Рішення

від 25.02.2020 по справі 334/6895/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 25.02.2020

Справа № 334/6895/18

Провадження № 2/334/880/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Баруліної Т.Є.

при секретарі - Сагайдак Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Благводсервіс Широківської громади про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати, в якому зазначив, що з 04.10.2017 року по 19.06.2018 року він перебував у трудових відносинах з КП Благводсервіс Широківської громади на підставі розпорядження сільського голови з кадрових питань №59-к від 03.10. 2017 року та контракту № 2 від 4 жовтня 2017 року та записами у трудовій книжці НОМЕР_1 . Під час його перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку підприємства була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18123,89 грн. за травень 2018 року, 6337,20 за першу частину червня 2018 року, 10628,88 грн. компенсації за невикористану щорічну відпустку. 52483,20 грн. вихідної допомоги у розмірі 3-х місячного середнього посадового окладу, згідно заяви, суми заборгованості за авансовими звітами у розмірі 16622,95 грн., які не були виплачені при звільненні, що підтверджується довідкою, виданою боржником за №123 від 11 червня 2018 року.

Позивач письмово звертався до власника підприємства боржника Широківської сільської ради з вимогою щодо виплати йому заборгованості, але остаточні розрахунки при звільненні не були проведені, тому 02.07.2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 було видано судовий наказ в цивільній справі за №334/4565/18, який ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя було скасовано за заявою відповідача.

06.09.2018 року КП Благводсервіс Широківської громади частково сплатило заборгованість в розмірі 31836,13 грн. згідно Відомості розподілу виплат від 06.09.2018 року, без деталізації складової частини перерахованих на картку коштів. Строк прострочення проведення остаточних розрахунків при звільненні (з 19.06.2018р. по 19.09.2018 року) - 92 дні, а сума заборгованості з урахуванням проведених виплат становить 138216,65 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь за рішенням суду.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2018 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 876,79 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 91 953,75 грн., а всього 111 830,54 грн., сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів, в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2019 року заочне рішення суду від 29.11.2018 року було скасоване за заявою КП Благводсервіс Широківської громади , справа призначена до нового судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач надав суду Висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи № 164/02-20 від 17.02.2020р., на підставі якого уточнили свої позовні вимоги та просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість в загальній сумі 81375,47 грн. та витрати на оплату послуг судового експерта в розмірі 6850,00 грн.

Представник відповідача, адвокат Єренко Д.В. в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, надав суду Висновок № 106 за результатами судово-економічної експертизи № 106 від 09.08.2019р., проведеного за його заявою, згідно якого у відповідача станом на 11.06.2018 року відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем. Надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що у період з 4 жовтня 2017 року по 19 червня 2018 року, ОСОБА_1 , знаходився у трудових відносинах з комунальним підприємством Благводсервіс Широківської громади . Зазначене підтверджується розпорядженням сільського голови з кадрових питань №59-к від 3 жовтня 2017 року, контрактом № 2 від 4 жовтня 2017 року (А.С. 5, 8) та записами у трудовій книжці НОМЕР_1 . При звільненні відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, вихідну допомогу при звільненні, заборгованість за авансовими звітами. Підтвердженням факту існування заборгованості позивач надав довідку, яка видана та підписана особисто позивачем по справі за №123 від 11 червня 2018 року, відповідно до якої станом на 11 червня 2018 року за підприємством існує заборгованість в розмірі 104196,12 грн.

Однак, відомості викладені в вищевказаній довідці є недостовірними оскільки, відповідно до п. 3.2 Контракту За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Керівникові підприємства нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності у розмірах встановлених штатним розписом, виходячи з встановленого йому посадового окладу, премії, грошової допомоги у разі виходу на пенсію, матеріальної допомоги за ефективне управління майном, виплат з інших підстав, не заборонених законодавством, за дозволом Власника. Штатний розпис позивача з 05.10.2017року, при тарифному окладі 3520грн. встановлено з урахуванням коефіцієнту до ставки 4,00, тобто заробітна плата встановлена в розмірі 14080,00грн., який було затверджено і позивачем. Згідно довідки, яка надана позивачем по справі відповідачем у вересні 2018 року було сплачено суму грошових коштів у розмірі 31836,13 гривень, яка включала в себе заробітну плату позивача за травень-червень 2018 року, а також сплату невикористаної щорічної відпустки.

Наявні на підприємстві табеля використання робочого часу за травень, червень 2018 року мають істотні порушення та не відповідають типовим формам, в частині зазначення мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень, що в свою чергу ставить під питання фактичне перебування позивача на робочому місці у відповідний період. Тобто, заборгованість перед позивачем за травень та першу частину червня 2018 року не може гуртуватися на довідці № 123 від 11.06.2018р. оскільки вона не підтверджена первинними документами. Зокрема з податкового розрахунку вбачається, що за 4 квартал 2017 року позивачеві була нарахована заробітна плата у розмірі 52 891,64 грн., що в розрахунку на один місяць складає 17 630,54 гривень, що перевищує оклад, який було встановлено для позивача у розмірі 14080 гривень. Тобто на підприємстві відповідача здійснювалась нарахування заробітної плати на користь позивача з перевищенням призначених сум, що фактично підлягали нарахуванню, що фактично стало підставою для переплати позивачеві грошових коштів. За перший квартал 2018 року позивачеві нараховано 53 971,84 грн., що в розрахунку на один місяць складає 17 990,61 гривень, що перевищує оклад, який було встановлено для позивача у розмірі 14080 гривень. За другий квартал 2018 року позивачеві нараховано 57 468,38 гри, що в розрахунку на один місяць складає 19 156,13 гривень, що перевищує оклад, який було встановлено для позивача у розмірі 14080 гривень. Отже, за час роботи позивача на підприємстві останні отримав переплату по заробітній платі.

Згідно табелів обліку робочого часу не вбачається, що позивач по справі працював понад норму, що могло б стати підставою для виплати останньому заробітної плати з урахуванням вказаних даних. З табелів чітко вбачається, що позивач працював лише у робочі дні підприємства, тобто табелі обліку робочого часу взагалі не підтверджують виходи позивача у неробочі дня, які були оформлені наказами та підписані особисто позивачем, адже табелі не містять відповідних даних, що є підставою вважати, що накази були винесені формально без фактичного відпрацювання. Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці . У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи тощо, а також інші відхилення від нормальних умов роботи (відпустки, тимчасова непрацездатність, відрядження, прогули тощо).

Також, в наданій довідці від 11.06.2018р. № 123 зазначена вихідна допомога в розмірі 52483,20 грн. Позивача звільнено з КП Благводсервіс Широківської громади 19 червня 2018 року за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Законом не передбачено нарахування та виплату вихідної допомоги при звільненні за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, не містить таких положень і Контракт № 2 від 04.10.2017р. укладений між позивачем та Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області. Вказані твердження, також, містяться в Ухвалі Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/4565/18 від 23.08..2018 року. Таким чином, вихідна допомога в розмірі 52483,20 грн. незаконно включена до довідки № 123 від 11.06.2018р., не підтверджена первинними документами та не може бути нарахована та виплачена заявнику.

Що стосується заборгованості за авансовими звітами, то відповідно до статей 1159 та 1160 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана надати такій особі звіт про вчинення цих дій, а також має право вимагати відшкодування фактично зроблених витрат. Відповідно до п. 19 Постанови НБУ від 29.12.2017 №148 готівка під звіт або на відрядження видається суб`єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України. Звітування за одержану під звіт або на відрядження готівку здійснюється відповідно до законодавства України. З огляду на зазначене, якщо фізична особа здійснює придбання товарів (робіт, послуг) на користь підприємства за власні готівкові кошти, то таке підприємство мас керуватись, зокрема, вимогами статей 1159 та 1160 Цивільного кодексу України, які передбачають відшкодування витрат підприємством, у разі якщо придбані товари (роботи, послуги) своєчасно та у повному обсязі оприбутковані та відображені у бухгалтерському обліку підприємства. У разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, форму та Порядок складання якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. N 841. Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив зазначений Звіт, бухгалтерська служба відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291, відображає у бухгалтерському обліку зобов`язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Тобто, якщо наказами та іншими документами роботодавця, а також договором доручення встановлено строк компенсації працівникові понесених ним на користь роботодавця витрат, то він і буде строком, протягом якого роботодавець має компенсувати витрати працівника. Проте, важливою умовою відшкодування витрат працівникові є те, що працівник повинен діяти від імені підприємства, усі первинні документи (накладна на відпуск, податкова накладна, товарний чек, квитанції, розрахункові квитанції тощо) повинні бути складені не на його ім`я, а на ім`я підприємства. Тому працівникові необхідно видати довіреність, на підставі якої він має право діяти від імені підприємства. Після виконання доручення працівник повинен передати підприємству всі придбані у зв`язку з виконанням доручення ТМЦ та подати звіт із доданими до нього документами, що підтверджують понесені витрати. Звіт, затверджений керівником, і буде підставою для відшкодування працівникові власних коштів, витрачених в інтересах підприємства. Підприємством визнається заборгованість, що фіксується за кредитом субрахунка 372 Розрахунки з підзвітними особами .

Отже, з наведеного вбачається, що Кошти, які працівник витратив на виконання виробничо-господарських доручень, не є його доходом за умови належного звітування та документального підтвердження витрат. Такі кошти мають бути відшкодовані працівникові незалежно від того, чи видавалися під звіт кошти на здійснення такого доручення. Для відображення в бухобліку витрат, понесених працівником в інтересах підприємства, необхідно надати Звіт в загальні строки, передбачені законодавством, - до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому виконано цивільно-правову дію за дорученням (пп. 170.9.2 ПК). Строк компенсації витрачених працівником коштів необхідно обумовити договором доручення або наказом по підприємству. Проте, позивачем по справі не надано жодного документу, який підтверджував би заборгованість відповідача перед позивачем стосовно авансового звіту. Також, позивач не надає суду жодного доказу, що ним були придбані ТМЦ на користь відповідача за дорученням чи наказом складеним відповідно до умов чинного законодавства, а також позивач не надав звіту, який було схвалено відповідачем та був би підставою для розрахунку з позивачем.

Що стосується заборгованості за невикористану щорічну відпустку, то при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому масу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у постанові Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 N 100 ( 100-95- п ) "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", тобто прив`язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 N 100 (100-95-п) "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

На момент звільнення працівник мав право на 17 календарних днів. До компенсації не використана щорічна відпустка становить 17 днів. Отже, з урахуванням наведеного позивачеві підлягає сплата сума у розмірі 8888,74 гривень. Згідно довідки, яка надана позивачем по справі, відповідачем у вересні 2018 року було сплачено суму грошових коштів у розмірі 31836.13 гривень, яка включала в себе заробітну плату позивача за травень-червень 2018 року, а також сплату невикористаної щорічної відпустки у розмірі 8888,74 грн. Отже, з наведеного випливає, що відповідач переплатив позивачеві 1827,39 гривень. Тому, представник позивача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що згідно Розпорядження сільського голови з кадрових питань № 59-к від 03.10.2017 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Комунального підприємства Водоканал Широківської громади Запорізького району Запорізької області з 04.10.2017 року, про що зроблено запис у трудовій книжці (т.1 а.с.5,6-7).

04.10.2017 року між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області та керівником Комунального підприємства Водоканал Широківської громади Широківської сільради Запорізького району Запорізької області було укладено Контракт №2,за яким ОСОБА_1 призначається на посаду директора КП Водоканал Широківської громади Широківської сільради Запорізького району Запорізької області на строк з 04.10.2017р. по 04.10.2022 року (т.1 а.с.8-12).

12.06.20187 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Широківського сільського голови Коротенко Д.О. із заяво про звільнення його із займаної посади директора Благводсервіс Широківської громади за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпПУ та п. 5.2 Контракту з 19.06.2018 року (т.1 а.с.16).

12.06.2018р. між Широківською сільрадою Запорізького району Запорізької області в особі Сільського голови та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №2, згідно якої в контракті №2 від 04.10.2017року, комунальне підприємство Водоканал Широківської громади - вважати комунальне підприємство Благводсервіс Широківської громади . Згідно заяви ОСОБА_1 про звільнення за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, сторони прийшли до згоди про дострокове припинення контракту відповідно до п.п. б п.5.2. контракту за згодою сторін. Пункт 6.1. контракту викласти в наступній редакції: Цей контракт діє з 04 жовтня 2017 року до 19.06.2018року. Розрахунки між Власником та Директором здійснюються в день звільнення. Якщо Директор в день звільнення не працював, то зазначені суми виплачуються в наступний день після отримання від Директора вимоги про розрахунок (т.1 а.с.18).

Розпорядженням сільського голови з кадрових питань № 99-к від 12.06.2017 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади Запорізького району Запорізької області за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпПУз 19.06.2018 року, про що здійснений запис у трудовій книжці. Головного бухгалтера комунального підприємства зобов`язано провести відповідні розрахунки у повному обсязі (т.1 а.с.7,17).

20.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Широківського сільського голови із заявою про негайне проведення остаточних розрахунків при звільненні (т.1 а.с.24).

22.06.2018р. секретарем Широківської сільради на заяву позивача від 20.06.2018. було надано відповідь за вих. № 01-48/2053, якою йому було повідомлено, що КП Благводсервіс Широківської громади не входить в структуру апарату Широківської сільської ради. Виконавчий комітет є органом управління майном підприємства, посада директора підприємства також не входить до структури апарату Широківської сільської ради, тому його заява не може бути розглянута по суті, оскільки здійснення остаточних розрахунків при звільненні повинно бути проведено між КП Благводсервіс Широківської громади та ним безпосередньо (т.1 а.с.25).

02.07.2018 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було постановлено судовий наказ за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади на його користь заборгованості, що належить виплаті працівнику від підприємства на день звільнення у сумі 87573,17 грн. (а.с.19).

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2018 року за заявою КП Благводсервіс Широківської громади судовий наказ було скасовано у зв`язку із тим, що в обґрунтування заборгованості надано довідку №123 від 11.06.2018 року, яка підписана заявником, як директором Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади , відомості викладені в якій є недостовірними, оскільки табелі обліку використання робочого часу за травень, червень 2018 року мають істотні порушення та не відповідають типовим формам. Крім того, до стягненої судовим наказом суму заборгованості входить зазначена у довідці вихідна допомога у розмірі 52483,20 грн., що не підлягає стягненню на підставі того, що ОСОБА_1 було звільнено з КП Благводсервіс Широківської громади 19.06.2018 року за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а виплата вихідної допомоги, за таких умов, ні законом, ні контрактом №2 від 04.10.2017 року укладеним між ОСОБА_1 та КП Благводсервіс Широківської громади не передбачена (т.1 а.с.20-21).

03.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління держпраці у Запорізькій області із заявою про проведення перевірки щодо порушень директором комунального підприємства ОСОБА_3 трудового законодавства та зобов`язати вчинити дії з проведення з ним остаточних розрахунків з урахуванням індексу інфляції та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (т.1 а.с.22).

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2018 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 876,79 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 91 953,75 грн., а всього 111 830,54 грн., сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів, в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено (т.1 а.с.42-44).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2019 року заочне рішення суду від 29.11.2018 року було скасоване за заявою КП Благводсервіс Широківської громади , справа призначена до нового судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с.112).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч.1 ст.21 вказаного Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 р., суд на підставі ст..117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення. З огляду на те, що відповідач не провів з позивачем розрахунок при звільненні, стягненню на користь останнього підлягає середній заробіток за кожен день затримки розрахунку до дня ухвалення рішення судом.

Згідно Довідки за вих. №123 від 11.06.2018р., наданої КП Благводсервіс Широківської громади Богданову Ю.В., станом на 12.06.2018р. за підприємством станом на 11.06.2018 року існує наступна заборгованість: заборгованість по виплаті заробітної плати за травень 2018р. в розмірі 18123,89 грн., заборгованість з виплати заробітної плати за першу частину червня в розмірі 6337,20 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 10628,88 грн., вихідна допомога в розмірі 52483,20 грн., заборгованість за авансовими звітами в розмірі 16622,95 грн., а всього загальна суми заборгованості складає 104196,12 грн. (т.1 а.с.23).

Судом встановлено, що вихідна допомога у сумі 52483,20 грн. не може бути стягнута на користь позивача, оскільки ОСОБА_1 було звільнено з КП Благводсервіс Широківської громади за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України, що не передбачає виплату вихідної допомоги..

На підтвердження суми заборгованості, позивачем ОСОБА_1 було надано суду Розрахунок суми середньодобової заробітної плати та суми остаточного розрахунку на кожний день затримки, Витяг з Офіційного сайту Пенсійного фонду України щодо нарахувань йому загальної суми заробітної плати (доходу) за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року, Відомості розподілу витрат КП Благводсервіс Широківської громади та Журнал зарплатних відомостей (т.1 а.с.26-33).

06.09.2018 року КП Благводсервіс Широківської громади частково сплатило заборгованість в розмірі 31836,13 грн. згідно Відомості розподілу виплат від 06.09.2018 року, без деталізації складової частини перерахованих на картку коштів.

Представник відповідача, адвокат Єренко Д.В. звернувся до судового експерта Дєєвої Л.Є., та на його замовлення від 14.07.2019 року було складено Висновок експерта за результатами судово-економічної експертизи № 106 від 09.08.2019р. Згідно висновків експерта:

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати заробітної плати за травень 2018р. в розмірі 18123,89грн.КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати заробітної плати за першу частину червня в розмірі 6337,20грн.КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку - 10628,88грн, КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати вихідної допомоги в розмірі - 52483,20грн КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості за авансовими звітами в розмірі 16622,95грн. КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р. (том2, а.с.15-71).

Однак, судом встановлено, що відповідно до штатного розпису Комунального підприємства Водоканал Широківської громади , посада директора передбачає заробітну плату до видачі 14080,0 грн., процент відрахувань 42,50%, та загальна сума витрат 20 064,00 грн. Тому суд критично ставиться до висновку експерта ОСОБА_4 , що має місце переплата ОСОБА_1 в розмірі 17 940,06 грн., оскільки експертом невірно врахований оклад, а саме у розмірі - 14080,0 грн., замість окладу у розмірі - 17494,0 грн. який відповідав би штатному розпису.

З метою підтвердження своїх позовних вимог, позивач звернувся до судового експерта Бондарчук Т.В., на дослідження якої було надані матеріали на 79 аркушах, після дослідження яких було складено Висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи № 164/02-20 від 17.02.2020р.

Відповідно до вказаного висновку:

- згідно поданих звітів до податкового органу по нарахованої заробітної платиОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р. була задекларована КП Благводсервіс Широківської громади загальна сума нарахованої заробітної плати доходу у розмирі - 164 516,26 грн.;

- в межах дослідження наданих документів по нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р.була утримана з заробітної плати ОСОБА_1 за період з04.10.2017р. по 19.06.18р. КП Благводсервіс Широківської громади сума у розмірі - 32 080,67 грн.;

- згідно Реєстру перерахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 р. по 28.12.2017р. по картрахунку № НОМЕР_2 Приват24 ,Реєстру перерахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з12.01.2018 р. по 14.11.2018р. по картрахунку № НОМЕР_2 Приват24 , Відомості розподілу виплат КП Благводсервіс Широківської громади , призначення - заробітна плата від 14.12.2017р. 12:56:57, 14.12.2017р. 15:18:36, 28.12.2017р. 15:49:45, 12.01.2018р.09:03:44, 30.01.2018р. 12:18:17, 20.02.2018р. 13:26:18, 05.03.2018р. 09:10:05, 26.03.2018р.16:31:52, 04.05.2018р. 17:06:29, 17.05.2018р. 13:23:24, 06.09.2018р. 16:50:17 документально встановлено, що за період з 01.12.2017р. по 06.09.2018р. ОСОБА_1 був перерахований дохід, заробітна плата до видачі у розмірі 132435,59 грн. за період праці з04.10.2017р. по 19.06.2018р.;

- в межах дослідження наданихдокументів станом на 19.06.2018 року проведення остаточних розрахунків на момент звільнення ОСОБА_1 документально не підтверджується. Згідно поданих звітів до податкового органу по нарахованої заробітної плати / доходу ОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р. на момент звільнення станом на 19 червня 2018 року документально підтверджується заборгованість по нарахованої заробітної плати / доходу до виплати ОСОБА_1 у розмірі - 31 836,13 грн., у тому числі за період травень у розмірі - 18 123,90 грн., червень 2018р. у розмірі - 13712,23 грн.;

- сума остаточного розрахунку при звільненні яка була перерахована ОСОБА_1 6 вересня 2018 року на картрахунок № НОМЕР_2 Приват24 до видачі склала - 31 836,13 грн.;

- в межах дослідження наданих документів, відповідно до експертного завдання по питанню, сума яка підлягала виплаті ОСОБА_1 після оподаткування на момент проведення остаточних розрахунків 6 вересня 2018 року при умові нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає - 70 003,39 грн., а саме: заборгованість по нарахованої заробітної плати / доходу до виплати ОСОБА_1 - 31 836,13 грн., у т ч за період травень - 18 123,90 грн., червень 2018р. - 13 712,23 грн.; сума розрахунку середнього заробітку за час затримки при звільненні за 53 робочих дня після оподаткування (до виплати) складає - 38 167,26 грн.;

- в межах дослідження наданих документів, відповідно до експертного завдання по питанню, сума яка підлягає виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку заробітної плати, при умові затримки розрахунку 113 робочих днів за період з 20.06.2018 по 29.11.2018 ОСОБА_1 після оподаткування (до виплати) складає - 81 375,47 грн. (а.с. 78-105)

Суд, враховує висновок експерта Бондарчук Т.В., відповідно до якого документально підтверджується заборгованість по нарахованої заробітної плати / доходу до виплати ОСОБА_1 у розмірі - 31 836,13 грн., у тому числі за період травень у розмірі - 18 123,90 грн., червень 2018р. у розмірі - 13712,23 грн.; та що саме ця сума 31836,13 грн., відповідачем 06.09.2018 року була перерахована ОСОБА_1 .

Отже, на час розгляду справи сума заборгованості щодо невиплаченої заробітної плати відсутня, оскільки 06.09.2018 року відповідачем була погашена у повному обсязі позивачу.

При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, нарахування виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку має провадитися таким шляхом: заробітна плата за квітень 2018 року 17 494,0 грн., заробітна плата за травень 2018 року 21 867,50 грн.; розділити на 44 робочих днів, виходячи з цього середній заробіток складає 894,58 грн. (17 494,0 +21 867,50)/44 = 894,58 грн.); затримка розрахунку складає 53 робочих днів за період з 20.06.2018 до 06.09.2018 р., а отже середній заробіток за час затримки розрахунку складає 47 412,74 гривень (53 дн.*894,58 грн. = 47 412,74 грн.).

Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

Згідно ст..18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13 передбачено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідним обов`язком роботодавця та працівника, суд повинен визначати суму, що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 до КП Благводсервіс Широківської громади підлягає частковому задоволенню. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 47 412,74 грн., сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 гривень.

Керуючисьст.43 Конституції України, ст. ст.12-13,76-81,82,141,268, 280, 293, 315 ЦПК України, ст.ст.61, 115, 116,117 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 р., суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади (ЄДРПОУ 41477040, місцезнаходження: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Володимирівка, вул. Шкільна 2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , (зареєстрований АДРЕСА_1 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 47 412,74 грн., (сорок сім тисяч чотириста дванадцять гривень 74 коп.), сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади (ЄДРПОУ 41477040, місцезнаходження: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Володимирівка, вул. Шкільна 2) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено - 10.03.2020.

Суддя: Баруліна Т. Є.