Ухвала

від 19.03.2020 по справі 2-1097/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

"19" березня 2020 р. Справа №2-1097/2011

Провадження №6/489/17/20

УХВАЛА

19 березня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Матяєвою С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою, якою просить замінити вибулого стягувача ПАТ "Дельта банк" на його правонаступника - ТОВ "Вердикт Капітал" до якого перейшли всі права та обов`язки стягувача за судовим рішенням про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11354284000 в розмірі 131966,88 грн., судовий збір - 1319,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн., всього 1439, 37 грн.. Зазначає, що 08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. 09 листопада 2018року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Вердикт Капітал укладено договір купівлі-продажу майнових прав №950/К, відповідно до якого ПАТ ДельтаБанк відступило ТОВ Вердикт Капітал , а ТОВ Вердикт Капітал набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за договором кредиту № 11354284000, відповідно до умов якого ТОВ Вердикт Капітал набуло статусу нового кредитора у фінансових правовідносинах з боржниками.

Від представника боржника надійшли заперечення на заяву про заміну сторони, відповідно до яких просить заяву залишити без задоволення. Зазначає, що право грошової вимоги може бути предметом купівлі, але виключно за договором факторингу, а не загальної купівлі - продажу. На підставі договору купівлі - продажу до нового кредитора переходить не повний обсяг прав та обов`язків сторони у зобов`язанні, а лише право вимоги боргу майнового (негрошового) характеру. Таким чином, за умовами договору купівлі - продажу майнових прав від 09.11.2018 року укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу, а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги на всі грошові кошти, які можна одержати у зв`язку з отриманим правом вимоги за кредитним договором, що є також ознакою договору факторингу. Фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. Інформація про ТОВ "Вердикт Капітал" не міститься в Державному реєстрі фінансових установ та не надана заявником у своїй заяві. Заявником не доведено обґрунтованості вимог, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Від представника заявника надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить заяву задовольнити в повному обсязі. Вказує, що ТОВ "Вердикт Капітал" були надані всі необхідні докази, які підтверджують правонаступництво та які ні в якій мірі боржником не спростовані. Наданий відзив представника боржника містить загальні формулювання, які не базуються на фактичних обставинах, нормах матеріального та процесуального права. Рахунки ТОВ "Вердикт Капітал" відкриті в банківських установах, які мають дозволи та ліцензії на обслуговування таких рахунків. Норми матеріального права не передбачають наявності ліцензії для надання послуг факторингу, оскільки положеннями ст. ст. 4,5,7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено лише, що фактор на момент укладення договору факторингу повинен мати статус фінансової установи. Відмова у заміні стягувача на правонаступника фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення по справі № 2-1097/11, що є недопустимим.

Відповідно до положень ч.3ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Від представника заявника надійшло клопотання про розгляд заяви за її відсутністю.

Від представника боржника надійшла заява про відкладення судового розгляду у зв`язку з запровадженим карантином.

Державний виконавець надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутністю.

Враховуючи подання боржником заперечень на заяву з обґрунтуванням своєї позиції, відсутність необхідності заслуховувати пояснення від учасників, наявність заяв по суті, суд не вбачає передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду заяви, та вважає за можливе розглянути по суті за наявними матеріалами.

Суд вважає можливим, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва 17.02.2011 по цивільній справі № 2-1097/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк 131966,88 грн. заборгованості по кредитному договору, яка складається з 101076,04 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 27254,59 грн. заборгованості по процентам та 3636,25 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитної заборгованості. Стягнуто судовий збір в розмірі 1319,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. разом 1439,37 грн.

18 квітня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по цивільній справі № 2-1097/11.

08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.12.2012 року замінено стягувача у виконавчому провадженні по вищевказаній цивільній справі.

Представник боржника зазначає, що інформація про ТОВ "Вердикт Капітал" не міститься в Державному реєстрі фінансових установ.

Згідно свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 30.08.2018 року, ТОВ "Вердикт Капітал", ЄДРПОУ 36799749, зареєстровано як фінансову установу відповідно до розпорядження комісії від 04.02.2010 № 97.

Відповідно до державного реєстру фінансових установ, який є у відкритому доступі, Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал зареєстроване як фінансова установа, тому висновок суду про те, що заявник не є установою, яка має право на здійснення фінансових операцій не відповідає фактичним обставинам справи.

22 жовтня 2018 року був проведений електронний аукціон щодо продажу кредитного портфелю, що складається з прав вимоги за 289 кредитними договорами, автокредити, власником яких був ПАТ "Дельта банк", відповідно до якого переможцем аукціону став ТОВ "Вердикт Капітал", що пітверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-25-000001-b від 22.10.2018 року.

08 листопада 2018 року ТОВ "Вердикт Капітал" сплатив ПАТ "Дельта Банк" за придбання активів згідно протоколу № UA-EA-2018-09-25-000001-b від 22.10.2018 року у розмірі 2425334,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 08.11.2018 року.

09 листопада 2018 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Вердикт Капітал укладено договір купівлі-продажу майнових прав №950/К.

Відповідно до умов пункту 1 вказаного договору Банк відступив Новому кредитору належні йому права вимоги до позичальників та поручителів, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1, 2 до цього Договору.

У пункті 1.1 цього договору, сторони домовилися, що Новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів та штрафних санкцій, у розмірах вказаних у додатку № 1, 2 до цього договору, не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 3.1 цього договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору, Новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 2425334,19 грн. до моменту набуття чинності цим договором на підставі Протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, оформленого додатком № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 950/К від 09.11.2018 року, підтверджується перехід до нового кредитора - ТОВ Вердикт Капітал права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11354284000 від 30.05.2008.

Таким чином, ТОВ Вердикт Капітал набуло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , вказаним у додатку № 1 до договору про купівлі-продажу майнових прав № 950/К від 09.11.2018 року, до підписання договору про відступлення права вимоги.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). А підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Частинами 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналіз наведених норм права, дає підстави дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно Правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа №6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 ЗУ Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав , у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

При цьому, по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Згідно відповіді старшого державного виконавця від 19.03.2020 року №44586 на виконанні не перебуває та не перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором №11354284000 у розмірі 131966,88грн, судового збору 1319,67грн та витрати ІТО 120грн.

Щодо тверджень представника боржника про те, що договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, за своєю правовою природою є договором факторингу, а ТОВ "Вердикт Капітал", суд зазначає, що відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

Частиною 3 ст.656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник боржника в своїх запереченнях посилається на ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Та обставина, що договір № 950/К купівлі - продажу майнових прав від 09.11.2018 року, на думку боржника, суперечить приписам цивільного закону, не береться судом до уваги, адже згідно положень статті 204 ЦК України, якою встановлена презумпція правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В зв`язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження може мати місце не лише в тому випадку, якщо існує відкрите виконавче провадження, а і в тому випадку коли відступлено право вимоги особою яка не є стороною виконавчого провадження, але потенційно є стягувачем за рішенням суду.

З огляду на викладене, з урахуванням наданих доказів по справі, суд вважає за можливе замінити стягувача його правонаступником, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11354284000 від 30 травня 2008 року з Публічного акціонерного товариства Дельта банк на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , ЄДРПОУ 36799749.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2020 року.