Ухвала

від 25.03.2020 по справі №420/6781/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № №420/6781/19

УХВАЛА

25 березня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №839324 від 23.10.2019 щодо відмови у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006 та ДП Одеський автомобільний ремонтний завод № 3 від 12.09.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивача для перерахунку пенсії період роботи з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2016 року на ДП Одеський автомобільний ремонтний завод , починаючи з дати звернення - 24.06.2019.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року відкрито провадження у справі № 420/6781/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року вирішено проводити розгляд адміністративної справи №420/6781/19 в порядку загального позовного провадження, розпочато розгляд справи спочатку - зі стадії відкриття провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та призначено підготовче засідання.

У підготовче засідання 25.03.2020 року сторони (їх представники) не з`явились.

Разом з цим, 21 лютого 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутністю. У поданій заяві позивач також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Також, 24 березня 2020 року засобами електронної пошти від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року. З посиланням на лист Ради суддів України від 11.03.2020 року, представник позивача просив суд розгляд справи, призначений на 25.03.2020 року, відкласти на іншу дату.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10 КАС України, розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні.

07 березня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров`я виступила з заявою, щодо необхідності вчинення ефективних мір безпеки по стримуванню та контролю розповсюдження COVID-19, які можуть істотно уповільнити та навіть повернути назад поширення вірусу.

11 березня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров`я охарактеризувала ситуацію яка склалася у світі, як пандемію, тобто розповсюдження нового захворювання у світових масштабах.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2000 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року, на всій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

11 березня 2020 року, голова Ради суддів України звернувся до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також, Рада суддів України просила громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Розпорядженням Одеського міського голови №218 від 15 березня 2020 року Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 з 16 березня 2020 року з 00:00 тимчасово зупинено роботу таких об`єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів: кінотеатрів, театрів, музеїв, галерей, бібліотек та інших культурних і розважальних закладів; дитячих розважальних центрів та клубів, майданчиків, у тому числі спортивних; фітнес-клубів, тренажерних залів, басейнів, спортивних майданчиків та стадіонів; зоопарків, водних парків, парків атракціонів; усіх магазинів, крім продуктових та аптек; торговельно-розважальних центрів; будівельних ринків та інших (крім продуктових); ресторанів, закладів громадського харчування, серед іншого у готелях, барів, клубів, кафе, дискотек, пабів; інших закладів та установ (на розсуд та під особисту відповідальність керівника).

Разом з цим, Урядом України 25.03.2020 року продовжено карантин до 24.04.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб №1645-III від 06.04.2000 року, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб №1645-III від 06.04.2000 року, обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, для захисту життя та здоров`я учасників справи, та дотримання їхніх прав на відповідній стадії судового процесу, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7, 120, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в адміністративній справі №420/6781/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.М. Соколенко