОВ Прогрес-Буд об`єднано земельні ділянки, а саме площею 0,0201 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0044, площею 0,2300 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0042, площею 0,2306 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0020, площею 0,2264 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0056, площею 0,1507 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0055 та площею 0,2237 га з кадастровим номером 3222081400:02:001:0045 в одну земельну ділянку площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, та отримано державний акт серії ЯЗ № 439226 від 13.10.2009 на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлових будівель та споруд

В подальшому, ТОВ Прогрес Буд на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок № 240 та № 287 від 06.08.2012, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., відчужило належні йому земельні ділянки на користь ОСОБА_1 , про що 14.08.2012 управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки та на вищевказаних державних актах ТОВ Прогрес-Буд зроблені відповідні відмітки.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Прогрес-Буд з 03.09.2013 за рішенням засновників припинило свою діяльність як суб`єкт господарювання та знято з податкового обліку

Вищевказані рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району №24-10-76 від 07.04.2004, №Y-29-261 від 11.09.2009, №Y-29-262 від 11.09.2009 прийняті поза межами компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вищевказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081401:01:013:0057 для особистого селянського господарства та 3222081401:01:013:0058 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд відбулась із порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Згідно з інформацією Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства від 30.11.2018 року, дві земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення: 3222082401:01:013:0057, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, загальна площа 1,4837 га, площа накладення - 1,3733 га; 3222082401:01:013:0057, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальна площа 1,0815 га, площа накладення - 0,5301 га.

Таким чином, за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 незаконно зареєстровано право приватної власності на землі лісового фонду із зміною їх цільового призначення.

Таким чином, з постійного користування Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, безпідставно вибули земельні ділянки лісового фонду.

Крім того, при набутті права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на спірні земельні ділянки, змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, про те, зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулась з порушенням ч. 7 ст. 20 та ст. 207 Земельного кодексу України, а саме без погодження Кабінету міністрів України, без висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та без нарахування і сплати втрат лісогосподарського виробництва у зв`язку з вилученням лісових земель для несільськогосподарських потреб.

З наведеного вище вбачається, що набуття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 права власності на спірні земельні ділянки грубо порушує права та інтереси дійсного власника, адже з його володіння протиправно вибули землі лісового фонду, у зв`язку з чим державу в особі компетентних органів позбавлено права власності на землю, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Таким чином, зазначений позов пред`являється в інтересах Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства та органу управління підприємства - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

При цьому, зазначені юридичні особи не вжили будь-яких заходів реагування у зв`язку із вказаним порушенням.

Крім того, листом № 143 від 05.08.2019 року Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства відповідно, поінформували прокурора щодо того, що ними заходи реагування у зв`язку з виявленням вказаних порушень не вживались, а також вказані установи ініціюють перед прокурором питання щодо вжиття ним заходів представницького характеру у зв`язку з відсутністю відповідних коштів на самостійну сплату судового збору за звернення до суду з позовом.

У зв`язку з цим, позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, оскільки вибуття всуереч встановленого законом порядку з володіння держпідприємства земельної ділянки лісогосподарського призначення суперечить інтересам держави, а органи, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, заходи для захисту інтересів держави не вживають протягом тривалого часу. Викладене обумовлює необхідність у звернені прокурора з даним позовом.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, звертаючись до суду з позовом, прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді.

Суд, оглянувши цивільний позов та додатки до нього, прийшов до висновку, що позов заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння , слід залишити без руху виходячи з наступного .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи і особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу .

У пункті 3 частини першої ст.131-1 Конституції України , у ч. 3 ст. 56 ЦПК України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України Про прокуратуру .

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

З аналізу ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру суд робить висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

-якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

-у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Обґрунтовуючи підстави представництва, прокурор наголошує на тому, що органами, уповноваженими державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Київське обласне управління лісового та мисливського господарства та Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство , які тривалий час не вживають заходів для захисту інтересів держави, які полягають у задоволенні суспільної потреби у відновленні законності, захисті права власності Українського народу на землю, ліси. З огляду на це, прокурор вбачає правові підстави для звернення із зазначеним позовом в інтересах держави та для захисту її інтересів.

Однак, суд не може погодитись з позицією прокурора, що лише ствердження факту про тривале невжиття заходів суб`єктом, який уповноважений на здійснення вказаних функцій, є підставою для здійснення ним представництва вказаного суб`єкта в суді. Адже сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання або ухилення уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

ВС у своїй судовій практиці звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (правову позицію викладено, зокрема у постановах ВС від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 1.11.2018 у справі №910/18770/17, від 5.11.2018 у справі №910/4345/18).

В той же час, прокурор не надав жодного доказу, який би підтверджував, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства неспроможне з об`єктивних причин самостійно звернутися з позовом до суду. Тому суд приходить до висновку про те, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства має можливість для самостійного захисту своїх прав та інтересів , оскільки є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави.

У випадку посилання на невиконання обов`язку захисту інтересів держави в частині порушення її інтересів, прокурор повинен надати відповідні докази. Наприклад, докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Іншою необхідною умовою для здійснення прокурором представництва інтересів держави, у відповідності до приписів ст.23 Закону України Про прокуратуру , є виконання прокурором обов`язку попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб`єкта владних повноважень є обов`язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді недопустиме, оскільки не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України ).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Така практика зумовлена необхідністю забезпечення гарантованого принципу рівності сторін у судовому процесі. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення від 31.03.2005 у справі F.W. v. France , п.27). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого і законного обґрунтування та підтвердження необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принципи змагальності та рівності сторін при розгляді цивільного спору.

Така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави; саме лише зазначення в позові (без підтвердження відповідними доказами), що суб`єкти, в особі яких прокурор звертається до суду, тривалий час не вживають заходів щодо захисту інтересів держави, не є підставою для суду вважати, що такі суб`єкти неспроможні з об`єктивних причин самостійно звернутися до суду з позовом.

Відтак суд вважає, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави у даній справі, тобто позов подано суб`єктом, який не має цивільної процесуальної дієздатності для подання зазначеного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`ялення позову особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, в даному випадку, судом встановлено, що прокурором не дотримано приписів ст.ст. 56, 175, 177 ЦПК України, а тому поданий прокурором позов слід залишити без рух з нанданням прокурору терміну для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 56, 175, 177, 185, ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння, залишити без руху і надати прокурору термін для виправлення недоліків, 9 днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Ткаченко