Постанова

від 18.03.2020 по справі 911/466/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. Справа№ 911/466/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 18.03.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Ірпінської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області

від 15.07.2019 (повний текст складено 14.08.2019)

у справі №911/466/18 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Червоний мак"

до Ірпінської міської ради

про визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Червоний мак" (далі - позивач) звернулось Господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради (далі - відповідач, скаржник) про визнання договору оренди земельної ділянки для будівництва торговельно-розважального центру в м. Ірпінь, парк Перемоги, загальною площею 0,5000 га, укладеного 17.08.2007 між Ірпінською міською радою Київської області та Приватним акціонерним товариством "Червоний мак", продовженим (поновленим) на тих самих умовах і на той самий строк; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 17.08.2007 в редакції, викладеній в прохальній частині відповідної позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами виникнення між сторонами спору стосовно продовження укладеного між сторонами договору оренди землі від 17.08.2007, а також відмовою відповідача укладати до відповідного правочину додаткову угоду щодо продовження строку дії зазначеного договору.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.07.2019 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" до Ірпінської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 17.08.2007 в редакції викладеній в прохальній частині відповідної позовної заяви, задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 17.08.2007 в редакції викладеній в резолютивній частині рішення: Стягнуто з Ірпінської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн.. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Ірпінська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 закрити провадження у справі. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки земельна ділянка знаходиться на території парку культури та відпочинку "Перемога", що представляє собою суспільну потребу громади міста Ірпінь, а поблизу мають місце захоронення, Ірпінська міська рада 07.09.2017 рішенням №2567-39-VIІ відмовила позивачу у поновленні договору оренди.

Водночас, скаржник зазначив, що в розрізі приписів ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем не надано доказів на підтвердження використання протягом 10 років земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництво торговельно-розважального комплексу, тоді як докази на підтвердження виконання договору в частині внесення орендної плати не можуть бути тими виключними доказами, які підтверджують належне виконання договору в цілому.

На думку скаржника, застосування позивачем ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є помилковим, адже здійснення орендних платежів після закінчення строку дії договору не можу розцінюватись як згода орендодавця на пролонгацію договору оренди.

Окрім того, скаржник зазначив, що оскільки договір оренди землі припинив свою дію 17.08.2017, він у передбачений законом строк виконав свій обов`язок повідомити позивача про наявність заперечень щодо укладення договору - 07.09.2017 прийнято рішення №2567-39-VIІ про відмову у поновленні договору оренди, яке у свою чергу було відоме позивачу згідно листа від 13.09.2017, відповідно до якого позивач просив винести на розгляд наступної сесії вирішення питання про поновлення дії договору з огляду на неправомірність винесеного відповідачем рішення на 38 сесії.

До того ж, за доводами скаржника, листом №01-24/2753 від 06.10.2017 ПрАТ "Червоний мак" повідомлено про те, що рішенням №2567-39-VIІ від 07.09.2017 позивачу було відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки у зв`язку з тим, що земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням та знаходиться на території парку культури та відпочинку "Перемога", розташування торговельно-розважального комплексу на території даного парку є недоцільним.

Також скаржник зазначив, що рішення Ірпінської міської ради від 07.09.2017, яким позивачу було відмовлено у поновленні договору оренди землі, було отримано 14.09.2017 представником ПАТ "Червоний мак" Романенко Л.М. за дорученням від 11.07.2017, а згідно листа Ірпінської міської ради №01-24/2777 від 06.10.2017 позивача повідомлено про вказані обставини.

До того ж, посилаючись на ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідач вказав, що вказані вище обставини, у тому числі стосовно відсутності підстав для продовження строку дії договору оренди, встановленні судами під час розгляду справи №911/3144/17.

Крім того, відповідач зазначив, що орендні відносини Ірпінської міської ради з ПАТ "Червоний мак" неможливо продовжити у зв`язку з тим, що рішенням Ірпінської міської ради №4449-59-VII від 15.11.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Ірпінської міської ради, цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування будівель торгівлі на будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в м. Ірпінь, парк "Перемога" змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:037:0029 з будівництва та обслуговування будівель торгівлі на будівництво і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ірпінської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 23.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 оголошено в судовому засіданні перерву до 06.11.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №911/466/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/466/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ірпінської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 15.07.2019 року у справі №911/466/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; призначено справу до розгляду на 09.12.2019.

До початку судового засідання через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" про відвід головуючому судді Іонніковій І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 року заяву представника Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" про відвід головуючого судді Іоннікової І.А. від розгляду апеляційної скарги Ірпінської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 залишено без розгляду, заяву головуючого судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Ірпінської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 15.07.2019 року у справі №911/466/18 задоволено.

Матеріали справи №911/466/18 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019, справу №911/466/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Агрикова О.В. - головуюча суддя; судді Чорногуз М.Г., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 06.02.2020.

27.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи фото земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:037:0029 станом на 27.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 розгляд справи відкладено на 13.02.2020.

12.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про відвід судді Агриковій О.В. від розгляду справи №911/466/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" про відвід судді Агрикової О.В. від розгляду справи №911/466/18 відмовлено.

Разом з тим, суддею Агриковою О.В. (головуючий) заявлено самовідвід від розгляду справи №911/466/18 за апеляційною скаргою Ірпінської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019, який мотивований тим, що у представників сторін виникли сумніви в неупередженості судді, зокрема Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 заяву судді Агрикової О.В. про самовідвід від розгляду справи №911/466/18 задоволено.

Справу №911/466/18 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Тищенко А.І., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 прийнято справу № 911/466/18 за апеляційною скаргою Ірпінської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю. Призначено справу до розгляду на 04.03.2020.

В судовому засіданні 04.03.2020 оголошено перерву на 18.03.2020.

Позивач та відповідач в судове засідання 18.03.2020 не з`явилися. Про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача, відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності позивача, відповідача та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.03.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2007 між Ірпінською міською радою Київської області, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством "Червоний мак", перейменованим надалі на Приватне акціонерне товариство "Червоний мак", як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - договір оренди), відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення двадцять третьої сесії п`ятого скликання Ірпінської міської ради від 13 липня 2007 р. №687-23-V, для будівництва та торговельно-розважального центру, яка знаходиться в м. Ірпінь, парк Перемоги, загальною площею 0,5000 га.

Згідно п.п. 8, 14, 28 та 40 договору оренди останній укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж на 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва торговельно-розважального центру. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва торговельно-розважального центру.

Обов`язки орендодавця, зокрема: додержуватись вимог ст. 96 Земельного кодексу України, закону України "Про оренду землі" та цього договору; виконувати обов`язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України; додержуватись режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ефективно використовувати землю, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності; своєчасно сплачувати орендну плату.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди зареєстровано 21.08.2007 у Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040734000020.

21.08.2007 сторонами було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки площею 0,5000 га, наданої для будівництва торговельно-розважального центру, яка знаходиться за адресою: м. Ірпінь, парк Перемоги.

19.09.2012 між сторонами укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3040734000020 від 21.08.2007 відповідно до змісту якої, строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено з 21.08.2012 до 17.08.2017.

Відповідно до змісту викладених у позові доводів позивач з 17.08.2017 до часу звернення із відповідним позовом продовжує користуватись земельною ділянкою, на підтвердження чого позивачем надано, зокрема, копії платіжних доручень про сплату орендної плати з вересня 2017 року по березень 2018 року та листа Ірпінського відділення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 25.06.2018 №1900/14/10-31 про зарахування вказаних коштів, дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт від 12.08.2010 №600/10, договору підряду №03/10/2011 від 03.10.2011.

Водночас, як зауважив позивач, за два місця до закінчення строку дії договору оренди листом №01-59 від 19.05.2017 він звернувся до Ірпінського міського голови про продовження строку дії договору оренди землі на 5 років.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа Ірпінської міської ради 31.05.2017 остання повідомила позивача про те, що пропозиція продовження дії договору оренди земельної ділянки №0407340000 від 21.08.2007 буде розглянута на засіданні комісії земельних відносин, лісових та природоохоронних питань Ірпінської міської ради Київської області.

27.07.2017 розпорядженням Ірпінського міського голови №186 зупинено дію рішення Ірпінської міської ради Київської області від 27.07.2017 "Про розгляд звернення ПрАТ "Червоний мак" щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться в м. Ірпінь, парк Перемоги" та винесено рішення на повторний розгляд сесії Ірпінської міської ради.

Надалі, листом від 10.08.2017 ПрАТ "Червоний мак" повторно звернулось до відповідача про продовження строку дії договору оренди землі від 17.08.2007 на п`ять років, у відповідь на який, за доводами позивача, відповідачем надано відповідь, що питання про продовження строку дії договору буде винесено на розгляд чергової сесії ради, про результати якої позивача буде повідомлено додатково.

Рішенням Ірпінської міської ради №2567-39-VIІ від 07.09.2017 "Про розгляд звернення ПрАТ "Червоний мак" щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться в м. Ірпінь, парк Перемоги" відмовлено позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,5000 га (кадастровий номер 3210900000:01:037:0029) для будівництва торгівельно-розважального комплексу в м. Ірпінь, парк Перемоги, зареєстрованого за №040734000020 від 21.08.2007.

Як зауважив позивач, про вищевказане рішення відповідач повідомив ПрАТ "Червоний мак" листом №01-24/2664 від 28.09.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

Однак, за доводами позивача, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди - до 17.09.2017, від Ірпінської міської ради на адресу позивача не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, що у сукупності із обставинами продовження користування позивачем земельною ділянкою свідчить про автоматичне продовження (пролонгацію) договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк.

З огляду на вказане ПрАТ "Червоний мак" звернулось до Ірпінської міської ради з листом №01-76 від 23.02.2018, відповідно до якого просило підписати проект додаткової угоди до договору оренди землі від 17.08.2007 про поновлення (продовження) строку дії договору до 17.08.2022 включно, на тих самих умовах, та підписаний примірник направити ПрАТ "Червоний мак". Разом із вказаним листом відповідачу було направлено проект відповідної додаткової угоди.

Проте, як зазначає позивач, відповідач станом на момент звернення до суду із відповідним позовом додаткової угоди до договору не підписав, тоді як надісланий виконавчим комітетом Ірпінської міської ради лист №01-24/2753 від 06.10.2017 про відмову у продовженні строку дії договору оренди додатково підтверджує наявність спору між сторонами.

З огляду наведеного, посилаючись на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 17.08.2007 в редакції, викладеній в прохальній частині відповідної позовної заяви, зокрема відповідно до якої пункт 8 договору викладено в наступній редакції "Строк дії договору оренди поновити (продовжити) до 17 серпня 2022 року включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж на 60 (шістдесят днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що у зв`язку із продовженням користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, виходячи з наведених законодавчих приписів, з огляду на наявність прямої вказівки закону щодо необхідності укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що є правовою підставою для вчинення сторонами відповідних дій, від виконання яких відповідач ухилився, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції.

Розглянувши апеляційну скаргу Ірпінської міської ради, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, згідно яких спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Виходячи зі змісту вказаних норм і принципу свободи договору, судова колегія дійшла висновку, що можливість розгляду судом спорів про спонукання до укладення договору обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Приписами ст. ст. 13, 15, ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - ЗУ "Про оренду землі"/Закон) передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із, зокрема, уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Отже, статтею 33 ЗУ "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами - частини перша-п`ята цієї статті, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди - частина шоста цієї статті, тоді як останній порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин 1-5 статті 33 Закону, оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки за умови, що орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди листа-повідомлення орендодавця про заперечення проти поновлення договору.

Суть поновлення договору оренди згідно із частиною 6 статті 33 Закону полягає саме у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Поряд з тим, обрана законодавцем дефініція "лист-повідомлення орендодавця про заперечення" свідчить про встановлений законом обов`язок орендодавця саме повідомити орендаря про таке своє заперечення проти поновлення договору і саме протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Приписами ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76-79 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зі встановлених судом обставин справи слідує, що строк договору оренди, про визнання укладеною додаткової угоди до якого позивач звернувся із вказаним позовом з підстав ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", закінчився 17.08.2017.

Однак, належним та допустимих доказів надіслання/вручення відповідачем позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення відповідного правочину - до 17.09.2017, в матеріалах справи відсутні, водночас, на переконання судової колегії, прийняття відповідачем 07.09.2017 рішення, в межах передбаченої ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону процедури, рішення №2567-39-VII "Про розгляд звернення Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" не є таким повідомленням про заперечення у поновленні договору у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону.

До того ж обставин відсутності доказів надіслання позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення відповідного правочину - до 17.09.2017 підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі №911/3144/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 06.12.2018, в якому встановлено, що Ірпінська міська рада проінформувала ПрАТ Червоний мак про прийняте рішення від 07.08.2017 поза межами встановленого строку для надання заперечень про поновлення договору оренди землі.

Доводи скаржника про обізнаність позивача із запереченнями у поновленні договору оренди з огляду на вручення вказаного вище рішення представнику позивача 14.09.2017, з посиланням на відповідну відмітку на звороті цього рішення, визнаються неспроможними з огляду на заперечення позивача стосовно відповідних, доказово не підтверджених обставин уповноваження особи на представництво позивача та вчинення дій з отримання будь-якого виду документів, як наслідок така відмітка у сукупності із вказаними вище обставинами не є належним, достовірним та достатнім доказом надіслання/вручення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

Більш того, судова колегія звертає увагу, що рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, прийняте у відповідь на звернення ПрАТ Червоний мак від 10.08.2017 про застосування переважного права на поновлення Договору оренди землі в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі - не є тотожним листу-повідомленню про заперечення у поновленні договору у розумінні ч. 6.ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Натомість, лист Ірпінської міської ради №01-24/2664 від 28.09.2017, з якого за доводами позивача він дізнався про рішення від 07.09.2017 №2567-39-VII, а також листи Виконавчого комітету Ірпінської міської ради №№01-24/2753, 01-24/2777 від 06.10.2017 про рішення від 07.09.2017 №2567-39-VII та відповідну відмову у продовженні договору оренди, оформлені та надіслані позивачу у строк понад місяць після закінчення договору оренди, а тому на переконання судової колегії, вказані листи не є належними та допустимими доказами надіслання/вручення відповідачем позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону.

Посилання скаржника на обізнаність позивача про заперечення у поновленні договору 13.09.2017 з огляду на адресований Ірпінській міській раді лист від 13.09.2017 судовою колегією відхиляються, позаяк зі змісту наявних в матеріалах справи датованих 13.09.2017 листів позивача до Ірпінської міської ради слідує, що позивач запитував інформацію стосовно прийнятих на 37 та 38 сесіях рішень, тоді як рішення від 07.09.2017 №2567-39-VII було прийняте відповідачем на 39 сесії.

Доводи скаржника стосовно встановлених судами у справі №911/3144/17 обставин обізнаності позивача у встановлений законом строк із запереченнями скаржника стосовно поновлення договору, як наслідок відсутності підстав для продовження строку дії договору оренди, у тому числі згідно ч. 6 ст. 33 Закону, та, відповідно, необхідності використання цих обставин у даній справі у порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України судом першої інстанції правомірно відхилені з огляду на те, що зроблені судами у справі №911/3144/17 висновки стосовно рішення відповідача від 07.09.2017 №2567-39-VII та обізнаності позивача про відповідне рішення, на переконання судової колегії, не є тотожним листу-повідомленню про заперечення у поновленні договору у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону.

Водночас, як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі №911/3144/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 06.12.2018, встановлено преюдиційні для даної справи обставини стосовно того, що Ірпінська міська рада проінформувала ПАТ "Червовний мак" про прийняте 07.09.2017 рішення поза межами встановленого строку для надання заперечень про поновлення договору оренди.

Отже викладені вище обставини свідчать про порушення скаржником місячного строку для повідомлення орендаря про прийняте рішення стосовно заперечення у поновленні договору оренди, що разом із доказово підтвердженими обставинами користування позивачем земельною ділянкою після закінчення договору, належного виконання умов договору та сплати орендної плати, свідчить про підставність та відповідність правовій конструкції ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" заявленої позивачем вимоги.

Позиція скаржника щодо помилковості застосування позивачем ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки здійснення орендних платежів після закінчення строку дії договору не може розцінюватись як згода орендодавця на пролонгацію договору оренди, є неспроможною в силу того, що проведення позивачем орендних платежів в розумінні конструкції ч. 6 ст. 33 Закону є свідченням продовження користування орендарем земельною ділянкою та належного виконання умов договору.

Доводи ж скаржника стосовно недотримання позивачем передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку надіслання позивачем повідомлення про переважне право на укладення договору на новий строк залишаються судовою колегією поза увагою, як такі, що лежать поза межами предмету та підстав позову у даній справі, оскільки зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 цієї норми, з підстав якої позивачем заявлено позовну вимогу.

З огляду вищенаведеного також залишаються поза увагою доводи скаржника про доказову необґрунтованість, в розрізі приписів ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництво торговельно-розважального комплексу.

Стосовно ж посилань скаржника на невикористання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням в розрізі належного виконання договору в цілому, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. ст. 24, 32 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, за вказаними вище нормами права встановленому в статті 24 Закону України "Про оренду землі" праву орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди кореспондує обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, а тому порушення умов договору оренди щодо цільового призначення може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з приписами ч. 1 ст. 32 Закону, що ніякого відношення до передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону порядку поновлення договору оренди не має.

Водночас, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням означає здійснення на земельній ділянці з певним цільовим призначенням діяльності, яка виходить за межі цього цільового призначення - земельна ділянка використовується з метою, яка передбачає досягнення результату, що відповідає іншому, ніж те цільове призначення, до якого віднесена земельна ділянка.

З огляду на вказане, оскільки нецільове використання земельної ділянки є підставою для розірвання договору, тоді як невикористання орендарем земельної ділянки, у тому числі і для будівництва торговельно-розважального центру, що визначено за договором як цільове призначення земельної ділянки, не є тотожнім нецільовому використанню земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про неспроможність доводів відповідача щодо невикористання позивачем земельної ділянки для будівництва в розрізі заявлених позивачем предмету та підстав позову.

Доводи скаржника щодо зміни ним в процесі розгляду вказаної справи цільового призначення земельної ділянки залишаються судовою колегією поза увагою як такі, що лежать поза межами предмету та підстав позову та не впливають на склад правової конструкції ч. 6 ст. 33 Закону та обґрунтованості і доведеності позивачем в її межах наявності підстав для поновлення договору оренди.

Більш того, щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в контексті визнання укладеним договору оренди такої земельної ділянки в судовому порядку, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла до переконання, що в порушення законодавчих приписів скаржник ухилився від дій, спрямованих на укладення додаткового договору до договору оренди та поновлення строку відповідного правочину, що є обов`язковим для сторін спірних правовідносин згідно вимог закону, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги Приватного акціонерного товариства "Червоний мак" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Ірпінської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Ірпінської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/466/18 - залишити без змін.

Матеріали справи №911/466/18 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала