Рішення

від 11.03.2020 по справі 922/3744/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3744/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Редько А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Підприємства об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс", м.Ізюм Харківської області про стягнення 31 995,88грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Підприємство об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс" (надалі - відповідач) про стягнення 31995,88грн., з яких: 28489,00грн. заборгованості, 999,85грн. 3% річних, 2507,03грн. інфляційних збитків.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг перевезення відповідно до транспортного замовлення №121 від 30.08.2018 та договору №8 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 30.08.2018.

Ухвалою від 19.11.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2019.

02 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечив у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 28.01.2020.

У підготовчому засіданні 28.01.2020 судом оголошено перерву до 03.02.2020.

31 січня 2020 року позивач подав до суду письмові заперечення на відзив відповідача.

У підготовчому засіданні 03.02.2020 судом оголошено перерву до 11.02.2020.

06 лютого 2020 року від відповідача надійшла відповідь на надані позивачем заперечення на відзив.

Ухвалою від 14.02.2020 підготовче засідання призначено на 17.02.2020.

Ухвалою від 17.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.02.2020.

Ухвалою від 18.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 11.02.2020 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 11.03.2020.

У призначене на 11.03.2020 представник позивача не з`явився, про дату час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд враховує, що в клопотанні від 11.02.2020 позивач просив подальший розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач у дане судове засідання свого представника також не направив, однак 11.03.2020 від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

30 серпня 2018 року між позивачем, як експедитором, та позивачем, як перевізником, укладено договір №8 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні (надалі - Договір), за умовами якого експедитор доручає, а перевізник зобов`язується виконати транспортні перевезення в міжнародному або внутрішньому сполученні за заявками перевізника, а експедитор зобов`язується сплатити перевізнику за надані транспортні послуги грошові кошти в розмірі і в строки, передбачені даним Договором та заявкою, яка є невід`ємною частиною цього договору і оформлюється для кожною конкретного перевезення.

Згідно з пунктом 2.2 Договору заявки надаються експедитором перевізнику 24 години до моменту завантаження товару за підписом відповідальної особи і печаткою, із зазначенням наступної інформації: дата і час завантаження, маршрут; найменування вантажу; вага і об`єм вантажу (на один автомобіль); кількість автомобілів; адреса завантаження; контактна особа при навантаженні і його телефон; адреса вивантаження; контактна особа при вивантаженні і його телефон; строк доставки, додаткові умови.

Відповідно до пункту 2.3 Договору підставою для підтвердження про прийняття заявки до виконання є підтверджена печаткою та підписом уповноваженої особи експедитора заявка експедитора (можливо по факсимільному зв`язку або засобами електронної пошти) і виставлений рахунок па оплату послуг з перевезення вантажу.

На виконання умов Договору сторонами було складено транспортне замовлення №121 від 30.08.2018, за умовами якого передбачено надання позивачем відповідачу послуг перевезення вантажу (станок TOStec Varia) масою 5тонн.

Згідно з пунктом 3 даного транспортного замовлення місцем завантаження є Max-Eyth-Strasse 9, 72793 Pfullingen, Німеччина, компанія - Stadler Maschinen FmbH, місцем розвантаження - пр.Богоявленський, м.Миколаїв, Україна.

В пунктах 15, 16 транспортного замовлення сторонами узгоджено дату подачі автомобіля - 30.08.2018 та дату доставки вантажу - 10.09.2018.

Пунктом 22 транспортного замовлення визначено, що автомобілем, який здійснює перевезення є MERCEDES ATEGO AX2697ЕВ.

Вартість послуг встановлена в розмірі 49200,00грн. (пункт 24 транспортного замовлення).

Форма оплати згідно пункту 25 транспортного замовлення: безготівковий розрахунок за оригіналами документів до 3 банківських днів.

Як вказує позивач у позові, він свої зобов`язання з перевезення вантажу, зазначеного у вищевказаному транспортному замовленні №121 від 30.08.2018, виконав у повному обсязі.

На підтвердження даної обставини позивач надав копію CMR (а.с.33), в якій зазначено номер транспортного засобу НОМЕР_1 та проставлено печатки Львівської митниці ДФС від 12.09.2018 та Миколаївської митниці ДФС від 17.09.2019.

Вказана CMR складена іноземною мовою та її переклад українською мовою суду не надано.

Між тим, відповідач факту здійснення такого перевезення не оспорює, однак зазначає, що даний вантаж було доставлено до м.Миколаїв лише 17.09.2019, тобто з порушенням узгодженого сторонами строку.

Отже, суд, з урахуванням положень частини 1 статті 75 ГПК України, приходить до висновку, що фактично вантаж було доставлено позивачем за адресою розвантаження 17.09.2019.

За виконання даного перевезення позивач виставив відповідачу для сплати рахунки:

- №45 від 11.09.2018 про сплату 20989,00грн., що складається з штрафу за затримку на території Польщі 3 доби в сумі 11989,00грн. та наднормативного простою 9 діб в сумі 9000,00грн.;

- №47 від 17.09.2018 про сплату 49200,00грн. за транспортні послуги.

Відповідач сплатив на користь позивача:

- 20711,00грн. згідно платіжного доручення №232 від 12.02.2019 з призначенням платежу "оплата за транспортні послуги";

- 20989,00грн. згідно платіжного доручення №29 від 12.09.2018 з призначенням платежу "оплата за транспортні послуги".

Суд зауважує, що всі вищевказані платежі були здійснені відповідачем саме як "сплата за транспортні послуги", а тому мають розцінюватися виключно як погашення основної заборгованості за послуги перевезення.

Зазначене також підтверджується і відзивом відповідача, який заперечує правомірність нарахування позивачем сплати за наднормативний простій та суми збитків у вигляді сплаченого штрафу на території Польщі, а тому фактично здійснював оплату лише послуг перевезення.

Посилаючись на те, що відповідач не у повному обсязі оплатив транспортні послуги, штрафи та витрати, понесені перевізником з вини відповідача, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 28489,00грн. заборгованості, 999,85грн. 3% річних, 2507,03грн. інфляційних збитків.

Також, вже після відкриття провадження у даній справі відповідач додатково сплатив 224,00грн. згідно платіжного доручення №463 від 29.11.2020 з призначенням платежу "оплата за транспортні послуги".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заявлена до стягнення позивачем заборгованість у розмірі 28489,00грн. фактично складається з трьох складових:

- вартість послуги перевезення;

- збитки у вигляді штрафу, сплаченого на території Польщі;

- плата за понаднормовий простій.

Щодо вартості послуг перевезення слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов транспортного замовлення №121 від 30.08.2018 відповідач мав сплатити на користь позивача 49200,00грн. вартості транспортних послуг.

Відповідач свій обов`язок виконав частково, сплативши станом на момент подання позову 41700,00грн. згідно платіжних доручень №29 від 12.09.2018 та №232 від 12.02.2019.

Отже, станом на момент подання позову заборгованість відповідача за послуги перевезення складала 7500,00грн. (49200грн.-41700,00грн.)

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно включив до складу позовних вимог суму заборгованості за послуги перевезення в розмірі 7500,00грн.

Між тим, під час розгляду даної справи відповідач частково погасив дану заборгованість на суму 224,00грн. згідно платіжного доручення №463 від 29.11.2020.

Отже, на даний час заборгованість за послуги перевезення складає 7276,00грн. (7500,00грн.-224,00грн.)

Щодо зазначеної позивачем суми збитків у вигляді штрафу, сплаченого на території Польщі слід зазначити наступне.

У відповідності до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з абзацом 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності даних, внесених до вантажної накладної, передбаченої статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

Позивач у позові зазначив, що під час виконання перевезення, при митному оформлені у Польщі, було виявлено невідповідність відомостям щодо ваги, зазначених у документах, фактичній вазі вантажу. За порушення митних правил на позивача, як перевізника, було накладено штраф у розмірі 1500,00 польських злотих.

Суд зазначає, що докази накладення даного штрафу та його сплати позивачем надано не було.

Натомість, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копії документів, складених іноземною мовою (а.с. 60-62), в яких зазначається номер транспортного засобу НОМЕР_1 та вказано суму 1545,00PLN.

При цьому, відповідач вказує інші відомості як щодо транспортного засобу, який було оштрафовано, так і щодо причин накладення штрафу.

Зокрема, за позицією відповідача, на шляху від м.Пфулінген (Німеччина) до митного кордону (м.Дорогуськ, Польща) у м.Варшава (Польща) автомобіль Відповідача Мерседес Атего Дер.№ НОМЕР_1 було затримано Транспортною інспекцією М.Варшави. Згідно виписаного протоколу встановлено, що Мерседес Атего Дер.№ НОМЕР_1 мав при собі причіп НОМЕР_2 , якій не було зазначено у Заявці, укладеній між позивачем та відповідачем, також цей причіп не підлягав замитненню згідно CMR. Також у протоколі зазначено допустиме навантаження у кількості 4801кг та згідно опису стану порушення встановлено перегруз автомобіля Мерседес Атего Дер.НОМЕР_3 причіп НОМЕР_2 у кількості 3,5 тони. Який саме вантаж перевозився від Німеччини до Польщі у причепі НОМЕР_2, за котрий було накладено штраф на відповідача, відомо лише самому позивачу. Згідно чеку від 06.09.2018 об 11-09 годині позивачем було сплачено штраф у сумі 1545 польських злотих.

У зв`язку з викладеним, відповідач вважає, що дане порушення було скоєно з вини позивача та не має жодного відношення до нібито порушення митних правил відповідача.

Слід зауважити, що вищевказані документи складені іноземною мовою та їх переклад українською мовою суду не надано, а тому у суду відсутня можливість встановити їх дійсний зміст та те, чи відносяться вони до обставин спірного перевезення вантажу і відповідного транспортного засобу позивача.

Таким чином, суд не приймає вказані докази (а.с. 60-62) до уваги та вважає недоведеною обставину сплати позивачем штрафу в розмірі 1500 польських злотих під час перевезення вантажу відповідача, та саме з вини останнього.

У зв`язку з цим, оскільки відповідачем не було доведено наявності усіх елементів складу господарського правопорушення, включення ним до складу заборгованості за Договором та транспортним замовленням №121 від 30.08.2018 збитків у вигляді суми сплаченого штрафу в розмірі 1500,00 польських злотих суд вважає неправомірним.

Щодо плати за понаднормовий простій.

Пунктом 6.2 Договору встановлено нормативний простій на навантаження, розвантаження та митні операції 48+48 годин (вихідні та святкові дні не враховуються). При перевезенні в межах України нормативний простій на навантаження розвантаження 24 години (вихідні та святкові дні не враховуються). Наднормативний простій оплачується в Україні 500грн.; поза території України - 1000грн. за кожну розпочату добу.

Позивач у позові зазначає, що через оформлення протоколу про порушення митних правил, у автомобіля ПОГ "Континенталь", який здійснював зазначене перевезення, виник понаднормовий простій - 9 діб, а тому має сплатити 9000,00грн. (1000грн. х 9 діб).

Проте, як зазначалося вище, у суду відсутня можливість встановити зміст наявних у справі документів, складених іноземною мовою, і, відповідно, підтвердити факт складення такого протоколу щодо позивача та причин допущеного порушення.

Крім того, позивачем не було зазначено відповідний період часу такого простою, який би мав тривалість у 9 діб.

В свою чергу, відповідач зазначає, що автомобіль позивача 07.09.2019 прибув на митний кордон до м.Догоуськ (Польща) та перебував там до 12.09.2019, а саме до 10-08 години.

На підтвердження даної обставини відповідачем надано копії ЕХ-декларацій (а.с. 65, 66).

Проте ці ЕХ-декларації також складені іноземною мовою та їх переклад українською мовою суду не надано, що унеможливлює з`ясування їх змісту.

У зв`язку з цим, з огляду на суперечливі позиції сторін щодо фактичного часу проходження процедури митного оформлення, та відсутність інших належних та допустимих доказів, суд позбавлений можливості встановити дійсну тривалість знаходження автомобіля позивача на митному оформленні вантажу, перевезення якого здійснювалося на підставі Договору та транспортного замовлення.

Таким чином, суд вважає недоведеними доводи позивача про те, що його автомобіль при здійсненні перевезення вантажу у понаднормовому простої тривалістю 9 діб, а тому здійснення нарахування плати, передбаченої пунктом 6.2 Договору, слід визнати неправомірним.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині вимог про стягнення 7276,00грн. заборгованості за послуги перевезення.

В частині вимог про стягнення 224,00грн. заборгованості за послуги перевезення провадження у справі слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Щодо позиції відповідача, викладеній у відзиві, відповідно до якої він на власний розсуд зменшив розмір заборгованості на суму штрафних санкцій за затримку вивантаження на 3 доби (1500,00грн.), а також на суму претензії, отриманої від замовника вантажоперевезення - ТОВ "Д.Енерджи" (8776,00грн.) суд зазначає наступне.

Умови Договору та транспортного замовлення №121 від 30.08.2018 не передбачають можливості автоматичного зменшення вартості послуг перевезення на суми штрафів або збитків, понесених експедитором.

Отже, обставина щодо нарахування такого штрафу та понесення збитків жодним чином не впливає на обсяг та строки виконання експедитором свого зобов`язання щодо повної оплати послуг перевезення.

Разом із тим, у випадку, якщо відповідач вважає, що позивачем були порушені умови Договору та транспортного замовлення №121 від 30.08.2018, які передбачають сплату штрафних санкцій чи відшкодування збитків, він не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до суду в загальному порядку.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з цим, позивач має право на нарахування відповідачу сум збитків від інфляції та 3% річних.

Між тим, вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи від суми заборгованості яка фактично існувала на момент подання позову (7500,00грн.), в наступних розмірах:

- 263.22грн. - 3% річних, нарахованих за період з 12.08.2018 по 12.11.2019;

- 774.62грн. - інфляційних збитків, нарахованих за період з 12.08.2018 по 12.11.2019.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс" (64302, Харківська область, м.Ізюм, пр.Незалежності, буд.54, кв.5, код 40911564) на користь Підприємства об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (61003, м.Харків, пр.Московський, буд.17, офіс 4-2, код 38634000) 7276,00грн. заборгованості за послуги перевезення, 263.22грн. 3% річних, 774.62грн. інфляційних збитків, а також 512,60грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог про стягнення 224,00грн. заборгованості за послуги перевезення провадження у справі закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "23" березня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай