Рішення

від 26.03.2020 по справі 462/8108/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/8108/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова, Палюх Н.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Циклон до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Гігант , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив:

21 грудня 2019 року позивач ТОВ Автоцентр Циклон звернулося в суд з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27 січня 2020, про солідарне стягнення страхового відшкодування в сумі 35995,71 грн. з ОСОБА_1 та ТОВ Гігант , покликаючись на те, що 4 лютого 2019 о 13 год. 40 хв. на вул. Городоцькій, 355/6 у м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ТОВ Гігант автомобіля марки Mersedes-Benz модель Actros з номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричепа марки Schwarzmuller з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який перебуває в трудових відносинах з ТОВ Гігант . Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який під час руху заднім ходом, не переконався у безпеці здійснення маневру, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортного засобу з воротами автомийки, що призвело до спричинення механічних пошкоджень воріт, в зв`язку з чим позивачу завдано матеріальні збитки. Вказана обставина підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_3 від 21.02.2019, звітом №10094 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП, секційні підйомні ворота, що розташовані у м.Львові по вул. Городоцькій, 355/6 , а також відеозаписом з камер відео спостереження. Про настання страхового випадку позивачем було повідомлено ПрАТ Страхова компанія Перша , однак позивач отримав від страховика відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування. Покликаючись на статті 1187, 1166, 1187, 1192 ЦК України, позивач вважає, що відповідальність за заподіяну шкоду має нести солідарно ОСОБА_1 та ТОВ Гігант . За наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 лютого 2020 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.02.2019 о 13 год. 40 хв. по вул. Городоцькій, 355/6 у м.Львові водій ТзОВ Гігант - ОСОБА_1 керуючи належним ТзОВ Гігант автомобілем марки Mersedes-Benz модель Actros з номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричепом марки Schwarzmuller з номерним знаком НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконався у безпеці маневру та здійснив наїзд на першкоду - ролокасетні ворота, в результаті чого ролокасетні ворота були пошкоджені, чим завдано ТзОВ Автоцентр Циклон матеріальної шкоди.

Факт вказаного ДТП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_3 від 21.02.2019, відеозаписом з камер відео спостереження та постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2019.

Наведеним також стверджується, що вказана ДТП відбулася з вини ОСОБА_1 , який порушив п.п. 10.9., 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, так як під час руху заднім ходом, не переконався у безпеці маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на першкоду - ролокасетні ворота.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2019 по справі №686/5776/19 провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

За змістом частини першої ст.38 КУпАП закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, спливу встановленого законом строку.

Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Відтак, з правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.27 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Таку позицію висловив Верховний Суд в своєї постанові від 10.04.2019 у справі №335/8507/16-ц.

Таким чином, в діях відповідача ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушень, передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП, що стверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 від 21.02.2019, схемою місця ДТП від 04.02.2019, рапортом від 04.02.2019, а також письмовими поясненнями осіб, про що відображено в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2019 у справі №686/5776/19.

Судом встановлено та сторонами по справі не оспорюється, що автомобіль марки Mersedes-Benz моделі Actros номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки Schwarzmuller номерний знак НОМЕР_2 належать на праві власності ТОВ Гігант .

Крім цього, сторонами по справі не заперечується, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ Гігант та виконував свої посадові обов"язки водія.

За положеннями ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статті 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. При цьому, під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не є особою, відповідальною за заподіяну шкоду, оскільки таку шкоду було заподіяно ним під час виконання трудових обов`язків.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на момент даної ДТП цивільно-правова відповідальність роботодавця ТОВ Гігант була застрахована ПрАТ Страхова компанія Перша , зокрема за договорами №АК90257749 та №АК9025750.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що про настання страхового випадку позивачем було повідомлено ПрАТ Страхова компанія Перша , однак відповіддю від 16.07.2019 за вихідним номером Ф №1289/с на заяву позивача про виплату страхового відшкодування від 19.06.2019 страховик відмовив у виплаті страхового відшкодування по причині недоведеності вини водія у спричиненій ДТП, що унеможливлює, на думку страховика, виплату страхового відшкодування. В свою чергу, страховик повідомив позивача, що у випадку долучення документів, якими б визначався причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінки відповідача ОСОБА_1 та заподіяною позивачеві шкодою, протиправність поведінки відповідача та його вина, розгляд страхової справи № ЦВ2317150 (19-00-001158) буде відновлено.

Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності зазначений Закон у статті 3 визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

За змістом статтей 9, 22-31, 35, 36 зазначеного Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст.1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно приписів статтей 1, 17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховий поліс є єдиною формою внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору, та документом суворого обліку.

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Як вбачається з матеріалів справи, звітом №10094 від 27.02.2019 визначено збиток, нанесений через пошкодження майна, а саме воріт секційних підйомних, розташованих за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 355/6 на території ТОВ Автоцентр Циклон , що становить 35995,71 грн., тобто в межах лімітів, встановлених законодавцем.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки із зазначених позивачем підстав позов заявлено не до неналежного відповідача, а вирішення справи без участі страхової компанії ПрАТ Страхова компанія Перша є неможливим, тому суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ Циклон , що пред`явлені до ОСОБА_1 та ТОВ Гігант , з урахуванням характеру спірних правовідносин та встановленого страхового ліміту, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 264, 265, 274-275, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Циклон до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Гігант , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Автоцентр Циклон , код ЄДРПОУ 39617604, місцезнаходження: 81513, Львівська область, Городоцький район, село Суховоля, вул.Шевченка, буд. 2.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю Гігант , код ЄДРПОУ 30579503, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Ак.Курчатова, буд. 118/8.

Суддя: