Рішення

від 24.03.2020 по справі 353/1130/19

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/1130/19

Провадження № 2/353/59/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.,

з участю секретаря судового засідання - Кулика А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної багатогалузевої виробчичо-торгової компанії Захід , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача ОСОБА_2 , про припинення трудових відносин, -

в с т а н о в и в:

28.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватної багатогалузевої виробчичо-торгової компанії Захід (далі ПБВТК Захід ) про припинення трудових відносин, у зв`язку із звільненням його з посади директора за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 23.08.2012 року, згідно наказу № 12-к та протоколу зборів № 03/12 ПБВТК Захід , його призначено директором підприємства з оплатою праці згідно штатного розпису.

Відповідно до положень п. 6.1 Статуту ПБВТК Захід (надалі за текстом - Статут), вищим органом управління підприємства є загальні збори його учасників. До складу загальних зборів учасників входять всі учасники або їх повноважні представники. Згідно п. 3 Статуту статутний капітал підприємства становить 100000,00 грн., з яких частка у статутному капіталі підприємства ОСОБА_1 - 39000,00 грн., що становить 39%, а ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на стороні відповідача) - 61000,00 грн., що становить 61%.

Відповідно до п. 6.17 Статуту виконавчим органом товариства є директор, який обирається загальними зборами учасників підприємства. Згідно п. 1.1 даного Статуту засновниками і учасниками товариства є він та ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на строні відповідача).

Станом на даний час, відповідач не здійснює будь-якої господарської діяльності, підприємство найманих працівників немає, окрім нього, підприємством не виконуються поставлені економічні завдання. Як наслідок, він втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора у ПБВТК Захід , має бажання змінити місце роботи й сферу діяльності. Він належного зв`язку із засновником (учасником) підприємства не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні його з посади директора за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП та є безпосередньою підставою для звернення до суду.

Вказав, що припинення повноважень його, як директора ПБВТК Захід , відповідно до статуту підприємства належить загальним зборам учасників, тому 10.09.2019 року ним було надіслано на адресу підприємства та учаснику підприємства ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на строні відповідача), яка володіє 61 % частки від статутного капіталу підприємства, заяву про звільнення його з посади директора за власним бажанням з повідомлення про призначення позачергових загальних зборів учасників підприємства. Оскільки учасник підприємства ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача) уже протягом двох років не з`являється, листи із вказаними документами були надіслані засобами поштового зв`язку за відомим йому місцем проживання. Однак листи повернулися на його адресу, відповідно позачергові збори учасників підприємства не були проведені, тому подана ним заява про звільнення не була розглянута. Таким чином, його право на звільнення з роботи, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП, та право щодо вільного вибору праці було порушеним.

Окрім цього, не внесення відповідачем відповідних змін про звільнення з посади директора ПБВТК Захід - ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцівта громадських формувань свідчить про те, що відповідач не визначає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником підприємства.

З огляду на вищенаведене просив припинити його трудові відносини з ПБВТК Захід , у зв`язку із звільненням його з посади директора ПБВТК Захід за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП; зобов`язати державного реєстратора Тлумацької РДА виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про керівника (директора) ПБВТК Захід .

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Нормами пункту 2 ст. 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.З огляду на предмет позову дана справа, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Тлумацького районого суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. від 06.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження о 10 год. 00 хв. 13.01.2020 року з викликом учасників справи, з метою заслухання їх усних пояснень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

До початку розгляду справи по суті, а саме 10.01.2020 року представник відповідача ПБВТК Захід директор Олійник В.В. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (а.с. 35), в якому у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України ПБВТК Захід повідомило про визнання позовних вимог позивача, викладених у позовній заяві повністю.

13.01.2020 року розгляд справи було відкладено на 11 год. 26.02.2020 року у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання.

06.02.2020 року, тобто до початку початку першого судового засідання,представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чаплінський І.М. подав клопотання, в якому просив залучити до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Клопотання обгрунтував тим, що, як вбачається з позовної заяви та положень статуту ПБВТК Захід , ОСОБА_2 є засновником і учасником наведеного підприємства, яка володіє часткою у статутному капіталі підприємства в розмірі 61000,00 грн., що становить 61%, тому рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26.02.2020 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на строні відповідача ОСОБА_2 , жительку АДРЕСА_1 . Встановлено ОСОБА_2 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень щодо позову. Також встановити третій особі десятиденний строк для подання письмових пояснень щодо відзиву. Судове засідання відкладено на 13 год. 00 хв. 24.03.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак його представник - адвокат Чаплінський І.М. на електронну адресу суду надіслав клопотання, в якому позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та справу розглянути без його участі (а.с. 58).

Представник відповідача ПБВТК Захід в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі (а.с. 35).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 56).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що на підставі Протоколу № 03/12 загальних зборів учасників ПБВТК Захід (а.с. 10), наказом № 12-к від 23.08.2012 року позивача ОСОБА_1 призначено з 23.08.2012 року директором ПБВТК Захід , з оплатою праці згідно штатного розкладу (а.с. 11).

У відповідності до п. 1.1 Статуту ПБВТК Захід (надалі за текстом - Статут) (а.с. 18-24), що затверджений протоколом Загальних Зборів засновників ПБВТК Захід №27/11 від 27.11.2017 року, засновниками підприємства є: ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача). Згідно п. 3.1 Статуту статутний капітал підприємства складається з вартості вкладів його засновників. Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладу засновників створюється статутний капітал у розмірі 100000,00 грн., що відповідає 100 часткам , одна частка відповідає одному голосу, що у грошовому еквіваленті складає 100,00 грн.,з яких частка у статутному капіталі підприємства ОСОБА_1 - 39000,00 грн., що становить 39%, а ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача) - 61000,00 грн., що становить 61%.

Відповідно до п. 6.1 Статуту вищим органом підприємства є загальні збори учасників, в яких беруть участь учасники або призначені ними представники. Виконавчим органом підприємства є директор. Директор вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тим, що віднесені до компетенції засновника. При розгляді питання щодо призначення чи звільнення з посади директора чи його заступника, засновники, які володіють в сукупності не менше 50% розміру статутного капіталу, мають право внесення пропозицій щодо призначення або звільнення однієї із кандидатур (директора аба заступника директора підприємства (п. 6.17 Статуту).

Пунктом. 6.6. Статуту визначено питання, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників, зокрема: внесення змін до статуту підприємства; утворення і відкликання виконавчого та інших органів підприємства.

Як встановлено п. 6.8 Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Загальні збори учасників самостійно визначають регламент своєї роботи.

Відповідно до п. 6.10 Статуту голова підприємства має право скликати позачергові загальні збори, якщо це необхідно в інтересах підприємства, а також у випадках виникнення необхідності вирішення питань, які відносяться виключно до компетенції загальних зборів учасників у відповідності з чинним статутом. Загальні збори учасників повинні бути скликані за вимогою директора підприємства.

Про проведення загальних зборів учасників сповіщають письмово (або в інший спосіб) не пізніше як за 30 днів до початку зборів із зазначенням часу і місця проведення, а також порядку денного (п. 6.1 Статуту).

10.09.2019 року позивач ОСОБА_1 склав заяву, адресовану засновнику ПБВТК Захід ОСОБА_2 , в якій просив звільнити його з посади директора ПБВТК Захід за власним бажанням, провести позачергові збори з винесенням питання про звільнення його із займаної посади та його виходу з підприємства у встановленому законом порядку (а.с. 6). Дана заява була направлена рекомендованим листом на адресу ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , що підтверджується копією квитанції Укрпошти про направлення рекомендованого листа (а.с. 6). Однак згідно відстеження поштових відправлень Укрпошти відправлення не було вручене під час доставки з інших причин (а.с. 7).

Станом на момент розгляду даної справи загальні збори учасників ПБВТК Захід щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі його заяви, не проведено. Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003535656 від 29.01.2018 року в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача ОСОБА_1 як директора ПБВТК Захід .

Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено статтею 38 КЗпП України.

Відповідно до 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом наведеної правової норми право працівника на розірвання трудового договору за власним бажанням кореспондує безумовний обов`язок роботодавця звільнити його з роботи з наведеної підстави в установлені законом строки.

Приписами ч.1 ст.145 ЦК України визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно п. 6.1 Статуту ПБВТК Захід вищим органом товариства є загальні збори учасників, в яких беруть участь учасники або призначені ними представники.

До виняткової компетенції загальних зборів учасників належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів підприємства (п. 6.6 статуту ПБВТК Захід ).

Отже, реалізації права директора товариства на його звільнення за власним бажанням передує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву про звільнення.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Позивачем виконано вимоги закону щодо процедури звільнення з посади директора за власним бажанням шляхом подання відповідної заяви у строк, встановлений законом, та ініціювання проведення зборів учасників товариства для вирішення питання про його звільнення.

Натомість, учасниками товариства загальні збори для вирішення питання відкликання директора не були проведені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення заяви про звільнення позивача з посади керівника (директора) ПБВТК Захід є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Таким чином, оскільки позивач подав відповідачу заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, що є його правом, гарантованим ч. 1 ст. 38 КЗпП України, проте така заява була проігнорована учасниками загальних зборів ПБВТК Захід , вимога щодо визнання припиненими трудових відносин між відповідачем ПБВТК Захід та директором підприємства ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З приводу вимоги про зобов`язання державного реєстратора Тлумацької РДА виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про керівника (директора) ПБВТК Захід Олійника В.В., слід вказати наступне.

Спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб є Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Приписами норм п. 4 ч. 1 ст. 1 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів вказаного Закону та Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 359/5 від 09.02.2016 року така реєстраційна дія як виключити з реєстру - відсутня, можливо лише здійснити реєстраційну дію зміна відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі .

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про господарські товариства , зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань . Частина 2 статті 7 Закону України Про господарські товариства встановлює обов`язок товариства протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, встановлюється частиною 4 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Частиною 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з ч.2 статті 6 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державний реєстратор приймає документи, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, з огляду на зазначені норми чинного законодавства на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або за рішенням колегіального органу товариства з обмеженою відповідальністю можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

З урахуванням вище наведених норм, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити та зобов`язати державного реєстратора Тлумацької РДА виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості про ОСОБА_1 як керівника (директора) ПБВТК Захід .

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 суду не надано доказів про понесення ним витрат у зв`язку з розглядом справи, понесені ним судові витрати по справі слід віднести на його рахунок.

Також, з врахуванням того, що позивачем ОСОБА_1 при поданні позову не було сплачено судовий збір, з відповідача слід стягнути на користь держави - судовий збір у встановленому законодавством розмірі - 840,80 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 8, 43 Конституції України, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Законом України Про господарські товариства , статтями 15, 16, 145 ЦК України, ст.ст. 21, 22, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 82, 141, 142, 206, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з Приватною багатогалузевою виробчичо-торговою компанією Захід , (код ЄДРПОУ 31004178, юридична адреса: вул. 9 Травня, 22, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватної багатогалузевої виробчичо-торгової компанії Захід , за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України, з дня набрання рішенням законної сили.

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , як керівника (директора) Приватної багатогалузевої виробчичо-торгової компанії Захід .

Стягнути з Приватної багатогалузевої виробчичо-торговою компанії Захід , (код ЄДРПОУ 31004178, юридична адреса: вул. 9 Травня, 22, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000), на користь Державної судової адміністрації України отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - 840 (Вісімсот чорок) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. Лущак