Постанова

від 24.03.2020 по справі 2-1110/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.03.2020 Справа № 2-1110/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №2-1110/11 Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А.

Провадження № 22-ц/807/800/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Бородіної Юлії Олександрівни, заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство Родовід Банк , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Бородіної Ю.О., заінтересовані особи: стягувач ПАТ Родовід Банк , стягувач ТОВ ОТП Факторинг Україна .

В обґрунтування вимог зазначила, що на виконанні у Бердянському міськрайонному ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження № 45467594 про стягнення з неї на користь юридичних осіб заборгованості в розмірі 757 425,02 грн.

Постановою старшого державного виконавця Бородіної Ю.О. описано та накладено арешт на майно - ціле убудоване приміщення, розташоване на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м.

Для проведення торгів вказане приміщення було оцінене суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 в розмірі 660 970 грн.

Вважала таку оцінку заниженою та такою, що не відповідає рівню ринкових цін, її достовірність викликає у неї сумнів, реалізація майна за такою ціною не призведе до повного погашення заборгованості по виконавчому провадженню, і лише створить для неї додаткові труднощі щодо виконання рішення судів.

На підставі зазначеного просила визнати протиправними дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бородіної Ю.О. щодо використання звіту про незалежну оцінку нерухомості №05Б/19 від 31 січня 2019 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , для визначення вартості описаного та арештованого майна боржника у виконавчому провадженні №45467594.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2019 року скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на призначення суб`єкта оціночної діяльності з порушенням вимог ч. 2 ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , порушення вимог Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , просила скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення скарги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Матеріалами справи підтверджено, що у провадженні державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бородіної Ю.О. перебуває зведене виконавче провадження № 45467594 про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб заборгованості в розмірі 757 425,02 грн.

Постановою державного виконавця від 21.01.2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ФОП ОСОБА_2 для здійснення оцінки описаного та арештованого майна боржника, а саме - цілого убудованого приміщення, розташованого на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв. м., про що була повідомлена ОСОБА_5 .

Листом начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 04.02.2019 року №36490, направленим на адресу боржника, ОСОБА_1 повідомлено про надходження звіту про оцінку майна, згідно з яким вартість майна визначена оцінювачем в розмірі 660 970 грн., роз`яснено порядок оскарження результатів оцінки.

11.03.2019 року керівнику ЗФ ДП СЕТАМ була направлена заявка на реалізацію арештованого майна (предмету іпотеки) з початковою ціною 660 970 грн. згідно звіту про незалежну оцінку майна від 31. 01. 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження ).

Частинами першою, другою статті 50 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

За приписами статті 20 Закону України Про виконавче провадження для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Частинами першої, третьої - п`ятої статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Зі змісту скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Бородіної Ю.О. вбачається, що фактично скаржник не погоджується з проведеною оцінкою майна.

В той же час згідно з довідкою старшого державного виконавця Бородіної Ю. О. про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки від 11.03.2019 року ОСОБА_1 своїм правом на оскарження оцінки майна у встановлений законом термін не скористалась (а.с.82).

В скарзі на дії старшого державного виконавця ОСОБА_1 не посилалась на неповідомлення про результати оцінки майна , не зазначила дату отримання листа начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 04 лютого 2019 року №36490, яким боржницю повідомлено про результати оцінки майна (а.с.11).

Лист начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 04 лютого 2019 року №36490 був направлений за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а тому ОСОБА_1 вважається ознайомленою з результатами оцінки арештованого майна.

Суд першої інстанції визначився в повному обсязі з характером спірних правовідносин, належним чином встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих учасниками справи доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги з підстав, викладених у судовому рішенні.

Доводи апеляційної скарги щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності з порушенням вимог ч. 2 ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , порушення вимог Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав не заслуговують на увагу з огляду на не оскарження у встановленому порядку результатів оцінки майна.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 26 березня 2020 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова