Ухвала

від 26.03.2020 по справі 2-674/10

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-674/10

Провадження № 4-с/638/5/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій Шевченківського відділу державної виконавчої служби Харківського головного територіального управління юстиції у Харківській області неправомірними, -

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Дзержинського районного суду м.Харкова знаходиться вищевказана скарга.

Через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Аркатової К.В. з підстав того, що суддею навмисно винесено ухвалу про витребування доказів неіснуючого провадження, інші клопотання не задовольняються, натомість клопотання державного виконавця про відкладення слухання справи задоволено, судові повістки виписані не через комп`ютер, суддя заінтересована в результатах розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Статтями 36,37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для відводу судді, мотиви , які вказані у заяві про відвід судді до даного вичерпного переліку не входять.

Всі процесуальні дії вчинено судом з дотриманням норм цивільно-процесуального законодавства, мотиви задоволення або відмовити у задоволення клопотань учасників справи викладені у відповідних ухвалах суду,ухвалою суду від 24.02.2020 року виправлено описку в ухвалі про витребування матеріалів виконавчих проваджень.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пунктом 43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Натомість наведені у заяві про відвід судді обставини свідчать саме про незгоду заявника з процесуальним рішенням судді по цій справі.

Враховуючи викладене, доводи викладені у заяві про відвід судді є необґрунтованими і такими, що не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід.

Відповідно частин 2 та 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. .

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій Шевченківського відділу державної виконавчої служби Харківського головного територіального управління юстиції у Харківській області неправомірними - необґрунтованою.

Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ст. 33 ч.1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: