Постанова

від 26.03.2020 по справі 478/914/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.03.20

22-ц/812/577/20

Провадження № 22-ц/812/577/20 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Миколаїв

справа № 478/914/20-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Галущенка О.І., Шаманської Н.О.,

із секретарем Андрієнко Л.Д.,

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2

про визнання недійсним договору оренди та скасування його державної реєстрації

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1

на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області, постановлену 4 лютого 2020 року суддею Іщенко Х.В. в приміщенні цього ж суду (повне судове рішення складено того ж дня),

У С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі від 10 липня 2013 року, предметом якого була належна йому земельна ділянка з кадастровим номером 4823681900:05:000:0107 площею 9,07 га сільськогосподарського призначення в межах території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2019 року за клопотанням представника позивача призначено судово-технічну експертизу (документу), на вирішення якої поставлені питання щодо можливості встановити факт заміни першого аркушу оспорюваного договору, наданого суду відповідачем ОСОБА_2 , та щодо можливості виготовлення договору шляхом монтажу його окремих сторінок.

Експертний висновок №263 від 18 листопада 2019 року надійшов до суду 2 грудня 2019 року.

В судовому засіданні 4 лютого 2020 року представником відповідача ОСОБА_2 . заявлено клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи. Клопотання мотивовано тим, що судово-технічна експертиза проведена не за примірником договору оренди, наданого суду відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 56-57), а за примірником цього договору, який було витребувано у реєстраційній службі, але не було долучено до матеріалів справи та не було досліджено в судовому засіданні. Посилаючись на те, що експерт не виконав доручення суду, досліджував не той примірник, який надав відповідач, а його висновок викликає сумнів за змістом, представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2020 року призначено повторну судово-технічну експертизу, на вирішення якої знов таки поставлені питання щодо можливості встановити факт заміни першого аркушу оспорюваного договору, наданого суду відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 56-57), та щодо можливості виготовлення цього ж примірника договору шляхом монтажу його окремих сторінок. Проведення експертизи доручено експертам тієї ж експертної установи, крім експерта ОСОБА_3 . Провадження у справі зупинене.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 4 лютого 2020 року скасувати та направити справу до суду для продовження розгляду. Апелянт посилається на те, що повторну експертизу призначено після закриття підготовчого провадження; підстав для призначення повторної експертизи, які передбачені частиною 2 статті 113 ЦПК, судом не встановлено; порядок призначення експертизи порушено, а примірник договору, наданий ОСОБА_2 з порушенням порядку надання доказів, досліджуватись не може.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 , не вбачаючи жодних порушень прав позивача та вважаючи доводи апелянта надуманими, просив апеляційну скаргу відхилити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 103 ЦПК, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо , суд призначає експертизу.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, визначаються судом.

Статтею 113 ЦПК визначені умови призначення судом додаткової або повторної експертизи.

Підставою для проведення додаткової експертизи, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам), є визнання його висновку неповним або неясним.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження

нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову

експертизу, яка не є додатковою (пункт 10 постанови Пленуму ВСУ N 8 від 30 травня 1997 року Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах ).

Підставою для проведення повторної експертизи, яка доручається іншому експертові (експертам), є визнання висновку експерта таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи (пункт 11 постанови Пленуму ВСУ N 8 від 30 травня 1997 року Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах ).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є дійсність договору оренди від 10 липня 2013 року, тобто відповідність його змісту дійсному волевиявленню сторін, зокрема орендодавця. Підставою таких вимог ОСОБА_1 зазначав інший зміст першого аркушу договору щодо істотних умов, строку оренди, який він підписував, та посилався на фальсифікацію відповідачем примірника, який той надав для державної реєстрації.

Відповідно до пункту 43 договору цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Позивач ОСОБА_1 в суді зазначив, що примірника (1) договору оренди, він, як орендар, не має.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду свій примірник (2) договору оренди відповідно до заяви від 22 липня 2019 року (вх. № 3148/19) (а.с. 54,55, 56-57).

Ухвалою суду від 8 липня 2019 року судом витребувано примірник оспорюваного договору з реєстраційної служби - сектору з питань державної реєстрації Казанківської РДА.

25 вересня 2019 року на виконання ухвали суду надіслана реєстраційна справа, яка також містила примірник (3) договору оренди від 10 липня 2013 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав орендаря (а.с.73).

Матеріли реєстраційної справи знаходились у файлі з окремою нумерацією (1-20), який було приєднано до третьої сторінки обкладинки справи.

Зі змісту висновку експерта № 263 від 18 листопада 2019 року (а.с. 87-89) вбачається, що експертне дослідження документу фактично здійснювалось лише за примірником (3) , який надійшов з реєстраційної служби, про що свідчить штамп експерта досліджено .

Експертне дослідження примірника (2), який наданий суду відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 56-57) експертом не досліджувався.

Проте, оскільки усі надані суду примірники (2 та 3) мають однакову юридичну силу (пункт 43 договору) та є об`єктом спору, тому всі примірники підлягають дослідженню та оцінці на предмет дійсності договору.

Враховуючи, що примірник (2) договору оренди, наданий судом ОСОБА_2 (а.с. 56-57), експертом не досліджувався, суд першої інстанції обґрунтовано призначив судову технічну експертизу (документу) - примірника (2) відповідача.

Підставою проведення цієї експертизи суд зазначив те, що фактично ухвала суду від 25 вересня 2019 року, зокрема дослідження примірника (2) відповідача, експертом не виконана, що викликає сумнів в його правильності.

Формально обставини, що спонукали суд до призначення повторної експертизи, не підпадають під ознаки, передбачені частинами 1 та 2 статті 113 ЦПК, та мають також ознаки підстав для проведення нової експертизи.

Але правильна або помилкова назва експертизи (додаткова, повторна або нова) не обмежує ані прав експерта, ані прав учасників спору, та не впливає на необхідність проведення експертного дослідження примірника (2), яке до цього часу проведено не було.

Отже, апеляційний суд не вбачає достатніх підстав для спростування основного висновку суду першої інстанції про необхідність призначення судової технічної експертизи документу - примірника (2) договору оренди від 10 липня 2013 року, який наданий суду відповідачем ОСОБА_2 та знаходиться на а.с. 56-57.

Правила статті 197 ЦПК, яка містить перелік питань, що вирішуються судом у підготовчому засіданні, не позбавляють суд можливості за певних обставин вирішувати ці питання і на інших стадіях розгляду справи.

Не вбачається і інших суттєвих порушень процесуальних прав позивача, на які посилається апелянт.

Позивач ОСОБА_1 та його представники - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приймали участь у судовому засіданні 4 лютого 2020 року при вирішенні клопотання ОСОБА_6 про призначення повторної експертизи, висловлювали свою позицію та не порушували питання про уточнення чи доповнення питань, на які має надати відповідь експерт.

До того ж клопотання про дослідження експертом примірника (2), наданого ОСОБА_2 , та питання до експерта стосовно цього документу було заявлене 9 вересня 2019 року саме представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а.с. 66-69) та задоволено судом ухвалою від 25 вересня 2019 року.

Посилання на те, що примірник (2), який надано ОСОБА_2 , отримано судом з порушенням процесуальних норм, є таким, що суперечить матеріалам справи. В ухвалі від 8 липня 2019 року (мотивувальна частина) міститься висновок суду про необхідність витребування у ОСОБА_2 примірника договору оренди (а.с. 48), і такі документи були надані відповідачем суду 22 липня 2019 року (а.с. 54).

Інші процесуальні порушення, на які посилається апелянт (порушення порядку дослідження доказів, без пояснень позивача, не допит свідків тощо), також не призвели до невірного вирішення судом питання про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, оскільки ці докази (показання сторін, свідків) не можуть вплинути на технічні висновки експерта, а обставини за цими доказами можуть бути встановлені після відновлення провадження при розгляді справи по суті.

Оскільки основний висновок суду першої інстанції про необхідність експертного дослідження примірника (2) договору оренди від 10 липня 2013 року, який надано суду відповідачем ОСОБА_2 , стосується предмету спору за позовом ОСОБА_1 , а зупинення провадження у справі відповідає вимогам статті 252 ЦПК, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись статями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: О.І.Галущенко

Н.О.Шаманська

-------------------------------

повну постанову складено 26 березня 2020 року