Ухвала

від 19.03.2020 по справі 520/19785/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/19785/19

Провадження № 1-кс/947/2477/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі с/з ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про передачу арештованого майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про передачу арештованого майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України, у якому останній просить суд:

-Постановити ухвалу, якою передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) речові докази за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. № 1А/3, які належать на праві приватної власності ТОВ «МАЙНІЧІ», код ЄДРПОУ 41707377 та ТОВ «ГОТЕЛЬ «ПАРАВОЗ», код ЄДРПОУ 42081993, для здійснення заходів з управління майном та з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості.

-Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розушку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб прийняти речові докази будівлю, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. № 1А/3, які належать на праві приватної власності ТОВ «МАЙНІЧІ», код ЄДРПОУ 41707377 та ТОВ «ГОТЕЛЬ «ПАРАВОЗ», код ЄДРПОУ 42081993, для здійснення заходів з управління майном та з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.

Підозрюваний та його захисник категорично заперечували проти задоволення вищезазначеного клопотання, вказуючи, що відсутні документально підтвердженні докази для виконання вказаної процесуальної дії.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

в провадженні слідчого управління ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12019160500004375 від 17.08.2019 за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у готелі "Токио-Стар", розташованому на вул. Водопровідна у м. Одесі, у наслідок чого виникла пожежа, загиблі люди, спричинено тілесні ушкодження громадянам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Так за версією слідства, внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , як кінцевими беніфіціарними власниками (контролерами) ТОВ «МАЙНІЧІ» (директор ОСОБА_4 ), ТОВ «ГОТЕЛЬ «ПАРОВОЗ» (директор ОСОБА_7 ), а також ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - особами, які фактично забезпечували діяльність готелю за вказівкою його власників, 17.08.2019 приблизно о 01.20 год. у приміщенні пральні готелю «Токио-Стар» за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А/3, сталося загоряння, розповсюдження вогню та виникнення пожежі по всіх приміщеннях готелю, внаслідок якої загинуло 9 осіб та спричинено 10 особам тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 12.09.2019 накладено арешт без права розпорядження та користування на будівлю та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А/3, які належать на праві власності ТОВ «Майнічі» код ЄДРПОУ 41707377 та ТОВ «ГОТЕЛЬ «ПАРОВОЗ» код ЄДРПОУ 42081993, заборонивши будь-кому вхід до вказаних будівлі та нежитлових приміщень, а також заборонено винос з них речей та документів без письмового дозволу слідчого та процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні №12019160500004375.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як визначено в статтях 2, 131, 170, 173 КПК України, завданням арешту є не лише унеможливлення його відчуження, але запобігання можливості його псування зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення. Для дієвості такого заходу, як арешт майна у кримінальному провадженні, дане майно під час перебування його в арешті повинно зберегти той самий вигляд і стан, який в нього існував до накладення арешту, а якщо дане майно використовується для здійснення господарської діяльності, така його якість та можливість повинна зберегтись на час дії арешту.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду від 12.09.2019 на будівлю та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна,1 А/3, які належать на праві власності ТОВ «Майнічі» та ТОВ «ГОТЕЛЬ Паровоз».

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.02.2020 залишено в силі ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2019 про накладення арешту на речові докази - будівлю та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса,

вул. Водопровідна,1 А/3, які належать на праві власності ТОВ «Майнічі» та ТОВ «ГОТЕЛЬ Паровоз» та звернуто увагу слідчого та прокурора-процесуального керівника на необхідність вжиття термінових дієвих заходів щодо забезпечення збереження речового доказу будівлі, на яку накладений арешт, у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

В цьому конкретному випадку, слід звернути увагу на той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово звертався із відповідними заявами та клопотанням до слідчого, прокурора процесуального керівник, та суду з приводу збереження та утримання вищезазначеного речового доказу об`єкту нерухомого майна, на якій накладений арешт.

Слідчий суддею встановлено, що вищезазначене питання відноситься виключно та компетенції слідчого та прокурора, якими здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019160500004375, згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 11.02.2020 року.

Статтею 24 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції» від 18.10.2006р., визначено, що без шкоди для положень ст. 23 цієї Конвенції кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання будь-якого умисно вчиненого злочину, передбаченого цією Конвенцією, злочином, без участі у вчиненні таких злочинів, приховання або безперервного утримання майна, якщо відповідній особі відомо, що таке майно здобуте в результаті будь-якого зі злочинів, що визначений цією Конвенцією.

Згідно положень ст. 31 Конвенції, кожна Держава-учасниця вживає, максимальною мірою, можливою в рамках її внутрішньої правової системи, таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливої конфіскації доходів від злочинів, що визначені цією Конвенцією, або майна, вартість якого відповідає вартості таких доходів.

Також кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливості виявлення, відстеження, заморожування або арешту будь-чого з переліченого в ч. 1 цієї статті з метою подальшої конфіскації, а також вживає, відповідно до її внутрішнього права, таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для управління компетентними органами замороженим, арештованим або конфіскованим майном, зазначеним у ч. 1 і 2 цієї статті.

Відповідно до абзацу 7 ч. 6ст. 100 КПК Україниречові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Згідно вимогст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до статті 1Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Статтею 21Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»передбачено, що управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Норми статтей 19 та 20 Закону встановлюють правові механізми управління арештованими у кримінальному провадженні активами (грошовими коштами, банківськими металами, рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами), сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Так, в поданому клопотанні, його автор обмежився лише цитуванням норм, викладених у ст. 100 КПК України та ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», проте самого обґрунтування, чому саме необхідно вирішити питання про передачу майна в управління агентства та для забезпечення яких саме цілей кримінального провадження, воно не містить, окрім загальних абстрактних фраз, які жодним чином не підтвердженні документально

Також в клопотанні не наведено доводів, чому саме такий спосіб забезпечення збереження активів, на думку сторони обвинувачення, є найбільш доцільним, а з огляду на специфіку об`єкта, на який накладено арешт, чи має в своєму розпорядженні Національне агентство необхідні ресурси, які б забезпечили досягнення мети такої передачі.

Крім того, в ході судового розгляду клопотання, стороною обвинувачення не було надано слідчому судді доказів на їх підтвердження, що вартість арештованого майна дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, а також не наведено слідчому судді обґрунтованих доводів необхідності передачі вказаного майна в управління Національному агенству України та, що вказана передача майна забезпечить ефективність, збереження та збільшення вартості майна.

Більше того, 18.03.2020 року стороною обвинувачення на адресу підозрюваного ОСОБА_4 скеровано повідомлення в порядку ст.290 КПК України, про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, що в свою чергу унеможливлює слідчого суддю приймати рішення по суті з приводу про передачу арештованого майна, оскільки в цьому конкретному випадку, це суперечитиме вимогам цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 100, 110, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про передачу арештованого майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1