Ухвала

від 25.03.2020 по справі 603/124/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/124/20

Провадження №2/603/123/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді: Іванчука В.М.

при секретарі: Захарчишин М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву голови ліквідаційної комісії ВАТ Монастириське АТП-16151 Чекалюка Ярослава Володимировича про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Монастириської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, Відкрите акціонерне товариство Монастириське автотранспортне підприємство - 16151 про скасування правовстановлюючих документів ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Монастириської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, Відкрите акціонерне товариство Монастириське автотранспортне підприємство - 16151 про скасування правовстановлюючих документів .

25.03.2020 року через канцелярію суду від голови ліквідаційної комісії ВАТ Монастириське автотранспортне підприємство - 16151 - Чекалюка Я.В. надійшла заява про відвід головуючого судді. Вказана заява мотивована тим, що головуючий суддя Іванчук В.М. неодноразово розглядав справи, які стосувались ВАТ Монастириське АТП - 16151 та приймав рішення, які викликають сумнів у неупередженому та об`єктивному розгляді справ. Крім того, при розгляді справи №1911/2012 від 28.02.2012 року, не було здійснено фіксацію судового засідання технічними засобами. Також, ухвалою суду по справі №6-11/2012, ОСОБА_2 було обмежено в праві виїзду за межі України до стягнення боргу в сумі 119003,84 грн. Вказану ухвалу скасовано постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.06.2019 року.

Згідно абз. 2 ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що заяву про відвід головуючому судді зареєстровано через канцелярію суду 25.03.2020 року, а розгляд справи призначено на 27.03.2020 року, питання про відвід судді розглядається судом, що розглядає справу, невідкладно в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи (ч.8 ст. 40 ЦПК України).

Дослідивши заяву про відвід головуючого судді та вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Обгрунтовуючи заяву про відвід судді, заявник посилається, зокрема, на те, що при розгляді справи №1911/2012 від 28.02.2012 року, не було здійснено фіксацію судового засідання технічними засобами. Також, ухвалою по справі №6-11/2012, ОСОБА_2 було обмежено в праві виїзду за межі України до стягнення боргу в сумі 119003,84 грн. Вказану ухвалу скасовано постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.06.2019 року.

На переконання суду, вищевикладені обставини, не можуть бути підставою для відводу головуючого судді, оскільки незгода учасника справи з діями головуючого суді чи рішенням суду, сама по собі не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді.

Разом з тим, у провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області (головуючий суддя Іванчук В.М.) перебували матеріали цивільної справи № 603/132/13-ц (провадження №2/603/57/2013) за позовом ОСОБА_2 до Монастириської районної ради, з участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання права власності.

Судом встановлено, що предметом розгляду вищевказаної справи № 603/132/13-ц було, зокрема, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі ВАТ Монастириське АТП-16151 , видане Монастириській районній раді на підставі рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 року та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 року.

Рішеням Монастириського районного суду Тернопільської області (головуючий суддя - Іванчук В.М.) від 15.04.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Монастириської районної ради, з участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання права власності - відмовлено.

Додатковим рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 14.08.2013 року доповнено резолютивну частину рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Монастириської районної ради, з участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання права власності.

В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі ВАТ Монастириське АТП-16151 , виданого Монастириській районній раді та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 року - відмовлено.

Таким чином, судом встановлено, що предметом розгляду вищевказаної цивільної справи № 603/132/13-ц, у якій судом ухвалено рішення, а також даної цивільної справи є аналогічні позовні вимоги, з приводу яких, суддею була висловлена думка щодо вирішення вказаних позовних вимог, надана оцінка наявним обставинами справи.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.6 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги ту обставину, що головуючим у справі уже вирішувався спір з аналогічних підстав з приводу визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі ВАТ Монастириське АТП-16151 , видане Монастириській районній раді на підставі рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 року та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 року, що є аналогічними позовним вимогам, які є предметом розгляду даної справи, тому суд, з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення будь яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, що, зокрема, може бути пов`язано з можливістю формування у судді, раніше визначеної чіткої позиції щодо суті справи, що в свою чергу може обумовити його упереджене ставлення і вплинути на результат справи, тому вважаю, що заява про відвід судді підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву голови ліквідаційної комісії ВАТ Монастириське АТП-16151 Чекалюка Ярослава Володимировича про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Монастириської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, Відкрите акціонерне товариство Монастириське автотранспортне підприємство - 16151 про скасування правовстановлюючих документів - задовольнити.

Цивільну справу № 603/124/20 (провадження №2/603/123/2020) передати до канцелярії Монастириського районного суду Тернопільської області для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Іванчук