Постанова

від 23.06.2020 по справі 334/6895/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.06.2020 Справа № 334/6895/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/6895/18

Провадження №22-ц/807/1851/20

Головуючий в 1-й інстанції - Баруліна Т.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В., суддів:Крилової О. В., Полякова О.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2020 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 10 березня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Благводсервіс Широківської громади про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати, в якому зазначив, що з 04.10.2017 року по 19.06.2018 року він перебував у трудових відносинах з КП Благводсервіс Широківської громади на підставі розпорядження сільського голови з кадрових питань №59-к від 03.10. 2017 року та контракту № 2 від 4 жовтня 2017 року та записами у трудовій книжці НОМЕР_1 . Під час його перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку підприємства була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18123,89 грн. за травень 2018 року, 6337,20 грн. за першу частину червня 2018 року, 10628,88 грн. компенсації за невикористану щорічну відпустку, 52483,20 грн. вихідної допомоги у розмірі 3-х місячного середнього посадового окладу, згідно заяви, суми заборгованості за авансовими звітами у розмірі 16622,95 грн., які не були виплачені при звільненні, що підтверджується довідкою, виданою боржником за №123 від 11 червня 2018 року. Позивач письмово звертався до власника підприємства боржника Широківської сільської ради з вимогою щодо виплати йому заборгованості, але остаточні розрахунки при звільненні не були проведені, тому 02.07.2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 було видано судовий наказ в цивільній справі за №334/4565/18, який ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя було скасовано за заявою відповідача. 06.09.2018 року КП Благводсервіс Широківської громади частково сплатило заборгованість в розмірі 31836,13 грн. згідно Відомості розподілу виплат від 06.09.2018 року, без деталізації складової частини перерахованих на картку коштів. Строк прострочення проведення остаточних розрахунків при звільненні (з 19.06.2018р. по 19.09.2018 року) - 92 дні, а сума заборгованості з урахуванням проведених виплат становить 138216,65 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь за рішенням суду.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2018 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 876,79 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 91 953,75 грн., а всього 111 830,54 грн., сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів, в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2019 року заочне рішення суду від 29.11.2018 року було скасоване за заявою КП Благводсервіс Широківської громади , справа призначена до нового судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2020 року, позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади (ЄДРПОУ 41477040, місцезнаходження: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Володимирівка, вул. Шкільна 2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , (зареєстрований АДРЕСА_1 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 47 412,74 грн., (сорок сім тисяч чотириста дванадцять гривень 74 коп.), сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади (ЄДРПОУ 41477040, місцезнаходження: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Володимирівка, вул. Шкільна 2) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Не погоджуючись з рішенням суду, Комунальне підприємство Благводсервіс Широківської громади подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В частині відмови в задоволенні позову рішення не оскаржувалось.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що заробітна плата позивача, яка була визначена контрактом, повинна була виплачуватись з відрахуванням податків саме з суми 14080 грн., проте у зв`язку з помилковим нарахуванням позивачеві завищеної заробітної плати, на день звільнення рахувалась заборгованість, якої насправді не існувало, що доводять висновки експертизи.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України та роз`яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2020 року це 210 200 грн. (відповідно до Закону України Про Державний бюджет на 2020 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00 грн. (2102,00 грн. Х 100 = 210 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Розпорядження сільського голови з кадрових питань № 59-к від 03.10.2017 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Комунального підприємства Водоканал Широківської громади Запорізького району Запорізької області з 04.10.2017 року, про що зроблено запис у трудовій книжці (т.1 а.с.5,6-7).

04.10.2017 року між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області та керівником Комунального підприємства Водоканал Широківської громади Широківської сільради Запорізького району Запорізької області було укладено Контракт №2, за яким ОСОБА_1 призначається на посаду директора КП Водоканал Широківської громади Широківської сільради Запорізького району Запорізької області на строк з 04.10.2017р. по 04.10.2022 року (т.1 а.с.8-12).

12.06.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Широківського сільського голови Коротенко Д.О. із заявою про звільнення його із займаної посади директора Благводсервіс Широківської громади за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпПУ та п. 5.2 Контракту з 19.06.2018 року (т.1 а.с.16).

12.06.2018р. між Широківською сільрадою Запорізького району Запорізької області в особі Сільського голови та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №2, згідно якої в контракті №2 від 04.10.2017року, комунальне підприємство Водоканал Широківської громади - вважати комунальне підприємство Благводсервіс Широківської громади . Згідно заяви ОСОБА_1 про звільнення за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, сторони прийшли до згоди про дострокове припинення контракту відповідно до п.п. б п.5.2. контракту за згодою сторін. Пункт 6.1. контракту викласти в наступній редакції: Цей контракт діє з 04 жовтня 2017 року до 19.06.2018року Розрахунки між Власником та Директором здійснюються в день звільнення. Якщо Директор в день звільнення не працював, то зазначені суми виплачуються в наступний день після отримання від Директора вимоги про розрахунок (т.1 а.с.18).

Розпорядженням сільського голови з кадрових питань № 99-к від 12.06.2017 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади Запорізького району Запорізької області за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпПУз 19.06.2018 року, про що здійснений запис у трудовій книжці. Головного бухгалтера комунального підприємства зобов`язано провести відповідні розрахунки у повному обсязі (т.1 а.с.7,17).

20.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Широківського сільського голови із заявою про негайне проведення остаточних розрахунків при звільненні (т.1 а.с.24).

22.06.2018р. секретарем Широківської сільради на заяву позивача від 20.06.2018. було надано відповідь за вих. № 01-48/2053, якою йому було повідомлено, що КП Благводсервіс Широківської громади не входить в структуру апарату Широківської сільської ради. Виконавчий комітет є органом управління майном підприємства, посада директора підприємства також не входить до структури апарату Широківської сільської ради, тому його заява не може бути розглянута по суті, оскільки здійснення остаточних розрахунків при звільненні повинно бути проведено між КП Благводсервіс Широківської громади та ним безпосередньо (т.1 а.с.25).

Згідно Довідки за вих. №123 від 11.06.2018р., наданої КП Благводсервіс Широківської громади ОСОБА_1 , станом на 12.06.2018р. за підприємством станом на 11.06.2018 року існує наступна заборгованість : заборгованість по виплаті заробітної плати за травень 2018р. в розмірі 18123,89 грн., заборгованість з виплати заробітної плати за першу частину червня в розмірі 6337,20 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 10628,88 грн., вихідна допомога в розмірі 52483,20 грн., заборгованість за авансовими звітами в розмірі 16622,95 грн., а всього загальна суми заборгованості складає 104196,12 грн. При цьому вказана довідка підписана керівником КП Благводсервіс Широківської громади самим же ОСОБА_1 (т.1 а.с.23).

06.09.2018 року КП Благводсервіс Широківської громади частково сплатило заборгованість в розмірі 31836,13 грн. згідно Відомості розподілу виплат від 06.09.2018 року, без деталізації складової частини перерахованих на картку коштів.

Представник відповідача, адвокат Єренко Д.В. звернувся до судового експерта Дєєвої Л.Є., та на його замовлення від 14.07.2019 року було складено Висновок експерта за результатами судово-економічної експертизи № 106 від 09.08.2019р. Згідно висновків експерта:

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати заробітної плати за травень 2018р. в розмірі 18123,89грн.КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати заробітної плати за першу частину червня в розмірі 6337,20грн.КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку - 10628,88грн, КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості з виплати вихідної допомоги в розмірі - 52483,20грн КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р.;

- документально не підтверджується розмір заборгованості за авансовими звітами в розмірі 16622,95грн. КП Благводсервіс Широківської громади перед ОСОБА_1 станом на 11.06.2018р. (том2, а.с.15-71).

З метою підтвердження своїх позовних вимог, позивач звернувся до судового експерта Бондарчук Т.В., на дослідження якої було надані матеріали на 79 аркушах, після дослідження яких було складено Висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи № 164/02-20 від 17.02.2020р.

Відповідно до вказаного висновку:

- згідно поданих звітів до податкового органу по нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р. була задекларована КП Благводсервіс Широківської громади загальна сума нарахованої заробітної плати доходу у розмирі - 164 516,26 грн.;

- в межах дослідження наданих документів по нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р.була утримана з заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р. КП Благводсервіс Широківської громади сума у розмірі - 32 080,67 грн.;

- згідно Реєстру перерахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 р. по 28.12.2017р. по картрахунку № НОМЕР_3 Приват24, Реєстру перерахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з12 .01.2018 р. по 14.11.2018р. по картрахунку № НОМЕР_5 , Відомості розподілу виплат КП Благводсервіс Широківської громади , призначення - заробітна плата від 14.12.2017р. 12:56:57, 14.12.2017р. 15:18:36, 28.12.2017р. 15:49:45, 12.01.2018р. 09:03:44, 30.01.2018р. 12:18:17, 20.02.2018р. 13:26:18, 05.03.2018р. 09:10:05, 26.03.2018р.16:31:52, 04.05.2018р. 17:06:29, 17.05.2018р. 13:23:24, 06.09.2018р. 16:50:17 документально встановлено, що за період з 01.12.2017р. по 06.09.2018р. ОСОБА_1 був перерахований дохід, заробітна плата до видачі у розмірі 132435,59 грн. за період праці з 04.10.2017р. по 19.06.2018р.;

- в межах дослідження наданих документів станом на 19.06.2018 року проведення остаточних розрахунків на момент звільнення ОСОБА_1 документально не підтверджується. Згідно поданих звітів до податкового органу по нарахованої заробітної плати (доходу ОСОБА_1 за період з 04.10.2017р. по 19.06.18р. на момент звільнення станом на 19 червня 2018 року документально підтверджується заборгованість по нарахованої заробітної плати) доходу до виплати ОСОБА_1 у розмірі - 31 836,13 грн., у тому числі за період травень у розмірі - 18 123,90 грн., червень 2018р. у розмірі - 13712,23 грн.;

- сума остаточного розрахунку при звільненні яка була перерахована ОСОБА_1 6 вересня 2018 року на картрахунок № НОМЕР_3 Приват24 до видачі склала - 31 836,13 грн.;

- в межах дослідження наданих документів, відповідно до експертного завдання по питанню, сума яка підлягала виплаті ОСОБА_1 після оподаткування на момент проведення остаточних розрахунків 6 вересня 2018 року при умові нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає - 70 003,39 грн., а саме: заборгованість по нарахованої заробітної плати / доходу до виплати ОСОБА_1 - 31 836,13 грн., у т ч за період травень - 18 123,90 грн., червень 2018р. - 13 712,23 грн.; сума розрахунку середнього заробітку за час затримки при звільненні за 53 робочих дня після оподаткування (до виплати) складає - 38 167,26 грн.;

- в межах дослідження наданих документів, відповідно до експертного завдання по питанню, сума яка підлягає виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку заробітної плати, при умові затримки розрахунку 113 робочих днів за період з 20.06.2018 по 29.11.2018 ОСОБА_1 після оподаткування (до виплати) складає - 81 375,47 грн. (а.с. 78-105)

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вихідна допомога у сумі 52483,20 грн. не може бути стягнута на користь позивача, оскільки ОСОБА_1 було звільнено з КП Благводсервіс Широківської громади за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України, що не передбачає виплату вихідної допомоги. На час розгляду справи сума заборгованості щодо невиплаченої заробітної плати відсутня, оскільки 06.09.2018 року відповідачем була погашена у повному обсязі, а середній заробіток за час затримки розрахунку складає 47 412,74 гривень (53дн.*894,58 грн. = 47 412,74 грн.).

З вказаними висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактично скаржником КП Благводсервіс Широківської громади рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, відповідальність передбачена ст. 117 КЗпП України застосовується лише у випадку наявності вини роботодавця у невиплаті належних працівникові платежів на час звільнення.

Позивач у справі, як керівник КП Благводсервіс Широківської громади (відповідача у справі), розпорядженням сільського голови з кадрових питань № 99-к від 12.06.2017 року був звільнений з посади за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпПУ з 19.06.2018 року. Таким чином, несвоєчасна сплата заробітної плати не є причиною звільнення позивача, інші докази у справі відсутні. При цьому позивач посилається на невиплату йому заробітної плати за попередній місяць (травень) та декілька днів у червні перед звільненням.

Згідно Довідки за вих. №123 від 11.06.2018р., наданої КП Благводсервіс Широківської громади ОСОБА_1 та складеною самим ОСОБА_1 до звільнення, станом на 12.06.2018р. за підприємством станом на 11.06.2018 року існує наступна заборгованість: заборгованість по виплаті заробітної плати за травень 2018р. в розмірі 18123,89 грн., заборгованість з виплати заробітної плати за першу частину червня в розмірі 6337,20 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 10628,88 грн., вихідна допомога в розмірі 52483,20 грн., заборгованість за авансовими звітами в розмірі 16622,95 грн., а всього загальна суми заборгованості складає 104196,12 грн. (т.1 а.с.23).

Так, позивач під час судового розгляду не вказував, що саме перешкоджало йому, як керівнику комунального підприємства виплатити собі заробітну плату у повному обсязі, при цьому існування об`єктивних обставин, що стали причиною виникнення заборгованості з заробітної плати не встановлено.

В частині відмови в задоволенні інших позовних вимог позивач рішення суду не оскаржив.

Вказані обставини свідчать, що позивач, як керівник підприємства з власної вини допустив невиплату належних йому сум при звільненні, що виключає можливість застосування у зазначених правовідносинах вимог ст. 117 КЗпП України.

Крім цього, позивач не надав доказів наявності підстав отримання ним заробітної плати у розмірі більшому ніж встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №859 від 19 травня 1999 року Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств , що вказує на самовільне визначення заробітної плати у розмірах, що перевищують встановлені межі нарахування.

Так, відповідно до п.1 Постанови КМУ №859 від 19 травня 1999 року, розмір посадового окладу керівника підприємства встановлюється залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії згідно з додатком. Відповідно до додатку до постанови, позивачу встановлено максимально допустимий розмір посадового окладу керівника підприємства у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) 3520,00 грн. працівника основної професії - 4, отже посадовий оклад встановлений у розмірі 14080,00 грн.

Встановлена штатним розкладом (т.2 а.с.50-52) відповідача сума заробітної плати позивача передбачена до виплати у розмірі 14080, 00 грн. відповідає вимогам Постанови Постановою Кабінету Міністрів України №859 від 19 травня 1999 року Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств , та при обрахуванні сум належних до виплати позивачу, виключає наявність заборгованості на час звільнення позивача з посади.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір щомісячної заробітної плати позивача до вказаної суми передбаченої до виплати 14080,00 грн. додав доплату зазначену у графі % відрахувань 42,50 та визначив місячний оклад позивача у 20064,00 грн., який за штатним розкладом зазначений не як сума до виплати, а як загальні витрати .

Колегія судів апеляційної інстанції, за відсутності у штатному розкладі визначень % відрахувань 42,50 та загальні витрати , вважає такі висновки суду помилковими, враховуючи що зазначена сума не узгоджується з розміром оплати праці керівника встановленою Постановою КМУ №859 від 19 травня 1999 року.

Також слід зауважити, що зазначений штатний розклад був затверджений самим позивачем 05.10.2017 року (т.2 а.с.50-52).

Факт виплати 06.09.2018 року новим керівником КП Благводсервіс Широківської громади ОСОБА_1 31836,13 грн., без деталізації складової частини перерахованих на картку коштів, не спростовує наведених вище висновків.

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про часткову доведеність вимог позивача, в зв`язку чим рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення ; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).

За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII Прикінцевих положень вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2020 року у цій справі в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Благводсервіс Широківської громади про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Решта рішення не оскаржувалось і не перевірялась.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повна постанова складена 23 червня 2020 року.

Судді: С. В. Кухар

О. В. Крилова

О. З. Поляков