Рішення

від 01.10.2020 по справі №420/6781/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № №420/6781/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №839324 від 23.10.2019 щодо відмови у перерахунку пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006 та ДП Одеський автомобільний ремонтний завод №3 від 12.09.2018, починаючи з дати звернення - 24.06.2019;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії ОСОБА_1 період роботи з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2016 року на ДП Одеський автомобільний ремонтний завод .

Позов вмотивовано наступним.

24.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Одеській області про перерахунок пенсії, долучивши до заяви всі необхідні документи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №839324 від 23.10.2019 р. позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв`язку із тим, що Довідка про заробітну плату ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006 р., яка додана до заяви, не відповідає Додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а отже, неможливо підтвердити заробітну плату первинними документами ( у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою).

На думку позивача, зазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, суперечить Конституції України та чинному пенсійному законодавству.

Так, Головним управлінням в основу оскаржуваного рішення про покладено висновки стосовно того, що надані довідки про заробітну плату не відповідають Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

Відповідно до Кодексу Законів про працю України, основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Відповідно до п. 3 Прядку №22-1, у разі не можливості підтвердження наявного стажу, для підтвердження останнього приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки на видачу заробітної плати, дані наявні в реєстрі застрахованих осіб та інше.

Недотримання роботодавцем встановленого порядку передачі первинних бухгалтерських документів не може бути підставою для відмови громадянину у призначенні пенсії, з урахуванням отриманого ним заробітку, адже останній не може нести відповідальність за недбалість працедавця.

Окрім того, відповідачем порушено порядок розгляду поданої заяви, а саме 10-денний строк розгляду та винесення рішення.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАСУ) (суддя Соколенко О.М.).

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та копію позову з додатками отримано представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 04.12.2019 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії документів .

13.12.2019 року за вхід. №47396/19 через канцелярію суду від Головного управління ПФУ в Одеській області (за підписом С. Ізобіліна) надано відзив на адміністративний позов .

Відзив обґрунтовано наступним.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №839324 від 23.10.2019 р. позивачу відмовлено у перерахунку пенсії:

По-перше, через те, що Довідка про заробітну плату №39 від 16.11.2006 р., яка додана до заяви, не відповідає Додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а також неможливо підтвердити заробітну плату первинними документами ( у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою).

По-друге, позивач надав довідку про заробіток для обчислення пенсії видану Державним підприємством Одеський автомобільний ремонтний завод від 12.09.2018 №3, проте Головним управлінням не враховано зазначені в ній періоди, оскільки підприємством не були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду за вказаний період.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 26.06.2020 року поновлено провадження у справі. Справу прийнято до провадження (суддя Потоцька Н.В.). Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.07.2020 року.

Ухвалою суду від 20.07.2020 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.09.2020 року.

22.07.2020 року за вх. №28476/20 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

03.09.2020 року за вх. №34820/20 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.

Ухвалою від 03.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи 3420/6781/19 продовжено в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 - далі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером (пенсія за віком) відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 .

24.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії, надавши до заяви:

довідку про заробітну плату з ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006 р.;

довідку ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ з підтвердженням роботи за сумісництвом №40 від 16.11.2006 р., №42 від 22.11.2006 р.

довідку ДП Одеський автомобільний ремонтний завод №1 від 15.06.2018 із зазначеною заробітною платою, отриманою позивачем в період 2013-2016 років.

23.10.2019 року Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Відділ з питань перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства) винесено Рішення №839324, за результатами розгляду заяви №3693 від 24.06.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату №39 від 16.11.2006 р. не відповідає Додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування („.2.1 розділу II), а також немає можливості підтвердити заробітну плату первинними документами ( у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку із відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача.

Стаття 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України Про пенсійне забезпечення , Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

У відповідності до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу п.п. 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20).

У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада: характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.2.10 Порядку №637 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

За змістом пп. "в" п.7 Порядку №637, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що Порядком визначення заробітної плати визначення заробітної плати (доходу) обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим Постановою КМУ №919 від 05 липня 2006 року запроваджено механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та підприємствами заробітної плати за основним місцем роботи застрахованої особи за страхового стажу до 01 липня 2000 року.

Так, за період до 01 січня 1998 року заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні, визначається за наявності підприємства, де працювала особа, або його правонаступника-виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві або в його правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві або в його правонаступника. Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їй професією (посадою) надається підприємством, де працює (працювала) особа, або його правонаступником.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Як вбачається із довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006, вона була складена у відповідності до вимог вказаного порядку, а саме: в ній зазначено розмір заробітної плати по місяцям з 1987 по 1992 роки, довідка видана на підставі особових рахунків 1987 по 1992 роки.

Зазначений період трудового стажу відсутній у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 17.02.1976 року, оскільки зазначена робота у ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ в період з 17.01.1987 року по 22.03.1993 року виконувалась за сумісництвом, що підтверджується Довідкою ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №40 від 16.11.2006 року.

Досліджуючи довідку ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006 року, судом встановлено, що вона складена у відповідності до вимог Порядку №637, а саме: в ній зазначено розмір заробітної плати по місяцям, довідка видана на підставі особових рахунків.

Суд критично ставиться до твердження викладеного в оскаржуваному рішенні про відмову в перерахунку пенсії щодо не можливості підтвердити заробітну плату позивача первинними документами, у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Згідно інформації з ЄДРПОУ, КП КОМУНБУДОСТАЧ (раніше ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ ), з 19.10.2005 року знаходиться в стані припинення, ЄДРПОУ 03331766 (

З`ясування відповідності розміру заробітної плати, зазначених в довідці, має бути перевірено саме управлінням, відсутність доступу до підприємства не є безумовною підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки не підтверджує невідповідності заробітної плати у вказаний період.

При цьому, слід зауважити, що при зверненні з заявою про перерахунок пенсії, окрім наданих довідок ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ надано також довідку ДП Одеський автомобільний ремонтний завод №1 від 15.06.2018 із зазначеною заробітною платою, отриманою позивачем в період 2013-2016 років.

В оскаржуваному рішенні, причини не врахування періодів 2013-2016 років вказаних у довідці ДП Одеський автомобільний ремонтний завод не зазначено.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначає, що ДП Одеський автомобільний ремонтний завод не сплачено страхові внески до Пенсійного фонду у зазначені періоди, відтак періоди 2013-2016 років не враховані.

Суд акцентує увагу, що в матеріалах справи на явні 48 звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску та загальнообов`язкового і державного соціального страхування подані ДП Одеський автомобільний ремонтний завод в період з 2013 по 2016 роки (Т.1, а/с. 48 - 227, Т.2, а/с.1-205).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 року по справі №242/1568/17 дійшов наступного:

38. У постанові від 31.10.2019 (справа № 235/7373/16) Верховний Суд зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

39. Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

40. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

41. Працівники не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

42. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку .

Щодо порушення порядку розгляду заяви про перерахунок пенсії.

Пунктом 1.5 Порядку №22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Розділом ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 врегульовані питання прийняття та розгляду документів при перерахунку пенсії.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (пункт 4.1).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2).

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 закріплено, що, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до розписки-повідомлення про прийняття заяви про перерахунок пенсії позивача, заяву прийнято 24.06.2019 року та зареєстровано за №3693, проте, оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії винесено 23.10.2019 року.

При цьому, пенсійним органом не вчинялись жодні дії щодо витребування у підприємств ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ та ДП Одеський автомобільний ремонтний завод додаткової інформації (документів) для підтвердження документів поданих ОСОБА_1 .

Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 КАС України.

Відповідно ч. 4 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон Держави також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на їх забезпечення, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

При цьому, Конституція України містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Згідно статті 12 Хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов`язуються, зокрема, започаткувати систему соціального забезпечення або підтримувати її функціонування; підтримувати систему соціального забезпечення на задовільному рiвнi, принаймні на такому, який дорівнює рівню, необхідному для ратифікації Європейського кодексу соціального забезпечення; вживати заходів шляхом укладання відповідних двосторонніх i багатосторонніх угод або в інший спосіб i відповідно до умов, визначених у таких угодах, для забезпечення, серед іншого, рівності між їхніми власними громадянами та громадянами інших Сторін у тому, що стосується прав на соціальне забезпечення, включаючи збереження пільг, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, незалежно від пересування захищених осіб по територіях держав Сторін.

Крім того, згідно із зобов`язаннями, які взяті відповідно до статей 4, 6 та 14 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифікована згідно із Законом України №1678-VII від 16 вересня 2014 року), Україна прагне зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго врядування; забезпечує стабільність і дієвість демократичних інституцій; гарантує права людини і основоположні свободи, а також дбає про зміцнення судової влади та підвищення її ефективності.

У статті 420 Угоди також передбачено досягнення таких цілей як покращення якості людського життя, а також посилення рівня соціального захисту та модернізації систем соціального захисту, зокрема щодо якості, доступності та фінансової стабільності.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка висловлена у рішенні від 4 червня 2019 року №2-р/2019 (пункти 3.1 та 3.2 мотивувальної частини) до основних обов`язків держави належить забезпечення реалізації громадянами соціальних, культурних та економічних прав; гарантування державою конституційного права на соціальний захист є однією з необхідних умов існування особи і суспільства; рівень соціального забезпечення в державі має відповідати потребам громадян, що сприятиме соціальній стабільності, забезпечуватиме соціальну справедливість та довіру до держави; гарантування державою цих прав, у тому числі права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист, має здійснюватися на основі Конституції України та у спосіб, що відповідає їй. Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012). За будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист не може бути порушена, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України наголошував на необхідності дотримання вказаних принципів, зокрема, у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011. Держава Україна, як учасниця Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, визнає право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування, і може встановлювати тільки такі обмеження цього права, які визначаються законом, і лише остільки, оскільки це сумісно з природою зазначеного права, і виключно з метою сприяти загальному добробуту в демократичному суспільстві.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Людина вступає в пенсійні правовідносини для реалізації свого права на отримання пенсійного забезпечення і такі відносини, за загальним правилом, мають безстроковий характер.

Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та, відповідно відрахувань до спеціального фонду.

Тобто, пенсія за віком - це свого роду "державний депозит" (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про порушення прав позивача, у зв`язку чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п. 30).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за задоволену вимогу, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №839324 від 23.10.2019 щодо відмови у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії ОСОБА_1 період роботи з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2016 року на ДП Одеський автомобільний ремонтний завод .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ЗАТ КОМУНБУДПОСТАЧ №39 від 16.11.2006 та ДП Одеський автомобільний ремонтний завод №3 від 12.09.2018, з дати звернення 24.06.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією № 1-1041К від 26.11.2019 року у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_4

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса:65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.