Постанова

від 27.01.2021 по справі 456/899/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/899/17 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.

Провадження № 22-ц/811/1444/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів:. Бойко С.М., Савуляка Р.В.

секретаря: Савчук Г.В

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь 192 542, 49 грн майнової шкоди; 95 000, 00 грн збитків (упущеної вигоди), а всього 287 542, 49 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що 18.06.2016 о 07:30 на автодорозі Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Кам`янка 81 км=200 м ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN 18.410, р.н. НОМЕР_1 , під час того, як його почав обганяти автомобіль DAF, р.н. НОМЕР_2 , перешкоджав обгону, виїхавши на смугу зустрічного руху, внаслідок чого водій автомобіля DAF, р.н. НОМЕР_2 змушений був різко гальмувати, що призвело до перекидання автомобіля та його пошкодження. Вказані обставини встановлені постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 у справі №456/2522/16 пр. №2/456/744/2016 та постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016. Крім цього, вказаними судовими рішеннями встановлено вину ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також у заподіянні шкоди майну ОСОБА_3 - пошкодження автомобіля DAF, р.н. НОМЕР_2 , що перебуває у її власності. Відповідач зобов`язувався відшкодувати заподіяну шкоду, про що написав розписку від 18.10.2016, однак на момент звернення до суду із вказаним позовом, заподіяну шкоду не відшкодував. У зв`язку із пошкодженням транспортного засобу, вона змушена була здійснити купівлю запчастин для часткового відновлення технічного стану транспортного засобу, на суму 127 730, 00 грн. Вказані витрати підтверджуються платіжними дорученнями, видатковими накладними та рахунками-фактурами. 06.09.2017 на адресу страхової компанії UPSK ПАТ Українське пожежно-страхова компанія направлено адвокатські запити про надання копії висновку про оцінку вартості завданого їй збитку, внаслідок пошкодження транспортного засобу DAF, р.н. НОМЕР_2 , відповідно до якого розмір завданого збитку ОСОБА_3 , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу становить 243 032, 49 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача їй були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки кожного місяця, з використанням пошкодженого відповідачем автомобіля, нею надавались послуги з перевезення вантажів, в середньому на суму 95 000, 00 грн., однак вказаний автомобіль з 18.06.2016 по 20.10.2016 перебував на ремонті, а відтак дана обставина позбавила її додаткового доходу. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2020 року позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 177 758 /сто сімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім/ грн 49 коп. матеріальної (майнової) шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковими рішеннями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2020 року вирішено питання судових витрат.

Рішення суду Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2020 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що будь-яких доказів, в тому числі висновків експерта щодо невинуватості водія ОСОБА_6 у настанні ДТП, суду надано не було, а довести протилежне суд можливості стороні відповідача не надав, відмовивши у призначенні експертизи. Також, вважає, що у відповідності до чинного законодавства у даній справі ОСОБА_1 є неналежним відповідачем. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 просив рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Суд першої інстанції установив? що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Даною постановою встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /Т.1 а.с. 7-10/.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1194 УК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На момент ДТП, яка мала місце 18.06.2016, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MAN 18/410 р.н. НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ УПСК за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - страховим полісом №АІ/5237339 від 26.07.2015 /Т.2 а.с. 85/.

Відповідно до листа ПрАТ УПСК вих. №1141/18 від 07.04.2017, адресованого ОСОБА_3 , з вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 510, 00 грн, що передбачена умовами договору (полісу) №АІ/5237339 від 26.07.2015, розмір страхового відшкодування складає 49 490, 00 грн /Т.1 а.с. 177/.

Згідно з ремонтною калькуляцією №0398К від 25.01.2017 вартість відновлювального транспортного засобу DAF 95ХF430, р.н. НОМЕР_2 становить 1 093 210, 80 грн /Т.2 а.с. 87-88/.

Відповідно до розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ №0398, ринкова вартість транспортного засобу DAF 95ХF430, р.н. НОМЕР_2 становить 270 285, 89 грн /Т.2 а.с. 89/.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції, встановивши, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_3 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує стягнутий на користь позивача розмір страхового відшкодування, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з ОСОБА_1 , як винної особи у вчиненні ДТП, яка мала місце 18.06.2016, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків та стягнутим страховим відшкодуванням: 270285,89 (вартість транспортного засобу до ДТП) - 43037,40 грн. (вартість транспортного засобу після ДТП) - 49 490, 00 грн. (страхового відшкодування) = 177 758, 49 грн.

Судом також установлено, що згідно з Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТзОВ Спрінтекс є юридичною особою, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 16.08.2012 1 417 102 0000 000986, керівник - Тищенко М.М. /Т.1 а.с. 62-63/.

Відповідно до довідки АБ №482947 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, види діяльності ТзОВ Спрінтекс за КВЕД-2010: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; міжнародна діяльність /Т.1 а.с. 64-65/.

Згідно з наказом №4 директора ТзОВ Спрінтекс ОСОБА_1 від 19.06.2013 Про покладення виконання обов`язків відсутнього працівника , у зв`язку з виробничою потребою виконання обов`язків водія покладено на директора товариства ОСОБА_1 з 19.06.2013 /Т.1 а.с. 67/.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 19.06.2013, ОСОБА_7 з однієї сторони (Орендодавець) та з іншої сторони ТзОВ Спрінтекс , в особі директора ОСОБА_1 (Орендар), уклали цей договір, за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове володіння та користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове володіння та користування автомобіль марки MAN 18.410, 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4 , сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 , виданого 15.06.2013 Стрийським ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату /Т.1 а.с. 68/.

Згідно листа ТзОВ Галичина-Захід №159/1 від 13.06.2018, між ТзОВ Галичина-Захід та ТзОВ Спрінтекс укладено договір перевезення вантажу №13-142 від 01.11.2013, який в подальшому було пролонговано. Протягом червня 2016 року ТзОВ Спрінтекс здійснювало перевезення вантажу за вказаним договором: з 08.06.2016 по 14.06.2016 - згідно акту прийому-передачі виконаних робіт; 17.06.2016 - згідно акту прийому-передачі виконаних робіт. ТзОВ Галичина-Захід не укладало жодних договорів про перевезення вантажу з ОСОБА_1 безпосередньо як з фізичною особою /Т.1 а.с.247/.

Як убачається з відповіді ТзОВ Галичина Захід на адвокатський запит ОСОБА_4 , 18.06.2016 ТОВ Спрінтекс не здійснювало перевезення вантажу за Договором перевезення на замовлення Галичина Захід . Згідно з товарно-транспортною накладною №54 та №60 від 17.06.2016, перевезення здійснювалось водієм ОСОБА_1 на автомобілі MAN 18/410 р.н. НОМЕР_3 , доставка проводилась від ФГ Фльонц до ТзОВ Галичина Захід ; згідно з накладною №9049 від 17.06.2016 автомобіль покинув територію ТзОВ Галичина Захід о 14:40 год. та 23:15 год. Їм не відомий маршрут слідування даного водія, після того, як він покинув територію ТзОВ Галичина Захід /Т.1 а.с. 268/.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що шкода підлягає стягненню саме з ОСОБА_1 , оскільки не доведено, що він вчинив ДТП під час виконання ним трудових обов`язків по перевезенню вантажу на замовлення ТзОВ Галичина-Захід , як працівник ТзОВ Спрінтекс .

Доводи апеляційної скарги про те, що винним у ДТП, яка мала місце 18.06.2016, є і ОСОБА_6 , не заслуговують на увагу, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаної ДТП встановлена постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 не складався.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 05.02.2021

Головуючий

Судді