Ухвала

від 19.03.2020 по справі 320/803/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/803/19

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

19 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кузьмишиної О.М.

суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головним управлінням ДФС у Київській області (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення ухвали. Апелянту необхідно було усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 3 246,00 грн.

До суду вх. 9611 від 16.03.2020 р. від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано необхідністю надання апелянту додаткового часу на сплату судового збору.

Частиною 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п.п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Наведеними положеннями чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення та уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Шостого ААС від 03.03.2020 р. Управлінням правового забезпечення Головного управління ДПС у Київській області було направлено службову записку від 24.01.2020 р. № 385/10-36-08-03 до Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності щодо необхідності сплати судового збору.

Натомість на адресу Управління правового забезпечення надійшов службовий лист Управління фінансово-бухгалтерського забезпечення щодо відсутності коштів.

Апелянт, зазначаючи про те, що ним вживалися заходи щодо сплати судового збору на виконання ухвали суду, не зазначає строк, який буде достатнім для такої сплати. Натомість матеріали справи свідчать про те, що кошти для сплати судового збору на даний час в бюджеті відсутні. Наведене свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне відмовити апелянту у продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів також зазначає, що апелянт не позбавлений можливості звернутися до суду із апеляційною скаргою після усунення обставин, які унеможливлювали сплату судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З наведеного вище слідує, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак остання підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є. Пилипенко