Рішення

від 24.03.2020 по справі 420/6977/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6977/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Катаєвої Е.В.,

за участю: секретаря - Денисенко В.О.,

представника позивача - Фомічова І.О.,

представників відповідача - Малюченко А.С.,Баранової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС (вул. Маршала Малиновського,43, кв.12, м. Одеса, 65074) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС (далі - ТОВ АДАЛЕКС ) з позовом (т.1 а.с.6-30) до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 року №0032951408 від 11.07.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1134135 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 567068 грн, №0032961408 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на 23410 грн, №0032861408 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1190703 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 297676 грн, №0033001408 про застосування штрафних санкцій у розмірі 42242 грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються прийняті на підставі Акту № 000357/15-32-14-08/38574497 від 25.60.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС .

Позивач не згодний з висновками Акту перевірки про порушення ним: - п.44.1 ст.44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, в результаті чого занижено суми податку на прибуток на суму 1190703,00 грн; - п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п. 187.1 ст. 187, п.198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.20 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1134135,00 грн; - п.201.3 ст.201 ПКУ, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ; - п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПКУ в результаті чого не зареєстровані в ЕРПН по податковим зобов`язанням з ПДВ податкові накладні на загальну суму 84484,00 грн та зареєстровані з порушенням строку реєстрації на суму 7234,41грн.

Позивач стверджує, що жодного порушення норм податкового законодавства ним не допущено, а для здійснення перевірки посадовим особам контролюючого органу надані всі первинні документи, на підставі яких сформовані бухгалтерський та податковий обліки.

Податковий орган в Акті зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ АДАЛЕКС в перевіряємому періоді мав взаємовідносини із суб`єктами господарювання, у тому числі з ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР .

В результаті перевірки первинних документів ТОВ АДАЛЕКС з господарських операцій з зазначеними контрагентами-постачальниками, опрацювання податкової інформації, яка зібрана згідно зі ст.ст.72 і 73 ПКУ, даних Єдиного реєстру податкових накладних, контролюючий орган прийшов до висновку про не реальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками, у зв`язку з чим на підставі Акту перевірки № 000357/15-32-14-08/38574497 від 25.60.2019 склав податкові повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що TOB ВТК АДАЛЕКС здійснює свою господарську діяльність ще з лютого 2013 року, має власний та орендований автотранспорт для здійснення господарської діяльності , також на підставі договорів оренди користується офісним приміщенням та нежитловими приміщеннями (холодильна камера).

Щодо його контрагентів ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР позивач зазначив, що відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату проведення перевірки ТОВ ВТК АДАЛЕКС та станом на дату подання позову до суду вказані контрагенти є діючими підприємствами, зареєстровані платниками ПДВ, справ про банкрутство щодо них не порушено.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень контрагенти звертались до суду за захистом своїх прав та інтересів. Вказані відомості з офіційних відкритих баз даних мережі Інтернет ще раз підтверджує, що на час здійснення позивачем господарських операцій підприємства реально функціонували та здійснювали господарську діяльність.

Посилання контролюючого органу на оперативну інформацію щодо відсутні фізичних, технічних та технологічних можливостей у ТОВ ЕКО-БЕКОН , ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП для здійснення господарської діяльності не має відношення до господарських операцій між ТОВ АДАЛЕКС з вказаними контрагентами, оскільки така інформація не мала свого підтвердження на час здійснення господарських операцій між зазначеними суб`єктами та була зібрана значно пізніше.

Відповідно до умов договору поставки товару з ТОВ ЕКО-БЕКОН від 01.07.2017 №010717/1, та з TOB ВТК ЄВРО-ГРУП від 03.04.2017 №030417/1 ТОВ ВТК АДАЛЕКС в придбано товар (м`ясо). Поставка здійснювалася транспортним засобом позивача, який належить йому на праві власності, про що зазначено в ТТН. Податкові накладні за поставлений товар були зареєстровані в ЄРПН та відображені в податковій звітності.

При описанні нереальності господарських операцій між ТОВ ВТК АДАЛЕКС та ТОВ ЕКО-БЕКОН контролюючий орган посилається на наявність вироку Корольовського районного суду м. Житомира, яким ОСОБА_1 визнано винним у фіктивному підприємництві (ч. 1 ст. 205 КК України) та встановлено, що вказана особа 02.10.2017 придбала суб`єкт підприємницької діяльності без мети проведення господарської діяльності, тобто відповідно до змісту вироку саме з 02.10.2017 фінансова-господарська діяльність ТОВ ЕКО-БЕКОН здійснюється поза правовим полем. Відтак діяльність підприємства до 02.10.2017 була законною та угода по придбанню товару від 01.07.2017 та поставки товару протягом липня-серпня 2017 є реальними.

Також безпідставними вважає позивач посилання контролюючого органу на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 22.02.2018 в рамках кримінального провадження №42017060000000127, відповідно до змісту якої протиправні дії, до яких начебто має відношення ТОВ ЕКО-БЕКОН відбувалися в жовтні-грудні 2017 року, коли ТОВ АДАЛЕКС вже не здійснювала господарських операцій з зазначеним товариством (остання видаткова накладна від 18.08.2017).

При описанні нереальності господарських операцій між ТОВ ВТК АДАЛЕКС та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП контролюючий орган посилається на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.09.2018 по справі №490/8729/17 щодо кримінального провадження №32017150000000056 від 22.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Однак, ухвала слідчого судді, в описовій частині якого зазначаються доводи клопотання слідчого ГУ ДФС у Миколаївській області, які основані на рапорті оперуповноваженого співробітника цього ж органу, не є доказом здійснення протиправної діяльності посадовими особами ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП , оскільки ч. 6 ст. 78 КАС України розповсюджується лише на особу щодо якої постановлено відповідний вирок.

Позивач стверджує, що наявність кримінальних проваджень на стадії досудового розслідування та ті недоліки видаткоткових накладних, товаро-транспортних накладних, які зазначені в Акті перевірки, не можуть привести до нарахування податковий зобов`язань позивачу, тому податкове повідомлення рішення в частині нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу між ТОВ ЄВРО ПАУЕР та TOB ВТК АДАЛЕКС від 11.10.2017 №003355 постачальник зобов`язується організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами (далі ПММ) у мережі автозаправних станцій Постачальника ТМ БРСМ Нафта автотранспорту Покупця, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені ПММ.

Згідно з первинними документами ТОВ ВТК АДАЛЕКС в жовтні 2017, лютому, липні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року було придбано по паливним карткам товар - Бензин, Дизельне пальне, яке використовувалося для заправки транспортного засобу позивача.

Податкові накладні за поставлений товар були зареєстровані в ЄРПН та відображені в податковій звітності на загальну суму 71 341,05 грн. Податкові накладні, виписані контрагентом Позивача за формою та змістом складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, є належною підставою для формування Позивачем податкового кредиту.

При описанні нереальності господарських операцій між TOB ВТК АДАЛЕКС та ТОВ ЄВРО ПАУЕР контролюючий орган посилається на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.09.2018 по справі №265/1944/19, відповідно до змісту якої в провадженні 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018050000000027 від 28.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Позивач звертає увагу суду, що контролюючий орган посилається на ухвалу, яка Центральним районним судом м. Миколаєва не виносилася та відсутня в Єдиному реєстрі судових рішень. Крім того, при її наявності вона не є доказом здійснення протиправної діяльності посадовими особами ТОВ ЄВРО ПАУЕР , оскільки ч. 6 ст. 78 КАС України розповсюджується лише на особу щодо якої постановлено відповідний вирок.

Згідно ст.368 КПК України питання, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення вирішується виключно судом під час ухвалення вироку.

Відповідачем не надано копії вироку, з якого вбачалося б, що відповідальних осіб контрагентів позивача визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень.

Позивач вважає, що при вирішенні спірних правовідносин необхідно застосовувати рішення від 02.04.2019 Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в рамках справи №2а-3925/12/2170, адміністративне провадження №К/9901/3257/18 (ЄДРСРУ № 80867725) в якому суд досліджував питання правомірності встановлення актом податкової перевірки нікчемності правочину. Правочин, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 ЦК України є нікчемним. Право органу державної податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини законом не передбачено.

Відповідачем в акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ТОВ АДАЛЕКС як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагенту.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення по справах БУЛВЕС АД проти Болгарії , Інтерсплав проти України

Позивач також не погоджується з податковим повідомленням-рішенням № 0033001408 від 11.07.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 42 242 грн за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ - 84 484 грн

Відповідно до Акту перевірки (аркуш акту 39) встановлено, що ТОВ ВТК АДАЛЕКС було складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН терміном понад 15 календарних днів, та зазначено в таблиці перелік таких накладних у кількості 4 штуки на загальну суму 7 234,41 грн. Будь-яких інших відомостей про інші накладні та на інші суми акт перевірки не містить, тому не зрозуміло на підставі яких документів та висновків контролюючий орган встановив наявність не зареєстрованих та або зареєстрованих з пропуском строку податкових накладних саме на суму 84 484 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0033001408 від 11.07.2019 року підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами порушення ТОВ АДАЛЕКС податкового законодавства.

Представник відповідача подав відзив на позов (т.1 а.с.227-230), у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважав податкові повідомлення-рішення правомірними, прийнятими у відповідності до вимог законодавства, категорично не погоджується з доводами позивача.

Представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки за результатами аналізу податкової інформації щодо ТОВ ЕКО-БЕКОН за період з 01.01.2016 по 20.02.2018 року встановлено не можливість підтвердження реальності господарських операцій з питань придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, у зв`язку з відсутністю платника податків та його посадових осіб за місцезнаходженням, наявність вироку суду щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України та неможливістю проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Також відповідно до опрацьованої в ході перевірки податкової інформації, яка зібрана згідно ст.ст. 72 і 73 ПКУ та підлягає використанню згідно п.74.2 ст.74 цього Кодексу, та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ВТК "ЄВРО-ГРУП" із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень - квітень 2017 року.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ТОВ "ЄВРО ПАУЕР" за 2018 року до органів ДФС не звітувало, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за період 2018 року до органів ДФС не надані, декларація з податку на прибуток за період 2018 року не надана до органів ДФС, звіт 1-ДФ (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб) за період 2018 до органів ДФС не надано. Таким чином, встановлено перерахування коштів у загальній сумі 428 046,24 грн в.т.ч. ПДВ у сумі 71 341,04 грн. за нереальними господарськими операціями на розрахункові рахунки підприємства ТОВ "ЄВРО ПАУЕР".

У зв`язку з нереальністю господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами ним занижений дохід, що призвело за заниження податну на прибуток, та занижений податковий кредит з ПДВ.

Також за даними зворотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахунку бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на початок перевіряє мого періоду 01.01.2016 рахується кредиторська заборгованість в сумі 951272,84 грн по контрагентам-постачальникам: ТОВ "КРАМАР ЛТД"в сумі 249950,27 грн., ТОВ "КРИМКОНСЕРВ СЕРВІС" в сумі 104144,80 грн та ПП "РОМЕН-ДОЛИНА", в сумі 597177,77 грн.

Станом на останній день перевіряємого періоду (31.12.2018) дана кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам з вищевказаними підприємствами залишилась не погашеною, будь-які документи, які підтверджували зміну терміну позовної давності, визначеного ч. 1 ст. 257 ЦКУ відсутні. Згідно з пп.14.1.257. п.14.1 ст.14 сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою та відповідно до п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду .

Перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ. Зокрема, перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у сумі ПДВ 15 172 480 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації продукції та товару, а саме: м`ясо яловичини охолоджене та заморожене, м`ясо свинини охолоджене та заморожене, та ін.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у сумі 15 172 480 грн. на підставі документів: податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань, виданих податкових накладних, договорів, актів виконаних робіт, рахунків, банківських виписок, зворотно - сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам встановлено заниження задекларованих TOB ВТК АДАЛЕКС показників у рядку 1 колонки Б Декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів всього в сумі 84 484 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первиних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що в перевіряємому періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 TOB ВТК АДАЛЕКС здійснював реалізацію продукції контрагентам- покупцям за ціною нижче ціни придбання, усього перевіркою встановлено постачання продукції за ціною нижче собівартості на суму 4 857 033,26 грн, де собівартість реалізованої продукції складає 5 279 454,08 грн.

У разі постачання товарів, база оподаткування яких визначена відповідно до ст. ст. 188 і 189 ГЖУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів, база оподаткування визначається виходячи з ціни придбання товарів і перевищує суму постачання таких товарів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, ТОВ ВТК АДАЛЕКС на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, повинен нарахувати податкові зобов`язання та скласти не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів.

Таким чином, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 т. 187, п. 187.1 т. 187, п. 201.1. ст..201 та п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ ВТК АДАЛЕКС не включило до податкових зобов`язань суму податку на додану вартість, розраховану виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, всього в сумі 84 484 грн.

Також перевіркою взаємовідносин ТОВ "Виробничо-торгова компанія "ЄВРО-ГРУП" з ТОВ ВТК АДАЛЕКС у відношенні можливості та правомірності здійснення господарської операції, податкові накладні видані на адресу ТОВ Виробничо-торгова компанія "ЄВРО-ГРУП" на обсяг поставки 271 232,00 грн, ПДВ 59 646,33 грн в березні 2016 року, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту і податкових зобов`язань, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих, а станом на кінець відповідних податкових періодів зазначені товари не рахуються, тобто списані з балансу ТОВ "ВТК "АДАЛЕКС" в межах проведення підприємством господарської діяльності в розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ, це свідчить про проведення реалізації даного товару на користь третіх осіб на загальну суму 357 878,00 грн, в тому числі ПДВ 59 646,33 грн, що згідно вимогам діючого законодавства передбачає нарахування податкових зобов`язань.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що у зв`язку з порушення відображеними у п.3.1.2.2. даного акту перевірки, встановлено завищення від`ємного значення за перевірені періоди 2016-2018 років, що призвело до завищення показників у рядку 16.1 (колонка Б) Декларацій Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду на загальну суму 100 865 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено його заниження всього у сумі 1 134 135 грн.

Встановлено завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість всього у сумі 46 818 грн.

Встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 6033 грн.

Від`ємне значення виникло за рахунок придбання починаючи з січня 2016р. товару, в тому числі передплати за товар - м`ясо яловичини охолоджене та заморожене, м`ясо свинини охолоджене та заморожене, свині в живій вазі, сало свине, субпродукти свині, тушки курчат бройлеров, шкіра свина, що перевищували обсяги продажу. В подальшому від`ємне значення сформоване, було включено до податкового кредиту наступного звітного податкового місяця, та відповідно вплинуло на визначення податку на додану вартість та формування від`ємного значення в наступних податкових періодах.

Представник відповідача у відзиві також зазначив, що перевіркою встановлено, що ТОВ ВТК АДАЛЕКС було складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН терміном понад 15 календарних днів та навів таблицю, яка наявна в акті щодо порушення строків реєстрації по 4 податковим накладним.

Представник позивача подав відповідь на відзив (т.3 а.с.55-63) та зазначив, що вважає, що податкове повідомлення - рішення №0032861408 від 11.07.2019 року, яким збільшено ТОВ АДАЛЕКС суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 190 703 грн та нараховані штрафні санкції в розмірі 297 676 грн, належить до скасування, оскільки контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП та ТОВ ЄВРО ПАУЕР .

Представник позивача ще раз навів з яких підстав вважає висновок Акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій необґрунтованим, а відповідно формування позивачем податкового кредиту з вказаними контрагентами правомірним.

Ухвалою суду від 26.11.2019 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрите, призначене підготовче засідання по справі (т.1 а.с. 2-4).

Ухвалою суду від 20.01.2020за клопотанням сторін продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів (т.3 а.с.74-74).

Ухвалою суду від 02.03.2020 року, яка занесена до журналу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів додатку №16 до акту перевірки (т.3 а.с. 120).

Ухвалою суду від 02.03.2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т.3 а.с. 121).

В судовому представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник позивача також підтвердив пояснення представника відповідача Баранової О.О., що за результатами перевірки було прийняте ще податкове повідомлення-рішення, яким застосовані штрафні за несвоєчасну реєстрацію чотирьох податкових накладних, яке не оскаржується ТОВ АДАЛЕКС .

Представник позивача також зазначив, що ТОВ АДАЛЕКС не отримував додаток №16 до Акту перевірки, проте не спростував доводів представників відповідача що вказаний додаток був наданий з актом перевірки, про що свідчить підпис директора на акті, а також тієї обставини, що сам додаток №16 підписаний директором та головним бухгалтером підприємства.

В судовому представник відповідача Малюченко А.С. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на позивача доводи, викладені у відзиві на позов.

Представник відповідача Баранова О.О. пояснила, що заниження податкових зобов`язань з ПДВ відбулось на суму 243 029 грн, яка складається з не включенням до податкових зобов`язань суми ПДВ, розрахованої виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, всього в сумі 84484,00грн та з формуванням податкового кредиту за товари поставлені, але не оплачені протягом 1095днів, не відкоригована сума податкового кредиту на 158545,00грн за грудень 2018 року. Зазначена в Акті перевірки сума завищення податкових зобов`язань - 59646,00грн щодо у зв`язку з нереальністю господарських операцій з контрагентом ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП не увійшла у розрахунок при прийнятті податкового повідомлення-рішення, оскільки пройшли строки для нарахування податкових зобов`язань.

У зв`язку з встановленням формуванням податкового кредиту за товари поставлені, але не оплачені протягом 1095днів, не відкоригована сума податкового кредиту на 158545,00грн за грудень 2018 року, база оподаткування склала 84484,00грн, саме з цієї суми застосовані штрафні санкції щодо порушення реєстрації податкових накладних.

Що стосується нарахованих податкових зобов`язань з податку на прибуток, то представник зазначила, що підставою для нарахування були порушення: не відображенням в інших доходах, визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме кредитної заборгованості, термін позовної давності якої сплинув станом на 31.12.2018 року (2018рік - 951 273грн); нереальністю господарських операцій з контрагентами ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР .

Представник зазначила, що оскільки підприємство було постійно прибутковим, можливий розрахунок по податку на прибуток окремо по встановленим порушенням.

Представником відповідача вказаний розрахунок був наданий у додаткових поясненнях.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС зареєстровано 27.02.2013 року, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 28.02.2013 року, є платником ПДВ. Видами діяльності позивача є: код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (т.1 а.с.117-131).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ АДАЛЕКС використовує власний транспортний засіб ГАЗ 330214, реєстраційний номер НОМЕР_1 та орендовані транспортні засоби автомобіль марки DAF, модель LF45.220, вантажний фургон-рефрижератор, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки DAF, модель XF105.410, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; напівпричіп марки FLOOR, модель FLO 12-27, спеціалізований напівпричіп Н/ПР-Д/П худоби-Е, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Позивач користувався офісним приміщенням №6, 7 за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21, та нежитловим приміщенням (холодильна камера) площею 375 м2 за адресою: 8 км + 100 м автошляху Одеса-Київ-Санк-Петербург, Одеської області, Біляївського р-ну, Усатівської сільської ради (т.1 а.с.132-154).

На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.05.2019 № 3462 (т.1 а.с.32) з 28.05.2019 року по 18.06.2019 року ГУ ДФС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт № 000357/15-32-14-08/38574497 від 25.60.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС (т.1 а.с.30-75).

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області 11.07.2019 року прийняла податкові повідомлення-рішення:

№0032861408 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1 488 379,00грн (1 190 703,00грн за податковими зобов`язаннями, 297 676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.114);

№0032951408 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 701 203грн (1 134 135,00грн за податковими зобов`язаннями, 567 068,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.112);

№0032961408 форми В4 про застосування штрафних санкцій на суму 23410грн щодо зменшення від`ємного значення суми ПДВ за звітні періоди жовтень, листопад, грудень 2018 року (т.1 а.с.113);

№0033001408 форми ПН про застосування штрафних санкцій на суму 42 242,00 грн щодо відсутності та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних /розрахунків коригування на суму ПДВ - 84 484,00грн (т.1 а.с.115).

У висновку Акту перевірки від 25.60.2019 року щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ АДАЛЕКС :

- п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п.5, п.7 , п.21, п. 28 П(С)БО 15 Дохід затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 1, п. 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 190 703 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.198.3, п.198.5, п. 198.6 ст.198, п. 201.1. ст.201 та п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 134 135 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість всього у сумі 46 818 грн за періоди звітності жовтень, листопад 2018 року;

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 6033 грн за період звітності грудень 2018 року;

- порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з порушенням терміну реєстрації в сумі 7234,41 грн та не зареєстровані податкові накладні на загальну суму 84 484 грн (т.1 а.с.92).

Підпунктом 44.2 ст.44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 134 ПКУ визначений об`єкт оподаткування податком на прибуток, яким відповідно до п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 П(С)БО 15 Дохід затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п.7 П(С)БО 15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг);чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до п.8 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших

активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: - покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); - підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); - сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; - є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Пунктом 21 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Підпунктом 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Стаття 188 ПКУ визначає базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.5 ст.198 визначає обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

Стаття 201 ПКУ регламентує питання порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень згідно з актом перевірки є встановлення перевіркою:

1) заниження податку на прибуток, яке відбулось у результаті заниження доходу у 2017 році на 5 261 188грн, у 2018 році на 1 353 829грн Заниження доходу на думку перевіряючих відбулось у зв`язку:

- з нереальністю господарських операцій з контрагентами ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР ;

- не відображенням в інших доходах, визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме кредитної заборгованості, термін позовної давності якої сплинув станом на 31.12.2018 року (2018рік - 951 273грн).

2) заниження податку на додану вартість, яке відбулось у результаті:

а) заниження податкових зобов`язань на 243 029 грн у зв`язку:

- з не включенням до податкових зобов`язань суми ПДВ, розрахованої виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, всього в сумі 84484,00грн;

- з формуванням податкового кредиту за товари поставлені, але не оплачені протягом 1095днів, не відкоригована сума податкового кредиту на 158545,00грн за грудень 2018 року

б) завищення податкового кредиту на суму 943 957 грн у зв`язку з нереальністю господарських операцій з контрагентами ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР

Представником позивача у позові та у судовому засіданні не спростовувались висновки акту перевірки щодо заниження податку на прибуток, яке відбулось у зв`язку з не відображенням в інших доходах, визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме кредитної заборгованості, термін позовної давності якої сплинув станом на 31.12.2018 року (2018рік - 951 273грн).

Таким чином, суд вважає, що вказане порушення, сутність якого розкрита в Акті перевірки, доведено відповідачем.

Також суд вважає не спростованими позивачем та доведеними відповідачем зазначені в Акті перевірки порушення щодо заниження податкових зобов`язань на 243 029 грн у зв`язку: - з не включенням до податкових зобов`язань суми ПДВ, розрахованої виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, всього в сумі 84484,00грн; - з формуванням податкового кредиту за товари поставлені, але не оплачені протягом 1095днів, не відкоригована сума податкового кредиту на 158545,00грн за грудень 2018 року. Відповідно є правомірним застосування до позивача згідно з податковим повідомленням - рішенням №0033001408 форми ПН про застосування штрафних санкцій на суму 42 242,00 грн щодо відсутності та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних /розрахунків коригування на суму ПДВ - 84 484,00грн.

У той же час, суд дійшов до висновку, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0032861408 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1 488 379,00грн; №0032951408 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 701 203грн; №0032961408 форми В4 про застосування штрафних санкцій на суму 23410грн щодо зменшення від`ємного значення суми ПДВ за звітні періоди жовтень, листопад, грудень 2018 року.

Підставою для нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість був також висновок перевіряючих про нереальністю господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР , при цьому в Акті перевірки не заперечується наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Судом встановлено, що ТОВ АДАЛЕКС уклало з ТОВ ЕКО-БЕКОН договір поставки від 01.07.2017 №010717/1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2. договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених договором. Поставка товару здійснюється на умовах EXW: Житомирська область, Пулинський р-н, смт. Пулини, вул. Шевченко, 133 (т.1 а.с.155-158).

На підставі вказаного договору ТОВ ВТК АДАЛЕКС в липні-серпні 2017 було придбано товар (м`ясо яловиче 1 категорії заморожене в напівтушах) у кількості 35 101,77 кг. за ціною 50-51 грн, у контрагента-постачальника, платника ПДВ, ТОВ ЕКО-БЕКОН на загальну суму 2 130 348,13 грн, ПДВ 355 058,02 грн. Поставка здійснювалася транспортним засобом позивача, який належить йому на праві власності, про що зазначено в ТТН. ТОВ ВТК АДАЛЕКС сплатила на користь ТОВ ЕКО-БЕКОН вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями.

Податкові накладні за поставлений товар були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені в податковій звітності на загальну суму 355 058,02 грн. Податкові накладні, які складені контрагентом позивача та зареєстровані в ЄРПН, були підставою для формування позивачем податкового кредиту (т.1 а.с.159-198).

Також ТОВ АДАЛЕКС уклало з TOB ВТК ЄВРО-ГРУП договір поставки від 03.04.2017 №030417/1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний поставити покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити, у кількості, асортименті та по цінах м`ясну продукцію, зазначену у відповідних накладних до договору, що виписуються на кожну поставку товару. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або шляхом самовивоза покупцем (т.1 а.с.198-199).

На підставі вказаного договору ТОВ ВТК АДАЛЕКС в квітні 2017 р. було придбано товар (м`ясо яловиче вищого сорту заморожене, м`ясо яловиче другого сорту заморожене, м`ясо яловиче охолоджене першого гатунку на кості, м`ясо яловичини в напівтушах та рулька яловича заморожена) у кількості 44893,08 кг за ціною 50-57 грн, у контрагента - постачальника платника ПДВ, ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП , на загальну суму З 105 349,59 грн, ПДВ 517 558,27 грн.

Поставка здійснювалася транспортним засобом позивача, який належить йому на праві власності, про що зазначено в ТТН. Податкові накладні, які складені контрагентом позивача та зареєстровані в ЄРПН, були підставою для формування позивачем податкового кредиту (т.1 а.с.200-232).

Крім того, ТОВ АДАЛЕКС уклало з ТОВ ЄВРО ПАУЕР договір купівлі-продажу від 11.10.2017 №003355, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали (надалі іменуються ПММ ), Відпуск ПММ здійснюється у мережі автозаправних станцій Постачальника. Мережа АЗС - автозаправні станції, що працюють під ТМ БРСМ Нафта , на яких Покупець має право отримати ПММ відповідно до умов цього Договору.

ТОВ ВТК АДАЛЕКС в жовтні 2017, лютому, липні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року було придбано товар - ПММ паливним карткам у контрагента - постачальника платника ТОВ ЄВРО ПАУЕР на загальну суму 428 046,20 грн, ПДВ 71 341,05 грн. Придбане пальне використовувалося для заправки транспортного засобу позивача, який належить йому на праві власності, та двох орендованих транспортних засобів.

ТОВ ВТК АДАЛЕКС сплатила на користь ТОВ ЄВРО ПАУЕР вартість поставленого товару, що не заперечується в Акті перевірки. Податкові накладні, які складені контрагентом позивача та зареєстровані в ЄРПН, були підставою для формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 71 341,05 грн.

Наявність первинних документів щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача не спростовується відповідачем.

Перевіряючі стверджують, що вказані операції були лише відображені у вказаних обліках позивача, проте самі господарські операції не здійснювались.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження реальності господарських відносин суд дійшов висновку, що виконання договорів позивача з ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР підтверджена первинними документами: податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, ТТН.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1,8 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Представник відповідача стверджує, що висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що операції реально не були здійснені, оскільки згідно податкової інформації у контрагента не достатньо ресурсів щодо виконання робіт.

Дослідивши Акт перевірки суд дійшов висновку, що вказаний Акт не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, що не настали зміни майнового стану платника податків за результатами їх здійснення. При вказаних обставинах неправомірне нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій порушують його майнові права.

В Акті перевірки щодо порушень податкового законодавства позивачем по господарським взаємовідносинам із зазначеним в Акті контрагентами ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР не дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727), згідно із п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що фактично висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються на наявних в базах податкового органу податкової інформації відносно контрагентів позивача щодо наявності основних засобів, чисельності працюючих, його контрагентів, які не подають звітність, тобто здійснюється обрив ланцюга постачання.

Акт перевірки відносно позивача свідчить про те, що його контрагенти не перевірялись, тобто не зазначено порушення ним податкового законодавства у встановленому порядку. Посилання на порушення податкового законодавства платником податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727.

Суд вважає, що вказані відомості не можуть бути прийняті до уваги як такі, що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючі не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

При цьому суд враховує, що статтею 10 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також про обізнаність позивача про будь-які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача. На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРЮО,ФОР та ГФ.

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям з контрагентами ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР не допустив та надав всі документи, які свідчать про здійснення вказаних господарських операцій.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а, від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018 року, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

По господарським взаємовідносинам з контрагентами перевіряючи в Акті перевірки щодо наявності порушення податкового законодавства зі сторони позивача посилаються також на наявність кримінальних проваджень та вироку.

Так, перевіряючи посилаються на вирок Корольовського районного суду м. Житомира за результатами розгляду кримінального провадження №32018060000000012, яким ОСОБА_1 визнано винним у фіктивному підприємництві (кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України) та встановлено, що вказана особа 02.10.2017 придбала суб`єкт підприємницької діяльності - ТОВ ЕКО-БЕКОН без мети проведення господарської діяльності.

Верховний Суд у справах №802/1853/16-а, №813/1766/17, №826/3498/15, №815/6470/16 вказав, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили .

Згідно зі змістом вироку по кримінальному провадженню не досліджувалась господарські відносини з позивачем ТОВ АДАЛЕКС (т.3 а.с.96-97). Крім того, господарські відносини позивача з ТОВ ЕКО-БЕКОН відбувались до придбання вказаного підприємства громадянином ОСОБА_1 .

Що стосується лише наявності кримінальних проваджень, то суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому.

Твердження позивача, що у відносинах з вказаними контрагентами діяв добросовісно, метою здійснення господарських операцій було спричинення реальних змін його майнового стану, отримання прибутку, що підтверджено первинними документами та бухгалтерським та податковим обліком, не спростовано ні змістом Акту перевірки, ні відповідачем у судовому засіданні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 року №0032861408 (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1488379,00 грн (1190703,00грн за податковими зобов`язаннями, 297676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1274343,00грн (1019474,00грн за податковими зобов`язаннями, 254869,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0032951408 (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1701203,00 грн (1134135,00грн за податковими зобов`язаннями, 567068,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1336659,00грн (891106,00грн за податковими зобов`язаннями, 445553,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями); №0032961408 (форма В4 ) про застосування штрафних санкцій на суму 23410грн щодо зменшення від`ємного значення суми ПДВ за звітні періоди жовтень, листопад, грудень 2018 року.

Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 25519,00грн, між тим відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру юридична особа сплачує 1,5 відсотка ціни позову, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, сума судового збору повинна складати 19210грн. та саме з вказаної суми суд розподіляє судові витрати відповідно до ч.3 ст.139 КАС України. Внесення позивачем судового збору в більшому розмірі, аніж встановлено законом, у відповідності до ст.7 Закону України Про судовий збір , є підставою для його повернення позивачу ухвалою суду у разі надходження відповідного клопотання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 15540,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС (вул. Маршала Малиновського,43, кв.12, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 38574497) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРОПУ43142370) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0032861408 від 11.07.2019 року (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1488379,00 грн (1190703,00грн за податковими зобов`язаннями, 297676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1274343,00грн (1019474,00грн за податковими зобов`язаннями, 254869,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0032951408 від 11.07.2019 року (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1701203,00 грн (1134135,00грн за податковими зобов`язаннями, 567068,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1336659,00грн (891106,00грн за податковими зобов`язаннями, 445553,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0032961408 від 11.07.2019 року (форма В4 ) про застосування штрафних санкцій на суму 23410грн щодо зменшення від`ємного значення суми ПДВ за звітні періоди жовтень, листопад, грудень 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС судовий збір у розмірі 15540,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.