Постанова

від 19.02.2020 по справі 599/567/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/567/17Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В. Провадження № 22-ц/817/33/20 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 302000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Щавурська Н.Б.

суддів - Костів О. З., Сташків Б. І.,

секретаря - Сович Н.А.

сторін - позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката

Кметика Я.С., представника відповідача ОСОБА_2 і її

представника адвоката Жеребецької І.О., представника

відповідача Мшанецької сільської ради - сільського

голови Дядьо А.М.,

розглянувши у відкритому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_2 , Мшанецької сільської ради Зборівського району на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2017 року, постановлене суддею Снігурським В.В. у цивільній справі № 599/567/17 за позовом ОСОБА_1 до Мшанецької сільської ради Зборівського району, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про усунення перешкод в реалізації права на приватизацію земельних ділянок шляхом шляхом визнання права на отримання кадастрових номерів та на приватизацію земельних ділянок, зобов`язання затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та передати земельні ділянки у власність

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до відповідачів Мшанецької сільської ради Зборівського району, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про усунення перешкод в реалізації права на приватизацію земельних ділянок шляхом визнання за ним права на отримання кадастрового номера і приватизацію земельної ділянки площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової забудови) по АДРЕСА_1 без погодження меж із суміжним користувачем - ОСОБА_2 ; визнання за ним права на отримання кадастрового номера та приватизацію земельної ділянки площею 0,5046 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) у с. Мшанець Зборівського району Тернопільської області без погодження меж із суміжним користувачем - ОСОБА_2 ; зобов`язання Мшанецьку сільраду затвердити технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) площею 0, 2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 та площею 0,5046 га - для ведення особистого селянського господарства і передати земельні ділянки йому у приватну власність.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Мшанецької сільради від 04 грудня 2014 року № 314 йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0, 7546 га, в тому числі 0,2500 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 та 0, 5046 га - для ведення особистого селянського господарства. З метою приватизації вказаних земельних ділянок він подав до Мшанецької сільради проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшого його затвердження. Однак листом Мшанецької сільради від 02 грудня 2016 року № 574 йому відмовлено у погодженні проекту землеустрою з підстав, які не передбачені законом, а саме, з посиланням на те, що проект не відповідає карті-схемі села 1974 року та замірам, які проводила земельна комісія. Без відповіді залишилась і його заява від 27 червня 2017 року, адресована Мшанецькій сільраді, про затвердження технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_3 . Окрім того, суміжний землекористувач ОСОБА_2 відмовилася погодити межі земельної ділянки, яка передається йому у власність згідно з виготовленим проектом землеустрою.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано Мшанецьку сільраду затвердити технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) ОСОБА_4 площею 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та площею 0,5046 га - для ведення особистого селянського господарства і передати земельні ділянки у приватну власність ОСОБА_4 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судового збору.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , Мшанецької сільської ради задоволено частково. Рішення Зборівського районного суду від 15 вересня 2017 року в частині зобов`язання затвердити технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) ОСОБА_4 меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) площею 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , та площею 0,5046 га - для ведення особистого селянського господарства і передачі земельних ділянок у власність, а також щодо стягнення судових витрат скасовано з закриттям провадження у справі в цій частині частині та ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині передачі земельних ділянок позивачу у власність. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Мшанецької сільської ради 480 грн. судового збору, та в користь ОСОБА_2 480 грн. судового збору. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року скасовано, а справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, вважаючи його прийнятим у цій частині з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, що полягає у прийнятті рішення без її участі та участі представника та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду в даній справі в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 унеможливлює виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 25.01.2011 року в справі 22ц-50 про усунення ОСОБА_4 перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 , яке до сьогоднішнього дня не виконано.

Вважає також, що судом не дано належної правової оцінки й рішенню Зборівського районного суду Тернопільської області від 18.07.2011 року про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії ТР № 1-15, виданого на підставі рішення Мшанецької сільської ради від 06.05.1996 року ОСОБА_4 .

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно зобов`язав орган місцевого самоврядування затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в якій не виконано рішення сільської ради в частині опису меж земельної ділянки (присадиби) ОСОБА_4 від літ."А" до "Є", де мають бути землі сільської ради, по якій ОСОБА_5 мала б доїжджати до своєї ділянки для ведення особистого селянського господарства, в той час як на кадастровому плані (т. 1 а.с. 74) відображено землі ОСОБА_6 , що не відповідає фактичним обставинам справи та прийнятим рішенням Мшанецької сільської ради № 143 від 28.10.2016 року (т. 1 а.с. 11-12, 15, 35-36) та № 172 від 22.12.2016 року (т. 1 а.с. 18-19).

Звертає увагу й на те, що кадастрова зйомка, яка є складовою частиною технічної документації з землеустрою ОСОБА_4 не відповідає тим межам, які фактично мають бути на місцевості (т. 1 а.с. 74), доказом чого, на її думку, є збірний кадастровий план земельних ділянок сторін по справі та протокол № 5 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Мшанецької сільської ради (т. 1 а.с. 81), а долучена позивачем до матеріалів справи технічна документація є нечіткою, неповною, що унеможливлює її заперечити в повному обсязі, а при потребі - призначити судову земельно-технічну експертизу (т. 1 а.с. 65-75).

З урахуванням відсутності в матеріалах справи рішення органу місцевого самоврядування про відмову в затвердженні технічної документації з землеустрою, вважає недоведеним факт порушення прав позивача.

Також, звертає увагу на неврахування судом тієї обставини, що Мшанецька сільська рада неодноразово рекомендувала позивачу виправити (усунути) недоліки в кадастровій зйомці, яку просила виконати за участю представника сільської ради з метою уникнення розбіжностей ( т. 1 а.с. 13, 81) та подальшого погодження землевпорядної документації.

В апеляційній скарзі Мшанецька сільська рада Зборівського району просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, вважаючи його прийнятим у цій частині з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції, зобов`язавши сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою та передати земельні ділянки у власність позивача, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вирішення цього питання належить виключно до компетенції органу місцевого самоврядування.

Зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, виготовлена на замовлення позивача ТОВ "Галицькі землі" у 2015 році та ФОП ОСОБА_3 у 2017 році, не відповідає карті-схемі с. Мшанець Зборівського району за 1974 рік, а також протоколу № 2 засідання постійної комісії з питань земельних відносин Мшанецької сільської ради від 28.10.2016 року. Вказаний протокол затверджений рішенням № 143 восьмої сесії сьомого скликання Мшанецької сільської ради від 28.10.2016 року, про що позивач був належно повідомлений.

Протоколом № 3 земельної комісії, що затверджений рішенням № 172 дев`ятої сесії сьомого скликання Мшанецької сільської ради від 22.12.2016 року, встановлені межі земельної ділянки ОСОБА_4 на підставі карти-схеми села, однак подана технічна документація не відповідає тим замірам, які проводила земельна комісія.

Вказує, що жодного з рішень Мшанецької сільської ради про затвердження протоколів засідання комісій щодо встановлення межових знаків, які не узгоджуються з технічною документацією позивача, останнім не було оскаржено.

Звертає увагу, що технічна документація, виготовлена на замовлення позивача в 2017 році, не відповідає зазначеним пропозиціям земельної комісії. Також, до складу земельної ділянки, яка пропонується для передачі позивачу, незаконно включено частину земельної ділянки, належної Мшанецькій сільській раді, з земель загального користування. У зв`язку з тим, що геодезична зйомка присадибної ділянки ОСОБА_4 повністю не відповідає тим замірам, які проводила земельна комісія, то сільська рада рекомендувала ОСОБА_4 провести зйомку в присутності представника сільської ради, після чого технічна документація могла би бути погоджена на черговій сесії сільської ради.

З урахуванням того, що Мшанецькою сільською радою не приймалося рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою, а лише рекомендовано внести корективи у вказану Технічну документацію, після чого сільська рада розгляне дану заяву, вважає заявлений позов передчасним і безпідставним.

У своїх відзивах ОСОБА_1 , який є правонаступником померлого батька ОСОБА_4 , відносно задоволення апеляційних скарг заперечує, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду таким, що скасуванню не підлягає.

Зазначає, що згідно кадастрового плану земельних ділянок, ОСОБА_4 у власність передається земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, межі якої відповідають межам, встановленим 28.10.2016 року постійною комісією з питань земельних відносин Мшанецької сільської ради (протокол № 2).

Звертає увагу на наявну в листі Мшанецької сільської ради від 26.04.2017 року № 171 інформацію про відсутність самозахоплення зі сторони заїзду.

З урахуванням положень ч. 11 ст. 118 ЗК України, яка передбачає вирішення в судовому порядку питання щодо передачі земельної ділянки не лише у випадку відмови органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність, а й у випадку залишення відповідної заяви без розгляду, вважає таким, що відповідає вимогам закону обраний ним спосіб порушеного права.

На думку позивача, твердження Мшанецької сільської ради про невідповідність меж земельної ділянки його батька ОСОБА_4 карті с. Мшанець 1974 року спростовуються Державними актами ОСОБА_6 від 15.10.1998 року серії ТР № 1135 та ОСОБА_7 від 02.02.1998 року серії ТР № 1140, в яких зазначено, що суміжним землекористувачем вказаних осіб є ОСОБА_4 , і які не мають претензій до останнього щодо існуючих меж земельних ділянок.

Вважає, що не заслуговують на увагу твердження сільської ради про те, що до земель ОСОБА_4 увійшли землі загального користування, які не підлягають приватизації, оскільки сільської радою під час розгляду справи не було надано жодних доказів на підтвердження даного факту, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що земельна ділянка ОСОБА_4 межує з землями загального користування Мшанецької сільської ради, які не підлягають приватизації.

Звертає увагу на те, що в карті с. Мшанець 1974 року між земельними ділянками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 земель загального користування не зазначено.

Також, вказує, що при виконанні рішення суду від 25.01.2011 року відділом ДВС Зборівського РУЮ 14.06.2013 року було складено акт державного виконавця, в якому зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_2 закінчується на відстані 4,5-5 м до огорожі ОСОБА_4 , а зведена ОСОБА_4 огорожа не межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 , а межує з земельною ділянкою сільської ради. Постановою державного виконавця від 29.11.2017 року виконавче провадження з виконання рішення суду від 25.01.2011 року закінчено. Дана постанова ні ОСОБА_2 , ні Мшанецькою сільрадою не оскаржувалася.

Вважає твердження ОСОБА_2 щодо невідповідності кадастрової зйомки земельної ділянки ОСОБА_4 тим межам, які фактично мають бути на місцевості, лише припущенням, не підтвердженим належними і допустимими доказами. Стверджує, що кадастровий план і технічна документація земельної ділянки ОСОБА_4 , виготовлена ФОП ОСОБА_3 , відповідає рішенню Мшанецької сільської ради № 314 від 04.12.2014 року, яким надано ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Також, звертає увагу на те, що жоден з членів постійної комісії з питань земельних відносин Мшанецької сільської ради, якою затверджувався, зокрема протокол № 2 не мають освіти за спеціальностями та кваліфікаціями в галузі знань землеустрою (інженера-землевпорядника чи інженера-геодезиста), у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що такою комісією місцерозташування поворотних точок меж його земельної ділянки визначено точніше, ніж ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ "Галицькі землі" чи фахівцем у галузі земельних відносин ОСОБА_3 , і що виготовлені ними кадастрові плани земельних ділянок ОСОБА_4 , а також технічна документація не відповідають карті с. Мшанець 1974 року.

Крім цього, вважає безпідставною вимогу Мшанецької сільської ради щодо встановлення меж його земельних ділянок у відповідності до карти с. Мшанець 1974 року (фактично матеріалів дешифрування аерозйомок с. Мшанець 1974 року), оскільки дана карта не має промірів, а тому може використовуватися лише як схема (спрощене зображення, викладене у загальних, основних рисах); масштаб карти 1:2000 (2 м в 1 мм) свідчить про те, що найменше відхилення зумовить великі неточності; карта не містить поточних змін у планах землекористувань (землеволодінь), які відбулися у період з 1974 року по даний час (коректування або нанесення ситуації, яка змінилася, на плани землекористування), які виконуються кожні 1-3 роки.

Звертає увагу на те, що твердження Мшанецької сільради в частині, що його земельна ділянка по межі між точками Є та А повинна межувати з земельною ділянкою сільської ради, а не з ділянкою ОСОБА_6 , про що зазначено на кадастровому плані, спростовуються, в тому числі, самим державним актом, виданим останньому 02.02.1998 року (а.с. 17), з якого вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_6 по межі між точками В. і Г межує саме з його земельною ділянкою, а також - самою картою с. Мшанець 1974 року, на якій не позначено між його земельними ділянками та ділянками ОСОБА_6 земель загального користування. Аналогічно, державним актом, виданим ОСОБА_7 02.02.1998 року (а.с. 16) спростовуються твердження сільської ради в частині невідповідності його кадастрового плану фактичному землекористуванню й по межі від точок Б до В. При цьому, будь-які претензії з боку ОСОБА_7 і ОСОБА_6 відсутні.

Наголошує й на відповідності меж його земельної ділянки зі сторони ОСОБА_2 , які на кадастровому плані позначені буквами від Е до Є, встановленим 28.10.2016 року постійною комісією з питань земельних відносин (протокол № 2) і позначеним цифрами 6-7 (а.с. 11-12, 35-36).

Звертає увагу, що виготовлена на його земельні ділянки технічна документація враховує, в тому числі, фактичне користування ним і суміжними землекористувачами землею, як того вимагають вимоги земельного законодавства, а обраний ним спосіб захисту узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 186 ЗК України.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права на отримання кадастрових номерів та приватизацію земельних ділянок без погодження меж із суміжним землекористувачем жодною зі сторін у справі не оскаржувалося, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Жеребецька І.О. апеляційні скарги підтримала, зіславшись на доводи, викладені в них. Додатково пояснила, що з урахуванням тієї обставини, що даний позов ОСОБА_4 пред`явлено до суду 24.04.2017 току, а його звернення до Мшанецької сільської ради мало місце 27.06.2017 року й при цьому органу місцевого самоврядування не було надано для ознайомлення та вивчення самої технічної документації (а.с. 65), даний позов є передчасним. Також, вказала, що в зв`язку з тим, що технічна документація, яку просив затвердити позивач у зверненні від 27.06.2017 року була надана для ознайомлення лише в судовому засіданні 12.07.2017 року, така відповідно не могла бути затвердженою на сесії 27.06.2017 року (а.с. 81).

Що стосується звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до Мшанецької сільської ради від 13.07.2017 року про затвердження технічної документації з землеустрою, пояснила, що дана заява була предметом розгляду комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології на засіданні 24.07.2017 року. Звернула увагу на те, що кадастрова зйомка, яка є складовою частиною технічної документації позивача не відповідає встановленим на місцевості межам (т. 1 а.с. 74), що підтверджується збірним кадастровим планом земельних ділянок сторін по справі та протоколом № 5 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Мшанецької сільської ради (т. 1 а.с. 81). Також вважає, що долучена до матеріалів справи технічна документація позивача є нечіткою та неповною, що унеможливлює в повному обсязі її заперечити (т. 1 а.с. 65-75).

Крім цього, пояснила, що і кадастровий план присадибної земельної ділянки батька позивача ОСОБА_4 , виготовлений ТОВ "Галицькі землі" у 2015 році (т. 1 а.с. 7-8), і кадастровий план його присадибної земельної ділянки, виготовлений ФОП " ОСОБА_3 у 2017 році (т. 1 а.с. 74), який є частиною спірної технічної документації, суперечать затвердженому відповідним рішенням № 143 восьмої сесії сьомого скликання від 28.10.2016 року Мшанецької сільської ради протоколу № 2 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Мшанецької сільської ради від 28.10.2016 року, яким встановлено межі земельної ділянки ОСОБА_4 згідно карти с. Мшанець 1974 року (т. 1 а.с. 11-12, 35-36).

Зазначила, що з метою врегулювання даного земельного спору на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин 22.12.2016 року протоколом № 3, затвердженим рішенням № 172 дев`ятої сесії сьомого скликання Мшанецької сільської ради від вказаної дати (т. 1 а.с. 19) встановлено факт невідповідності виготовленої ТОВ "Галицькі землі" зйомки проведеним комісією замірам, зокрема, між точками Є та А і між точками А та Б, про що представника позивача ОСОБА_1 повідомлено відповідним листом Мшанецької сільської ради № 118 від 17.03.2017 року (т. 1 а.с. 14).

Крім цього, просила звернути увагу на те, що під час перегляду рішення апеляційного суду в даній справі судом касаційної інстанції її довірителькою ОСОБА_2 було сформовано наявне в її користуванні землеволодіння та отримано відповідні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки площею 0, 1488 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) в АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6122687700:02:001:0525 та площею 0, 32 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6122687700:02:001:0526, право власності на які зареєстровано 29.10.2019 року, що на її думку додатково підтверджує правомірність рішень Мшанецької сільської ради Зборівського району, яким встановлено межові знаки між земельними ділянками ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та інших землекористувачів.

Також, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 не є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 вважає у позивача відсутнє право претендувати на присадибну земельну ділянку за вказаною адресою, оскільки це суперечить положенням ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Оскільки рішенням Мшанецької сільської ради Зборівського району від 06.12.1994 року батьку позивача ОСОБА_4 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0, 60 га для ведення особистого селянського господарства, а всього - 0, 70 га, то вважає, що виготовлення ним технічної документації на земельні ділянки загальною площею 0, 7546 га (0, 2500 га - для обслуговування будинку та прибудинкової території і 0, 5046 га - для ведення особистого селянського господарства) суперечить первинному рішенню.

Представник відповідача Мшанецької сільської ради - сільський голова Дядьо А.М. в судовому засіданні апеляційні скарги підтримав з підстав, у них наведених. Додатково пояснив, що звернення позивача з даним позовом було передчасним, оскільки органом місцевого самоврядування рішення про відмову в затвердженні технічної документації ОСОБА_4 не приймалося, а були надані лише відповідні рекомендації щодо усунення виявлених земельною комісією порушень, що були викладені у протоколах №№ 2, 3 і 5, затверджених відповідними рішеннями ради. Останні, як такі, що позивачем не оскаржувались, є законними. Також зазначив, що замість виконання позивачем рекомендацій земельної комісії з метою подальшого вирішення питання про затвердження технічної документації, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про зобов`язання затвердити таку в судовому порядку, хоча до компетенції суду такі повноваження не відносяться.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кметик Я.С. у судовому засіданні апеляційних скарг не визнав з мотивів, наведених у письмовому відзиві; просив залишити такі без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Мшанецької сільської ради та ОСОБА_2 підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , був власником житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 .

У вказаному будинку ОСОБА_4 проживав з 1964 року і до дня звернення з позовом; даний будинок він успадкував після смерті у 1990 році його дружини.

Рішенням Мшанецької сільської ради від 04 грудня 2014 року № 314 ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) загальною площею 0,7546 га, у тому числі 0, 2500 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та 0,5046 га - для ведення особистого селянського господарства у с. Мшанець (т. 1 а.с. 6).

У 2015 році товариство з обмеженою відповідальністю "Галицькі землі" виготовило технічну документацію із землеустрою щодо надання позивачу у власність земельних ділянок.

З метою приватизації земельних ділянок ОСОБА_4 подав до Мшанецької сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для його затвердження.

28 жовтня 2016 року постійна комісія з питань земельних відносин Мшанецької сільської ради встановила межі земельних ділянок ОСОБА_4 , про що склала протокол № 2, затверджений рішенням сесії Мшанецької сільради № 143 (т. 1 а.с. 11).

Листом Мшанецької сільської ради від 02 грудня 2016 року № 574 позивачу відмовлено в погодженні проекту землеустрою з посиланням на те, що проект не відповідає карті-схемі села 1974 року та замірам, які проводила земельна комісія (т. 1 а.с. 13).

У 2017 році ФОП ОСОБА_3 також виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) площею 0, 2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 та площею 0, 5046 га (0,1546 + 0,350) - для ведення особистого селянського господарства у с. Мшанець Зборівського району Тернопільської області (т. 1 а.с. 67).

07 червня та 13 липня 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 подали до Мшанецької сільської ради заяви про затвердження технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу № 5 засідання постійної комісії з питань земельних відносин Мшанецької сільської ради від 24 липня 2017 року заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_1 розглянуто й вирішено, що затвердження технічної документації буде можливим після виконання рішень постійної комісії з питань земельних відносин Мшанецької сільради, відображених у протоколі від 22 грудня 2016 року № 3 та затверджених рішенням сесії Мшанецької сільської ради від 22 грудня 2016 року (т. 1 а.с. 81).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (т. 1 а.с. 119).

Згідно заповіту від 23 жовтня 2010 року ОСОБА_4 усе своє майно заповів своєму сину ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 120).

На час смерті ОСОБА_4 його син ОСОБА_1 був зареєстрований і проживав за адресою по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 126-127).

07 березня 2018 року Зборівська районна державна нотаріальна контора зареєструвала спадкову справу за номером 62110383 (т. 1 а.с. 203).

В ході нового апеляційного розгляду справи також встановлено.

Протокол засідання постійно діючої комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Мшанецької сільської ради від 24.07.2017 року № 5, яким з приводу заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 прийнято рішення про можливість затвердження технічної документації після виконання заявником рішень постійної комісії з питань земельних відносин Мшанецької сільради, відображених у протоколі від 22 грудня 2016 року № 3 та затверджених рішенням сесії Мшанецької сільської ради від 22 грудня 2016 року був предметом розгляду тринадцятої сесії сьомого скликання Мшанецької сільської ради Зборівського району, на якій 29.09.2017 року прийнято відповідне рішення № 252 про затвердження вищевказаного протоколу (т. 2 а.с. 155).

Також, зі змісту протоколу № 5 від 24.07.2017 року вбачається, що звернувшись до органу місцевого самоврядування 13.07.2017 року з заявою про затвердження технічної документації з землеустрою, виготовленої ФОП ОСОБА_3 , така документація до заяви не долучалася, а була надана Мшанецькому сільському голові для ознайомлення на засіданні Зборівського районного суду, в зв`язку з чим питання по суті не могло бути вирішено на сесії ради 24.07.2017 року.

Разом з тим, рішення № 252 від 29.09.2017 року, яким затверджено протокол земельної комісії № 5 від 24.07.2017 року, з вимогами якого в свою чергу не погоджується позивач, не було предметом оскарження в даній справі, оскільки позов пред`явлено до суду 26.04.2017 року (за пёять місяців до того, як було прийнято вищевказане рішення).

Крім цього, в ході нового апеляційного розгляду даної справи також встановлено, що 15.08.2017 року ОСОБА_4 звертався до Зборівського районного суду з позовом про визнання незаконним рішення Мшанецької сільської ради № 173 від 22.12.1916 року, яким затверджено протокол № 3 засідання земельної комісії та протокол № 4 (яким затверджено кадастрову документацію ОСОБА_5 ), незаконним й ухвалою суду від 11.12.2017 року провадження в справі № 599/1199/17 за його позовом закрито в зв`язку зі смертю позивача (т. 1 а.с. 321-325).

Разом з тим, ні батьком позивача ОСОБА_4 за життя останнього, ні його правонаступником - ОСОБА_1 не оскаржувались рішення органу місцевого самоврядування № 143 від 28.10.2016 року, яким затверджено протокол земельної комісії № 2 про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 , як і не оскаржувалось ОСОБА_1 після смерті батька рішення № 172 від 22.12.2016 року, яким затверджено протокол засідання земельної комісії № 3 про відсутність підстав для затвердження технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_4 , що розроблялася раніше ТОВ " Галицькі землі".

Також, встановлено, що між ОСОБА_2 і померлим ОСОБА_4 раніше існував спір щодо меж користування їх земельних ділянок і таким, що набрало законної сили рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 25.01.2011 року в справі № 22ц-50 було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи Мшанецька сільська рада, Управління Держкомзему в Зборівському районі про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 шляхом демонтажу кам`яної огорожі, зведеної ОСОБА_4 на межі від літ. "Ж" до літ. "З" в плані зовнішніх меж земельної ділянки у державному акті на право приватної власності на землю ОСОБА_10 .

В ході розгляду справи № 22ц-50 встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 , по лінії межі позначеної точками "Ж" і "З" в її державному акті межує з землями Мшанецької сільської ради, на яких ОСОБА_4 було споруджено кам`яну огорожу, чим створено перешкоди для доступу через землю сільської ради до її городу (т. 1 а.с. 77).

Вказане рішення перебувало на виконанні Зборівського районного відділу ДВС й 29.11.2017 року виконавче провадження з його виконання закінчено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 79, 239).

Крім цього, таким, що набрало законної сили рішенням Зборівського районного суду від 18.07.2011 року за позовом ОСОБА_4 було визнано недійсним виданий на його ім`я державний акт ТР № 1015 про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,81 га для будівництва, обслуговування житлових і господарських будівель та ведення городництва, розташовану в с. Мшанець Зборівського району. Як вбачається зі змісту даного рішення суду, підставою визнання недійсності вказаного державного акта була добровільна відмова власника ОСОБА_4 від права на земельну ділянку в зв`язку з рекомендаціями Головного Управління Держкомзему у Тернопільській області, викладеними у листі від 29.03.2011 року за № 32-50-Т-76/1334 з приводу звернення ОСОБА_1 щодо виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області в справі № 22ц-50. Зі змісту цього ж листа вбачається, що фактичні розміри земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідали розмірам, зазначеним у раніше виданому державному акті, а конфігурація земельної ділянки не відповідала матеріалам впорядкування присадибних земельних ділянок с.Мшанець Зборівського району (т. 1 а.с. 233-234).

Також, за час розгляду вказаного спору судами земельна ділянка, яка перебувала в користуванні відповідача ОСОБА_2 була сформована, як об`єкт цивільних прав і право власності на останню зареєстровано за ОСОБА_2 29.10.2019 року (т. 2 а.с. 156-157).

У відповідності до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Землевпорядна документація могла виготовлятися у разі її відсутності з метою належного формування та обліку земельної ділянки, а не для вирішення питання про можливість передання земельної ділянки власнику житлового будинку.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч. 2 ст. 118 ЗК України).

Згідно вимог ч.ч. 4, 5 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Згідно вимог ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до п. в) ч. 1 ст. 183 ЗК України до числа основних завдань землеустрою відноситься встановлення меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації визначений ст. 186 ЗК України.

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Частинами 4, 5, 6 ст. 186-1 ЗК України визначено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в ч. 1 цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у ч.ч. 2, 3 цієї статті - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах 1 - 3 цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

На підставі ч. 8 ст. 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

З огляду на викладене процедура погодження проекту землеустрою передбачає перевірку цього проекту на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та прямо встановлює обов`язок компетентного органу здійснити одночасну перевірку дотримання всіх указаних вимог розробником проекту, і саме на цій стадії відповідний орган має повноваження відмовити в погодженні проекту землеустрою з наданням часу його розробнику на усунення визначеного вичерпного переліку недоліків проекту.

Статтею 50 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

За ст. 55 ЗУ "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до вимог ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. Виконання усіх підготовчих робіт з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає перевірку того, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Порядок встановлення та відновлення меж земельних ділянок визначений Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних відносин від 18 травня 2010 року № 376 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктами 4.1 - 4.4 Інструкції відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) викладено правовий висновок з приводу того, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно з підпунктом 8 пункту б ч.1 ст.33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 26 Закону № 280/97-ВР визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

З аналізу наведених норм матеріального права можна зробити висновок, що право розпорядження землями комунальної власності, у тому числі право передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Задовольняючи позов частково та зобов`язуючи Мшанецьку сільраду затвердити технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) ОСОБА_4 площею 0, 2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та площею 0, 5046 га - для ведення особистого селянського господарства і передати земельні ділянки у приватну власність ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням від 04.12.2014 року № 314 Мшанецькою сільською радою позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою з зазначенням конкретних площ земельних ділянок, то відмова органу місцевого самоврядування в затвердженні технічної документації суперечить вимогам закону.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки такі зроблені без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Так, судом не в повній мірі враховано норми земельного законодавства України, наведені вище, які визначають, що прийняття рішення щодо наявності чи відсутності підстав для затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, а тому, зобов`язавши сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою та передати земельні ділянки у власність суд тим самим вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом.

Не може погодитися колегія суддів і з висновками суду першої інстанції в частині наявності підстав для затвердження органом місцевого самоврядування технічної документації лише з посиланням на те, що заявнику попередньо був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідної площі й ним була виготовлена технічна документація на виконання вказаного рішення, оскільки сам по собі факт виготовлення технічної документації на земельну ділянку відповідної площі не дає автоматично заявнику права на затвердження такої органом місцевого самоврядування, до компетенції якого входить, в тому числі, й обов`язок з перевірки такої документації на відповідність її положенням вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації з землеустрою або містобудівній документації (ст. 186-1 ЗК України).

При цьому, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тій обставині, що наданий ОСОБА_4 на затвердження Мшанецькою сільською радою проект землеустрою, виготовлений на його замовлення ТОВ "Галицькі землі" у 2015 році був предметом перевірки постійної комісії з питань земельних відносин Мшанецької сільської ради, з висновку якої, затвердженого на сесії Мшанецької сільської ради, вбачається, що поданий ОСОБА_4 на затвердження проект не відповідає карті-схемі села 1974 року та замірам, які проводила земельна комісія (т. 1 а.с. 13).

Також, не дано судом належної правової оцінки й факту наявності в матеріалах справи нескасованого рішення Мшанецької сільської ради № 143 від 28.10.2016 року, яким затверджено протокол № 2 постійної земельної комісії (про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 , що проводилося з метою виконання судового рішення від 25.01.2011 року суду в справі № 22ц-50 про усунення ОСОБА_4 перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 ).

З урахуванням тієї обставини, що ні рішення Мшанецької сільської ради від 28.10.2016 року за № 143, яким було затверджено протокол № 2 земельної комісії про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 , ні рішення Мшанецької сільської ради від 22.12.2016 року за № 172, якими затверджені відповідно протоколи № 2 (про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 ) і № 3 (про невідповідність виготовленої ПП "Галицькі землі технічної документації карті-схемі села 1974 року та проведеним земельною комісією замірам), ні заявником ОСОБА_4 , ні після смерті останнього його сином - позивачем у даній справі ОСОБА_1 не оскаржувались, а заявник ОСОБА_4 звернувся до іншого розробника технічної документації ФОП ОСОБА_3 , колегія суддів приходить до висновку, що позивач погодився, як із вирішенням у жовтні 2016 року органом місцевого самоврядування земельного спору щодо відновлення меж його земельної ділянки, так і з висновком земельної комісії щодо наявності відповідних недоліків у виготовленій ПП "Галицькі землі" на його замовлення технічній документації, а тому посилання в його позовній заяві на наявність з боку органу місцевого самоврядування будь-яких перешкод у затвердженні вказаної технічної документації є безпідставними.

Не дано судом першої інстанції належної правової оцінки й тій обставині, що позов ОСОБА_4 пред`явлено 26.04.2017 року - до того, як предметом розгляду Мшанецької сільської ради була й виготовлена на його замовлення технічна документація ФОП ОСОБА_3 , факт ознайомлення з якою органом місцевого самоврядування мав місце лише в липні 2017 року й з приводу чого відповідний висновок земельної комісії про наявність у ній (документації) недоліків був прийнятий лише на засіданні 24.07.2017 року, а рішення органу місцевого самоврядування за № 252 про затвердження відповідного висновку, викладеного у протоколі № 5, - лише 29.09.2017 року й вказане рішення, як таке, що прийнято після пред`явлення даного позову також не було предметом оскарження в даній справі. Зазначені обставини дають підстави колегії суддів дійти висновку й про безпідставність посилань позивача щодо порушення його прав відповідачем Мшанецькою сільською радою, які полягають в наявності з боку останньої перешкод у реалізації його земельних прав, пов`язаних з незатвердженням технічної документації, виготовленої, втому числі й ФОП ОСОБА_3 .

Крім цього, і зміст протоколу № 3 від 22.12.2016 року, затвердженого рішенням сесії Мшанецької сільської ради 22.12.2016 року, і зміст протоколу № 5 від 24.07.2017 року, затвердженого рішенням сесії № 252 від 29.09.2017 року дають суду апеляційної інстанції підстави зробити висновок про те, що внаслідок прийняття вищевказаних рішень фактично мало місце виконання органом місцевого самоврядування своїх обов`язків, передбачених ч. 8 ст. 186-1 ЗК України в частині перевірок технічних документацій, виготовлених ТОВ "Галицькі землі" і ФОП ОСОБА_3 уповноваженим органом (постійною земельною комісією) й викладення виявлених за результатами такої перевірки недоліків, які повинні бути усунуті заявником у певний строк (який, однак конкретно не був зазначений), а не відмова чи залишення без розгляду заяв позивача, як помилково вважають ОСОБА_1 та його представник.

Таким чином, беручи до уваги те, що в зв`язку з поданою позивачем заявою про затвердження технічної документації рішення про відмову в її затвердженні органом місцевого самоврядування не приймалося, а лише проводилась у порядку, передбаченому ст. 186-1 ЗК України перевірка на відповідність такої вимогам закону, в результаті чого виявлено недоліки, викладені у протоколах засідань №.№ 3, 5 постійної земельної комісії, затверджених у відповідності до вимог закону на сесіях Мшанецької сільської ради 22.12.2016 року та 29.09.2017 року відповідно рішеннями № 172, і № 252, законність яких не була предметом оскарження в судовому порядку з наведенням відповідного обґрунтування, а також, враховуючи на сьогоднішній день факт існування нескасованого права власності на земельну ділянку суміжного землекористувача ОСОБА_2 колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині, у якій рішення в даній справі переглядається апеляційним судом після скасування його Великою Палатою Верховного Суду, оскільки позовні вимоги є передчасними, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання затвердження технічної документації Мшанецькою сільською радою та передачі йому у власність земельної ділянки не відповідає вимогам земельного законодавства України, в зв`язку з чим не може вважатися ефективним для захисту прав, які, на його думку, є порушеними.

При цьому заперечення позивача на апеляційні скарги відповідачів в частині відповідності обраного ним способу захисту положенням ч. 11 ст. 118 ЗК України, яка передбачає вирішення в судовому порядку питання щодо передачі земельної ділянки не лише у випадку відмови органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність, а й у випадку залишення відповідної заяви без розгляду, колегія суддів відхиляє, оскільки не зазначення Мшанецькою сільською радою у своїх рішеннях № 172 та № 252, якими були затверджені протоколи № 3 і № 5 про виявлення в технічній документації недоліків конкретного строку для їх усунення, як цього вимагає ст. 186-1 ЗК України та які (рішення) в свою чергу не були предметом оскарження в суді, дає право заявнику на усунення відповідних недоліків у будь-який строк, а ті обставини, що такі недоліки не були ні усунуті заявником, ні не було оскаржено відповідні рішення, якими встановлено наявність недоліків, на думку колегії суддів, не може вважатися обставиною, що свідчить про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Відхиляє колегія суддів й усі інші заперечення позивача ОСОБА_1 щодо доводів апеляційних скарг відповідачів, як такі, що не входять до предмета доказування у справі, де не ставиться питання про визнання незаконними рішень № 143 від 28.10.2016 року, № 172 від 22.12.2016 року та № 252 від 29.09.2017 року, якими Мшанецькою сільською радою затверджувались відповідно протоколи № 2 (про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 ), № 3 (про невідповідність виготовленої ПП "Галицькі землі технічної документації карті-схемі села 1974 року та проведеним земельною комісією замірам) та № 5 (про необхідність виконання повторної зйомки земельних ділянок площею 0,1546 га та 0,3500 га з участю представника сільської ради та невідповідність технічної документації ФОП ОСОБА_3 в частині земельної ділянки площею 0,2500 га рішенню постійної земельної комісії від 22.12.2016 року, яким затверджено протокол комісії № 3).

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 374 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 1) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; 4 ) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мали значення для справи; висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи й рішення прийнято з порушеннґям норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання доводів апеляційних скарг відповідачів Мшанецької сільської ради та ОСОБА_2 обґрунтованими, і як наслідок - для скасування рішення Зборівського районного суду від 15.09.2017 року в частині, що переглядається судом апеляційної інстанції після скасування його Великою Палатою Верховного Суду (а саме, - в частині зобов`язання Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та передати земельні ділянки у власність) та прийняття Тернопільським апеляційним судом в цій частині свого рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог п.п б) і в) п. 4) ч. 1 ст. 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити, в тому числі, дані про новий розподіл судових витрат, понесених у звёязку з розглядом справи в суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, а також, дані про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги факт скасування апеляційним судом за апеляційними скаргами Мшанецької сільської ради й ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ОСОБА_1 й прийняття колегією суддів свого рішення про відмову в позові ОСОБА_1 в частині вимог, що стосуються зобов`язання Мшанецької сільської ради затвердити технічну документацію з землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та передати земельні ділянки у власність, судові витрати ОСОБА_1 у вигляді сплаченого судового збору за подання позову стягненню з відповідачів не підлягають, а судові витрати відповідачів Мшанецької сільської ради та ОСОБА_2 у розмірі по 960 грн., пов`язані зі сплатою кожним судового збору при поданні апеляційних скарг, які судом апеляційної інстанції задоволені, підлягають стягненню в їх користь з позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 35 ч.ч. 1, 3; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч.1 п.п. 1, 3, 4; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 116, 118, 120, 122, 183 ч. 1, 186, 186-1 ч.ч. 1, 2, 4-6, 8; 198 Земельного кодексу України, стст. 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 26, 33 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , Мшанецької сільської ради Зборівського району - задовольнити.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2017 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Мшанецької сільської ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 та в користь Мшанецької сільської ради по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 25 лютого 2020 року.

Головуючий

Судді