Рішення

від 17.03.2020 по справі 136/1488/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1488/19

провадження № 2/136/468/19

РІШЕННЯ

іменем України

"17" березня 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенко Д.Т.,

за участі секретаря судових засідань Марчук Н.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Слободянюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінний завод "Україна" про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала тим, що 21.08.2012 між ОСОБА_3 та ТзОВ Племінний завод Україна , було укладено Договір оренди землі за №к-232/12, строком на 10 років. Сторонами було узгоджено розмір орендної плати - 3 273, 10 грн. але не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказаний договір в установленому законом порядку зареєстровано 12.12.2012 за № 052220004005053 (далі - Договір).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті спадщину прийняла позивач, у тому числі і земельну ділянку, площею 4.1937 га кадастровий номер - 0522282800:04:000:0208, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, на підтвердження сому є свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13.08.2014.

Позивач вказує у позові, що після оформлення спадщини вона повідомила орендаря про перехід права власності на вищевказану земельну ділянку до неї, утім починаючи з 2015 року до часу звернення до суду, в порушення умов договору, відповідачем їй не виплачувалась орендна плата за користування належною земельною ділянкою, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом, у якому позивач просить суд розірвати договір землі за №к-232/12 від 21.08.2012, який було укладено між ОСОБА_3 та ТзОВ Племінний завод Україна , що зареєстрований у Відділі Держкомзему у Липовецькому районі 12.12.2012 за № 052220004005053.

У визначений судом строк відповідач надав відзив, відповідно до якого він просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що дійсно 21.08.2012 між ТОВ Племінний завод Україна та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 4,1937 га, кадастровий номер 0522282800:04:000:0208.

12.10.2017 до ТОВ ПЗ Україна звернулась ОСОБА_2 з заявою (вх. №400 від 12.10.2017) з вимогою розірвати вище зазначений договір оренди земельної ділянки. У поданій заяві та свідоцтві про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 зазначила адресу: АДРЕСА_1 , на яку 20.08.2019 рекомендованим цінним листом з описом № 2101802280155 за вихідним номером підприємства 321 від 20.08.2019 направлено лист-повідомлення про те, що останній нарахована орендна плата за земельні ділянки кадастрові номера - 0522282800:04:000:0208, 0522282800:04:000:0207 та для отримання якої їй необхідно звернутись до працівників підприємства в с. Костянтинівка Липовецького району Вінницької області. Утім 19.09.2019 вказаний лист-повідомлення повернувся з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання, а інших будь - яких дій на отримання орендної плати позивач не вживала.

Ухвалою суду від 12.09.2019 розгляд справи було вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін, також витребувано з Липовецького районного суду Вінницької області матеріали цивільної справи № 136/1667/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Племінний завод Україна про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою суду від 15.10.2019 витребувано з Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з матеріалів цивільної справи № 136/1667/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Племінний завод Україна про визнання договору оренди землі недійсним, - належним чином засвідчену копію оскаржуваного договору, а саме: Договору землі №к-232/12 від 21.08.2012, який було укладено між ОСОБА_3 та ТзОВ Племінний завод Україна , зареєстрований у відділі Держкомзему у Липовецькому районі 12.12.2012 за № 052220004005053.

14.01.2020 закрито підготовче провадження у цивільній справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою позицію доводами наведеними у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін спору, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав оцінку, встановив, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 13.08.2014 приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. серія НОМЕР_1 (а.с.6), ОСОБА_2 набула у спадок земельну ділянку, площею 4,1937 га, що розташована на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 21.08.2012 між спадкодавцем ОСОБА_3 , як орендодавцем з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю Племінний завод Україна , як орендарем з іншої сторони було укладено договір оренди землі належної орендодавцеві строком на 10 років. Сторонами вказаного договору було узгоджено розмір орендної плати 3 273, 10 грн., але не менше 3% від нормативно - грошової оцінки землі.

У п.42 Договору сторони узгодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Липовецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2012 за № 052220004005053.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач набула статусу орендодавця за Договором оренди від 21.08.2012.

Позивач стверджує у позові, що відповідач з 2015 року не виплачує їй орендної плати, чим порушує її права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст..4 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою - третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Із відомостей із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.8), встановлено, що за період з І кварталу 2015 року по ІІ квартал 2018 року включно Товариством з обмеженою відповідальністю Племінний завод Україна доходи на ім`я ОСОБА_2 від надання майна в оренду не перераховувались, інших доказів щодо сплати орендної плати матеріали справи не містять.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач був обізнаний про зміну власника земельної ділянки щонайменше з 12.10.2017, утім орендної плати не сплачував позивачеві у порядку та строки обумовлені договором. Пропозицію щодо сплати орендної плати позивачеві за належне їй майно було направлено після звернення позивача до суду (лист від 20.08.2019 за вих.. №328).

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі N 912/1385/17 (провадження N 12-201гс18) міститься висновок, що: "враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі N 6-1449цс17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі N 183/262/17 (провадження N 61-41932сво18) зазначено, що: "у пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що відповідач майже чотири роки, тобто систематично не сплачував позивачеві орендну плату, отож суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, вимоги позивача є доведеними, відтак вони підлягають захисту судом у спосіб, що обраний позивачем шляхом розірвання договору.

За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Суд відхиляє доводи відповідача, щодо того, що має місце зловмисна поведінка позивача, яка свідомо не отримувала за місцем виконання , яке визначене договором про оренду землі, оскільки місце виконання, в залежності від форми виплати орендної плати, визначено лише протягом терміну проведення розрахунків визначеного договором, а саме до 10 грудня відповідного року. В той же час з 11 грудня по 31 грудня відповідного року відповідач мав би керуватись приписами п. 4 абз. 2 ч. 1 ст. 532 ЦК України, тобто мав би виконати грошове зобов"язання за місецм проживання кредитора. Жодних доказів виконання чи то намагання виконання зобов"язання за місцем проживання позивача чи то ОСОБА_3 , спадкоємцем якої являється позивач - відповідачем не надано.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України,

На підставі викладеного та керуючись ст..11, 13, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН- НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінний завод "Україна" (місце знаходження : вул. Коцюбинського 16, с. Костянтинівка, Липовецького району, Вінницької області, 22510, ЄДРПОУ - 20102139) про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір землі за № к-232/12 від 21.08.2012, який було укладено між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Племінний завод Україна , зареєстрований в Відділі Держкомзему у Липовецькому районі 12.12.2012 за № 052220004005053.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Племінний завод Україна , на користь ОСОБА_2 судові виграти - судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26.03.2020.

Суддя Д.Т. Кривенко