Справа № 456/899/17
Провадження № 2-др/456/4/20
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
іменем України
11 березня 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Березіній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Качмар І.О. про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в :
13.02.2020 на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Качмар І.О. про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в якій адвокат Качмар І.О. просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 800, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Заяву мотивує тим, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 177 758 /сто сімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім/ грн. 49 коп. матеріальної (майнової) шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1777 /одну тисячу сімсот сімдесят сім/ грн. 58 коп. судового збору. В задоволенні решти вимог про стягнення судового збору відмовлено. Відповідно до ст. 246, під час ухвалення судового рішення, за клопотанням сторони позивача, не вирішувалося питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат. Для підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, долучила до заяви Договір про надання адвокатської допомоги №26/10-16 від 26.10.2016 з подальшими змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 29.05.2017 до Договору про надання адвокатської допомоги №26/10-16 від 26.10.2016. На виконання умов вказаного Договору сторонами підписано акти виконаних робіт від 12.06.2017 на суму 9 600 грн.; від 17.01.2018 на суму 9 600, 00 грн.; від 01.09.2018 на суму 9 600, 00 грн.; від 07.02.2020 на суму 12 000, 00 грн. Згідно з вищезазначеними актами виконаних робіт позивачем було здійснено оплату адвокатської допомоги, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №1-к від 12.06.2017 в сумі 9 600 грн.; №2-к від 17.01.2018 в сумі 9 600, 00 грн.; №3-к від 01.09.2018 в сумі 9 600, 00 грн. та квитанцією АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 від 08.02.2020 в сумі 12 000, 00 грн. Загалом ОСОБА_1 понесено витрати на професійну правничу допомогу на суму 40 800, 00 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду заяви.
Представник позивача - адвокат Качмар І.О. в судовому засіданні заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав у повному обсязі, просить її задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився.
Представник відповідача - адвокат Доарме В.С. в судовому засіданні заперечив вимоги заяви та вказав, що адвокат не може підписувати документи від імені сторони. Крім того, подав суду письмове заперечення на заяву про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, в якій вказує, що розмір витрат на правову допомогу в сумі 40 800, 00 грн. не відповідає складності справи та ставить під сумнів долучені до матеріалів заяви копії документів, а тому просить оглянути їх оригінали в судовому засіданні.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність . (ч. 4 с. 62 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.
Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро /адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро /адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат ); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат ); підпис керівника адвокатського бюро адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро /адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/ адвокатським об`єднанням.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Судом встановлено, що 26.10.2016 між ОСОБА_1 та Качмар І.О. укладено Договір №26/10-16 від 26.10.2016 про надання адвокатської допомоги, відповідно до якого замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати йому адвокатську допомогу з представництва інтересів замовника в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, підготовки необхідних процесуальних документів.
29.05.2017 між ОСОБА_1 та Качмар І.О. укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання адвокатської допомоги №26/10-16 від 26.10.2016, якою доповнено Розділ ІІІ Порядок здійснення розрахунків .
На виконання умов Договору про надання адвокатської допомоги №26/10-16 від 26.10.2016 сторонами підписано: акт виконаних робіт (надання послуг) №1 від 12.06.2017 на суму 9 600, 00 грн.; акт виконаних робіт (надання послуг) №2 від 17.01.2017 на суму 9 600, 00 грн.; акт виконаних робіт (надання послуг) №3 від 01.09.2018 на суму 9 600, 00 грн.; та акт виконаних робіт (надання послуг) №4 від 07.09.2020 на суму 12 000, 00 грн.
На виконання умов вказаного Договору, згідно з вищевказаними актами виконаних робіт, до матеріалів заяви адвокат Качмар І.О. долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру №1-к від 12.06.2017 на суму 9 600, 00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордеру №2-к від 17.01.2018 на суму 9 600, 00 грн.; квитанцію АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 від 08.02.2020 на суму 12 000, 00 грн. Загалом, до справи представником позивача долучено квитанцій про оплату професійної правничої допомоги на суму 40 800, 00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд погоджується з доводами представника позивача - адвоката Качмар І.О. про те, що долучені до матеріалів заяви копії документів підтверджують надання адвокатом Качмар І.О. правової допомоги позивачу ОСОБА_1 при розгляді справи № 456/899/1, оскільки їхні оригінали судом оглянуті в судовому засіданні, однак критично оцінює розмір витрат на професійну правову допомогу в сумі 40 800, 00 грн., з огляду на наступне.
Так, відповідно до наданих суду актів виконаних робіт, підписаних ОСОБА_1 та адвокатом Качмар І.О., останній просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за участь в судових засіданнях 09.06.2017, 05.03.2018, 24.05.2018, однак відповідно до оглянутих в судовому засіданні журналів судових засідань за вказані дати, адвокат Качмар І.О. 09.06.2017, 05.03.2018, 24.05.2018 був відсутній на розгляді справи.
Також суд враховує, що адвокат Качмар І.О. просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з добиранням її адвоката до суду для участі в судовому засіданні та у зворотному напрямку, однак витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу. Наведена правова позиція викладена в Ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №9901/264/19.
Крім того, витрати в сумі 40 800, 00 грн. є не співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, предмет спору у даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума 9 600, 00 грн.
Зокрема, відповідно до акту виконаних (наданих) послуг №1, згідно з Договору про надання адвокатської допомоги №26/10-16 від 26.10.2016 /а.с. 44/ суд стягує з відповідача в користь позивача: попередня консультація, підготовка та підписання договору про надання адвокатської допомоги №26/10-16 від 26.10.2016 - 640, 00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , збирання доказів, судової практики, їх копіювання - 640, 00 грн.; підготовка позовної заяви, розрахунку позовних вимог, формування позовної заяви з додатками, їх копіювання, подання позову до суду - 640, 00 грн.; відповідно до акту виконаних (наданих) послуг №2, суд стягує: підготовка пояснення від 04.09.2017, підготовка адвокатських запитів, вивчення та аналіз відповідей та адвокатські запити, підготовка заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог та подання її до суду - 1 280, 00 грн.; участь в судовому засіданні 15.01.2018 - 320, 00 грн.; відповідно до акту виконаних (наданих) послуг №3, суд стягує: підготовка відповіді на відзив та подання його до суду - 640, 00 грн.; підготовка доповнення відповіді на відзив від 31.08.2019 - 640, 00 грн.; відповідно до акту виконаних (наданих) послуг №4, суд стягує: участь в судовому засіданні 12.11.2018 - 640, 00 грн.; участь в судовому засіданні 18.03.2019 - 320, 00 грн.; підготовка клопотання про витребування доказів - 640, 00 грн.; участь в судовому 31.07.2019 - 320, 00 грн.; участь в судому засіданні 17.01.2020 - 640, 00 грн.; підготовка пояснення щодо клопотання про призначення у справі експертизи - 640, 00 грн.; участь в судовому засіданні 28.01.2020 - 320, 00 грн.; участь в судовому засіданні 03.02.2020 - 640, 00 грн., а всього 9600, 00 грн.
Крім того, за клопотанням адвоката Доарме В.С. в судовому засіданні оглянуто оригінали договору про надання правової допомоги від 26.10.2016, акти виконаних робіт, оскільки останній ставив під сумність правдивість долучених адвокатом Качмар І.О. до матеріалів заяви копій вказаних документів.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково, що у відсотковому співвідношенні складає 61,8% до 38,2%, приймаючи до уваги норму ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд при ходить до переконливого висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5 932 /п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві/ грн. 80 коп. (61,8х9 600, 00: 100%) витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись 141, 270, 258-265 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Качмар І.О. про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 932 /п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві/ грн. 80 коп.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий-суддя В. Л. Бучківська
Повний текст додаткового рішення
виготовлено 19.03.2020
Суд | Стрийський міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88367953 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Бучківська В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні