Постанова

від 24.03.2020 по справі 540/2023/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2023/19 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Вербицької Н.В., судді -Запорожан Д.В.. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м.Києві та приватного підприємства Терра-Прайм на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року по справі за позовом приватного підприємства Терра-Прайм до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року приватне підприємство Терра-Прайм (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (надалі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною відмову відповідача в задоволенні заяви позивача від 21.06.2019 року №25 про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 690000.00 грн., яка викладена у листі від 03.07.2019 року №126083/10/26-15-13-13-12;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 21.06.2019 року №25 та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП Терра-Прайм надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в задоволенні заяви підприємства про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску у розмірі 690000,00 грн. за грудень 2018 року, відповідач вказав на неподання ПП Терра-Прайм звіту за вказаний період, однак така підстава для відмови відсутня у п.7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року №6. Окрім цього, дана підстава не відповідає дійсності, так як позивачем 23.05.2019 року до органу доходів і зборів було подано звіт за грудень 2018 року. Станом на 24.09.2019 року в електронному кабінеті платника податку міститься інформація щодо переплати з єдиного внеску у сумі 714875,63 грн., що додатково свідчить про неправомірність відмови відповідача у поверненні коштів ПП Терра-Прайм .

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року позовні вимоги задоволені частково наступним чином:

- визнано протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві в задоволенні заяви приватного підприємства Терра-Прайм від 21.06.2019 року вих.№25 про повернення надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн., оформленої листом від 03.07.2019 року №126083/10/26-15-13-13-12;

- зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві повторно розглянути заяву приватного підприємства Терра-Прайм від 21.06.2019 року вих. №25 про повернення надмірну та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог, тобто в частині зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП Терра-Прайм надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн., суд першої інстанції відмовив.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у зобов`язанні відповідача підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок позивача надмірно сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн., вважаючи, що не застосування судом такого способу захисту не поновить його прав.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 року здійснено заміну відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м.Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно платіжного доручення від 29.01.2019 року №2016124865 ПП Терра-Прайм сплачено ЄСВ за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн.

24.06.2019 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою від 21.06.2019 року №25 про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у розмірі 690000,00 грн..

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2019 року №126083/10/26-15-13-13-12 позивачу повідомлено про відсутність законодавчих підстав для повернення надміру сплачених коштів з єдиного внеску.

Така відмова, з посиланням на положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року №6, обґрунтована тим, що в полі призначення платежу наданого платіжного доручення №2016124865 від 29.01.2019 року вказано *;101;35120290; 71010000 реєстр №8015, ЄСВ за грудень 2018 року; 22%-690000; , хоча Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, за вказаний період не надано. Водночас, звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за жовтень і листопад 2018 року подані з порушенням Порядку №435 .

Задовольняючи позов в частині визнання протиправною вказаної відмови ГУ ДФС в м.Києві в задоволенні заяви позивача про повернення надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, на час звернення до відповідача із заявою про повернення вказаної суми позивач дійсно мав переплату по єдиному внеску на суму 714875,63 грн. і виконав всі вимоги законодавства для повернення вказаної суми, а наведені відповідачем причини для такої відмови не узгоджуються з тими положеннями законодавства, які визначають підстави та порядок для такого повернення.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суд першої інстанції цілком вірно послався на положення законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, а саме: Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI) та Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року №6 (надалі - Порядок №6).

Так, згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 2 п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч.2-5 ст.8 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно ч.5 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Приписами ч.ч.6, 7 ст.9 Закону №2464-VI встановлено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Частиною 13 ст.9 Закону №2464-VI передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року №6 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (Порядок №6), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 року за №193/28323.

Згідно п.3 Порядку №6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування , відкриті в органах Державної казначейської служби України.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу (п.4 Порядку №6).

Пунктом 5 Порядку №6 визначено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Приписами п.6 Порядку №6 передбачено, що повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку №6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Отже, позивач, як платник єдиного внеску, зобов`язаний сплачувати єдиний внесок в порядку та строки, визначені Законом №2464-VI. У випадку наявності у позивача надміру чи помилково сплачених суми єдиного внеску, позивач має право на їх повернення шляхом звернення до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти із заявою за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №6.

При цьому, виключний перелік підстав для відмови у задоволенні такої заяви чітко визначений у пункті 7 Порядку №6.

Суд першої інстанції вірно встановив, що платіжним дорученням від 29.01.2019 року №2016124865 позивач сплатив ЄСВ за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 і ці кошти поступили на рахунок ДПІ у Печерському районі м.Києва, відкритий в ГУ ДКСУ у м.Києві, що підтверджується випискою з ІКП позивача.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року позивач подав до ГУ ДФС у м.Києві 23.05.2019 року.

Згідно квитанції № 2 з реєстраційним номером 9311631059 вказаний звіт за грудень 2018 року було прийнято контролюючим органом 23.05.2019 року о 16:32:36.

В даному звіті відсутнє нарахування єдиного внеску за грудень 2018 року.

Відповідно до наданого відповідачем витягу з ІКП станом на 24.06.2018 року (дата звернення позивача із заявою про повернення) за позивачем рахувалася переплата з ЄСВ у розмірі 714875,63 грн..

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Аналіз змісту приєднаної позивачем до матеріалів справи копії заяви про повернення суми переплати (а.с.10) свідчить про дотримання позивачем вимоги пункту 6 Порядку №6 стосовно подання такої Заяви до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти (в даному випадку до керівника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві), за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Виходячи з того, що пунктом 7 Порядку №6 визначений чіткий перелік підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про повернення суми переплати єдиного внеску, то при вирішенні даного спору суду необхідно встановити, чи відповідають цьому переліку наведені у листі ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2019 року №126083/10/26-15-13-13-12 підстави для відмови у поверненні позивачу переплати з єдиного внеску за грудень 2018 року на суму 690000,00 грн..

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наведені в листі ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2019 року №126083/10/26-15-13-13-12 обґрунтування для відмови в поверненні, а саме: не подання звіту за грудень 2018 року та подача звітів за жовтень, листопад 2018 року з порушенням Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (надалі-Порядок №435), є безпідставними, оскільки по-перше - такі підстави не передбачені пунктом 7 Порядку №6, а по-друге, як вже зазначено вище, позивач 23.05.2019 року подав вказаний звіт за грудень 2018 року, про що свідчить квитанція №2 реєстраційний номер 9311631059 (а.с.14-15).

Також колегія суддів погоджується з відхиленням судом першої інстанції доводів відповідача у відзиві на позов про існування у позивача заборгованості з податку на додану вартість, оскільки, по-перше, відповідач не посилався на ці обставини при прийнятті спірного рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про повернення переплати, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, по-друге - відповідач не надав суду першої інстанції доказів існування таких обставин.

Слід погодитися з висновком суду першої інстанції і про те, що посилання відповідача на порушення порядку подачі звітів з Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на несвоєчасне подання таких звітів та на наявність заборгованості зі сплати інших податків чи зборів, окрім єдиного внеску, не є законодавчо встановленими підставами для відмови у поверненні надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску згідно Порядку №6.

В апеляційній скарзі відповідач повторно посилається на порушення позивачем Порядку №435 при поданні звітів за жовтень-грудень 2018 року, вказуючи на те, що визначені в них суми не відповідають кількості працівників позивача. Також відповідач зазначає, що оскільки позивач на час винесення рішення по даній справі перебуває на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, то це позбавляє відповідача можливості повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2019 року №25.

Колегія суддів такі доводи апеляційної скарги відповідача відхиляє з наступних підстав.

По-перше. Будь-яке порушення податкового законодавства, в тому числі і законодавства з питань декларування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинно виявлятися відповідним контролюючим органом шляхом проведення перевірки та фіксуватися у відповідному акті перевірки з прийняттям за наслідками такої перевірки відповідного рішення. Однак відповідач не надав суду доказів проведення відповідних перевірок з питань декларування позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень-грудень 2018 року з належною фіксацію порушень за ці періоди. Посилання відповідача на наявність таких порушень у відзиві на позов та в апеляційній скарзі не є належним підтвердженням фактів допущених позивачем порушень з питань декларування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень-грудень 2018 року. При цьому колегія зауважує, що в рамках розгляду даної справи суд не може замість відповідача самостійно виявляти факти допущених позивачем порушень в тій сфері, контроль за дотриманням якої покладений на податкові органи.

По-друге. Як вже зазначено вище, виключний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви про повернення суми переплати чітко визначений у пункті 7 Порядку №6, яким не передбачена така підстава, як подання платником звітів з порушенням Порядку №435.

По-третє. Згідно з положеннями пунктів 6 та 7 Порядку №6 заява про повернення подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, і саме такий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви зобов`язаний провести перевірку наданої Платником інформації та при наявності підстав для її задоволення повинен скласти висновок про повернення коштів. Отже, оскільки позивач сплатив ЄСВ за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн. на рахунок ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, то саме відповідач повинен у відповідності до Порядку №6 розглянути та вирішити по суті заву позивача від 21.06.2019 року №25, не зважаючи на той факт, що на даний час позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області.

Отже, враховуючи наведені норми Закону №2464-VI та Порядку №6, а також встановлені в ході судового розгляду обставини та факти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оформлена листом від 03.07.2019 року №126083/10/26-15-13-13 відмова ГУ ДФС у м.Києві у поверненні позивачу надміру сплачених коштів єдиного внеску за грудень 2018 року у розмірі 690000,00 грн. є протиправною.

В той же час, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок позивача надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн..

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідачем вказано підстави для відмови у поверненні позивачу переплати, які не передбачені пунктом 7 Порядку №6, то суд позбавлений можливості надати оцінку обґрунтованості поданої позивачем заяви від 21.06.2019 року №25, так як дана заява не перевірялася відповідачем на наявність критеріїв, визначених п.7 Порядку №6.

Виходячи з цього, суд першої інстанції визнав передчасними вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у сумі 690000,00 грн..

Позивач в апеляційній скарзі заперечує проти такої позиції суду першої інстанції з тих підстав, що пункт 7 Порядку №6 зобов`язує відповідача перевірити заяву на наявність визначених цим пунктом підстав для відмови у її задоволенні, і саме внаслідок відсутності таких підстав відповідач у своїй відмові зазначив підстави, які цим пунктом не передбачені. Позивач вважає, що не застосування судом першої інстанції такого способу відновлення його прав як зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок позивача надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн. не забезпечить реального поновлення прав, оскільки надає відповідачу можливість і в подальшому протиправно відмовляти у поверненні коштів.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заява позивача про повернення коштів не перевірялась на наявність критеріїв, визначених п.7 Порядку №6, оскільки цей Порядок не передбачає будь-яких інших підстав для відмови у поверненні коштів ніж ті, які передбачені пунктом 7 цього Порядку, а тому відповідач був зобов`язаний перевірити заяву позивача саме на наявність підстав, передбачених цим пунктом.

Встановлення в рамках судового розгляду факту невиконання податковим органом такого обов`язку, у тому числі зазначення податковим органом будь-яких інших причин для відмови в поверненні коштів, ніж ті, які передбачені п.7 Порядку №6, не свідчить про те, що визначена Порядком №6 адміністративна процедура розгляду заяви платника податків про повернення зайво сплачених котів не була проведена в повному обсязі і не була завершена, що у протилежному випадку могло бути підставою для зобов`язання судом провести таку процедуру в повному обсязі.

Проте у даній справі відповідач завершив процедуру розгляду заяви позивача про повернення зайво сплачених коштів відповідно до Порядку №6 та прийняв за результатами такої процедури неправомірне рішення про відмову у задоволені такої заяви, оскільки воно ґрунтується на підставах, які цим Порядком не передбачені.

А оскільки в рамках даної справи відповідач не довів наявність саме тих підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про повернення коштів, які передбачені п.7 Порядку №6, то колегія суддів вважає, що у відповідача є обов`язок вчинити ті дії, які передбачені абзацом 5 цього пункту, тобто скласти висновок про повернення на розрахунковий рахунок позивача надміру сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн..

Отже, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача у даній справі буде саме зобов`язання відповідача скласти вказаний вище висновок.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія скудів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені на стадії апеляційного перегляду в розмірі 2881,50 грн..

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - зашити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного підприємства Терра-Прайм - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року скасувати в частині відмови у задоволені позову та в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) повторно розглянути заяву Приватного підприємства Терра-Прайм (73003, м.Херсон, вул.Преображенська, 32, кв.5, код ЄДРПОУ 35120290) від 21.06.2019 року вих. №25 про повернення надмірну та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 690000,00 грн. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (код ЄДРПОУ 43141267) підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП Терра-Прайм (код ЄДРПОУ 351220290) надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 690000,00 грн..

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ПП Терра-Прайм (код ЄДРПОУ 351220290) судові витрати на стадії апеляційного провадження в сумі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривня 50 коп..

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Вербицька Н. В. Запорожан Д.В.