Рішення

від 23.03.2020 по справі 420/8113/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8113/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Гульчак О.В. (згідно ордеру),

представника відповідача - Тарановського Р.В. (за довіреністю),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 28.12.2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ до ГУ ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000590402, №0000600402, №0000062042 від 21.12.2019 року.

Ухвалою суду від 02 січня 2020 року даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

21 січня 2020 року до суду за вх.№2653/20 від позивача надійшли докази сплати 19210,00 грн. судового збору та належним чином оформлена позовна заява (у двох примірниках).

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ (вх.№2653/20), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 грудня 2019 року за наслідками вказаної перевірки складено акт №209/15-32-04-02/41020196 Про результати камеральної перевірки ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ , код ЄДРПОУ 41020196 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року у висновках якого встановлені порушення в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року. ГУ ДПС в Одеській області 21 грудня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000590402, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування усього на 73733,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на 36867,00 грн.; №0000600402, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні заявленого на рахунок платника у банку за жовтень 2019 року на суму - 2394540,00 грн.; №00000620402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 62956,00 грн. З висновками акту перевірки не погоджується. Зазначає, що відповідно до норм позивач включив до складу розрахунку суму бюджетного відшкодування суму ПДВ по постачальнику державне підприємство Новгород-Сіверське лісове господарство (код ЄДРПОУ 009935325148), відповідно до зареєстрованих податкових накладних за №11 від 03.07.2018 року, №57 від 11.07.2018 року, №133 від 20.07.2018 року та №145 від 24.07.2019 року. У позивача відсутнє завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2019 року) у розмірі 73733 грн. Ще одним із критеріїв відмови у бюджетному відшкодуванні є наявний податковий борг у розмірі 71,03 грн., по залишку несплаченої пені за період: з 25.09.2018 року по 12.09.2019 року на податкове повідомлення-рішення (форма ПС ) №0067781212 від 11.04.2018 року. Вказує, що до моменту подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, фіскальний орган не направляв повідомлення та не приймав будь-яких інших дій стосовно стягнення існуючого податкового боргу. Зазначає, що ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ придбана продукція у лісових господарств, про що свідчить первинна бухгалтерська документація, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні на відпуск продукції. Податковий кодекс не ставить в залежність право на бюджетне відшкодування з підстав незавершеності господарських операцій із реалізації товарів на експорт. Зазначає, що податковий орган прийшов до висновку про завищення залишку від'ємного значення у розмірі 62956,00 грн., яким зменшено суму ПДВ по операціям з придбання товарів по контрагенту ТОВ Л-ТРАНС із підстав зазначення уточнень не в тому рядку декларації. Зазначені твердження не можуть слугувати підставою для відмови у праві на бюджетне відшкодування, а є лише правом для застосування до платника податків адміністративного штрафу за допущення помилок, або неточностей у заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

10 лютого 2020 року до суду від відповідача за вх.№5836/20 надійшов відзив на позов (т.7 а.с.86-89), у якому відповідач, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки від 06.12.2019 року № 209/15-32-04-02/41020196, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/8113/19 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ (код ЄДРПОУ 41020196) зареєстроване 09.12.2016 року, взято на облік в контролюючих органах 12.12.20196 року за № 155316237428 та станом на 06.12.2019 року перебувало на обліку в Приморській державній податковій інспекції Південного управління у м.Одесі Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Завойчинською Ольгою Анатоліївною, відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11,2019 року №9276109797.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №209/15-32-04-02/41020196 від 06.12.2019 року (т.1 а.с.14-26), яким встановлено порушення ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року, а саме: в порушення абзацу п.200.4, п.200.7 - абзац ґ) п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) та в порушення п 5 розділу VI Порядок заповнення уточнюючого розрахунку Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (за реєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за N159/28289), платником податку ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року:

- завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку року у розмірі 73733 грн.;

- не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку у розмірі 2394540 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (ряд.21 декларації з ПДВ) за жовтень 2019 року у розмірі - 62956 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем 21.12.2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000590402 (т.1 а.с.12), яким за порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за декларацією №9276109797 від 20.11.2019 року на суму 73733,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 36867,00 грн.;

- №0000600402 (т.1 а.с.10), згідно якого у зв'язку з порушенням абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ не має права на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1) за жовтень 2019 року за декларацією №9276109797 від 20.11.2019 року на суму 2394540,00 грн.;

- №00000620402 (т.1 а.с.8), яким за порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9276109797 від 20.11.2019 року на суму 62956,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Так, спірне податкове повідомлення-рішення №0000590402 від 21.12.2019 року ґрунтується на наступних висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №209/15-32-04-02/41020196 від 06.12.2019 року, які обґрунтовані наступним.

Відповідно даних додатку 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2019 року підприємством включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим накладним, по яким згідно з Єдиним реєстром податкових накладних встановлено проведення розрахунків коригування на зменшення суми ПДВ, на загальну суму 1005,93 грн., а саме:

- по рядку 5 в таблиці 2 додатку суму ПДВ у розмірі 188091,65 грн. по контрагенту державному підприємству Шосткинське лісове господарство , і.п.н.:9929818178, коригування на зменшення у розмірі 29,22 грн.;

- по рядку 8 в таблиці 2 додатку суму ПДВ у розмірі 147 000 грн. по контрагенту ДП Черкаське лісове господарство, і.п.н.: 9933723255, коригування на зменшення у розмірі 101,98 грн.;

- по рядку 22 в таблиці 2 додатку суму ПДВ у розмірі 22500 грн. по контрагенту державному підприємству Городнянське лісове господарство , і.п.н. :9935525060, коригування на зменшення у розмірі 874,83 грн.

Тобто, фактично податковий кредит по вищезазначеним постачальникам становить 356585,72 грн. (357591,65 грн. - 1005,93 грн.).

Відповідно даних додатку 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2019 року підприємством включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ по постачальнику з індивідуальним податковим номером: 9936325148 по рядку 11 в таблиці 2 додатку у розмірі 72727,05 грн.

Проте, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних встановлено відсутність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ та контрагентом з індивідуальним податковим номером: 9936325148.

Таким чином, в порушення п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200 та п.200.4 ст.20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненням ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (код за ЄДРПОУ 41020196) завищено суму бюджетної відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2 декларації з ПДВ за жовтень 2019 року) у розмірі 73733 грн. (1005,93+72727,05).

Щодо вказаних висновків контролюючого органу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Також п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Судом встановлено, що 20 листопада 2019 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9276109797 за звітний (податковий) період жовтень 2019 року (т.4 а.с.232), у рядку 20.2.1 якого вказано суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 2468273 грн.

У додатку 3 Розрахунок бюджетного відшкодування до вказаної декларації у рядку 11 таблиці 2 позивачем зазначено що по постачальнику з індивідуальним податковим номером 009936325148 зазначено суму від'ємного значення 72727,05 грн.

При цьому, як стверджує відповідач у акті перевірки, ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ у господарські відносини з таким контрагентом з податковим номером 009936325148 не вступав.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що вказана сума бюджетного відшкодування заявлена з суми податку на додану вартість по постачальнику державне підприємство НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО (код ЄДРПОУ 009935325148), та що ним допущено у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість №9276109797 помилку в рядку 11 таблиці 2.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивачем до суду не надано доказів надіслання уточнюючого розрахунку до рядку 11 таблиці 2 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість №9276109797 від 20.11.2019 року.

Суд також вважає обґрунтованим посилання відповідача у акті перевірки, що позивачем включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим накладним, по яким згідно з Єдиним реєстром податкових накладних встановлено проведення розрахунків коригування на зменшення суми ПДВ, на загальну суму 1005,93 грн., по контрагентам державному підприємству Шосткинське лісове господарство , ДП Черкаське лісове господарство та державному підприємству Городнянське лісове господарство .

Так, як вбачається з реєстру отриманих податкових накладних за липень 2018 року (т.4 а.с.243-250, т.5 а.с.1-3) та серпень 2018 року (т.5 а.с.8-10): державним підприємством Шосткинське лісове господарство (постачальник/продавець) 26.07.2018 року було виписано на адресу ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (отримувач/покупець) податкову накладну №110 (т.1 а.с.226) на суму ПДВ 22955,69 грн.; ДП Черкаське лісове господарство (постачальник/продавець) 24.07.2018 року було виписано на адресу ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (отримувач/покупець) податкову накладну №4 на суму ПДВ 12137,35 грн.; державним підприємством Городнянське лісове господарство 03.08.2018 року було виписано на ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (отримувач/покупець) податкову накладну №70 (т.2 а.с.19 зворот) на суму ПДВ 22500,00 грн.

При цьому, відповідачем під час камеральної перевірки встановлено та жодним чином не спростовано позивачем, що по податковій накладній №110 від 26.07.2018 року державного підприємства Шосткинське лісове господарство було складено розрахунок коригування №116 від 22.10.2018 року на зменшення у розмірі 29,22 грн.; по податковій накладній №4 від 24 липня 2018 року ДП Черкаське лісове господарство було складено розрахунок коригування №2 від 24.09.2018 року на зменшення у розмірі 101,98 грн.; по податковій накладній №70 від 03.08.2018 року державного підприємства Городнянське лісове господарство було складено розрахунок коригування №81 від 03.10.2018 року на зменшення у розмірі 874,83 грн.

Однак, позивачем протиправно не було зменшено суму бюджетного відшкодування у рядках 5, 8 та 22 таблиці 2 додатку 3 декларації з податку на додану вартість №9276109797 від 20.11.2019 року.

Таким чином, суд вважає за доцільне відмовити у позовних вимогах позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000590402 від 21.12.2019 року.

Спірне податкове повідомлення-рішення №0000600402 від 21.12.2019 року ґрунтується на наступних висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №209/15-32-04-02/41020196 від 06.12.2019 року, які обґрунтовані наступним.

На дату складання акту перевірки, згідно ІКП, у підприємства ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ наявна сума податкового боргу у розмірі 71,03 гривень по залишку несплаченої пені за період: з 25.09.2018 по 12.09.2019 на податкове повідомлення-рішення (форма ПС) №0067781212 від 11.04.2018 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що станом на 02.12.2019 року експорт продукції, яка внесена до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (згідно з додатком №3 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2019 року) не здійснювався, а саме (придбані у лісгоспів пиломатеріали, пиловник сосни, супутні послуги) та навпаки були реалізовані на митний території резидентам.

Останні експортні операції (вироби з деревини-будівельні балки та колони) підприємство здійснило у квітні 2018 року.

Тобто до бюджетного відшкодування включено суми ПДВ за ТМЦ, реалізованими на митній території, по яким були нараховані податкові зобов'язання та тому не формують від'ємне значення з ПДВ.

Відповідне свідчить про відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації придбаних у лісгоспів пиломатеріалів, пиловників сосни на адресу нерезидентів України та унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року у розмірі 2394540 грн. (2468273 - 73733).

Щодо посилання відповідача на суму податкового боргу у розмірі 71,03 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1, п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано доказів наявності у ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ податкового боргу у розмірі 71,03 гривень по залишку несплаченої пені згідно податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0067781212 від 11.04.2018 року, так само як не надано копії вказаного податкового повідомлення рішення.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до абзацу 5 п.200.12 ґ) ст.200 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

Щодо посилання відповідача на відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації придбаних у лісгоспів пиломатеріалів, пиловників сосни на адресу нерезидентів України, суд зазначає наступне.

ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (покупець) укладено наступні договори, за якими позивач купує товари (пиловник сосни, відходи від розпиловки, тирсу, лісоматеріали) за результатами проведення аукціону у контрагентів-продавців:

- 03л/30-18 від 05.03.2018 року (т.1 а.с.48-52) та №03л/30-18 від 01.06.2018 року з державним підприємством Канівське лісове господарство № (т.1 а.с.179-185);

- №32/17-05-2018 від 17.05.2018 року з державним підприємством Городнянське лісове господарство (т.1 а.с.53-59);

- №32А/3/18-ХЛ від 18.05.2018 року з державним підприємством Холминське лісове господарство (т.1 а.с.60-63);

- №216-А від 24.05.2018 року з державним підприємством Остерське лісове господарство (т.1 а.с.64-66);

- з державним підприємством Борзнянське лісове господарство №283 від 21.05.2018 року (т.1 а.с.67-70) та №353 від 21.06.2018 року (т.1 а.с.172-173);

- №18/3/2018-НС від 21.05.2018 року з державним підприємством Новгород-Сіверське лісове господарство (т.1 а.с.71-76);

- №15/3 від 21.05.2018 року з державним підприємством Семенівське лісове господарство (т.1 а.с.77-79);

- №13993 від 22.05.2018 року з державним підприємством Славутське ЛГ (т.1 а.с.80-83);

- з державним підприємством Шепетівське лісове господарство №13921 від 22.05.208 року (т.1 а.с.84-87), №15552 від 05.06.2018 року (т.1 а.с.154-159) та №218/В від 27.03.2019 року (т.1 а.с.164-167);

- №13779 від 22.05.2018 року з державним підприємством Старокостянтинівське ЛГ (т.1 а.с.88-91);

- №13844 від 22.05.2018 року з державним підприємством Летичівське ЛГ (т.1 а.с.92-95);

- №13649 від 22.05.2018 року з державним підприємством Ізяславське ЛГ (т.1 а.с.96-99);

- №05-318 від 22.05.2018 року з державним підприємством Прилуцьке лісове господарство (т.1 а.с.100-103);

- №238 від 22.05.2018 року з державним підприємством Чергінівське лісове господарство (т.1 а.с.104-109);

- №342/24-05-2018/156 від 24.05.2018 року з державним підприємством Бердичівське лісове господарство (т.1 а.с.110-112);

- №345/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Житомирське лісове господарство (т.1 а.с.113-119);

- №344/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Городницьке лісове господарство (т.1 а.с.120-122);

- №346/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Коростишівське лісове господарство (т.1 а.с.123-129);

- №341/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Баранівське лісомисливське господарство (т.1 а.с.130-132);

- №353/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Радомишльське лісомисливське господарство (т.1 а.с.133-139);

- №3/3/18-ХЛ від 04.07.2018 року з державним підприємством Холминське лісове господарство (т.1 а.с.140);

- №25/18 від 04.07.2018 року з державним підприємством Середино-Будське лісове господарство (т.1 а.с.142);

- №0103-МД від 01.03.2018 року з товариством з обмеженою відповідальністю МД-Центр (т.1 а.с.143-145);

- №01/18МКС від 01.03.2018 року з товариством з обмеженою відповідальністю Мікротехсервіс (т.1 а.с.146-148);

- державним підприємством Глухівське лісове господарство №105 від 18.06.2018 року (т.1 а.с.149-150, 176-178);

- №20-03/18 від 20.03.2018 року з товариством з обмеженою відповідальністю Укрторгприват (т.1 а.с.151-153);

- №234 від 17.05.2018 року з державним підприємством Добрянське лісове господарство (т.1 а.с.160-163);

- №15573 від 05.06.2019 року з державним підприємством Славутське лісове господарство (т.1 а.с.167-170);

- №29/06-2018 від 29.06.2018 року з державним підприємством Середино-Будський агролісгосп (т.1 а.с.171);

- №101П від 26.06.2018 року з державним підприємством Свеський лісгосп (т.1 а.с.174-175);

- №09л/66-18 від 01.06.2018 року з державним підприємством Чигиринське лісове господарство (т1 а.с.186-189);

- №02л/32-18 від 01.06.2018 року з державним підприємством Золотоніське лісове господарство (т.1 а.с.190-195);

- з державним підприємством Корюківське лісове господарство №106/А-18 від 29.05.2018 року (т.1 а.с.196-202) та №112 від 17.07.2018 року (т.1 а.с.216-218);

- №352/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Попільнянське лісове господарство (т.1 а.с.203-208);

- №350/24-05-2018 від 24.05.2018 року з державним підприємством Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство (т.1 а.с.209-213);

- №21/09 від 21.09.2017 року з товариством з обмеженою відповідальністю Ведагруп (т.1 а.с.219-221);

- №11/2017 від 01.11.2017 року з товариством з обмеженою відповідальністю ТІМБЕРХАУС (т.1 а.с.222-225).

На підтвердження реальності господарських операцій за вищевказаними договорами позивачем до суду надано податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних з доказами їх прийняття (т.1 а.с.226-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-150, т.4 а.с.1-6, 53 зворот-212), реєстри виданих та отриманих податкових накладних за липень 2018 року (т.4 а.с.240-241, 243-250, т.5 а.с.1-6) та серпень 2018 року (т.5 а.с.7-10), а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), накладні, рахунки, видаткові накладні, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом, прийомо-здаточні акти, товарно-транспортні накладні, специфікації-накладні (т.5 а.с.11-250, т.6 а.с.1-250, т.7 а.с.1-74).

Таким чином суд доходить висновку про підтвердженість операцій з придбання позивачем товарів (пиловник сосни, відходи від розпиловки, тирсу, лісоматеріали) у вищевказаних контрагентів.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що податкове законодавство не ставить право суб'єкта господарювання на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в залежність від завершеності господарських операції щодо реалізації товарів.

Крім цього представником позивача у судовому засіданні пояснено, що придбані по вищевказаним господарським операціям товари позивачем не реалізовані.

Відповідачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності у ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ права на відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року у розмірі 2394540 грн.

Таким чином, враховуючи викладене суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.12.2019 року №0000600402.

Спірне податкове повідомлення-рішення №00000620402 від 21.12.2019 року ґрунтується на наступних висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №209/15-32-04-02/41020196 від 06.12.2019 року, які обґрунтовані наступним.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (код за ЄДРПОУ 41020196) протягом жовтня 2019 року подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме від 18.10.2019 року за №9243652056 до податкової декларація з податку на додану вартість за березень 2018 року, яким зменшено суму ПДВ по операціям з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою) у розмірі - 62956 гри. (по рядкам декларації: 10.1, 17, 19, 10 та 21) по контрагенту ТОВ Л-Транс , код за ЄДРПОУ 34829074.

Проте, підприємством в порушення п 5 розділу VI Порядок заповнення уточнюючого розрахунку Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за N159/28289) неправомірно враховувались суми ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме суму ПДВ по операціям з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою, яку було зменшено уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.10.2019 року за №9243652056 у розмірі - 62956 грн. (по рядкам декларації; 10.1, 17, 19, 10 та 21) не включено по рядку 16.2. (збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків) та не заповнено відповідну таблицю по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року від 20.11.2019 року №9276109797 що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації з ПДВ) за жовтень 2019 року у сумі ПДВ - 62956 грн.

Таким чином, в порушення п 5 розділу VI Порядок заповнення уточнюючого розрахунку Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за N159/28289) платником податку ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ (код за ЄДРПОУ 41020196) по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року завищено залишок від'ємного значення у розмірі - 62956 грн.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №00000620402 від 21.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ 17 жовтня 2019 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9243652056 до податкової декларація з податку на додану вартість за березень 2018 року (т.4 ас.225-226), у якому у рядку 10.1 розділу ІІ Податковий кредит уточнено показник з 1358007 на 1295051 , різниця становить - 62956 (графа 6).

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, згідно пунктів 1, 3-5 розділу VI якого визначено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення). У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Судом встановлено, що ТОВ ВЕЛУМ ШИППІНГ у декларації з податку на додану вартість №9276109797 за звітний (податковий) період жовтень 2019 року в порушення вищенаведених норм не зазначено у рядку 16.2 декларації відомості графи 6 рядка 10.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9243652056.

Доказів внесення таких відомостей до декларації з податку на додану вартість №9276109797 станом на момент прийняття даного рішення позивачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає за доцільне відмовити у позовних вимогах позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000620402 від 21.12.2019 року.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. згідно платіжного доручення №1291 від 27 грудня 2019 року (т.1 а.с.46).

Зважаючи на вищевикладене, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ судового збору у розмірі 17911,76 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №1291 від 27 грудня 2019 року.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.12.2019 року №0000600402.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ судовий збір у розмірі 17911,76 грн., сплачений згідно платіжного доручення №1291 від 27 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ (вул.Велика Арнаутська, 2-А, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 41020196).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 650, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко

.