Постанова

від 10.03.2020 по справі 460/1552/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1552/19 пров. № 857/14122/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Нор У.М.,

час ухвалення рішення - 11:54:12,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 03.12.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.11.2018 року № UA204000/2018/000931/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.11.2018 року № UA204000/2018/00953.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами. За таких обставин оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення придбаного ОСОБА_1 вантажного автомобіля марки IVECO DAILY 60C15 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо повноти та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару за результатами спрацювання згенерованих Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) ризиків щодо митної вартості задекларованого товару та виявлення інформації з відкритої мережі Інтернет. У зв`язку з цим було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого автомобіля скориговано за резервним методом визначення митної вартості до суми 13239,00 євро та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товару у зв`язку із неподанням декларантом всіх необхідних документів, передбачених законодавством.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому виклала свої заперечення, вважає вимоги та доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд, 16.11.2018 року декларантом ПП А-2 було подано до Рівненської митниці ДФС від імені та в інтересах ОСОБА_1 митну декларацію форми МД-) № UA204010/2018/225449 на товар - вантажний автомобіль марки IVECO , модель Daily 60C15 , бувший у використанні, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2013, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна - 2998 см 3 , призначення - для перевезення вантажів, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 3, колісна формула 4х2, тип кузова - пластиковий фургон, за заявленою митною вартістю в розмірі 5950,00 євро, що в еквіваленті до національної валюти України за курсом Національного банку України (НБУ) станом на день подання декларації склало 186822,84 грн. Декларант застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів. На підтвердження заявленої митної вартості товару було подано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 2018-805 від 31.10.2018 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA305100/2018/601720 від 04.11.2018 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.11.2013 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 16/11-04 від 16.11.2018; витяг з довідника Schwacke від 16.11.2018 року; внутрішній договір (контракт) доручення № НАТ281746 від 29.12.2015 року; Договір про надання послуг митного брокера № 21 від 25.01.2018 року; акт фізичного огляду від 16.11.2018 року; зображення від 16.11.2018 року; заяву № 840/17-37 від 09.02.2017 року; паспортні дані представника декларанта та власника транспортного засобу ( ОСОБА_1 ).

В результаті здійснення митного контролю щодо митного оформлення зазначеного вантажного автомобіля у митного органну виникли сумніви щодо повноти та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару за наслідками спрацювання ризиків АСАУР щодо митної вартості задекларованого товару, зокрема, за індексами: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів ; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів . Також було встановлено, що відповідно до інформації з відкритої мережі Інтернет (адреса електронного посилання: http://www.truckscout24.com/vehicle-details/Vans-Iveco-60C15-Daily-EURO-5-Box/18309737/1) митна вартість аналогічного транспортного засобу станом на день проведення митного контролю, становить 13189,00 євро. У зв`язку зі спрацюванням профілів ризику, виявленням розбіжностей у товаросупровідних документах та з врахуванням інформації з мережі Інтернет, відповідач запропонував декларанту протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, зокрема: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару спеціалізованих експертних організацій; касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу.

Листом від 22.11.2018 року № 22/11-01 декларант повідомив митний орган про факт подання ним усіх наявних документів й відмову від надання будь-яких додаткових документів. Просив відповідача прийняти рішення про визначення митної вартості вказаного транспортного засобу.

За результатами перевірки правильності визначення митної вартості 22.11.2018 року Рівненська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2018/000931/2, яким визначено нову вартість транспортного засобу на рівні 13239,00 євро без зміни обраного декларантом методу визначення митної вартості товару (резервного). Рішення мотивоване тим, що митна вартість товару визначена з врахуванням інформація з відкритої мережі Інтернет та у заявку з відмовою декларанта від подання додатково витребуваних документів. Також в рішенні зазначено, що у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення нової митної вартості оцінюваного транспортного засобу відповідачем використано найменшу вартість з наявних у нього, а саме на підставі інформації, що містилася у відкритій мережі Інтернет, зокрема за адресою посилання: http://www.truckscout24.com/vehicle-details/Vans-Iveco-60C15-Daily-EURO-5-Box/18309737/1 у розмірі 13189,00 євро, та на підставі довідки на транспортування №16/11-04 від 16.11.2018 - у розмірі 50,00 євро. В еквіваленті до курсу НБУ на день прийняття рішення загальна вартість т/з склала 415688,66 грн або 13239,00 євро (13189,00 євро + 50,00 євро).

Крім того, у зв`язку з винесенням зазначеного вище рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2018/00953.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржених рішень відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог наведених норм декларант надав митному органу наявні у нього документи, що підтверджують задекларовану митну вартість ввезеного позивачем автомобіля і обраний ним метод її визначення, які описано вище.

Водночас, митниця досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. При цьому, наявність таких сумнівів має бути обґрунтованою та мотивованою та базуватися на дослідженні документів, доданих до митної декларації та підтверджують виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Митний орган має повноваження витребувати у декларанта додаткові документи, перелік яких наведений у цій нормі. Отже, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть вважатися обґрунтованими, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що саме митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Однак, всупереч наведеним вище нормам Митного кодексу України Рівненська митниця ДФС не лише не навела обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, але й не надала доказів витребування у позивача будь-яких додаткових документів на підтвердження таких відомостей.

Також відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, як встановив суд, відповідач в оскарженому рішенні не вказав, які конкретно документи містять розбіжності або які з них не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Водночас, такі обставини, на переконання колегії судів, безпосередньо впливають на можливість декларанта надати відповідні документи чи обґрунтовану відповідь з цього питання.

Крім того, слід зазначити, що оскаржене рішення відповідача не містить ні належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, ні наявну в митного органу інформацію, в тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, ні вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, з мотивованим посиланням на факти, які вплинули на таке коригування.

Щодо визначення митної вартості товару колегія суддів зазначає таке.

Як описано вище, декларант визначив митну вартість товару (автомобіля) за шостим (резервним) методом.

Згідно з положеннями ст. 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, а саме, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Враховуючи зміст наведених норм законодавства та дослідивши надані сторонами письмові доказ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача щодо відсутності у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена (підлягає сплаті) є безпідставним, оскільки розбіжності між вартістю транспортного засобу згідно інформації у відкритій мережі Інтернет та документами, доданими до митної декларації на підтвердження митної вартості товару, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта, оскільки тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі інформації з мережі Інтернет колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є достатньою підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР.

Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, при відповідному спрацюванні АСАУР митний орган повинен, насамперед, здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього, у разі виявлення відповідних на те підстав (розбіжностей), може витребувати у декларанта додаткові уточнюючі та/або доповнюючі вже наявну у нього інформацію документи.

Так, згідно з Класифікатором митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011, код митної формальності 105-2 - це контроль правильності визначення митної вартості товарів, а 106-2 - це витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Водночас, слід зазначити, що даний Класифікатор митних формальностей передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування від декларанта додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами, передусім, є документи, додані до митної декларації.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 року № 689, згідно з п. 8 розділу 2 яких у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин 3 та 4 статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Також відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також відповідно до п. 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Однак, як вбачається із змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, при його прийнятті відповідачем використано виключно інформацію з мережі Інтернет (за відповідним посиланням, яке вказане вище). В такому випадку, як правильно вказав суд першої інстанції, митний орган повинен був також навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, на думку колегії суддів, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Отже, митним органом не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок ушкоджень автомобіля, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, відсутність додатково витребуваних митницею документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за вказаним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом процедури коригування митної вартості.

Крім того, як встановив суд, після первинного огляду відповідачем заявленого до розмитнення автомобіля та підтверджуючих його вартість документів, щодо транспортного засобу додатково проведено автотоварознавче експертне дослідження, результатом якого є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 22.11.2018 року № 2018/3808, відповідно до якого вартість транспортного засобу марки IVECO , моделі Daily 60C15 , номер кузова (шасі) НОМЕР_3 року випуску станом на 22.11.2018 року становить 6400,00 євро. Однак висновки вказаного експертного дослідження жодним чином не враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, незважаючи на те, що останній включено до переліку додатково витребуваних митницею документів, що також підтверджує необґрунтованість прийнятого рішення.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. А різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Враховуючи описані вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення Рівненської митниці ДФС від 22.11.2018 року № UA204000/2018/000931/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.11.2018 року № UA204000/2018/00953 є протиправними та підлягають скасуванню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 460/1552/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 20 березня 2020 року