Ухвала

від 25.03.2020 по справі 914/1091/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1091/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

розглянувши матеріали касаційної скарги управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020р.

у складі колегії суддів: Г. Т. Кордюк - головуючий, Л. С. Данко, Б. Д. Плотніцький

та на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2019р.

суддя: У. І. Ділай

за позовом управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до приватного підприємства "Дай 5"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Галицька районна адміністрація Львівської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 119 890,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020р. та на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2019р. у справі №914/1091/19.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості в сумі 119 890,40 грн., що є меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №914/1091/19 є малозначною.

У скарзі містяться посилання скаржника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Вивчивши доводи та твердження скаржника, Верховний Суд дійшов висновку, що питання права, що скаржник ставить у своїй касаційній скарзі, не має фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а доводи скаржника стосуються переоцінки вже встановлених судами обставин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи відсутність вагомих аргументів заявника на підтвердження його доводів щодо наявності підстав, що підпадають під дію пп. а, б, в, г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020р. та на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2019р. у справі №914/1091/19, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020р. та на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2019р. у справі №914/1091/19.

2. Касаційну скаргу управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020р. та на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2019р. у справі №914/1091/19 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

4. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №914/1091/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець