Постанова

від 19.03.2020 по справі 910/12378/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2020 р. Справа№ 910/12378/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 19.03.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019

у справі №910/12378/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна"

до Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиійний Банк"

про стягнення 516 470,78 грн

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" (надалі - відповідач) про стягнення 516 470,78 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/12378/19 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиійний Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна 516 470 грн 78 коп. заборгованості за банківською гарантією та 7 747 грн 06 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 стягнуто з Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиійний Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна 50 126 грн 00 коп. витрат на надання правничої допомоги.

Акціонерне товариство "Міжнародний Інвестиційний Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/12378/19 скасувати та прийняти нове судове рішення про залишення позову без задоволення.

Також, Акціонерне товариство "Міжнародний Інвестиційний Банк" не погодилося з ухваленим додатковим рішенням та звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні витрат на надання правничої допомоги у сумі 50 126,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 (у складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Гаврилюк О.М.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/12378/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/12378/19 залишено без змін.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" на Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/12378/19 задовольнити частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/12378/19 скасовано. Заяву від 15.11.2019 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" адвоката Пащенко О.О. про стягнення з Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" 50 126,80 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції - залишено без розгляду.

Матеріали справи №910/12378/19 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст вимог заяви.

10.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" Пащенка О.О. надійшла заява від 06.03.2020 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на ст. 129 ГПК України, у якій заявник просить стягнути з Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиійний Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 689,83 грн.

Ця заява разом з відповідними доказами надання правничої допомоги була подана засобами поштового зв`язку в п`ятиденний термін - 06.03.2020, що слідує із конверту та витягу УДППЗ Укрпошта про відстеження поштового відправлення за трек-номером 0101508400846.

Водночас, представник ТОВ "ГЛЕНМАРК Україна" у позовній заяві заявив про намір здійснити розподіл витрат відповідно до ст. 129 ГПК України, а у своєму відзиві на апеляційну скаргу (а/с 178) ним повідомлено, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заява обґрунтована наявністю витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, понесених у суді апеляційної інстанції та наявністю правових підстав для їх відшкодування у заявленій сумі. У заяві зазначено, що у позовній заяві він надав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. Заявник також заздалегідь повідомив, що додаткові докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До заяви додано докази витрат позивача, а саме:

- копія платіжного доручення №7679 від 20.12.2019 на суму 31 689,83 грн;

- копія акту наданих послуг від 06.03 .2019 на суму 31 689,83 грн із зазначенням найменування робіт, послуг правова допомога ;

- рахунок на оплату послуг №239 від 03.12.2019 на суму 31 689,83 грн з призначенням юридичні послуги зг. Договору про надання правової допомоги №325-АО-1/2019 від 22/07/2019, передоплата зг. Додатку №1, 1000,00 євро (без уахування ПДВ) за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, курс 26.408191 на суму 31 689,83 грн.

Крім того, копія договору про надання правової допомоги від 22.07.2019 №325-АО-1/2019, та додаток №1 від 08.08.2019 до договору про надання правової допомоги від 22.07.2019 №325-АО-1/2019, що укладені між позивачем та Адвокатським об`єднанням Інтегрітес містяться в матеріалах справи та були приєднані до позову.

За таких обставин позивач вважає, що понесені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції повинні бути стягнуті з відповідача додатковим рішенням.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної заяви по суті.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/983/20 від 10.03.2020, у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл у справі №910/12378/19.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020, справу №910/12378/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №910/12378/19 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Євсіков О.О.

2. Повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №910/12378/19 на 19.03.2020 о 13 год. 45хв.

3. Зобов`язано позивача у строк до 16.03.2020 надати суду докази надсилання заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції з доданими доказами відповідачу.

4. Запропонувати відповідачу в строк до 19.03.2020 надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №910/12378/19.

5. Повідомлено учасників справи, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду клопотання.

Враховуючи те, що розгляд цієї заяви відповідно до положень процесуального кодексу здійснюється у десятиденний термін, додатково з метою уникнення процесуальних порушень та забезпечення сторін можливістю реалізувати їх права та обов`язки, судом апеляційної інстанції 12.03.2020 було здійснено телефонограми та повідомлено про вимоги згідно ухвали суду від 10.03.2020.

Через відділ документального 17.03.2020 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява, у якій зазначено, що на виконання ухвали від 10.03.2020 надаються докази відправлення заяви щодо витрат на професійну правничу допомогу на адресу відповідача.

До заяви приєднано опис вкладеного, квитанцію та поштову накладну, в підтвердження факту відправлення 16.03.2020 відповідної заяви відповідачу та доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Явка представників сторін.

До судового засідання від 19.03.2020 представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Ухвалою від 10.03.2020 заяву позивача прийнято до свого провадження та призначено судове засідання в межах десяти днів, оскільки строк визначений ч. 3 ст. 244 ГПК України є присічним.

Зазначену ухвалу суду було надіслано сторонам 11.03.2020 та додатково здійснено телефонограму.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення заявника про призначення його заяви до розгляду, відтак, позивач вважається таким, що повідомлений належним чином.

Крім того, строки прийняття додаткового рішення встановлені законом та не можуть бути продовжені.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі "Пономарьов проти України" та у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою сторони в розумні "інтервали часу" мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду заяви, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про розгляд заяви за наявними матеріалами справи, в присутності представника відповідача.

Позиція інших учасників справи щодо заяви.

Представник відповідача письмової заяви у відповідності до вимог ухвали від 10.03.2020 не подав.

У судовому засіданні відповідач зазначив про те, що заяви позивача та відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції він не отримував. Просив суд залишити цю заяву без розгляду, оскільки позивач не надіслав відповідних доказів понесення витрат відповідачеві, а тому відповідач позбавлений можливості використати своє право та надати заперечення щодо такої заяви.

Позиція суду апеляційної інстанції щодо зазначеної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, наведеною нормою визначено, що суд, який ухвалив рішення у справі, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 126 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмірі витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, яка має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 124 ГПК у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обв`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Зазначене положення статті 124 ГПК забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Так, у позовній заяві позивач надав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу на суму 91 459,86 грн.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу (а/с 178) позивачем повідомлено, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відтак, позивачем дотримано процедуру щодо повідомлення наміру про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 124 ГПК України.

Проте, як слідує із заяви представника ТОВ "ГЛЕНМАРК Україна" Пащенка О.О. від 06.03.2020 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 689,83 грн, понесених у суді апеляційної інстанції, докази, що підтверджують розмір витрат позивача на правову допомогу, разом із заявою адвокат Пащенко О.О. надіслав лише до Північного апеляційного господарського суду.

Матеріали заяви не містять доказів того, що зазначена заява з розрахунком та доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції була направлена іншому учаснику справи - Акціонерному товариству "Міжнародний Інвестиційний Банк". У судовому засіданні представник відповідача наголосив, що таку заяву з відповідними доказами понесення витрат не отримував.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Відповідно до частини 9 статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Як уже зазначалося вище, склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак, ненадсилання іншому учаснику справи копій відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, позбавляє відповідача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, з метою перевірки факту надсилання відповідної заяви та доказів, та недопущення процесуальних порушень, зокрема в частині забезпечення сторонам можливості використати їх права, ухвалою від 10.03.2020, серед іншого, зобов`язав позивача у строк до 16.03.2020 надати суду докази надсилання заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції з доданими доказами відповідачу. Крім того, запропоновано відповідачу в строк до 19.03.2020 надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви.

17.03.2020 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява, у якій зазначено, що на виконання ухвали від 10.03.2020 надаються докази відправлення заяви щодо витрат на професійну правничу допомогу на адресу відповідача. До заяви приєднано опис вкладеного, квитанцію та поштову накладну, які датовані - 16.03.2020 , в підтвердження факту відправлення відповідної заяви відповідачу та доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Щодо зазначеної заяви про долучення доказів, колегія суддів встановила, що ця заява надійшла до суду - 17.03.2020, тобто наступного дня після спливу встановленого ухвалою від 10.03.2020 строку (до 16.03.2020).

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що вимога суду надати докази у призначений судом строк, у даному випадку до 16.03.2020, є подання в суд відповідних доказів у вказану дату, а не безпосередньо здійснення надсилання заяви та доказів, без своєчасного надання доказу до суду. (Наведена правова позиція також викладена в ухвалах Верховного Суду від 24.06.2019 у справі №910/8600/18, від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17)

Позивач на свій розсуд розцінив зазначену вимогу суду, як необхідність надсилання цієї заяви та доказів у строк до 16.03.2020, тобто вже після подачі заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції (06.03.2020) та винесення ухвали про призначення судом заяви до розгляду (10.03.2020). З цього приводу суд зазначає, якщо позивач вирішив здійснити надсилання цієї заяви та доказів понесення витрат на правничу допомогу після призначення цієї заяви до розгляду, це кореспондується із його обов`язком здійснити такі дії у найкоротші терміни з метою забезпечення реальної можливості отримання їх іншою стороною, враховуючи терміни поштового перебігу.

У даному випадку, щодо вчинення цієї процесуальної дії позивач повинен був діяти у відповідності до ч. 9 ст. 80 ГПК України та надати докази надсилання цієї заяви з документами заздалегідь.

Відповідно до витягу з УППЗ Укрпошта за трек-номером №0101508432748 станом на день судового засідання (19.03.2020) міститься інформація про те, що відправлення прийняте на відділення пошти (витяг залучено до матеріалів справи). Відомостей щодо надходження відправлення до точки видачі за поштовою адресою відповідача витяг не містить.

У судовому засіданні присутній представник відповідача наголосив про те, що заяви позивача та відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції він не отримував. Відповідач наполягав на тому, що така заява позивача підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач позбавив відповідача можливості використати право та надати заперечення щодо такої заяви та розміру витрат.

За таких обставин, у випадку недотримання позивачем вимог щодо належного направлення відповідних копій документів відповідачеві, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 80 ГПК України, в даному випадку позивачем порушено процедуру надсилання (надання) копій доказів, що подаються до суду іншим учасникам справи.

Зазначене фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасником судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.

Колегією суддів враховано правову позицію з аналогічного питання щодо наслідків ненадсилання іншому учаснику справи копій відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, яке досліджувалось у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, постанові Верховного Суду від 10.12.2019 №902/844/18.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено наслідки пропуску процесуальних строків, відповідно до якої право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку . Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування наведених положень є очевидним і об`єктивно не може викликати жодних сумнівів.

Норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи. Дане покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду. Крім того, означена концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

При цьому, позивач у поданій 17.03.2020 заяві не зазначає причини пропуску строку, встановленого ухвалою суду від 10.03.2020. Водночас, суд зазначає, що можливість вчасного виконання вимог ухвали від 10.03.2020, залежала виключно від волевиявлення самого заявника.

Таким чином, як вбачається зі з`ясованих судом апеляційної інстанції обставин в сукупності, відповідач був позбавлений можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, оскільки така заява позивачем відповідачу одночасно з подачею заяви до суду апеляційної інстанції не надсилалась, доказів протилежного у встановлений судом строк позивач не подав. Інших доказів, які б свідчили про надсилання такої заяви з доказами у розумні строки позивач також не подав. Такі дії позивача зумовили порушення процесуального права відповідача скористатись ч. 5 статті 126 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016)

З огляду на те, що позивач ч. 9 ст. 80, ч. 8 ст. 129 ГПК України не виконав, та, враховуючи наслідки пропуску процесуальних строків передбачі ст. 118 ГПК Украни, а також положення статті 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, заява представника ТОВ "ГЛЕНМАРК Україна" адвоката Пащенко О.О. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає залишенню без розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви.

Колегія суддів за результатом розгляду заяви позивача дійшла висновку заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" адвоката Пащенко О.О. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції залишити без розгляду.

На підставі викладеного та Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНМАРК Україна" адвоката Пащенко О.О. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції залишити без розгляду.

Матеріали справи №910/12378/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 24.03.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.М. Гаврилюк

О.О. Євсіков