Постанова

від 18.03.2020 по справі 927/776/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. Справа № 927/776/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Співак Ірини Дмитрівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019

у справі № 927/776/19 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Співак Ірини Дмитрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю:

секретаря судового засідання Руденко Н.С.

представників:

- позивача Співак Ірина Дмитрівна особисто, (паспорт);

- відповідача не з`явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належно;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Фізичною особою підприємцем Співак Іриною Дмитрівною заявлений позов про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна стелажів металевих збірно-розбірних в комплекті, а саме: стійки закритої СИ70 3800х70х1,5 оц у кількості 9 шт; рами СИ70 2500х1000х70х1,5оц у кількості 1 шт; рами СИ70 2500/3800х1000х70х1,5 оц у кількості 1 шт; рами СИ70 3800х1000х70х1,5 оц у кількості 10 шт; рама СИ 70 5000х1000х70х1,5 у кількості 40 шт; траверса мезоніну трубна 831х60х40х1,5 у кількості 6 шт; траверса мезоніну 1800х40х40х1,5 перила у кількості 16 шт; траверса Z 1800х86х40х1,5 у кількості 126 шт; траверса мезоніну 1800х80х40х1,5 у кількості 38 шт; траверса мезоніну 2700х40х40х1,5 перила у кількості 28 шт; траверса Z 2700х86х40х1,5 у кількості 382 шт; траверса мезоніну 2700х110х40х1,5 у кількості 55 шт; СПРМ СИ70 690х40х40х1,5 у кількості 8 шт; СПРМ СИ70; 700х40х20х1,5 перила у кількості 3 шт; СПРМ СИ 70 трубна 1190х60х40х1,5 у кількості 28 шт; СПРМ СИ70 1200х40х20х1,5 перила у кількості 18 шт; СПРМ СИ70 1790х60х40х1,5 у кількості 10 шт; СПРМ СИ70 1800х40х40х1,5 перила у кількості 6 шт; СПРМ СИ 70 1990х80х40х1,5 у кількості 2 шт; СПРМ СИ70 2000х40х40х1,5 перила у кількості 3 шт; СПРМ СИ70 1300х40х40х1,5 перила у кількості 3 шт; БП накладна 1000х40х20х1,5 у кількості 68 шт; БП накладана 1000х40х20х1,5 (під Z траверсу) у кількості 508 шт; БП 780х40х40х1,5 вкладена поріг 0 у кількості 17 шт; БП 1000х40х40х1,5 вкладена поріг 0 у кількості 35 шт; БП трубна 1280х60х40х1,5 вкладена поріг 0 у кількості 72 шт; БП 1880х60х40х1,5 вкладена поріг 0 у кількості 27 шт; БП 2080х80х40х1,5 вкладена поріг 0 у кількості 7 шт; зачеп правий у кількості 12 шт; зачеп лівий у кількості 12 шт; драбина 2500 у кількості 1 шт., які знаходяться в нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ФОП Беда В.В. (постачальник) та ФОП Співак І.Д. (замовник) договір № ДИ-1387 від 15.09.2017, за яким постачальник зобов`язується поставити, встановити (зібрати) і передати у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити на умовах договору стелажі металеві збірно-розбірні в комплекті та/або елементи до них; постачальник здійснює поставку та встановлення обладнання на об`єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1.

Оплата за товар та послуги ФОП Беда В.В. були здійснені позивачем в безготівковій формі згідно платіжного доручення № 254 від 20.09.2017 на суму 86650,00 грн, однак 29.10.2018 представниками ТОВ Ромстал Україна , було відмовлено представникам позивача в доступі до приміщення де розміщуються стелажі, про що позивачем було складено відповідний акт.

Претензією від 22.07.2019 позивач в термін до 26.07.2019 вимагав надати безперешкодний доступ позивачу до власного майна, однак, листом № 3107-1 від 31.07.2019 відповідач повідомив, що не знайомий з позивачем, жодних підстав та належних доказів для задоволення вимоги немає.

Посилаючись на вимоги статей 317, 387 України просить витребувати у відповідача своє майно (згідно переліку).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2019, з посиланням на вимоги ч.1 статті 387 ЦК України, у задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність законних підстав для встановлення позивачем оспорюваних стелажів саме за адресою: АДРЕСА_1, та відсутність доказів укладання відповідачем з позивачем договорів на користування приміщенням за згаданою адресою, чи письмових домовленостей щодо можливості їх укладення або розміщення там майна позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування підстав апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 236 ГПК України, ч. 1 статті 387 ЦК України, а також стверджує, що місцевий господарський суд прийняв рішення без дослідження усіх істотних обставин справи, зокрема передачу обладнання у власність позивача, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 21.09.2017, а також відсутність правових підстав знаходження у приміщенні відповідача згаданого обладнання.

Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач просить дослідити та надати оцінку новим доказам, зокрема: копії виписки про реєстрацію ПП ОТП Канцелярія , копії договору оренди складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1. між ФОП Ольховик Д.П. та ТОВ Ромстал Україна ; копії договору оренди складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1. між ФОП Гордієнко О.М. та ТОВ Ромстал Україна ; копії електронних листів; копії рішень Новозаводського районного суду м. Чернігів; копії довіреності від 17.09.2018 та від 4.10.2018; копії акта не допуску до майна від 29.10.2018; копії адвокатських запитів, копії відповіді ФОП Беда В.В. від 08.10.2019 про встановлення стелажів за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач просить долучити та надати оцінку фотографіям та відеозапису зазначених стелажів.

Разом з тим просить витребувати у відповідача інформацію щодо наявності на території складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 стелажів, встановлених згідно специфікації ті технічного завдання до договору від 15.12.2017, укладеного позивачем із ФОП Біда В.В., а також інформацію про факт укладання договорів оренди складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 між відповідачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про огляд доказів в належному відповідачеві приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на предмет наявності в ньому стелажів згідно специфікації і технічного завдання до договору від 15.09.2017.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Відповідно до ч. 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглядати такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно зі статтею 268 ГПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Дослідивши клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та призначення розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Співак Ірини Дмитрівни (від 21.01.2020 б/н) на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №927/776/19, розгляд справи №927/776/19 призначено на 18.03.2020.

Також Товариству з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна було запропоновано надати Північному апеляційному господарському суду інформацію про наявність на території складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 стелажів, встановлених згідно специфікації і технічного завдання до договору №ДИ-1387 від 15.09.2017, укладеного Фізичною особою-підприємцем Беда Володимиром Васильовичем з Фізичною особою-підприємцем Співак Іриною Дмитрівною.

Стовно питання щодо прийняття додатково поданих доказів та надання їм оцінки, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду виходить з наступного:

Згідно імперативних приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відсутність обґрунтування та доказів неможливості подання згаданих документів до суду першої інстанції унеможливлюють для апеляційної інстанції прийняття додаткових доказів, залучених позивачем до апеляційної скарги, які не були подані до суду І інстанції, і відповідно апеляційний суд відмовляє у їх прийнятті.

Також колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів в належному відповідачеві приміщенні та витребуванні у відповідача інформації про факт укладання договорів оренди складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 між відповідачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В силу приписів частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однією з форм реалізації принципу диспозитивності є самостійне визначення позивачем на стадії подання позову обсягу доказів, якими він планує підтвердити наявну у нього матеріально-правову вимогу до відповідача.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Колегія суддів приходить до висновку, що задоволення клопотань позивача про витребування доказів призведе до створенням судом апеляційної інстанції нерівних умов, які будуть надавати одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, що є порушенням принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України), а відтак у задоволенні клопотань про витребування доказів (інформації) слід відмовити. З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання про огляд доказів в належному відповідачеві приміщенні.

Розглянувши клопотання позивача від 10.03.2020 про виклик свідка - ОСОБА_4 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

За приписами статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Відповідно до ч.1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутня заява свідка, колегія суддів не вбачає підстав для виклику свідка, зазначеного у клопотанні, і відповідно у задоволенні клопотання слід відмовити.

Позиції учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду І інстанції залишити без змін, з мотивів у ньому викладених. При цьому відповідач повідомляє суд про відсутність на території складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 стелажів, встановлених згідно специфікації і технічного завдання до договору №ДИ-1387 від 15.09.2017 з Фізичною особою-підприємцем Беда Володимиром Васильовичем і Фізичною особою-підприємцем Співак Іриною Дмитрівною.

У судове засідання 18.03.2020 представники відповідача не з`явились, заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Присутня у судовому засіданні 18.03.2020 ФОП Співак Ірина Дмитрівна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як було встановлено судом І інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.09.2017 між фізичною особою - підприємцем Співак Іриною Дмитрівною (замовник) та фізичною особою-підприємцем Беда Володимиром Васильовичем (постачальник) укладено договір №ДИ-1387, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, встановлені (зібрані) і передати у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити на умовах договору стелажі металеві збірно-розбірні в комплекті та/або елементи до них (обладнання).

Відповідно до п.3.1 договору постачальник здійснює поставку та встановлення обладнання на об`єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1 (на умовах DDP в редакції INCOTERMS-2010).

В матеріалах справи наявна специфікація №1 до договору №ДИ-1387 від 15.09.2017 року з переліком обладнання, загальна вартість обладнання становить 86 650,00 грн.

Також позивачем залучена видаткова накладна №6 від 21.09.2017 щодо поставки конструкції збірно-розбірних стелажів в комплекті на загальну суму 86 650,00 грн та платіжне доручення №254 від 20.09.2017 про їх оплату.

Відповідно до п.3.11 договору приймання результатів робіт із встановлення обладнання оформляється сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт, який постачальник передає замовнику для підписання протягом одного робочого дня після завершення робіт.

Приймання-передання обладнання здійснюється згідно акту приймання-передачі обладнання та/або видаткових накладних. Право власності на обладнання переходить до замовника в момент підписання сторонами вказаних документів (п.5.1 договору).

Залучена до матеріалів справи видаткова накладна №6 від 21.09.2017 підписана обома сторонами, доводить обставини щодо власності ФОП Співак І.Д. на конструкції збірно-розбірних стелажів в комплекті, отримані від ФОП Беда В.В.

Також судом І інстанції було з`ясовано, що відповідно до інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №194217007 від 20.12.2019, власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна (дата внесення запису 12.03.2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності 11.03.2009).

Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази законних підстав для встановлення позивачем оспорюваних стелажів саме за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази укладання відповідачем з позивачем договорів на користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 чи письмових домовленостей щодо можливості їх укладення або розміщення там майна позивача.

За встановлених обставин суд І інстанції відмовив у задоволенні позову про витребування майна - стелажів металевих збірно-розбірних в комплекті (згідно переліку), з незаконного володіння ТОВ Ромстал Україна в нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Неможливість безперешкодного доступу позивача до майна (конструкції збірно-розбірних стелажів в комплекті), поставленого та встановленого (зібраного) згідно умов договору від 15.09.2017 №ДИ-1387, слугувало підставою для звернення останнього на підставі статті 387 ЦК України з вимогою про витребування із незаконного володіння ТОВ "Ромстал Україна" стелажів металевих збірно-розбірних в комплекті (згідно переліку), які знаходяться в нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно з статтею 16 цього Кодексу особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

При цьому зважаючи на те, що такий спосіб захисту права власності як витребування майна із чужого незаконного володіння має речовий характер, він застосовуються лише тоді, коли предметом спору є індивідуально визначена річ . Якщо ж виникає необхідність захисту права власності на речі, визначені родовими ознаками, підлягають застосуванню інші способи захисту, зокрема, зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК України.

Отже, оскільки в цій справі об`єктом позову є майно (конструкції збірно-розбірних стелажів в комплекті), яке визначене тільки кількістю та розмірами, і його неможливо ідентифікувати та індивідуалізувати (тобто, речі, визначені родовими ознаками), неможливо достеменно встановити, що саме майно позивача перебуває у фактичному володінні відповідача. За умови недоведеності обставин наявності цього майна в натурі у незаконному володінні відповідача, унеможливлюється захист прав позивача в обраний ним спосіб.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи скаржника колегія судів відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення у даній справі та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Співак Ірини Дмитрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №927/776/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №927/776/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/776/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.03.2020.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак